Постанова

від 28.02.2019 по справі 2а-4258/11/1370

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

Київ

справа №2а-4258/11/1370

адміністративне провадження №К/9901/28214/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби України на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 (суддя: Мартинюк В.Я.) та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 (колегія суддів у складі: Хобор Р.Б., Попко Я.С., Сеник Р.П., ) у справі № 2а-4258/11/1370 (876/5184/16) за позовомТовариства з додатковою відповідальністю Галком-Фін доДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби України провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Галком-Фін звернулося до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 04 квітня 2011 року № 0000962302/0/11982 та № 0000952301/0/11984.

Позов мотивований реальністю виконання господарських операцій зі спірним контрагентом, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та наступний продаж цього товару покупцям, а тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є протиправними.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Востаннє постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016, адміністративний позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з контрагентом-постачальником (ТОВ Трейд Опт Торг Лтд ), які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

А також з необґрунтованості посилань відповідача на кримінальну справу №05-13810, порушену за фактом фіктивного підприємництва ТОВ Трейд Опт Торг Лтд за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а також на те, що згідно висновку експерта №813 від 08.10.2009, підписи від імені громадянина ОСОБА_5, в наданих на дослідження звітних документах ТОВ Трейд Опт Торг Лтд , виконані не ОСОБА_5, а іншою особою, враховуючи що судом вживались заходи щодо дослідження фактичних обставин справи, зокрема, неодноразово в судове засідання викликався свідком директор ОСОБА_5, а також скеровувались запити до Оболонського Управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо надання інформації на якій стадії перебуває кримінальна справа №05-13810.

Внаслідок таких дій судом не отримано жодної відповіді від згаданого державного органу, свідок у судове засідання не з'являвся. В той же час, контролюючим органом надано лист він органу Національної поліції зі змісту якого вбачається, що згадана справа знаходиться у архіві.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з'ясовані неповно.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ Галком-Фін з питань проведених взаємовідносин з ТОВ Трейд Опт Торг Лтд за період з 01.11.2008 по 31.01.2009, ДПІ у Залізничному районі м.Львова складено акт від 23.03.2011 за № 668/23-2/23882304 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.04.2011 року:

- за №0000962302/0/11982, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 325675 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем - 260540 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 65135 грн. 00 коп.;

- за №0000952301/0/11984, яким платнику податків визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 407094 грн. 00 коп., в тому числі, за основним платежем - 325675 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 81419 грн. 00 коп.

Перевіркою були встановлені порушення:

- п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216 ст.228 ЦК України, п.1.8 ст.1, підп.7.2.1 п.7.2, підп.7.4.1, підп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість внаслідок чого товариством завищено податковий кредит на загальну суму 260540 грн. 03 коп., що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 260540 грн. 03 коп.;

- п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216 ст.228 ЦК України, п.5.1, підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств внаслідок чого товариством завищено валові витрати на суму 1302700 грн. 15 коп., що призвело до заниження податку на прибуток на 325675 грн. 03 коп.

Виявлені порушення ґрунтується на аналізі господарських операцій позивача та його контрагента - ТОВ Трейд Опт Торг Лтд ,у якого відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники та фахівці, які приймали участь у здійсненні господарських операцій, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами - постачальниками і підприємствами-покупцями товарів.

В свою чергу, контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що в провадженні СВ Оболонського РУ ГУМВС України у м.Києві знаходиться кримінальна справа №05-13810, порушена за фактом фіктивного підприємництва ТОВ Трейд Опт Торг Лтд за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Згідно висновку експерта №813 від 08.10.2009 року, підписи від імені громадянина ОСОБА_5, в наданих на дослідження звітних документах ТОВ Трейд Опт Торг Лтд , виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. При цьому, контролюючим органом надано лист він органу Національної поліції зі змісту якого вбачається, що згадана справа знаходиться у архіві.

Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ Трейд Опт Торг Лтд при виконанні договору купівлі-продажу товару за №29/10-2ДТ від 29.10.2008, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України (податковими та видатковими накладними, виписками з банківського рахунку, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунками-фактурами).

У пункті 1.3 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість , тут і надалі чинного на час виникнення спірних правовідносин, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах а , в , г , д пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Податкові зобов'язання з ПДВ у відповідності до положень Закону України Про податок на додану вартість визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності (підпункт 7.7.1 пункт 7.7 статті 7 цього Закону).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , тут і надалі чинного на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та складу витрат на підставі податкових накладних, виданих контрагентом.

Судами об'єктивно взято до уваги перебування кримінальної справи №05-13810 у архіві.

Поруч з цим суди, оцінюючи висновки податкового органу про нікчемність правочину, укладеного позивачем з контрагентом, дійшли правильних висновків про те, що факт нікчемності правочинів або визнання їх недійсними, і такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, має бути визнаний в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду