Ухвала

від 31.05.2016 по справі 804/3622/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/8463/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Приватного підприємства „Арматерм" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі № 804/3622/14 за позовом Приватного підприємства „Арматерм" до Дніпроптеровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області,

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство „Арматерм" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень - рішень: № 0001292204 від 28.02.2014, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 168263, 75 грн.: (134611 грн. основний платіж, 33652, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції); № 0001292204 від 28.02.2014, яким донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 271876, 25 грн.: (217501 грн. основний платіж, 54375, 25 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2014, позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення: № 0001292204 від 28.02.2014, № 0001292204 від 28.02.2014.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність здійснення позивачем господарських відносин із ТОВ „С.Т.С.-СІЧ" підтверджено належним чином складеними первинними документами, які були надані підприємством до проведення перевірки.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2014 скасовано, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що був відсутній факт придбання робіт, послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Позивач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у господарських взаємовідносинах з ТОВ „С.Т.С.-СІЧ" за липень, серпень, вересень 2012 року та складно акт № 94/22-04/35896597 від 13.02.2014.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України: завищено податковий кредит всього на суму 217501 грн., пп. 135.5.4, п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, занижено валові доходи за 3 квартал 2012 року на суму 641004 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 134611 грн., за вересень 2012 року на суму 215834 грн., за квітень 2013 на суму 1667 грн., не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ „С.Т.С.-СІЧ" за період липень, серпень, вересень 2012 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0001292204 від 28.02.2014, яким збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 168263 грн.; № 0001292204 від 28.02.2014, яким збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 271876, 25 грн.

Відповідно до п.п.138.2 ст. 138, - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 ст. 139 ПК України, - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.п.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до пп. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Підпунктом 185.1 ст. 185 цього кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Аналіз вищенаведених норм податкового законодавства свідчить, що правильність податкового обліку залежить від наявності належним чином оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до них встановлені статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, зокрема, податковими накладними, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

З метою підтвердження правомірності формування платником податку даних податкового обліку необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

З липня по вересень 2012 року позивач здійснював господарські операції з ТОВ „С.Т.С.-СІЧ" (було придбано товар у сумі 641000 грн., агентські послуги у сумі 250000 грн., рекламні послуги на у сумі 414000 грн.).

Загальна сума отриманих позивачем від ТОВ „С.Т.С.-СІЧ" товарів і послуг становить 1305000 грн.

Розрахунки між сторонами було проведено шляхом виписки ТОВ „С.Т.С.-СІЧ" простого векселя серії АА 2034753 від 06.05.2013 у сумі 1305000 грн., строк сплати - 01.01.2016, що підтверджується угодою про розрахунки від 06.05.2013, актом прийому-передачі векселя від 06.05.2013.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31.03.2014 внесено запис про припинення юридичної особи ТОВ „С.Т.С.-СІЧ", а 01.04.2014 підприємство знято з обліку.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач не надав суду доказів щодо наявності економічної мети, ділової доцільності, а також руху активів в процесі здійснення цієї господарської операції.

В актах виконаних робіт (послуг) не заповнені обов'язкові дані: не зазначено кількісні та вартісні показники наданих послуг, не вказано повний зміст наданих послуг.

У позивача відсутні докази фактичного руху активів у процесі поставки товару.

В наданих товарно-транспортних накладних в якості замовника (платника) зазначено ТОВ „Ауріс Компані".

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відсутність окремих первинних документів не є безумовною підставою вважати господарську операцію такою, що не відбулася та/або є безтоварною.

Однак, з врахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин даної справи, колегія суддів вважає правильними висновки суду зроблені за результатами дослідження всіх наявних у справі доказів, наданих позивачем для підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства „Арматерм" відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.