Рішення

від 29.03.2016 по справі 755/5883/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5883/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючої судді Гончарука В.П.

з секретарем Красновою І.В,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілана» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілана» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП. Просить стягнути з відповідачів солідарно вартість завданих збитків в результаті ДТП у розмірі 96 774,72 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. та витрати пов'язані з сплатою судового збору.

Свої вимоги мотивував тим, що 06.09.2014 року о 01 год. 00 хв. в м. Києві на пл. Перемоги, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «ТОЙОТА КОРОЛА» д/н НОМЕР_5 під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля «ФОЛЬЦВАГЕН ТІГУАН» д/н НОМЕР_3 під керуванням позивача ОСОБА_1 Водій автомобіля «ТОЙОТА КОРОЛА» д/н НОМЕР_5 на момент вчинення ДТП був працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі». Станом на момент ДТП автомобіль «ТОЙОТА КОРОЛА» д/н НОМЕР_5 знаходився у постійному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі»., однак дане авто належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілана». В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «ФОЛЬЦВАГЕН ТІГУАН» д/н НОМЕР_3, який на праві власності належить ОСОБА_1. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ТОЙОТА КОРОЛА» була застрахована у ПрАТ «Галицька». Розмір матеріальної шкоди завданої позивачу, як власнику транспортного засобу «ФОЛЬЦВАГЕН ТІГУАН» д/н НОМЕР_3 становить 146 774,72 грн. 04.02.2015 року ПрАТ «Галицька». Виплатила належну суму позивачу розмір страхового відшкодування 50 000,00 грн., розмір франшизи у сумі 510,00 грн. Також позивачу завдана моральна шкода, яка стала причиною дуже сильних страждань позивача, оскільки він використовував автомобіль у своїй повсякденній діяльності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, надав до суду письмову заяву, якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, а також просив стягнути суму позовних вимог з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі», оскільки під час ДТП виконував трудові обов'яжи та перебував на посаді водія даного підприємства.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілана» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.09.2014 року о 01 год. 00 хв. в м. Києві на пл. Перемоги, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «ТОЙОТА КОРОЛА» д/н НОМЕР_5 під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля «ФОЛЬЦВАГЕН ТІГУАН» д/н НОМЕР_3 під керуванням позивача ОСОБА_1

Відповідно до статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Шевченківськоко районного суду м. Києва у справі № 761/26864/14-ц від 20.10.2014 року, відповідача ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно Акту № 601 від 18.09.2014 року, вартість збитку завданого власнику автомобіля «ФОЛЬЦВАГЕН ТІГУАН» д/н НОМЕР_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 146 774,72 грн.

Згідно ч. 1 до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК України відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вину.

Перераховані підстави визнають загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Також статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ліцензійної картки серія АА № 541052, Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі» дозволено внутрішні перевезення пасажирів на таксі: внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії трудової книги відповідача ОСОБА_3, останній перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі» з 09.02.2014 року по 23.10.2014 року на момент скоєння ДТП 06.09.2014 року за участі автомобіля «ТОЙОТА КОРОЛА» д/н НОМЕР_5 під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля «ФОЛЬЦВАГЕН ТІГУАН» д/н НОМЕР_3 під керуванням позивача ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі» суму матеріальної шкоди у розмірі 96 774,72 грн., яка завдана власнику автомобіля «ФОЛЬЦВАГЕН ТІГУАН» д/н НОМЕР_3 ОСОБА_5 під час скоєння ДТП 06.09.2014 року за участі автомобіля «ТОЙОТА КОРОЛА» д/н НОМЕР_5 під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля «ФОЛЬЦВАГЕН ТІГУАН» д/н НОМЕР_3 під керуванням позивача ОСОБА_1

Щодо відповідачів ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілана», суд дійшов висновку, що вони є не належними відповідачами.

Разом з тим позивач просить суд стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

При цьому, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" регламентовано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).

Вина відповідачів у спричиненні позивачу моральної шкоди не доведена, відсутній причинний зв'язок між будь-яким погіршенням здоров'я позивача і діями відповідача, які мали б винний характер, а тому у задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди, слід відмовити.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілана» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі поданих ними доказів.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України,

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1168, 1172, 1187 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», п.5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі»(ЄДРПОУ 38974667, місце знаходження: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 13) на користь ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_4) матеріальну шкоду в розмірі 96 774(дев'яносто шість тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 72 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Еліт-Таксі»(ЄДРПОУ 38974667, місце знаходження: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 13) на користь ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_4) суму сплаченого судового збору в розмірі 967(дев'ятсот шістдесят сім) грн. 75 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: