Ухвала

від 21.06.2016 по справі 910/11255/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 21.06.2016№  910/11255/16 Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Барта ЛТД» (далі – ТОВ «Барта ЛТД»), м. Київ, про вжиття заходів до забезпечення позову зі справи № 910/11255/16 за позовом ТОВ «Барта ЛТД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Богадар», м. Запоріжжя, та Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз», м. Запоріжжя, про визнання недійсними патентів України №92466 і №92468 на винаходи та зобов'язання вчинити певні дії, без виклику представників учасників судового процесу, ВСТАНОВИВ: ТОВ «Барта ЛТД» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про: - визнання недійсним патенту України №92468 на винахід «Спосіб виробництва квасу», власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Богадар» (далі – ТОВ «Богадар»), з дати публікації відомостей про заявку №а200702008, тобто з 26.08.2008 (бюлетень №16); - зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі – Служба) внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості щодо визнання недійсним патенту України №92468 на винахід «Спосіб виробництва квасу»; - зобов'язання Служби опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про визнання недійсним патенту України №92468 на винахід «Спосіб виробництва квасу». ТОВ «Барта ЛТД» 16.06.2016 подало суду заяву про зміну предмета позову, в якій просить суд: - визнання недійсним патенту України №92466 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла», власником якого є ТОВ «Богадар», з дати публікації відомостей про заявку №а200701911, тобто з 26.08.2008 (бюлетень №16); - визнання недійсним патенту України №92468 на винахід «Спосіб виробництва квасу», власником якого є ТОВ «Богадар», з дати публікації відомостей про заявку №а200702008, тобто з 26.08.2008 (бюлетень №16); - зобов'язання Служби внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості щодо визнання недійсними патентів України №92466 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» та  №92468 на винахід «Спосіб виробництва квасу»; - зобов'язання Служби опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про визнання недійсними патентів України №92466 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» та №92468 на винахід «Спосіб виробництва квасу». Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2016 прийнято вказану заяву до розгляду; порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 11.07.2016. Позивач 16.06.2016 подав суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить суд: - заборонити ТОВ «Богадар» до винесення судом рішення та набрання ним законної сили передавати право власності на патенти України №92466 та №92468 на винаходи, видавати ліцензії на використання винаходів за патентами України №92466 та №92468, вчиняти інші дії щодо розпорядження вказаними патентами України (припинення дій); - заборонити Службі до винесення рішення та набрання ним законної сили вносити до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості про зміни, пов'язані із зміною особи власника патентів України №92466 та №92468, припинення дії цих патентів. Заяву мотивовано тим, що: передача ТОВ «Богадар» прав на винаходи за кожним оспорюваним патентом призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення даного спору; неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв'язку із наявністю нового власника; а також може зумовити необхідність звернення позивача із іншими позовами для захисту його порушених прав; вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Дослідивши наведені у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову доводи, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення з огляду на таке. Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно з частинами першою і другою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Частинами шостою і восьмою статті 67 ГПК України передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом. У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011           № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У відповідності до положень частини шостої статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі – Закон) власник патенту має право передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником. Отже, повна чи часткова передача ТОВ «Богарад» виключних майнових прав інтелектуальної власності на винаходи за патентами України №92466 і №92468 іншим особам призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв'язку із наявністю нового володільця (володільців) патентів. Також це може зумовити звернення позивача з іншими позовами для захисту його прав. Вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які є чинними після їх державної реєстрації, відповідно до частини другої статті 1114 Цивільного кодексу України підлягає державній реєстрації. Згідно із частиною першою статті 32 Закону власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю  або  частково  на  підставі заяви,  поданої до Установи.  Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації  відомостей про це в офіційному бюлетені Установи. Пунктом 2.1 Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 №291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за №379/5570 (далі - Положення), визначено, що Реєстрація патенту (деклараційного патенту) здійснюється шляхом унесення відповідного запису до реєстру на підставі рішення Державної служби про видачу патенту (деклараційного патенту) та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту (деклараційного патенту) і збору за публікації про видачу патенту (деклараційного патенту). Реєстр містить такі відомості із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних (ІНІД)  відповідно до стандарту BOIB ST.9, зокрема, ім'я або повне найменування та адреса власника (власників) патенту (деклараційного патенту), двобуквений код держави відповідно  до стандарту BOIB ST.3. У процесі ведення реєстру у відповідності до пункту 2.2 Положення до нього вносяться, окрім всіх інших, відомості щодо зміни, пов'язаної зі зміною особи власника (власників) патенту. Виходячи з викладеного, суд вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом: заборони ТОВ «Богадар» повністю чи частково передавати права інтелектуальної власності на винаходи за патентами України №92466 і №92468 іншим особам, а також відмовлятися повністю чи частково від патентів України №92466 і №92468 на винаходи; заборони Службі вносити зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи щодо відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності на винаходи «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України №92466 та «Спосіб виробництва квасу» за патентом України №92468 та публікувати будь-які зміни, що стосуються передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на вказані винаходи за патентами України №92466 і №92468, а також відомості стосовно відмови власника від винаходів за патентами України №92466 та №92468 і здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», - є пов'язаними з предметом спору у справі №910/11255/16 та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Разом з тим, вимоги заяви стосовно заборони ТОВ «Богадар» видавати ліцензії на використання винаходів «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України №92466 та «Спосіб виробництва квасу» за патентом України №92468 не підлягають задоволенню, оскільки відповідні дії не можуть зашкодити виконанню рішення суду, проте фактично є втручанням у господарську діяльність ТОВ «Богадар». Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Керуючись статтями 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд міста Києва УХВАЛИВ: 1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Барта ЛТД» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково. 2. До вирішення спору по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме: - заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Богадар» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119; ідентифікаційний код 37708191) повністю чи частково передавати права інтелектуальної власності на винаходи «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України №92466 та «Спосіб виробництва квасу» за патентом України №92468, а також відмовлятися повністю чи частково від патентів України №92466 і №92468 на винаходи; - заборонити Державній службі інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556) вносити зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи щодо відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності на винаходи «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України №92466 та «Спосіб виробництва квасу» за патентом України №92468 та публікувати будь-які зміни, що стосуються передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на вказані винаходи за патентами України №92466 і №92468, а також відомості стосовно відмови власника від винаходів за патентами України №92466 та №92468 і здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність». 3. У вжитті решти заходів до забезпечення позову відмовити. 4. Боржниками за даною ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю «Богадар» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119; ідентифікаційний код 37708191) та Державна служба інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556). 5. Стягувачем за даною ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю «Барта ЛТД» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 5; ідентифікаційний код 38290251). 6. Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення, а саме з 21.06.2016. 7. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає один рік з моменту її винесення, тобто до 21.06.2017. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку. Суддя                                                                                                                                           О. Марченко