Рішення

від 16.06.2016 по справі 909/579/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 р. Справа № 909/579/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретарі судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кочіс Україна Імекс», м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька , 198а/43, 76006

до відповідача: "Kocis s.r.l.", Via Roma, 60, 47030- San Mauro Pascoli (FC) Italia

про стягнення заборгованості в сумі 3 000, 00 Євро (70230, 00 грн.)

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність б/н від 01.01.16р )-представник;

від відповідача: не з`явився ВСТАНОВИВ

ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2015 р. (суддя Шкіндер П.А.) у даній справі позивачу відмовлено у прийнятті позовної заяви вих№5 від 27.05.2015 (вх№5825/15 від 27.05.2015) ТзОВ «Кочіс Україна Імекс» до відповідача «Kocis s.r.l.» про стягнення боргу в сумі 3000,00Євро (70230грн.). Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою місцевого суду, апелянт (ТОВ «Кочіс Україна Імекс»), звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016року суд апеляційну скаргу задовольнив та направив матеріали справи в місцевий господарський суд для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 16.02.2016року порушено провадження по справі та призначено заяву до розгляду на 07.06.2016року.

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у звязку із чим хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Контракту № 1/2014 від 01.11.2014року, на виконання умов якого, позивач поставив відповідачу товар - пиломатеріал дубовий обрізний на загальну суму 7913,88євро.

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в частині здійснення повних розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого, неоплаченою залишилась вартість отриманого товару в сумі 3000Євро.

Представник відповідача, в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, беручи до уваги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача, за матеріалами справи, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

01 листопада 2014 року між ТОВ «КОЧІС УКРАЇНА ІМЕКС» та «Kocis s.r.I.» укладено контракт № 1/2014. Згідно п. 1. даного Контракту позивач зобов'язувався продати, а відповідач купити пиломатеріал дубовий обрізний наступних розмірів: товщина мм від 50 до 400, довжина мм від 250 до 9000, з допуском товщина -0+1 мм, довжина -0+20 мм ( товар)

Згідно умов перевезення Контракту №1/2014 від 01.11.2014року товар поставляється

на умовах DDU Modena Medolla (Італія) розвантаження товарів відбувається за адресою : SPEDIMEC SRL, 34170 valico confmario S. Andrea, Gorizia. Italia.

На виконання умов укладеного сторонами Контракту № 1/2014 позивач поставив товар на загальну суму 7913,88Євро.

Товар відповідачу поставлений на умовах DDU Modena Medolla (Італія), відповідно до "ІНКОТЕРМС - 2000». Розвантаження товару відбувалось за вказаною у СMR № 415426

IML s.r.l. Via Statale 140s 41036 Medola.

Відповідно до п.4.1 укладеного контракту №1/2014 відповідач зобов'язується оплатити отриманий товар на підставі виставленого рахунку на розрахунковий рахунок на протязі 15 днів з моменту отримання товару, отже останній день оплати товару є 02.02.2015року.

Позивач посилається як на доказ отримання товару на митну декларацію від 05.01.2014року, на міжнародну товаро - транспортну накладну (CMR) серія А № 415426 від 05.01.2015року.

Як доказ отримання товару та визнання відповідачем своїх зобов'язань, позивач посилається на часткові проплати відповідачем заборгованості, про що свідчить довідка вих. № 122-16265/15 від 22.05.2015року, що видана ПАТ "Кредобанк".

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною.1 ст.9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України „Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.Підставою виникнення господарських зобов'язань - за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України - є договір.

У ст.1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності, передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Із змісту ст. 693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 53, 59, 62 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції. Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця. Продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.

За умовами правил "Інкотермс" продавець (позивач) зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю (відповідачу) звичайні докази поставки товару. Такими доказами поставки товару є: видаткова накладна на товар, що поставляється; сертифікат якості на кожну партію поставки.

CMR - міжнародна товарно-транспортна накладна, який підтверджує укладення договору міжнародного автомобільного перевезення вантажу. Накладна СMR діє на підставі Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (Затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 одержувач - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника (відправник, що доставляє товари самостійно, не користуючись послугами перевізника) має передати товари;

Згідно вищевказаного порядку Графи 8 "Одержувач", якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про одержувача.

Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), не є одержувачем, у графі зазначаються відомості про одержувача і вчиняється запис: "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Якщо оформлення товарно-транспортного документа здійснюється після оформлення митної декларації, відомості про одержувача зазначаються відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). За відсутності при цьому у зовнішньоекономічному договорі (контракті) або іншому документі, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), відомостей про одержувача, у графі зазначаються відомості тільки про нерезидента, що уклав такий договір або інший документ.

Розвантаження товару відбувалось за вказаною у СMR № 415426 адресою - IML s.r.l. Via Statale 140s 41036 Medola, при цьому згідно Контракту №1/2014 від 01.11.2014року товар поставляється на умовах DDU Modena Medolla (Італія) та розвантаження товарів відбувається за адресою : SPEDIMEC SRL, 34170 valico confmario S. Andrea, Gorizia. Italia.

Дані адреси поставки товару не є тотожними, а посилання позивача на те, що місце поставки товару є складськими приміщеннями позивача документально не доведено.

Крім того, позивач посилається на часткові проплати відповідача, що свідчить, на думку позивача, про визнання відповідача своїх зобов'язань за контрактом № 1/2014.

На доказ свої тверджень позивач надав суду довідку вих. № 122-16265/15 від 22.05.2015року, що видана ПАТ "Кредобанк" та банківську виписку KBC Bank NV по ТзОВ "Кочіс-Україна Імекс"(позивач по справі), яка не підтверджує факту оплати коштів саме згідно контракту №1/2014 від 01.11.2014року.

Таким чином, зазначені вище документи не можуть бути належним доказом поставки товару відповідачу згідно контракту №1/2014 від 01.11.2014року,

Позивачем не доведено перед судом факт поставки відповідачу товару, обумовленого Контрактом №1/2014 від 01.11.2014року, що в свою чергу, не зумовлює виникнення обов'язку у відповідача здійснення повного розрахунку за отриманий товар, в сумі 3000вро. (70230,00грн.)

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 3000Євро., необґрунтована, документально не підтверджена, отже в позові слід відмовити..

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.26, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 626- 629, 632, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 189, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову в Товариства з обмеженою відповідальністю «Кочіс Україна Імекс», м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька , 198а/43 до "Kocis s.r.l.", Via Roma, 60, 47030- San Mauro Pascoli (FC) Italia про стягнення заборгованості в сумі 3 000, 00 Євро (70230, 00 грн.)- відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.16

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.