Постанова

від 02.03.2017 по справі 909/579/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2017 р. Справа № 909/579/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кочіс Україна Імекс від 22.06.2016, №1

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2016

у справі № 909/579/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кочіс Україна Імекс , м. Івано-Франківськ,

до відповідача Kocis s.r.l. , San Mauro Pascoli (FC), Italia

про стягнення заборгованості в сумі 3 000,00 Євро (70230,00грн.),

представники сторін:

- від позивача - ОСОБА_2,

- від відповідача - не з'явився.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України позивачу роз'яснено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у даній справі апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Орищин Г.В., судді Данко Л.С., Кузь В.Л.

У зв'язку з звільненням судді Кузя В.Л., розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 №738 на підставі ст.2-1 ГПК України, п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.2.7.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Львівському апеляційному господарському суді, призначено проведення автоматизованої заміни складу колегії суддів у справі №909/579/15, якою визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Данко Л.С.

Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2016 у справі № 909/579/15 (суддя Шкіндер П.А.) відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) Кочіс Україна Імекс до фірми Kocis s.r.l. (Італія) про стягнення заборгованості в сумі 3000,00 євро (70230,00 грн.).

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд встановив, що між сторонами у даній справі виникли правовідносини з поставки товару на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) №1/2014 від 01.11.2014, відповідно до якого позивач виступав продавцем пиломатеріалу дубового нарізного, а відповідач - покупцем на умовах DDU Modena Medolla (Італія) згідно положень міжнародних комерційних умов Інкотермс-2000 .

Зважаючи на те, що розвантаження товару відбулось не за вказаною у контракті адресою (SPEDIMEC s.r.l., 34170 valico confinario S. Andrea, Gorizia, Italia), а за іншою адресою (IML s.r.l., via Statale 140s 41036 Medola), та на те, що довідка ПАТ Кредобанк від 22.05.2015 №122-16265/15 та банківська виписка KBC Bank NV не підтверджують факту часткової оплати відповідачем коштів саме за контрактом №1/2014 від 01.11.2014, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність факту поставки відповідачу товару згідно вказаного контракту, що, в свою чергу, не свідчить про настання в нього обов'язку здійснити повний розрахунок за отриманий товар в сумі 3000 євро.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ Кочіс Україна Імекс оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач покликається, зокрема, на наступні обставини: 1) факт поставки відповідачу товару за контрактом №1/2014 від 01.11.2014 підтверджується міжнародно-транспортною накладною (CMR) серії А №415426 від 05.01.2015, митною декларацією від 05.01.2015, рахунком-фактурою №1 від 30.12.2014, в яких зазначено, що товар пройшов митний контроль України та республіки Італія, а одержувачем товару вказаний відповідач; 2) відповідач вчинив фактичні дії щодо оплати за отриманий товар, частково перерахувавши позивачу 3670,41 євро (10.04.2015) та 1223,47 євро (14.04.2015).

Відповідач не виконав вимог ухвал суду від 04.07.2016, 15.12.2016 та не подав відзиву на апеляційну скаргу.

Крім того, відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, хоча судом були вжиті належні заходи для повідомлення його про час і місце розгляду справи відповідно до положень Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, що підтверджується надісланими судом проханнями про вручення судових документів від 01.09.2016, 26.01.2017 та доказами про те, що уповноважений орган - Апеляційний суд м. Рим отримав перше із вказаних прохань 11.10.2016.

Оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції було забезпечено належний порядок повідомлення відповідача про судові засідання у даній справі та достатньо часу для вручення йому судових документів, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги без представника відповідача.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

01.11.2014 між продавцем - ТзОВ Кочіс Україна Імекс (Україна) та покупцем - фірмою Kocis s.r.I. (Італія) у м. Івано-Франківськ було укладено контракт № 1/2014 (а.с. 250-251, том 1 ), відповідно до якого продавець зобов'язувався продати, а покупець купити пиломатеріал дубовий обрізний наступних розмірів: товщина від 50 до 400 мм, довжина від 250 до 9000 мм, з допуском товщина -0+1 мм, довжина -0+20 мм (надалі - товар).

Відповідно до розділів контракту Ціна і кількість та Оплата , ціна товару повинна бути встановлена у євро; ціна і кількість мала зазначатися в додатках до контракту; покупець зобов'язався оплатити товар відповідно до виставленого рахунку на розрахунковий рахунок продавця протягом 15 робочих днів з моменту отримання товару.

Відповідно до розділу контракту Умови перевезення , товар поставляється на умовах DDU Modena Medolla (Італія) відповідно до Інкотермс- 2000 . Розвантаження товару відбувається за адресою: SPEDIMEC s.r.l., 34170 valico confinario S. Andrea, Gorizia, Italia.

В подальшому ТзОВ Кочіс Україна Імекс виставило відповідачу до оплати рахунок №1 від 30.12.2014 (а.с. 247, том 1 ).

У вказаному рахунку зазначено, що він виставлений згідно контракту №1/2014 на поставку бруса дубового обрізного розміром 80-120/80-120/2000-3000 мм у кількості 792 шт, (21983 куб.м) на загальну суму 7913,88 євро.

Відповідно до міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR) серії А № 415426 (а.с. 244, том 1 ) вбачається, що 05.01.2015 ТзОВ Кочіс Україна Імекс здійснило відправку товару згідно рахунку-фактури №1 від 30.12.2014 у вигляді пиломатеріалів дубових обрізних кількістю 22000 куб.м., а фірма Kocis s.r.I. прийняла його.

Місцем розвантаження товару у вказаній накладній спершу було зазначено фірму SPEDIMEC SRL, 34170 valico confinario S. Andrea, Gorizia, Italia , проте на підставі штампу Correction approved ( Виправлення схвалено ) внесено відомості про інше місце - фірму IML SRL, MEDOLLA (MO) .

Вказана накладна містить відмітки про проходження державного карантину (06.01.2015), української митниці (12.01.2015) та італійської митниці (12.01.2015). На накладній також містяться підписи та штампи відправника (ТзОВ Кочіс Україна Імекс ), перевізника (ТзОВ Медобори ЛТД ) і одержувача вантажу (фірма IML SRL ).

Відповідно до довідки ПАТ Кредобанк від 22.05.2015 №122-16265/15 (а.с. 245, том 1 ) та свіфт-повідомлення ПАТ Кредобанк від 09.04.2015 (а.с. 246, том 1 ), 10.04.2015 на рахунки ТзОВ Кочіс Україна Імекс було зараховано від компанії Kocis s.r.I. кошти в сумі 4893,88 євро. Із свіфт-повідомлення вбачається, що підставою для перерахунку вказаних коштів виступав рахунок-фактура №1 від 30.12.2014.

Оригінал накладної CMR серії А № 415426 та свіфт-повідомлення оглянуто в судовому засіданні 02.03.2017.

У зв'язку з неповною оплатою покупцем коштів за поставлений товар, ТзОВ Кочіс Україна Імекс звернулося з позовом до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з фірми Kocis s.r.I. решти заборгованості в розмірі 3000,00 євро (а.с. 100-105, том 1 ).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду слід скасувати, виходячи з наступного:

Питання можливості розгляду даної справи в порядку господарського судочинства та її підсудності господарським судам України було предметом розгляду у Господарському суд Івано-Франківської області (а.с. 1-2, том 1 ) та Львівському апеляційному господарському суді (а.с. 167-70, том 1 ).

У ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Статтею 6 цього Закону визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зважаючи на те, що в тексті контракту міститься покликання на положення міжнародних комерційних умов Інкотермс-2000 (умови поставки DDU), колегія суддів вважає за необхідне використати при вирішенні даного спору чинні міжнародні договори України, в тому числі вказані міжнародні комерційні умови, та положення ЦК та ГК України, які регулюють поставку.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Із змісту ст. 693 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 53, 59, 62 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції. Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця. Продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.

Згідно положень міжнародних комерційних умов Інкотермс-2000 продавець (позивач) зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю (відповідачу) звичайні докази поставки товару. Такими доказами поставки товару є, зокрема, видаткова накладна на товар, що поставляється та сертифікат якості на кожну партію поставки.

Відповідно до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів визначено, що CMR - це міжнародна товарно-транспортна накладна, який підтверджує укладення договору міжнародного автомобільного перевезення вантажу.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, одержувач - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника (відправник, що доставляє товари самостійно, не користуючись послугами перевізника) має передати товари. Згідно вищевказаного порядку графи 8 Одержувач , якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про одержувача. Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є одержувачем, у графі зазначаються відомості про одержувача і вчиняється запис: Див. доп. , а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту).

Якщо оформлення товарно-транспортного документа здійснюється після оформлення митної декларації, відомості про одержувача зазначаються відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). За відсутності при цьому у зовнішньоекономічному договорі (контракті) або іншому документі, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), відомостей про одержувача, у графі зазначаються відомості тільки про нерезидента, що уклав такий договір або інший документ.

Судова колегія звертає увагу на те, що у митній декларації (а.с. 248-249, том 1 ) одержувачем (графа 8) зазначено підприємство SPEDIMEC SRL, 34170 valico confinario S. Andrea, Gorizia, Italia із приміткою, у якій одержувачем зазначено підприємство Kocis s.r.l. Via Roma, 60, 47030 San Mauro Pascoli (FC), Italia.

Відповідно до положень міжнародних комерційних умов Інкотермс-2000 , термін DDU (поставка без сплати мита) означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення.

Відповідно до ст.ст. А.4 та Б.4 розділу DDU, продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки. Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4.

Відповідно до ст. А.8. розділу DDU (докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення), продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару у відповідності зі статтями А.4/Б.4.

Водночас, розділ 13 міжнародних комерційних умов Інкотермс-2000 передбачає, що у деяких ситуаціях може виявитися неможливим на момент укладення договору купівлі-продажу прийняти точне рішення щодо конкретного пункту чи навіть місця, до яких продавець повинен доставити товар для перевезення. Наприклад, на цій стадії можуть бути зазначені просто район чи досить велика територія, наприклад, морський порт. Після цього звичайно робиться застереження про право чи обов'язок покупця пізніше назвати більш конкретний пункт у зазначених рамках. Якщо покупець зобов'язаний назвати конкретний пункт відповідно до вищевикладеного, невиконання цього може призвести до покладення на нього ризиків і додаткових витрат, що можуть стати наслідком такого невиконання (статті Б.5/Б.7 усіх термінів). Крім того, невикористання покупцем свого права зазначити такий пункт може надати продавцю право вибрати пункт, найбільш підхожий для своїх цілей.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених положень законодавства України та чинних міжнародних договорів, на які Україною було надано згоду, колегія суддів вважає, що міжнародна товаро-транспортна накладна серії А № 415426, яка містить покликання на рахунок-фактуру №1 від 30.12.2014, який виставлявся на підставі контракту №1/2014 від 01.11.2014, є належним доказом поставки товару згідно зазначеного контракту.

При цьому, заміна покупцем лише місця розвантаження товару , яка здійснена у встановленому порядку у графі накладної Місце розвантаження і про що свідчить штамп Виправлення схвалено , не може вважатись обставиною, яка спростовує сам факт поставки; у графі накладної Одержувач вказано саме відповідача.

Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що відповідач, здійснюючи часткову оплату за поставлений товар, як підставу платежів зазначив рахунок-фактуру №1 від 30.12.2014, що додатково підтверджує факт поставки за контрактом №1/2014 від 01.11.2014.

Зважаючи на вартість поставленого товару (7913,88 євро) та розмір часткової оплати (4893,88 євро), відповідачем не здійснено оплату за поставлений товар на суму 3020,00 євро. Зважаючи на наведене, позов у даній справі про стягнення 3000,00 євро, що еквівалентно 70230,00 грн., є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

При прийнятті оскаржуваного рішення, Господарський суд Івано-Франківської області не врахував наявності рахунку-фактури №1 від 30.12.2014 і покликання на нього, які містяться в документах, що стосуються спірної поставки, а також надав невірну оцінку змінам, які відбулись у графі міжнародної товаро-транспортної накладної серії А № 415426 Місце розвантаження . За таких обставин рішення Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати за розгляд справи місцевим господарським судом та перегляд рішення в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кочіс Україна Імекс задоволити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2016 у справі №909/579/15 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кочіс Україна Імекс задоволити.

Стягнути з фірми Kocis s.r.l. (Via Roma, 60, 47030 - San Mauro Pascoli (FC), Italia, P.I./C.F. 04039430402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кочіс Україна Імекс (76006, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 198А/43, ідентифікаційний код 38959214) суму основного боргу 3000,00 євро, що еквівалентно 70230,00 грн., за контрактом №1/2014 від 01.11.2014, а також 1827,00 грн. судового збору за розгляд справи у місцевому господарському суді, 609,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2015 та 2009,70 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2016.

Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко