Рішення

від 14.06.2016 по справі 916/3921/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2016 р.Справа № 916/3921/15

Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Волкова Р.В. та Оборотової О.Ю., розглянувши справу за позовом: Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Григорівського десанту, 26А, код ЄДРПОУ 21018103)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (65481, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

За участю прокурора Одеської області

про зобов'язання звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку

за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (65481, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Григорівського десанту, 26А, код ЄДРПОУ 21018103)

про визнання права власності

Представники:

Від позивача за первісним позовом - Ярмольчук Т.О. за довіреністю від 23.09.2014 № 142/04-01-14,

Від відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 за довіреністю від 23.10.2015 № 946, ОСОБА_4 за довіреністю від 23.10.2015 № 946,

Прокурор - Закернична І.П. за посвідченням від 26.01.2015 № 031666.

Суть спору:

Южненська міська рада Одеської області (далі - Позивач) звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про:

- зобов'язання звільнити земельну ділянку, загальною площею 0,0137 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Южне, пляжно-паркова зона, шляхом знесення блоку громадсько-службових приміщень;

- зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0137 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Южне, пляжно-паркова зона, на користь Южненської міської ради Одеської області.

Ухвалою суду від 21.09.2015 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.10.2015.

До господарського суду Одеської області 26.10.2015 подано зустрічну позовну заяву з додатками за позовом: ФОП ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеської області про визнання права власності на блок громадсько-службових приміщень загальною площею 142,1 кв.м. площа забудови 93,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 26.10.2015 прийнято зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеської області про визнання права власності до спільного розгляду з первісним позовом, та призначено розгляд справи на 11.11.2015.

10.11.2015 до господарського суду в порядку, передбаченому статтею 29 Господарського процесуального кодексу України, надійшла заява заступника прокурора Одеської області про вступ прокурора у справу № 916/3921/15 з метою захисту та недопущення порушень інтересів держави.

Ухвалами суду від 11.11.2015 допущено прокурора до участі у розгляді справи, та відкладено розгляд справи на 23.11.2015.

У судовому засіданні 23.11.2015 судом прийнято до розгляду уточнений зустрічний позов (вхід. від 21.11.2015 № 29279/15) та оголошено перерву до 30.11.2015.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 30.11.2015 № 1860 справу № 916/3921/15 на підставі п. 4.2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 03.06.2015 №17-9/2015) призначено на повторний автоматичний розподіл.

В порядку статті 2-1 ГПК України, для розгляду справи визначено суддю господарського суду Одеської області Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 30.11.2015 прийнято до свого провадження суддею Петренко Н.Д. справу 916/3921/15 та призначено її розгляд на 21.12.2015.

В судовому засіданні 21.12.2015 оголошено перерву до 15.01.2016.

Судове засідання 15.01.2016 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. на лікарняному.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 20.01.2016 № 92 справу № 916/3921/15 на підставі п. 4.2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 19.11.2015 №17-16/2015) призначено на повторний автоматичний розподіл.

В порядку статті 2-1 ГПК України, для розгляду справи визначено суддю господарського суду Одеської області Шаратова Ю.А.

Ухвалою суду від 22.01.2016 прийнято справу № 916/3921/15 до свого провадження суддею Шаратовим Ю.А. та призначено її до розгляду на 10.02.2016.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 10.02.2016 по 01.03.2016, з 01.03.2016 по 18.03.2016, з 18.03.2016 по 25.03.2016.

Ухвалою суду від 18.03.2016 продовжено розгляд спору до 06.04.2016.

Ухвалою суду від 25.03.2016 відкладено розгляд справи на 01.04.2016.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2016 справу № 916/3921/15 призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 04.04.2016 № 447 для розгляду справи № 916/3921/15 призначено автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії.

За результатами автоматизованого розподілу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Волков Р.В. та Оборотова О.Ю.

Ухвалою суду від 04.04.2016 справу прийнято до свого провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Волкова Р.В. та Оборотової О.Ю. та призначено до розгляду на 26.04.2016.

Судове засідання 26.04.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному.

Ухвалою суду від 05.05.2016 призначено розгляд справи на 24.05.2016.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 24.05.2016 до 06.06.2016, з 06.06.2016 до 14.06.2016.

Ухвалою суду від 06.06.2016 продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів до 21.06.2016.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Первісні позовні вимоги, із посиланням на статтю 143 Конституції України, статтю 376 Цивільного кодексу України, статтю 83, частини першу, другу статті 116, статті 125, 126, 212 Земельного кодексу України, частини першу, п'яту статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтю 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», обґрунтовані самовільним зайняттям Відповідачем земельної ділянки комунальної власності без необхідних правовстановлюючих документів та здійсненням на ній самочинного будівництва. При цьому Позивач посилається на те, що факт самочинного будівництва, внаслідок неотримання ФОП ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт, встановлений постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 у справі № 22/76-10-3044.

Заперечуючи проти зустрічного позову, Позивач у Відзиві від 10.11.2015 № 389/04-01-14 (вхід. від 23.11.2015 № 29208/15) та у Письмових поясненнях від 17.03.2016 № 67/04-01-14 (вхід. від 21.03.2016 № 6841/16), із посиланням на статтю 328, частину другу статті 331 Цивільного кодексу України, частину першу статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вказує на відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги Відповідача про визнання права власності на нерухоме майно, оскільки таке право підлягає державній реєстрації, і може виникнути лише з моменту такої реєстрації. Також, Позивач посилається на правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14, згідно із якою нормами статті 331 Цивільного кодексу України не передбачено виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення.

Окрім того, Позивач вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Южненської міської ради про визнання права власності на блок громадсько-службових приміщень вже були предметом розгляду у господарський справі № 22/76-10-3044, а тому були наявні підстави для відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви відповідно до пункту 2 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Відповідача у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач у Відзиві від 23.11.2015 (вхід. від 23.11.2015 № 29207/15) із посиланням на статті 93, 125, 126 Земельного кодексу України, статті 13, 16 Закону України «Про оренду землі» вказує на те, що спірна земельна ділянка не була ним зайнята самовільно, оскільки відповідно до рішень Южненської міської ради від 14.10.2004 № 682-ІV та від 22.12.2005 № 1027-IV, а також Договору оренди землі від 17.01.2005 та доповнень до нього, земельна ділянка площею 0,014 га, яка за цільовим призначенням була віднесена до земель житлової та громадської забудови, була передана ФОП ОСОБА_1 в оренду саме під забудову (будівництво) блоку громадсько-службових приміщень.

Відповідач також зазначає, що Договір оренди землі від 17.01.2005 (зареєстрований 20.01.2005 за № 040551100007) є чинним, оскільки земельна ділянка відповідно до його умов не повернута. При цьому Відповідач вказує на те, що рішення Южненської міської ради «Про розірвання договору оренди на земельну ділянку від 20.01.2005 року за № 040551100007 між Южненської міською радою та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1» від 24.10.2013 № 947-VI є неправомірним, оскільки розриває договір в односторонньому порядку, що суперечить його умовам та нормам статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Окрім того, Відповідач із посиланням на частину другу статті 417 Цивільного кодексу України вказує на недоцільність знесення будівлі (споруди), що розміщена на земельній ділянці, у зв'язку з явним перевищенням її вартості, яка відповідно до звіту про незалежну оцінку складає 435 689,00 грн., порівняно з нормативно грошовою оцінкою земельної ділянки, яка згідно із витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, виданим відділом Держкомзему в м. Южне від 12.05.2011 № 32-04-17/113 становить 31 446,10 грн.

Зустрічні позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, із посиланням на пункт 1 частини другої статті 16, частини першу, четверту статті 182, статті 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, статтю 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», обґрунтовані тим, що після завершення будівництва будівлю у встановленому законом порядку було здано в експлуатацію, про що свідчить Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована в інспекції ДАБК в Одеській області 07.06.2012 за № ОД20212094052, після чого Відповідач звернувся до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності новозбудованого нерухомого майна. Проте, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 25.03.2014 № 11887366 Відповідачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на блок громадсько-службових приміщень з підстав відсутності документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, оскільки подана довідка не надає змоги встановити факт присвоєння об'єкту нерухомості адреси, а лише підтверджує існування за даною адресою будівлі. Звернувшись до Южненської міської ради за документом, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, ФОП ОСОБА_1 отримав відмову в присвоєнні такої адреси, внаслідок чого Відповідач не може подати документи для реєстрації права власності на новозбудовану будівлю.

Відповідачем подано клопотання від 01.04.2016 (вхід. від 01.04.2016 № 2-1681) про призначення судової комплексної оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи, у якому він просив на вирішення експертів поставити наступні питання: 1) яка ринкова вартість земельної ділянки загальною площею - 0,0140 га у тому числі земель територіальної громади м. Южного, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, в районі пляжно-паркової зони, кадастровий номер НОМЕР_2? 2) яка ринкова вартість об'єкта нерухомого майна - блоку громадсько-службових приміщень загальною площею 142,1 кв.м., площа забудови 93,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ? Судом відмовлено у задоволенні цього клопотання з огляду на відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у цій справі.

Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову. У письмових поясненнях від 24.12.2015 № 05/2-3233вих-15 (вхід. від 25.12.2015 № 32713/15) прокурор, із посиланням на статті 31, 33, 34 Закону України «Про оренду землі», пункт 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначає про закінчення строку дії договору оренди землі укладеного між Позивачем і Відповідачем, неможливість його автоматичного поновлення, наявність чинного рішення Южненскьої міської ради від 24.10.2013 № 947-VI, яким розірвано (фактично визнано припиненим) вказаний договір, внаслідок чого у орендаря виник обов'язок повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених договором.

Прокурор також вказує на факт самочинного будівництва, внаслідок неотримання ФОП ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт, встановлений постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 у справі № 22/76-10-3044. А відтак, на думку прокурора, наявні підстави для застосування норм частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України щодо знесення нерухомого майна особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Прокурор зазначає про відсутність правових підстав для задоволення зустрічної позовної вимоги Відповідача про визнання права власності на нерухоме майно, оскільки таке право підлягає державній реєстрації, і може виникнути лише з моменту такої реєстрації. При цьому, прокурор також посилається на правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14, згідно із якою нормами статті 331 Цивільного кодексу України не передбачено виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши прокурора, представників Позивача та Відповідача, суд,

в с т а н о в и в :

20.12.2004 представником ТОВ «Азімут» в присутності Южненьского міського голови Журавель О.М., начальника Южненського міського відділу земельних ресурсів Побережнюка В.К. та Відповідача складений Акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, наданої суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 Відповідно до вказаного Акту він складений на виконання рішення сесії VI скликання Южненської міської ради Одеської області від 14.10.2004 № 682-IV, межі земельної ділянки загальною площею 0,0140 га наданої СПД ОСОБА_1 під розміщення блоку громадсько-службових приміщень в строкову оренду терміном на один рік, на території м. Южне в районі пляжно-паркової зони, із земель теріторальної громади м. Южне. Земельна ділянка може бути використана тільки за цільовим призначенням. Будівництво провадити відповідно вимогам діючого законодавства. До використання наданої земельної ділянки землекористувач приступає після укладення договору оренди з Южненською міською радою /т. І а.с. 14/.

17.01.2005 між Южненською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною собою ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі, зареєстрований в Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.01.2005 за № 040551100007 (далі - Договір від 17.01.2005) /т. І а.с. 11-13/.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 Договору від 17.01.2005 орендодавець (Позивач) надає, а орендар (Відповідач) приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, в районі пляжно-паркової зони. В оренду передається земельна ділянка загальною площею - 0,0140 га, в тому числі 0,0140 га - забудованих земель під розміщення блоку громадсько-службових приміщень, із земель територіальної громади м. Южне, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Южне, в районі пляжно-паркової зони. Договір укладено на один рік. Після закінчення строку договору, при умові належного виконання своїх обов'язків по договору на всьому періоді його дії, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмова орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 22 Договору від 17.01.2005 передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Після підписання Договору від 17.01.2005 та його державної реєстрації сторонами складено Акт приймання-передачі об'єкта оренди /т. І а.с. 15/.

Між Южненською міською радою та СПД ОСОБА_1 укладено Доповнення до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК» за № 040551100007 від 20.01.2005. Відповідно до пункту 1 вказаного Доповнення сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору на п'ять років згідно п.1 рішення Южненської міської ради від 22.12.2005 за № 1027-IV, при умові виконання пункту 2 даного рішення - орендарю завершити будівництво об'єкту блоку громадсько-службових приміщень у термін 1 рік, при невиконанні даного пункту, договір оренди втрачає чинність /т. І а.с. 16/. Вказане Доповнення до Договору від 17.01.2005 зареєстровано в Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК» Державного комітету України по земельних ресурсах про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 08.02.2006 за № 040651100001.

Між Южненською міською радою та СПД ОСОБА_1 укладено Доповнення до договору оренди землі, зареєстрованого в Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК» від 20.01.2005 за № 040551100007. Згідно із пунктом 1 вказаного Доповнення сторони домовилися в пункт договору «Орендна плата» внести такі зміни: «Встановити орендну плату до 31.12.2009 року у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 668,99 грн. (шістсот шістдесят вісім гривень 99 копійок) на рік. З 01.01.2010 року орендна плата за земельну ділянку підлягає перегляду». /т. І а.с. 17/. Вказане Доповнення до Договору від 17.01.2005 зареєстровано в Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК» Державного комітету України по земельних ресурсах про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 30.01.2009 за № 040951100013.

30.05.2011 між Южненською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК» за № 040551100007 від 20.01.2005 /т. І а.с. 18/. Відповідно до вказаної додаткової угоди, на підставі рішення Южненської міської ради від 14.04.2011 № 115-VI, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом Держкомзему у місті Южне Одеської області від 12.05.2011 № 32-04-17/113, сторони вирішили поновити договір оренди на земельну ділянку від 20.01.2005 року за № 040551100007 терміном на 2 роки, а також викласти у новій редакції пункт 9 розділу «Орендна плата», внаслідок чого збільшено розмір орендної плати, яка становить розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме, 943,38 грн. на рік. При цьому, слід зазначити, що у цьому та усіх попередніх доповненнях сторони у якості дати договору оренди землі зазначали 20.01.2005, тобто дату його реєстрації в Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК», а не дату укладання - 17.01.2005. Вказана додаткова угода від 30.05.2011 була зареєстрована в Южненському міському відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК» Державного комітету України по земельних ресурсах про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 17.10.2011 за № 511170004000025.

Отже, після укладення сторонами Додаткової угоди від 30.05.2011 до Договору від 17.01.2005 (дата реєстрації - 20.01.2005) його дію було продовжено на два роки, а саме, по 30.05.2013.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, яки набрав чинності 12.03.2011, у редакції, яка діяла станом на 07.06.2012, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Судом встановлено, що 07.06.2012 інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано за № ОД20212094052 Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: Будівництво блоку громадсько-службових приміщень, Одеська область, м. Южний (район пляжно-паркової зони) код ДК-12, ІІ категорія складності /т. І а.с. 80-82/. Згідно із вказаною декларацією замовником будівництва є ОСОБА_1, загальна площа будівлі - блок громадсько-службових приміщень літ «А» - 142,1 кв.м., за висновком звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, складеним 29.05.2012 архітектором Глінка А.І. (кваліфікаційний сертифікат АР № 000485 від 27.05.2011 код 00016395) відповідає вимогам надійності та безпеки. При цьому, у цій декларації в якості документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою зазначено Договір оренди землі від 17.01.2005, укладений з Южненською міською радою.

Отже, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту Відповідача - блоку громадсько-службових приміщень, відбулося 07.06.2012, тобто у період дії Договору від 17.01.2005 (дата реєстрації - 20.01.2005).

Відповідно до статті 1, частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, з наступними змінами та доповненнями, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 Земельного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, з наступними змінами та доповненнями, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною другою статті 16 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 125, частиною п'ятою статті 126 Земельного кодексу України, у редакції що діяла станом на 30.05.2011 - дату укладення Додаткової угоди до Договору оренди землі від 17.01.2005, якою поновлено його дію на два роки, а також станом на 17.10.2011 - дату реєстрації цієї угоди в Відділі Держкомзему у м. Южне Одеської області, встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV, у редакції Закону України від 15.04.2008 № 271-VI, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З огляду на встановлені обставини передачі земельної ділянки у користування саме з метою будівництва на ній об'єкта блоку громадсько-службових приміщень на підставі рішень Южненської міської ради шляхом укладення Договору оренди землі від 17.01.2005, укладання доповнень та додаткової угоди до нього, а також їх державну реєстрацію, суд дійшов висновку про наявність у Відповідача права на землю на момент її використання - забудови ділянки. А відтак, враховуючи те, що прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту Відповідача відбулось до моменту спливу строку дії Договору від 17.01.2005, земельна ділянка на якій побудовано цей об'єкт не є самовільно зайнятою, а будівництво не є самочинним.

При цьому суд не приймає довід Позивача і прокурора про встановлення факту самочинного будівництва об'єкту Відповідача постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 у справі № 22/76-10-3044. Як випливає зі змісту вказаного судового рішення, підставою для висновку суду про наявність факту самочинного будівництво стало неотримання ФОП ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт в порядку передбаченому статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III. Проте, після винесення цієї постанови судом, вказаний Закон було визнано таким, що втратив чинність відповідно до пункту 10 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, який набрав чинності 12.03.2011. Відповідач скористався змінами у законодавстві, які встановили спрощений порядок введення в експлуатацію об'єктів закінчених будівництвом, і зареєстрував 07.06.2012 у компетентному органі Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № ОД20212094052. При цьому, ані вказаній Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, ані Додатковій угоді від 30.05.2011 до Договору оренди землі від 17.01.2005, якою поновлено його дію на два роки, не могло бути надано оцінку судом під час розгляду господарської справі № 22/76-10-3044, оскільки ці обставини виникли вже після винесення постанови Одеським апеляційним господарським судом від 05.10.2010.

Наявність Додаткової угоди від 30.05.2011 до Договору оренди землі від 17.01.2005 та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 07.06.2012 № ОД20212094052, а також відмова у державній реєстрації права власності на блок громадсько-службових приміщень з підстав відсутності документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, та відмова Южненської міської ради в присвоєнні такої адреси, є новими (іншими) підставами з яких Відповідачем подано зустрічний позов про визнання права власності. А відтак, відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог про визнання права власності відповідно до пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не приймає довід Відповідача про те, що Договір оренди землі від 17.01.2005 є чинним, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, з наступними змінами та доповненнями, договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, з огляду на продовження дії Договору від 17.01.2005 на два роки - по 30.05.2013, внаслідок укладення Додаткової угоди від 30.05.2011, строк його дії закінчився. А відтак, Договір від 17.01.2005 є припиненим з 31.05.2013.

Згідно із частинами першою, другою статті 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, у редакції Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно до частин третьої, четвертої, п'ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, у редакції Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, у редакції Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI, встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (пункт 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6).

Отже, з огляду на закінчення строку, на який було укладено Договір від 17.01.2005 саме 30.05.2013, Відповідач мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Проте, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення Відповідачем орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. А відтак, Договір від 17.01.2005 після 30.05.2013 не поновлювався.

Щодо прийняття Южненською міською радою рішення «Про розірвання договору оренди на земельну ділянку від 20.01.2005 року за № 040551100007 між Южненською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1» від 24.10.2013 № 947-VІ слід зазначити наступне.

По-перше, вказане рішення прийняте Южненською міською радою 24.10.2013, тобто вже після припинення дії Договору від 17.01.2005 у зв'язку із закінченням строку на який він був укладений.

По-друге, вказане рішення Южненської міської ради обґрунтовано, зокрема, не усуненням виявлених порушень чинного законодавства стосовно введення об'єкту до експлуатації. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки, станом на 24.10.2013, як вже зазначалось, об'єкт будівництва був введений в експлуатацію шляхом реєстрації 07.06.2012 інспекцією ДАБК в Одеській області Декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ОД20212094052.

По-третє, відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 38 Договору від 17.01.2005 передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку орендодавцем є невиконання орендарем умов пунктів 17, 18 Договору. Згідно із пунктами 17, 18 Договору від 17.01.2005 цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об'єкта: земельна ділянка повинна використовуватися відповідно до вимог статей 96, 104 Земельного кодексу України та без зміни цільового призначення; забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною другою статті 25 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, з наступними змінами та доповненнями, у редакції, що діяла станом на 24.10.2013, встановлено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Отже, нормами частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, встановлено виключно судовий порядок розірвання договору оренди землі, у тому числі, у випадку невиконання орендарем обов'язку щодо дотримання обмежень (обтяжень) об'єкту в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, зокрема, щодо цільового призначення земельної ділянки та заборони її самовільної забудови. А відтак, рішення Южненської міської ради від 24.10.2013 № 947-VІ є лише фіксацією її волевиявлення як представницького органу, яке повинне бути реалізоване шляхом звернення до суду з відповідними позовними вимогами. При цьому, умови пунктів 17, 18, 38 Договору від 17.01.2005 є лише додатковими підставами для його розірвання у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 417 Цивільного кодексу України у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення. У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Отже вказаною нормою врегульовано відносини власника земельної ділянки і землекористувача у випадку, коли використання землі мало відповідну правову підставу, яка згодом відпала, тобто мало місце правомірне, а не самовільне зайняття земельної ділянки. При цьому, вказана норма частини першої статті 417 Цивільного кодексу України не регулює відносини сторін, які виникли із самовільного зайняття земельної ділянки та здійснення на ній самочинного будівництва (стаття 376 Цивільного кодексу України).

Хоча первісна позовна заява і містить цитування частини першої статті 417 Цивільного кодексу України, фактично підставами позову у ній зазначені самовільне зайняття земельної ділянки Відповідачем та здійснення на ній самочинного будівництва, а предметом позову є вимога про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, із посиланням на статтю 376 Цивільного кодексу України, статтю 83, частини першу, другу статті 116, статті 125, 126, 212 Земельного кодексу України.

З огляду на встановлені обставини відсутності самовільного зайняття земельної ділянки та самочинного будівництва на ній, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог Южненської міської ради.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог за зустрічним позовом, з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, у редакції Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно із частиною третьою статті 82 Господарського процесуального кодексу України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Частиною першою статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Верховний Суд України в постанові від 19.09.2011 у справі № 18/314 зробив висновок про те, що до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його держаної реєстрації право власності на об'єкт не виникає.

Отже, моментом виникнення права власності на новостворене майно є державна реєстрація, за відсутності якої право власності на цей об'єкт не виникає.

Окрім того, суд враховує правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14, яка відповідно до частини першої статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Згідно із вказаною правовою позицією за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Статтею 331 ЦК України не передбачено виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення. Відповідно до статті 328 ЦК набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивачка набула права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Судом встановлено, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Заїка Л.О. від 25.03.2014 № 11887366 було відмовлено у державній реєстрації права власності на блок громадсько-службових приміщень, що розташований: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 за суб'єктом - ОСОБА_1. У якості підстави для відмови у державній реєстрації зазначено відсутність документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, оскільки подана довідка не надає змоги встановити факт присвоєння об'єкту нерухомості адреси, а лише підтверджує існування за даною адресою будівлі /т. 1 а.с. 177/.

Отже, з огляду на встановленні судом обставини відсутності державної реєстрації, право власності у Відповідача на блок громадсько-службових приміщень не виникло, внаслідок чого воно не може бути захищено відповідно до норм статті 392 Цивільного кодексу України. При цьому, для застосування норм статей 331, 392 Цивільного кодексу України не мають юридичного значення причини відсутності державної реєстрації, зокрема, не присвоєння Южненською міською радою або її виконавчим комітетом адреси об'єкту нерухомого майна. У разі незгоди з такими діями, вони можуть бути окремо оскаржені Відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові покладаються на позивачів за первісним та зустрічним позовами.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 21 червня 2016 р.

Керуючись частиною першою статті 182, частиною другою статті 331, статтею 376 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 93, статтею 125, частиною п'ятою статті 126 Земельного кодексу України, статтею 1, частиною першою статті 6, частиною першою статті 13, частиною другою статі 16, частиною другою статті 25, частиною першою статті 31, частиною першою статті 32, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, частиною першою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, частиною першою статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV, частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, пунктом 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6, постановами Верховного Суд України від 19.09.2011 у справі № 18/314 та від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14, статтями 33, 34, 35, 49, 82, 84, 85, 111-28, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в повному обсязі у задоволенні позову Южненської міської ради Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельну ділянку, загальною площею 0,0137 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Южне, пляжно-паркова зона, шляхом знесення блоку громадсько-службових приміщень; про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0137 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Южне, пляжно-паркова зона, на користь Южненської міської ради Одеської області.

2. Відмовити в повному обсязі у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Южненської міської ради Одеської області про визнання права власності на блок громадсько-службових приміщень загальною площею 142,1 кв.м. площа забудови 93,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Головуючий Ю.А. Шаратов

Суддя Р.В. Волков

Суддя О.Ю. Оборотова