Постанова

від 15.06.2016 по справі 910/10447/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2016 р. Справа№ 910/10447/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивачів: 1) не з'явились;

2) Дворниченко В.Є. - представник за довіреністю від 06.05.2016 року;

від відповідача: Линник Л.С. - представник за довіреністю від 22.07.2015 року;

від ВДВС: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт-Прогрес»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року

у справі № 910/10447/15 (суддя Карабань Я.А.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Прогрес"

на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві

за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт-Прогрес»

про стягнення заборгованості в сумі 50 859, 85 грн. розірвання договору та звільнення приміщення

ВСТАНОВИВ:

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Прогрес" про стягнення заборгованості в сумі 50 829, 85 грн., розірвання договору та звільнення приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року у справі № 910/10447/15 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 року позов задоволено повністю.

29.06.2015 року судом видано накази про примусове виконання рішення суду першої інстанції.

20.01.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Прогрес" подало скаргу на дії ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, в якій скаржник просить суд визнати дії державного виконавця вказаного відділу, пов'язаних зі складаннями акту від 24.11.2015 року неправомірними, визнати акт виконавця від 24.11.2015 року недійсним та скасувати постанову виконавця від 24.11.2015 року про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Прогрес" про визнання дій відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, пов'язаних зі складанням акту від 24.11.2015 року, неправомірними та акту від 24.11.2015 року недійсним, і скасування постанови від 24.11.2015 року у виконавчому провадженні № 48068937 відхилено повністю.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Прогрес" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року та прийняти нову ухвалу, якою скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Прогрес" задовольнити повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Прогрес" по справі № 910/10447/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Прогрес" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В. та призначено до розгляду на 01.06.2016 року.

У судове засідання 01.06.2016 року представник ВДВС не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.06.2016 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник позивача 2 у судовому засіданні 01.06.2016 року заперечував доводи апеляційної скарги, просив суд відмовити у її задоволенні.

Крім того, представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи до 15.06.2016 року.

Представники сторін у судовому засіданні 15.06.2016 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 13 липня 2015 року ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві на підставі заяви стягувана позивача 2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48068937 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.06.2015 № 910/10447/15 про виселення боржника ТОВ «Базальт-Прогрес» з нежилого приміщення цокольного поверху площею 32.4 м2, яке знаходиться в будинку 32 по бульвару Дружби народів міста Києва.

Вказаною постановою боржникові надано 14 (чотирнадцять) днів для самостійного виконання рішення суду від 03.06.2015 у справі № 910/10447/15 з моменту отримання.

Колегією суддів встановлено, що постанову ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 13.07.2015 отримано скаржником 22 липня 2015 року, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі боржника поштового відправлення, засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи.

З наведених обставин вбачається, що боржник був зобов'язаний виконати рішення суду в термін до 05 серпня 2015 року, включно.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про добровільне виконання боржником рішення суду у строк, встановлений постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 13.07.2015.

Відповідно до ч. 2 у ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Частиною 3 названої статті Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення.

Згідно з ч. 5 названої статті Закону України «Про виконавче провадження» виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржнику. За необхідності державний виконавець в установленому законом порядку забезпечує зберігання майна боржника з покладенням пов'язаних з цим витрат на боржника.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні (ч. 9 названої статті Закону).

Так, державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві надіслано боржникові лист-вимогу від 21.10.2015 № 1968/8, яким вимагалося від останнього добровільного виконання наказу суду від 29.06.2015 № 910/10447/15 щодо виселення зі спірного приміщення. Також виконавець повідомив боржника про те, що у разі невиконання наказу суду відбудеться примусове виконання 03 листопада 2015 року об 11:00 годині.

Колегією суддів встановлено, що 03 листопада 2015 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою місцезнаходження нерухомого майна, однак, відповідно до акту від 03.11.2015 виконавцем не розшукано боржника та не виявилося за можливе встановити приміщення, з якого необхідно виселити боржника. Виконання державним виконавцем рішення суду пееренесено до встановлення вказаних обставин.

Державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві повторно надіслано боржникові лист-вимогу від 17.11.2015 № 1968/8, яким вимагалося від останнього добровільпого виконання рішення суду, а у разі невиконання, примусове виконання рішення суду відбудеться 24 листопада 2015 року об 11:00 год.

Як встановлено колегією суддів, 24 листопада 2015 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою місцезнаходження нерухомого майна та встановлено, що боржником рішення суду у даній справі самостійно не виконано. За наслідками примусового відкриття дверей до спірного іриміщення, майна боржника, яке має матеріальну цінність, не виявлено. Приміщення передано позивачеві 2. Таким чином, рішення суду у даній справі в частині виселення боржника фактично виконано.

Наведені обставини вказані в акті державного виконавця від 24.11.2015, який підписано станнім, представником стягувана - позивача 2 та понятими.

Постановою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 24.11.2015 закінчено виконавче ровадження з виконання наказу суду від 29.06.2015 № 910/10447/15 у зв'язку із фактичним його виконанням.

Звертаючись до суду першої інстанції із скаргою на дії ДВС, відповідач зазначає, що дізнався про рішення суду від 29.06.2015 року лише в листопаді 2015 року. Крім того, як вбачається зі штампу на конверті, боржник не був повідомлений про день і час виселення, оскільки повідомлення було направлене 25.11.2015 року, тоді як виселення було призначене на 24.11.2015 року.

Так, колегія суддів зазначає, що твердження скаржника про те, що останній дізнався до рішення суду від 29.06.2015 у справі № 910/10447/15 лише у листопаді 2015 року, не відповідають дійсності і спростовується тим, що боржником було отримано ухвали, винесені господарським судом у даній справі, що підтверджується повідомленнями поштового зв'язку про вручення поштових відправлень, більш того, представник скаржника ознайомлювався з матеріалами даної справи 29 липня 2015 року, про що свідчить відповідний напис представника на зворотному боці заяви від 22.07.2015 № 1/22/07-15 про ознайомлення з матеріалами справи, та оскаржував в апеляційному порядку вказане рішення суду.

Крім того, як встановлено вище, боржник отримав постанову ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 13.07. 2015 про відкриття виконавчого провадження № 48068937 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.06.2015 № 910/10447/15 про виселення. При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що боржник мав право ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження № 48068937 в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 11 Закону про виконавче провадження, після отримання вказаної постанови.

Тобто з наведеного вбачається, що скаржник був обізнаний про наявність рішення суду від 03.06.2015 у справі № 910/10447/15, яким вирішено виселити ТОВ «Базальт-Прогрес» з нежитлового приміщення, а також про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення.

Щодо того, що відділ державної виконавчої служби не повідомив належним чином боржника про час і місце виселення, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Дійсно як вбачається із матеріалів справи, повторно виселення боржника було призначено на 24.11.2015 року об 11:30. Водночас, як видно із штампу відділу поштового зв'язку ВДВС направив повідомлення на адресу ТОВ «Базальт-Прогрес» лише 25.11.2015 року.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що державним виконавцем дійсно було порушено приписи ч. 3 ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження", щодо повідомлення боржника про час і місце виселення.

Водночас, незважаючи на вказане вище порушення, суд апеляційної інстанції вважає, що державний виконавець правомірно здійснив виселення боржника, склав акт від 24.11.2015 року та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки згідно ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України.

При цьому, як зазначалося вище, рішення суду у даній справі не було виконано боржником у добровільному порядку.

А отже, порушення державним виконавцем строків повідомлення боржника про час і місце виселення не приймаються апеляційним судом як підстава для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та визнання недійсним акту від 24.11.2015 року, оскільки є таким, що не впливає на правомірність вчинених державним виконавцем дій.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року у справі № 910/10447/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальт-Прогрес» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 року у справі № 910/10447/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10447/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко