Постанова

від 21.06.2016 по справі 826/12100/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 21 червня 2016 року                                                    № 826/12100/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомІнспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 51  000 грн., В С Т А Н О В И В: Інспекція з питань захисту прав споживачів у місті Києві (далі-позивач або Інспекція) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент» (далі-відповідач або ТОВ «Солейленд Девелопмент») про стягнення штрафних санкцій у розмірі 51  000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що за ТОВ «Солейленд Девелопмент» обліковується борг в розмірі 51  000 грн., який виник на підставі рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0004 від 13.02.2014р. Зокрема, вказаний штраф було застосовано у зв'язку із встановленням факту порушення відповідачем ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме порушення порядку розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на безпідставність застосування до нього штрафних санкцій. Зокрема, в обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що будівля, на фасаді якої встановлено незаконне розміщення реклами, є власністю відповідача, однак передана ним в оренду іншій особі, а тому, як він вважає, ТОВ «Солейленд Девелопмент» не може нести відповідальність за порушення, які вчинені третіми особами. На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. ТОВ «Солейленд Девелопмент» зареєстровано у статусі юридичної особи з 19.11.2009р. за кодом ЄДРПОУ 36845020, зареєстрована адреса місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 34. ТОВ «Солейленд Девелопмент» є власником нежитлових приміщень за адресою: Київ, пр-т Возз'єднання, 2/1 а, згідно договорів купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 23.12.2009р. Наведені обставини відповідачем не заперечуються та визнаються. 19.11.2013 року головним спеціалістом Інспекції відносно ТОВ «Солейленд Девелопмент» складено протокол про наявні ознаки порушень законодавства України про рекламу при розповсюдженні зовнішньої реклами у м. Києві на фасаді ТЦ «Дарниця» (м. Київ, пр-т Возз'єднання, 2/1 а, 10 рекламних носіїв), з ознаками порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», а саме - розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах без відповідного дозволу виконавчого органу міської ради. В порядку ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» на адресу ТОВ «Солейленд Девелопмент» було направлено вимоги (вих. від 05.11.2013 року № 07-17-06/3005 та від 19.11.2013 № 07-17-06/3167 року) про надання до Інспекції відповідних письмових пояснень, дозволи на розміщення зовнішньої реклами, договори на право користування місцем для розміщення реклами, документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори, акти виконаних робіт тощо). Вказані вимоги отримані відповідачем 11.11.2009р. та 25.11.2013р. відповідно, що підтверджується наявними у справі копіями повідомлень про вручення поштових відправлень. Доказів виконання вказаних вимог та надання витребуваних документів до Інспекції відповідачем суду не надано та в матеріалах справи такі відсутні. На підставі вказаного протоколу про порушення законодавства про рекламу від 19.11.2013 року у відповідності до вимог п.11 «Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства України про рекламу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, Інспекцією винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 09.12.2013 року. 20.01.2014 року відбувся розгляд справи стосовно ТОВ «Солейленд Девелопмент» про порушення законодавства про рекламу, про що складено відповідний протокол. За результатами розгляду справи встановлено: недотримання вимог законодавства України про рекламу, а саме: відсутність дозволів на розміщення зовнішньої реклами (10 рекламних носіїв на фасаді ТЦ «Дарниця» (м. Київ, пр-т Возз'єднання, 2/1 а)) від виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що є порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу». У зв'язку з тим, що сума очікуваних штрафних санкцій складала більше 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на виконання вимог ч. 8 ст. 27 Закону України «Про рекламу» супровідним листом від 22.01.2014 року за №07-16-06/142 позивачем було надіслано матеріали справи стосовно ТОВ «Солейленд Девелопмент» до Держспоживінспекції України для винесення рішення. Держспоживінспекцією України 13.02.2014р. винесено рішення №0004 про накладення на ТОВ «Солейленд Девелопмент» штрафу у розмірі 51 000 грн. 00 коп. (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок). Рішення про накладення штрафу надіслане відповідачу рекомендованим листом від 13.02.2014 року за № 872-2-11/7 з вимогою сплатити штраф протягом 20 днів з дня його отримання, який був отриманий відповідачем 24.02.2014р., докази чого наявні в матеріалах справи. На адресу Держспоживінспекції м. Києва 18.03.2014 року за вх. №705 від Держспоживінспекції України супровідним листом надійшли матеріали справи про порушення законодавства про рекламу стосовно ТОВ «Солейленд Девелопмент» щодо стягнення суми штрафу у судовому порядку, у зв'язку з невиконанням у добровільному порядку рішення № 0004 від 13.02.2014 року. Судом встановлено, що ТОВ «Солейленд Девелопмент» 18.04.2014 року звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.02.2014 № 0004. Разом з тим, вказана позовна заява ухвалою суду від 30.04.2014р. у справі №826/5261/14 була залишена без розгляду на підставі статті 100 КАС України. Дана ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили. Також, встановлено, що ТОВ «Солейленд Девелопмент» повторно звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування вказаного рішення про накладання штрафу від 13.02.2014 № 0004, однак ухвалою суду від 28.08.2014 року у справі №826/6309/14, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014р., позовна заява повторно була залишена без розгляду на підставі статті 100 КАС України. Тобто, з наведеного вбачається, що станом на момент розгляду даної справи рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.02.2014 № 0004 не скасовано у судовому порядку, а відтак є чинним та підлягає виконанню. Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного. Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулюються Законом України "Про рекламу" 270/96-ВР від 03.07.1996 (далі-Закон "Про рекламу"). Так, відповідно до статті 1 Закону "Про рекламу" (в редакції на момент виникнення спірних відносин) реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Зовнішня ж реклама – це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Частиною 1 статті 16 Закону "Про рекламу" визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Згідно з пункту 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу. Частиною 1 статті 27 Закону "Про рекламу" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 26 Закону "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами. Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами. У відповідності до ч. 4 статті 27 Закону "Про рекламу" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів (ч. 8 статті 27 Закону "Про рекламу"). Відповідно до пунктів 8, 9, 18, 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693, накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції та її територіальних органів. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства. В даному випадку судом встановлено, що у зв'язку із виявленням Інспекцією факту порушення відповідачем ст.16 Закону України «Про рекламу» було складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 19.11.2013р. та на підставі нього Держспоживінспекцією України прийнято рішення № 0004 від 13.02.2014р., яким накладено на ТОВ «Солейленд Девелопмент» штраф у розмірі 51000 грн. Станом на момент розгляду даної справи вказане рішення про накладання штрафу не скасовано у судовому порядку, є чинним та підлягає виконанню, а відтак, враховуючи, що зазначене рішення не виконано відповідачем у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі про задоволення адміністративного позову. Що ж до тверджень відповідача про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій та протиправність рішення про застосування таких штрафних санкцій, з огляду на те, що, як вважає відповідач, ТОВ «Солейленд Девелопмент» не є суб'єктом відповідальності за вказані порушення, суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не стосуються предмету доказування у даній справі та не є підставою для звільнення від сплати штрафних санкцій. В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз. Наведене відповідає стійкій правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалах цього суду від 04.02.2015р. № К/9991/17941/12 (номер рішення в ЄДРСР - 42743520) та від 23.05.2016р. № К/800/29105/15 (номер рішення в ЄДРСР - 58103509), а також в багатьох інших. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відтак, оскільки в даному випадку визначені рішенням позивача штрафні санкції є несплаченими у встановлений строк, рішення, яким такі санкції застосовано, не було скасовано в судовому або адміністративному порядку, а отже таке рішення є чинним, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача вказаної суми штрафних санкцій. Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 36845020, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 34) на користь бюджету (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДР 38004897, МФО 820019, р/р 31110106700007, код платежу 21081100) суму штрафних санкцій у розмірі 51  000 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень нуль копійок). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Суддя                                                                                                          В.П. Шулежко