Рішення

від 22.06.2016 по справі 904/2804/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.16р. Справа № 904/2804/16

За позовом Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА", Дніпропетровська область, смт. Петриківка

до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: арбітражну керуючу Чеснову Наталію Володимирівну, м. Дніпропетровськ

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Селянське фермерське господарство "Зоря", Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка

про визнання права власності

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача Лісний П.Г. довіреність № б/н від 01.01.2016 представник

від позивача Сухов В.Е. дов. б/№ від 01.05.2016 представник

від позивача Лісна О.І. голова

від відповідача не з'явився

від третьої особи -1 не з'явився

від третьої особи -2 Ткаченко В.В. довіреність №5 від 01.02.20166 представник

вільний слухач ОСОБА_6 паспорт серія НОМЕР_1

вільний слухач ОСОБА_7 паспорт серія НОМЕР_2

вільний слухач ОСОБА_8 паспорт серія НОМЕР_3

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство Лісних ферма "Елена" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Петриківської селищної ради за участю третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: арбітражної керуючої Чеснової Наталії Володимирівни та третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Селянського фермерського господарства "Зоря" про визнання права власності на основні засоби, придбані згідно договору купівлі-продажу активів укладеного з ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" № 2 від 02.01.2004 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Договір купівлі-продажу № 2 активів Відкритого акціонерного товариства "Петриківський Агротехсервіс" (з розстрочкою платежу) від 02.01.2004, укладений між Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" (покупець-позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Петриківський Агротехсервіс" (продавець). Звертаючись до господарського суду з позовними вимогами до Петриківської селищної ради, позивач просить визнати за ним право власності на активи (майно), придбані за договором №2 від 02.01.2004.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 (суддя Ліпинський О.В.) порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2016. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: арбітражного керуючого - Чеснову Наталію Володимирівну.

11.05.2016 відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що між Петриківською селищною радою та Фермерським господарством Лісних ферма "Елена" відсутній спір про майно, яке вказано у позовній заяві. В свою чергу спір про зазначене майно існує між Фермерським господарством Лісних ферма "Елена" та СФГ "ЗОРЯ", ВАТ "Петриківський Агротехсервіс". Таким чином, відповідачем у даній справі повинна бути особа, яка оспорює право власності позивача на спірне майно. Відповідач зазначив, що позивач не надав належного обґрунтування на якій саме підставі Петриківська селищна рада є відповідачем по справі. Просив суд застосувати до спірних правовідносин, встановлений ст. 257 ЦК України, строк позовної давності та розглядати справу без участі представника Петриківської селищної ради (а.с.28-29).

В судовому засіданні 12.05.2016 року представником позивача подано заяву про відвід судді Ліпинського О.В. від розгляду даної справи. Подану заяву мотивовано наявністю сумнівів в об'єктивності, неупередженості та незалежності судді при вирішенні спору стосовно спірного майна.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2016 задоволено заяву судді Ліпинського О.В. про самовідвід від розгляду справи №904/2804/16. Передано справу №904/2804/16 керівнику апарату суду для повторного розподілу через автоматизовану систему документообігу та визначення іншого складу суду для її подальшого розгляду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.05.2016 № 342 відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з задоволенням заяви судді Ліпинського О.В. про самовідвід від розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/2804/16.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ від 16.05.2016, справу передано на розгляд судді Золотарьовій Я.С.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 прийнято справу до провадження та призначено розгляд на 02.06.2016.

02.06.2016 позивач подав через канцелярію суду уточнену позовну заяву про встановлення права власності на придбане майно (активів) Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" згідно договору купівлі-продажу №2 від 02.01.2004, в якій просив суд визнати за Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" право власності на активи (майно), придбане Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" у ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" згідно переліку придбаного майна у власність (невід'ємний додаток до договору купівлі - продажу №2 від 02.01.2004 року), яке розташоване по вул. Піонерська, 3, смт. Петриківка Дніпропетровської області, а саме:

1. Котельня Л- у кількості 1 шт. площею 104,7 кв.м.;

2. Кузня 1-1 у кількості 1 шт. площею 86,0 кв.м.;

3. Прохідна Б-1 у кількості 1 шт. площею 12,5 кв.м.;

4. Незавершене будівництво С-1 у кількості 1 шт. площею 739,3 кв.м.;

5. Паркан №1-7 у кількості 1 шт.;

6. Теплиця М-1 у кількості 1 шт. площею 675 кв.м.;

7. Склад О-1 у кількості 1 шт. площею 900,7 кв.м.;

8. Клуб У-1 у кількості 1 шт. площею 145,4 кв.м.;

9. Туалет Ш-1 у кількості 1 шт.;

10. Вагова Щ-1 у кількості 1 шт. площею 5,2 кв.м.;

Всі меблі контори б/у:

12. Сейф у кількості 7 шт.;

13. Шафа вогнетривка у кількості 3 шт.;

14. Вішалка у кількості 5 шт.;

15. Стіл однотумбовий у кількості 15 шт.;

16. Стіл двухтумбовий у кількості 8 шт.;

17. Стінка "Метеор" у кількості 1 шт.;

18. Книжна шафа у кількості 8 шт.;

19. Стільці у кількості 30 шт.;

20. Набір для кабінету директора у кількості 1 шт.;

21. Комп'ютер в зборі у кількості 1 шт.;

22. Підставка для велосипедів у кількості 2 шт.

Всього на суму 22 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 3666,67 грн. (а.с.85-88).

На підставі ст. 22 ГПК України уточнена позовна заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача подав через канцелярію суду заяву про поновлення строку позовної давності для встановлення права власності на придбане майно (активів) Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" згідно договору купівлі-продажу №2 від 02.01.2004, якою просив суд визнати причину пропуску позовної давності поважною і поновити цей строк. В обґрунтування поважності пропущеного строку позовної давності позивач посилається на наявність кримінальних проваджень щодо розслідування крадіжки майна позивача, шляхом фальсифікації (підробки) документів. Позивач вказує, що чисельні кримінальні провадження заважали позивачу звернутися вчасно за захистом своїх прав.

Селянське фермерське господарство "Зоря" подало через канцелярію суду клопотання про залучення його до розгляду справи у якості іншого відповідача (а.с.40-42). Заява мотивована тим, що СФГ "Зоря" не визнає за Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" право власності на нерухоме майно, яке є предметом позову. Враховуючи, наявність спору з позивачем щодо об'єктів майна за спірним договором, Селянське фермерське господарство "Зоря" просило суд залучити його до розгляду справи у якості відповідача.

Представник позивача усно заперечував проти задоволення цього клопотання.

Суд розглянув клопотання Селянського фермерського господарства "Зоря" про залучення його до розгляду справи у якості іншого відповідача (а.с.40-42), відмовив у задоволенні даного клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Враховуючи, що на момент заявлення Селянським фермерським господарством "Зоря" заяви про залучення його у якості іншого відповідача в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність спору між позивачем та СФГ "Зоря" щодо спірного майна. Крім того, позивач категорично заперечував про залучення Селянського фермерського господарства "Зоря" у якості іншого відповідача, зазначаючи, що між позивачем та СФГ "Зоря" відсутній спір щодо майна, яке є предметом розгляду по даній справі. В зв'язку із цим, заява Селянського фермерського господарства "Зоря" про залучення його у якості іншого відповідача була відхилена судом.

Селянське фермерське господарство "Зоря" подало клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання. Заява обґрунтована тим, що СФГ "Зоря" використовує територію, прохідну, ворота в'їзду і виїзду транспорту, а також приміщення, які є предметом даного спору без укладання договору оренди з позивачем. СФГ "Зоря" вважає, що рішення суду по цій справі може вплинути на його права та обов'язки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016 задоволено клопотання Селянського фермерського господарства "Зоря"; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Селянське фермерське господарство "Зоря", а розгляд справи відкладено на 21.06.2016 р.

21.06.2016 представник позивача подав через канцелярію суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заяву про витребування доказів (згідно ст. 38 ГПК України) (а.с.105-106), в якій просив суд: - витребувати в Петриківському ВП Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області матеріали кримінального провадження (ЄРДР № 42013040520000035 від 06.09.2013) для ознайомлення; - витребувати у ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" оригінали документів, що посвідчують право власності на майно, що знаходиться на території колишнього ВАТ "Петриківка Агротехсервіс". В обґрунтування заяви позивач посилається на наявність кримінального провадження (ЄРДР постанова про відкриття кримінального провадження № 4213040520000035 від 06.09.2013) за ознаками статей 364, 366, 219 КК України, за фактом підробки документів і проведення слідчих дій , а також на відсутність можливості отримання матеріалів кримінального провадження самостійно для надання суду, в якості доказів неправомірних заперечень представників Селянського фермерського господарства "Зоря".

Представник третьої особи-2 подав через канцелярію суду клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування доказів (а.с.109-111).

Представник третьої особи-2 подав через канцелярію суду заяву, якою просив суд повторно зобов'язати позивача направити третій особі-2 копії додатків долучених ним до позовної заяви, а також надати у справу копії додатків, щоб їх можна було прочитати. Мотивуючи подану заяву, третя ососба-2 зазначає, що на адресу СФГ "Зоря" надійшла лише уточнена позовна заява від 02.06.2016, без додатків.

Представник третьої особи-2 подав через канцелярію суду заперечення до позовної заяви, в яких заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Договір №2 від 02.01.2004 року, на який посилається позивач, не пройшов нотаріального посвідчення та державної реєстрації, чим порушено ч.3, 4 ст.334, ст. 657, ч.3 ст.640 ЦК України (в редакції чинній станом на 02.01.2004 р.), в зв'язку з чим Селянське фермерське господарство "Зоря" вважає, що даний правочин є недійсним з моменту його вчинення та не створює жодних юридичних наслідків.

Представники відповідача та третьої особи-1 в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За ініціативою суду, відповідно до ч.6 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався запис судової справи № 904/2804/16 за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи Документообіг господарських судів. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер №1011106МС39128.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В матеріалах справи міститься договір купівлі - продажу № 2 активів Відкритого акціонерного товариства "Петриківський Агротехсервіс" (з розстрочкою платежу), укладений 02.01.2004 між Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА", як покупцем (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Петриківський Агротехсервіс", як продавцем.

Від покупця договір підписано головою Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА" Лісною Е.І., яка діє на підставі Статуту. Від продавця договір підписано ліквідатором Чесновою Н.В., яка діяла на підставі постанови господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2003 у справі №26/206/02.

Судом встановлено, що спірний договір купівлі - продажу № 2 активів відкритого акціонерного товариства "Петриківський Агротехсервіс" (з розстрочкою платежу) від 02.01.2004, укладено між позивачем та ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" у простій письмовій формі, тобто без нотаріального посвідчення даного договору.

Відповідно до п. 1 договору, продавець продає, а покупець купує активи банкрута згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1).

Відповідно до п.10 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного взаєморозрахунку між сторонами.

Відповідно до переліку майна (а.с.13), майном, що купується Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" у ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" є:

1. Котельня Л- у кількості 1 шт.;

2. Кузня 1-1 у кількості 1 шт.;

3. Прохідна Б-1 у кількості 1 шт.;

4. Незавершене будівництво С-1 у кількості 1 шт.;

5. Паркан №1-7 у кількості 1 шт.;

6. Теплиця М-1 у кількості 1 шт.;

7. Склад О-1 у кількості 1 шт.;

8. Клуб У-1 у кількості 1 шт.;

9. Туалет Ш-1 у кількості 1 шт.;

10. Вагова Щ-1 у кількості 1 шт.;

Всі меблі контори б/у:

12. Сейф у кількості 7 шт.;

13. Шафа вогнетривка у кількості 3 шт.;

14. Вішалка у кількості 5 шт.;

15. Стіл однотумбовий у кількості 15 шт.;

16. Стіл двухтумбовий у кількості 8 шт.;

17. Стінка "Метеор" у кількості 1 шт.;

18. Книжна шафа у кількості 8 шт.;

19. Стільці у кількості 30 шт.;

20. Набір для кабінету директора у кількості 1 шт.;

21. Комп'ютер в зборі у кількості 1 шт.;

22. Підставка для велосипедів у кількості 2 шт.

Всього 91 одиниця на суму 22 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 3666,67 грн.

Відповідно до п. 3 договору, покупець зобов'язується: - сплатити вартість активів у розмірі 22 000 грн., в тому числі ПДВ на умовах даного договору ; - перереєструвати земельну ділянку, на якому розташовані будівлі, що купуються, у відповідності до вимог законодавства про землю.

Характеристика будівель міститься у технічному паспорті БТІ, копія якого є додатком до даного договору (п.4 договору).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи технічного паспорту на майновий комплекс по вул. Піонерській у смт. Петриківка, власником якого є ВАТ "Петриківський Агротехсервіс", за вказаною адресою розташовано наступне майно: прохідна Б-1 площею 12,5 кв.м., трансформаторна Г-1, площею 13,9 кв.м., трансформаторна Д-1 площею 14,1 кв.м., дизельна Є-1 площею 14,4 кв.м., кузня І-1 площею 86,0 кв.м., котельня №1 Л-2 площею 104,7 кв.м., склад С-1 площею 739,3 кв.м., склад запчастин О-1 площею 900,7 кв.м., котельна №2 Ф-1 площею 62,3 кв.м., а також №1-7 огорожа, №8 свердловина (а.с.21-22).

Таким чином, майно що є предметом договору купівлі - продажу № 2 від 02.01.2004 є саме нерухоме майно ВАТ "Петриківський Агротехсервіс", що не заперечується сторонами.

Згідно п. 5 договору, оплата вартості активів, що купуються здійснюється покупцем у наступні строки та порядку: - 5000 грн. до 30.03.2004;- 5000 грн. до 30.05.2004; - 5000 грн. до 30.08.2004; - 7000 грн. до 30.11.2004. Підставою для оплати є рахунок продавця. Після надходження грошей на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х днів складаються проміжні акти приймання-передачі на право власності активів, що продаються. Право власності на активи, що набуваються переходить до покупця з моменту взаємних розрахунків між сторонами, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, покупець має право самостійно скоротити графік погашення активів, що купуються, попередив про це продавця.

Виконуючи умови договору, позивач перерахував грошові кошти в загальному розмірі 22000 грн. на розрахунковий рахунок ВАТ "Петриківський Агротехсервіс", відповідно до платіжних доручень №29 від 22.07.2004; №42 від 23.09.2004; №44 від 27.09.2004 та №3 від 27.07.2005 (а.с.15-16).

17.06.2005 між Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" та ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" було укладено акт звірки взаєморозрахунків станом на 17.06.2005, відповідно до якого станом на 17.06.2005 залишок заборгованість позивача перед ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" складав 9 000 грн. (а.с.17).

23.06.2005 рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №8/149 за позовом ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" до Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА" про стягнення 9000 грн.; позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства Лісних ферма "ЕЛЕНА" на користь ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" 9000 грн. - основного боргу, 90 грн. - витрат на держмито, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.18).

З вказаного судового рішення не вбачається встановлення судом обставин щодо дійсності та/або укладеності договору купівлі - продажу №2 від 02.01.2004.

15.08.2005 ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" передало вищеперелічене майно (активи) Фермерському господарству Лісних фермі "ЕЛЕНА" за актом приймання-передачі майна, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.14).

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Петриківської селищної ради про визнання права власності на активи (майно), придбані за договором купівлі - продажу №2 від 02.01.2004, що і є предметом даного спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Дата підписання договору договору купівлі - продажу № 2 - 02.01.2004.

Тобто цей договір потрібно було укладати відповідно до вимог Цивільного кодексу України, який набрав законної сили 01.01.2004.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, відповідно до ст. 657 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що частина об'єктів купівлі - продажу є нерухомим майном.

Згідно із ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до положень ст. 220 Цивільного кодексу України (в редакції що діяла на момент вчинення договору) у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В судовому засіданні представник позивача на запитання суду про нотаріальне посвідчення договору повідомив, що жодна зі сторін договору будь-яких дій щодо нотаріального посвідчення договору не здійснювала.

Отже, з цих пояснень вбачається, що жодна з сторін не намагалась здійснити дії щодо нотаріального посвідчення договору.

Доказів звернення до суду з позовною заявою про визнання договору дійсним на підставі ст.220 ЦК України, позивач суду не надав.

Крім того, правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки за змістом ст. 640 цього Кодексу договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Матеріали справи не містять доказів проведення державної реєстрації договору купівлі - продажу №2 від 02.01.2004.

Згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин є нікчемним. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Суд звертає увагу, що положення ст. 220 ЦК України щодо можливості визнання договору купівлі-продажу дійсним не поширюється на договори купівлі-продажу, предметом яких є земельна ділянка, єдиний майновий комплекс, житловий будинок (квартира) або інше нерухоме майно, оскільки такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Це пов'язано із тим, що момент вчинення такого правочину, відповідно до положень ст. ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому правочин є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов'язків.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 6/5), передбачено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, зокрема, реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться на підставі договорів купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, угоди про розподіл спадкового майна, про розподіл спільного майна подружжя, посвідчені державними та приватними нотаріусами.

На підставі викладеного, Договір купівлі-продажу № 2 активів Відкритого акціонерного товариства "Петриківський Агротехсервіс" (з розстрочкою платежу) від 02.01.2004, оформлений між Фермерським господарством Лісних ферма "ЕЛЕНА" (покупець-позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Петриківський Агротехсервіс" (продавець) у простій письмовій формі в силу положень ст.ст. 640, 657 ЦК України не є укладеним, а відповідно відсутні й правові підстави для визнання права власності на нерухоме майно, що є предметом вказаного правочину.

Крім того, господарський суд зазначає, що у відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частина 1 ст. 15 ЦК України передбачає норму, яка гарантує кожному право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а стаття 392 вказаного Кодексу є спеціальним правилом, спрямованим на захист права власності від подібних протиправних дій. У випадку виникнення претензій з боку третіх осіб, власник майна має право спростувати їх шляхом пред'явлення позову про визнання права власності.

Таким чином, такий позов може бути пред'явлений у наступних випадках: якщо право власності позивача оспорюється або не визнається відповідачем; якщо позивач втратив документ, який засвідчує його право власності; якщо особа звертається до суду з метою набуття права власності на майно.

Для доведення свого права, якщо воно піддається сумніву іншими особами, позивач повинен надати докази, що підтверджують наявність в нього права власності на майно.

Вимога про визнання права власності може бути пред'явлена до відповідача, який оспорює, не визнає право власника, або до суду, якщо пред'являється вимога про визнання права у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів чи про набуття права власності на певне майно. У такому позові відповідач відсутній.

Відповідачем за позовом про визнання права власності є особа, що оспорює право власності позивача або не визнає за ним права на майно і тим самим унеможливлює для власника реалізацію його правомочностей з володіння, користування та розпорядження майном в повному обсязі. Це може бути фізична, юридична особа, орган державної влади, місцевого самоврядування.

На підставі вищевикладене, суд вважає, що оскільки Петриківська селищна рада не заявляє своїх прав на предмет спору та не оспорює право власності на спірне майно, даний позов заявлений до неналежного відповідача.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень

Відповідно до ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з п.2.1.Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності, про яку заявлено відповідачем, оскільки правила про позовну давність, відповідно до ст. 267 ЦК України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено порушення суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Про наведене зазначає й Вищий господарській суд у своїй постанові Пленуму від 29.05.2013р. № 10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", вказуючи, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови).

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання права власності на майно, придбане згідно договору купівлі-продажу активів укладеного з ВАТ "Петриківський Агротехсервіс" № 2 від 02.01.2004 року.

Суд розглянувши заяву позивача про витребування доказів, відмовив у її задоволенні, в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Докази, які позивач вважає за необхідне витребувати у Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області та у ЗАТ "Петриківка Агротехсервіс" не мають відношення до розгляду даної справи, натомість матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття обґрунтованого рішення у даній справі.

Суд не розглядав клопотання третьої особи-2 про витребування доказів (а.с.109-111), оскільки представник третьої особи-2 в судовому засіданні відмовився від цього клопотання.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при відмові в позові на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.2016

Суддя Я.С. Золотарьова