Рішення

від 16.06.2016 по справі 918/273/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 р. Справа № 918/273/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Гудзенко Я.О., розглянувши позов Громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Абдуррахмана, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державний реєстратор Рівненської районної державної адміністрації ОСОБА_4, громадянин ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" ("КРАГУМ") та Громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень загальних зборів

За участі:

Від позивача: ОСОБА_7 (дов. №258 від 01.04.2016 р.), ОСОБА_8 (дов.

№258 від 01.04.2016 р.);

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: не з'явився;

Від державного реєстратора: не з'явився;

Від фізичної особи ОСОБА_5: ОСОБА_8

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадянин ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Абдуррахман (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" (далі - Товариство, Відповідач-1) та Громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6 (далі - відповідач 2) про визнання недійсними рішень загальних зборів та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ухвалою від 12 квітня 2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №918/273/16, розгляд справи призначено на 19 квітня 2016 року.

Ухвалами від 19, 27 квітня, 10, 31 травня 2016 року розгляд справи відкладався.

19 квітня 2016 року на виконання вимог ухвали суду від 12 квітня 2016 року від Позивача надійшли письмові пояснення у справі із клопотанням про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5 та Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради.

В судовому засіданні 19 квітня 2016 року представники Позивача уточнили подане клопотання та зазначили про необхідність залучення до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5 та Державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації ОСОБА_9. Зазначених осіб було залучено до участі у справі.

27 травня 2016 року від Позивача надійшла заява про продовження строку розгляду справи, яка була задоволена судом.

Згідно із п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року № 01-08/164 якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу. Якщо ж господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи вважає за потрібне з'ясувати фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу, то він не позбавлений права після порушення провадження у справі здійснити це, зокрема, шляхом витребування відповідних доказів у порядку, передбаченому ч.ч. 1, 2 статті 38 ГПК, у тому числі з органів внутрішніх справ, органів державної податкової служби, адресних бюро та ін.

Судом встановлено, що позивача у справі було належно повідомлено про судові засідання, що підтверджується його представниками та самим громадянином ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Абдуррахманом, який був присутнім в судовому засіданні 10.05.2016 року та підтвердив повноваження своїх представників на подання від його імені позову як і в своїх письмових поясненнях поданих суду 30.05.2016 року (т. 2 а.с. 163, 186-188).

Суд вважає, що позовна заява від імені ОСОБА_3 Абдуррахмана, підписана його представником ОСОБА_7 відповідно до повноважень визначених довіреністю від 01.04.2016 року, нотаріально посвідченою. У довіреності, зокрема, вказано про те, що представник ОСОБА_3 Абдуррахмана ОСОБА_7 має повноваження на подання від імені довірителя заяв та право розписуватись на них (т. 1 а.с. 35-36).

Стосовно повідомлення Відповідача-2 - ОСОБА_6 суд зазначає, що його також було належно повідомлено про дату, час та місце проведення судових засідань за адресами вказаними в позовній заяві, Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій: 35820, Рівненська область, Острозький район, село Оженин, вул. Заводська, будинок 5, корпус А, квартира 2, а також адресою вказаною представниками позивача: 33028, АДРЕСА_1, та адресами місцезнаходження товариства та в ОСОБА_1 ОСОБА_2 - місто Адияман, ОСОБА_10, квартал Сокая №2.

З листа від 26.04.2016 року, поданого суду представником Товариства ОСОБА_11, який підписано відповідачем-2 ОСОБА_6, вбачається, що останній обізнаний про розгляд судом даної справи. Крім того, в листі ОСОБА_6 повідомляє про те, що місцем його проживання є Турецька Республіка, місто Адияман, ОСОБА_10, квартал Сокая №2. Згадана адреса також наявна в Апостилі (т. 2 а. с. 11-13). На вказану адресу також направлялися ухвали суду.

Ухвали суду від 10, 31 травня 2016 року про відкладення розгляду справи були також направлені ОСОБА_6 і на іншу адресу, зазначену представниками позивача - 33028, АДРЕСА_1. Однак, за закінченням терміну зберігання поштове повідомлення повернулось до суду (т. 2 а.с. 172).

Крім того, суд враховує, що згідно листа Державної прикордонної служби України від 08.06.2016 року № 0.64-11764/0/15-16, який міститься в матеріалах справи, в період з 25 квітня 2016 р. до 16 травня 2016 р. ОСОБА_6 перебував на території України.

Відповідачі, треті особи, державний реєстратор в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення Відповідачів та третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач 2 не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судовому засіданні, і підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає, тому вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

10 травня 2016 року Позивачем було подано заяву письмові пояснення у справі, які є фактично заявою про зміну предмета позову, відповідно до якої Позивач заявлені вимоги виклав наступним чином:

"1. Визнати недійсними рішення, оформлене протоколами №9 та №9/1 від 09.03.2016р., яким внесено записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.03.2016р. - зміна керівника юридичної особи (запис номер 1 608 107 0011 008281), від 24.03.2016р. - зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації (запис номер 1 608 106 0013 008281); від 25.03.2016р. - зміна складу або інформації про засновників (запис номер 1 608 107 0014 008281).

Управлінню забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради скасувати запис з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань або (та) державному реєстратору Рівненської районної державної адміністрації ОСОБА_4 скасувати записи від 11.03.2016р. - зміна керівника юридичної особи (запис номер 1 608 107 008281), від 24.03.2016р. - зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації (запис номер 1 608 106 0013 008281); від 25.03.2016р. - зміна складу або інформації про засновників (запис номер 1 608 107 0014 008281)".

Заява прийнята до розгляду судом оскільки подана з дотриманням вимог ст. 22 ГПК України.

16 червня 2016 року ТОВ "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" подано заяву в якій вказано про зміну товариством назви на ТОВ "КРАГУМ".

З витягу з ЄДРПОУ станом на 16.06.2016 року вбачається, що товариством змінено назву з "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" на "КРАГУМ" з кодом 38116679. За вказаних обставин судом встановлено, що товариство не припинило свою діяльність а змінило назву, тому відповідачем у справі слід вважати ТОВ "КРАГУМ".

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.06.2016 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" від 9 березня 2016 року оформленого протоколом № 9 (т. 1 а.с. 246) в складі присутнього учасника ОСОБА_11, який діяв від імені ОСОБА_3 (Позивача у справі) на підставі довіреності від 25 березня 2013 року (т. 1 а.с. 231), який володіє 77, 15% голосів на зборах, за участю запрошених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вирішено:

- обрати Головою зборів ОСОБА_11, секретарем зборів - ОСОБА_12;

- звільнити ОСОБА_12 з посади директора Товариства;

- призначити директором Товариства ОСОБА_13;

- відчужити ТОВ "ІЗОЛВООД" зазначене в протоколі майно Товариства;

- уповноважено директора Товариства ОСОБА_13 укласти та підписати договори купівлі-продажу майна та всі інші необхідні документи.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" від 9 березня 2016 року оформленого протоколом № 9/1 (т. 1 а.с. 94-96) в складі присутнього учасника ОСОБА_11, який діяв від імені ОСОБА_3 (Позивача у справі) на підставі довіреності від 25 березня 2013 року, який володіє 77, 15% голосів на зборах, за участю запрошеного ОСОБА_6 вирішено:

- обрати Головою зборів ОСОБА_11, секретарем зборів - ОСОБА_6;

- виключити ОСОБА_3 Абдуррахмана зі складу учасників Товариства у зв'язку із відчуженням ним належної йому частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 77, 15% на користь ОСОБА_6 на підставі Договору дарування від 08.03.2016 р.;

- включити ОСОБА_6 до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" у зв'язку із отриманням частки в статутному капіталі Товариства у розмірі 77, 15% на підставі Договору дарування від 08.03.2016 р.;

- визначено склад учасників Товариства та перерозподілено частки в статутному капіталі, а саме ОСОБА_6 надано - 77, 15%, а ОСОБА_5 - 22, 85%.

- вирішено перейти на діяльність модельного статуту;

- уповноважено ОСОБА_6 або ОСОБА_11 вчиняти всі дії, пов'язані із державної реєстрацією змін до відомостей про ТОВ "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" та із державною реєстрацією ТОВ "ДАР-ІНВЕСТГРОУП", вчиняти всі дії пов'язані із реєстрацією змін до відомостей ТОВ "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" та із державною реєстрацією переходу ТОВ "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" на діяльність на підставі модельного статуту.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги Позивач зазначає, що не був присутнім на загальних зборах учасників Товариства та не був повідомлений про скликання зборів, зазначені рішення прийнято всупереч волі Позивача та із порушенням норм чинного законодавства, а також із порушенням самої процедури скликання та проведення загальних зборів. Вказане підтверджує і в письмових поясненнях (т. 2 а.с. 186-188).

Третя особа - ОСОБА_5 також зазначає про те, що його як учасника товариства не було повідомлено про загальні збори учасників на 09.03.2016 року, про порядок денний зборів.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 61 Закону учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Згідно із п. 4.2. Статуту ТОВ «ДАР-ІНВЕСТГРОУП» (зареєстрованого 06.09.2013 р., т. 1 а.с. 28-34, далі - Статут) загальні збори Учасників обирають Голову та секретаря зборів.

Голова скликає та проводить загальні збори, формує питання порядку денного, підписує протокол зборів та виконує інші функції.

Відповідно до п. 4.3. Статуту черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом Товариства і Законом.

Згідно із абз. 4 п. 4.4. Статуту будь-хто із учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів.

Положеннями п. 4.5 Статуту передбачено, що збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду.

Загальні збори учасників Товариства повинні скликаються також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

В матеріалах справи відсутні докази вимог Позивача або іншого учасника товариства до голови Товариства щодо скликання позачергових загальних зборів учасників.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази у підтвердження повідомлення всіх Учасників Товариства про скликання загальних зборів Учасників Товариства 9 березня 2016 року.

Факт неповідомлення про скликання загальних зборів підтвердила в судовому засіданні також третя особа - ОСОБА_5.

Як зазначив Позивач, останній теж не мав наміру на проведення загальних зборів та не уповноважував своїх представників на проведення таких дій. Чинне законодавство та Статут товариства передбачають: про час, місце та порядок денний загальних зборів повідомляють виключно учасника товариства, а не його представника. Крім того, суд враховує, що довіреність, на підставі якої на позачергових зборах діяв представник Позивача - ОСОБА_11 була скасована 10.03.2016р. і на момент винесення рішення у справі оскаржується в судовому порядку.

В протоколах №9 та №9/1 від 09.03.2016 р. також відсутні відомості про повідомлення Учасників Товариства про проведення Позачергових загальних зборів учасників, порядок денний, про надання учасникам інформації з питань порядку денного, тощо.

При розгляді справи Відповідачем не було надано жодних доказів того, що було дотримано Порядок проведення Позачергових загальних зборів учасників.

Згідно із ч. 4 ст. 43 вказаного Закону загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.12.2008 року №13 при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту порушення прав та інтересів учасника товариства, наскільки порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.12.2008 року № 13 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Відповідно до п. 21 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи нотаріально засвідченого пояснення Позивача у справі, останній не мав наміру вчиняти будь-яких дій, які оформлені протоколами №№ 9 та 9/1, а відтак зазначені дії вчинені представником Учасника - ОСОБА_11 не відповідають його волі, порушують його права та законні інтереси як Учасника товариства.

Стосовно укладеного від імені Позивача договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ «ДАР-ІНВЕСТГРОУП» від 08.03.2016 р. (т. 1 а.с. 103-104) суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 Закону України В«Про господарські товаристваВ» учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Статутом ТОВ «ДАР-ІНВЕСТГРОУП» іншого не встановлено.

Однак, наявною в матеріалах справи довіреністю № 442 від 25.03.2013 р. (т. 1 а.с. 231-233) на підставі якої від імені Позивача діяв ОСОБА_11 не передбачено право останнього укладати від імені Позивача договорів дарування частки у статутному капіталі, а передбачено відступлення частки в статутному капіталі шляхом купівлі-продажу.

Крім того, пунктом 2.1. Договору дарування (т. 1 а.с. 103-104) передбачено, шо після підписання Договору, Дарувальник (Позивач) втрачає всі права і обов'язки щодо Товариства, які були визначені статутом Товариства. Право власності на частку до Обдарованого переходить з момент укладення цього Договору.

Таким чином, з наведеного вбачається, що у разі укладання зазначеного договору в межах повноважень, наданих сторонам для його укладання, Позивач та будь-який із його представників втратили право розпорядження від його імені належною йому часткою в статутному капіталі товариства, а відтак довіреність № 442 від 25.03.2013 р., на підставі якої від імені Позивача діяв ОСОБА_11, є такою, що припинила свою дію в частині зазначених прав з 08.03.2016 р. у зв'язку із переходом права власності на спірну частку ОСОБА_6.

Стосовно питання загальних зборів про виключення ОСОБА_3 Абдуррахмана зі складу учасників Товариства слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України В«Про господарські товаристваВ» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до п. 3.18. Статуту учасник Товариства має прово вийти із Товариства повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Матеріали справи не містять жодних повідомлень та інших доказів, які б підтверджували волю Позивача щодо дарування частки або виходу із Товариства.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.12.2008 року №13 при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Судом встановлено, що прийняті рішення не відповідають волевиявленню Позивача вийти з товариства саме шляхом передачі часток у статутному капіталі на користь інших осіб, а із заявою про вихід з товариства у інший спосіб (прямий вихід) Позивач до товариства не звертався, виплата позивачу вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, не здійснювалась.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 4.24 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

У рішенні загальних зборів від 9 березня 2016 року, офоромленого протоколом №9/1, не наведені обґрунтовані причини такого виключення, а зазначено, що виключення відбувається у зв'язку із відчуженням ним належної йому частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 77, 15% на користь ОСОБА_6 на підставі Договору дарування від 08.03.2016 р., тоді як учасник товариства - ОСОБА_3 Абдуррахман підтвердив у судовому засіданні, що наміру дарувати частку не мав, самого дарування не здійснював.

Статтею 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами наведеним Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку (ч. 2 ст. 1 Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Відповідно до ст. 114 ЦК України учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України (ч. 3 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

За приписами ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно із ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю.

За приписами ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно із п. 14 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" суб'єктами державної реєстрації є, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб'єкти - у разі державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 35 Закону суб'єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що вказані вище зміни до статуту на підставі оскаржуваних рішень вносились до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.03.2016 р. - зміна керівника юридичної особи (запис номер 1 608 107 НОМЕР_1), 24.03.2016р. - зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації (запис номер 1 608 106 0013 008281); 25.03.2016р. - зміна складу або інформації про засновників (запис номер 1 608 107 0014 008281) державними реєстраторами Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_14 та ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 77 зворот, 93 зворот, 109).

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення представників Позивача, представника товариства, представників громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5 та представника Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, враховуючи докази надані Позивачем у підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 2 756 грн., покладаються на Відповідачів.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсними та скасувати рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" ("КРАГУМ"), оформлені протоколами № 9 та № 9/1 від 09.03.2016 р., якими внесено записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.03.2016 р. - зміна керівника юридичної особи (запис номер 1 608 107 НОМЕР_1), від 24.03.2016р. - зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації (запис номер 1 608 106 0013 008281); від 25.03.2016р. - зміна складу або інформації про засновників (запис номер 1 608 107 0014 008281).

2. Державним реєстраторам Рівненської районної державної адміністрації Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" ("КРАГУМ") (код 38116679) здійснених на підставі рішень зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-ІНВЕСТГРОУП" ("КРАГУМ") оформлених протоколами № 9 та № 9/1 від 09.03.2016 р. шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів щодо скасування наступних реєстраційних дій: дата - 11.03.2016р. - зміна керівника юридичної особи запис номер 1 608 107 008281, дата - 24.03.2016р. - зміна інформації про утворення юридичної особи, зміна додаткової інформації, запис номер 1 608 106 0013 008281; дата - 25.03.2016р. - зміна складу або інформації про засновників, запис номер 1 608 107 0014 008281.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАГУМ" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Міцкевича, 32, офіс 45, код 38116679) на користь Громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Абдуррахмана (ОСОБА_1 ОСОБА_2, Адиямані, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з Громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6 (35820, Рівненська область, Острозький район, село Оженин, вул. Заводська, будинок 5, корпус А, квартира 2, код 20039836165) на користь Громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Абдуррахмана (ОСОБА_1 ОСОБА_2, Адиямані, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази.

Повний текст рішення складено 23 червня 2016 р.

Суддя Гудзенко Я.О.