Рішення

від 24.06.2016 по справі 927/552/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 22 » червня 2016 року Справа №927/552/16

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТ"

вул. Мстиславська, 9, оф. 111, м. Чернігів, 14000

До ВІДПОВІДАЧА: Чернігівської міської ради

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

Про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 - головний юрисконсульт, довіреність №45 від 21.06.2016.

Від Відповідача: ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу, довіреність №3-24/133 від 09.02.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "РАСТ" заявлено позов до Чернігівської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки №3057, укладеного між сторонами 30 жовтня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач повідомив Відповідача про відмову від права подальшого користування земельною ділянкою та про припинення договору у зв'язку з тим, що будівництво на орендованій земельній ділянці завершено, проте Відповідач не розглянув заяву Позивача та не прийняв відповідного рішення.

У судовому засіданні 22.06.2016 представник Позивача підтримала позовні вимоги.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому викладені заперечення проти позову, зокрема, зазначено, що Відповідач вважає, що підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки №3057 від 30.10.2013 відсутні, оскільки договір було укладено до 30.09.2016, згоди на розірвання договору оренди Чернігівська міська рада не надавала. Крім того, на думку Відповідача, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою не може бути підставою для розірвання договору без згоди Орендодавця, а лист Позивача від 29.02.2016 №17 не може вважатися повідомленням про розірвання договору, оскільки в ньому йдеться про відмову від права користування земельною ділянкою та припинення договору оренди.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "РАСТ" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 03.12.2003.

30 жовтня 2013 року між Чернігівською міською радою (Відповідач у справі, Орендодавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«РАСТВ» (Позивач у справі, Орендар за Договором) було укладено договір оренди земельної ділянки №3057 (далі - Договір).

Згідно з п.1 Договору Орендодавець (Відповідач) надає, а Орендар (Позивач) приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:029:0154) в місті Чернігові по вул. Попова для проектування та будівництва групи багатоповерхових - багатоквартирних житлових будинків з розміщенням в цокольному поверсі торгових приміщень з гаражами.

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2961 га.

Як передбачено п.6 Договору, його укладено до 30.09.2016 року.

Згідно з п.35 Договору він набирає чинності після підписання сторонами. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Договір зареєстрований у Чернігівській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис 30 жовтня 2013 року №3057.

Факт передачі Відповідачем земельної ділянки в оренду Позивачу підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту прийому - передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду від 30.10.2013, що підписаний між сторонами та скріплений печатками сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«РАСТВ» звернулось до Чернігівської міської ради з листом вих.№17 від 29.02.2016, у якому зазначено, зокрема, таке.

Відповідно до договору оренди землі №3057 від 30 жовтня 2013 року ТОВ В«РАСТВ» орендувало земельну ділянку в місті Чернігів по вулиці Попова для будівництва групи багатоповерхових - багатоквартирних житлових будинків з розміщенням в цокольному поверсі торгових приміщень з гаражами, загальною площею 1,2961 га та добросовісно виконувало умови договору. Станом на поточну дату будівництво на земельній ділянці завершено, що підтверджено деклараціями про готовність об'єктів до експлуатації. Посилаючись на п.28 Договору, ч.2 ст.19 Закону України "Про оренду землі ", ст.141 Земельного кодексу України, а також з огляду на виконання мети, з якою було укладено Договір оренди, ТОВ В«РАСТВ» відмовляється від права подальшого користування земельною ділянкою та просить припинити дію Договору оренди землі від 30 жовтня 2013 року.

У листі-відповіді №1623 від 14.03.2016 на вищевказаний лист Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило Позивачу, що питання про розірвання договору оренди земельної ділянки буде розглянуто на сесії міської ради, пленарне засідання якої відбудеться орієнтовно в кінці березня 2016 року.

Листом №2405 від 31.03.2016 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило Позивачу, що питання про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,2961 га, по вул. Попова було винесено на розгляд сесії міської ради, пленарне засідання якої відбулось 31 березня 2016 року, але не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду.

Оскільки Чернігівською міською радою не було вирішено питання про припинення договору оренди земельної ділянки №3057, укладеного між сторонами 30.10.2013, Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання вказаного договору.

Згідно з п.28 Договору підставою припинення договору є:

- закінчення строку, на який його було укладено,

- придбання орендарем земельної ділянки у власність,

- примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності в порядку, встановленому законом,

- неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від Орендаря або Орендодавця (у разі зміни умов господарювання, внаслідок змін у чинному законодавстві України),

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п.29 Договору підставою розірвання договору є:

- взаємна згода сторін;

- вимога однієї із сторін у випадку не виконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором;

- добровільна відмова Орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності Орендаря.

Згідно з п.30 Договору сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше ніж за два місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої в цьому сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України:

В» 1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.»

Згідно з ч.ч.2,3 ст.31 Закону України "Про оренду землі":

«Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.»

Відповідно до ч.1 ст.32 вказаного Закону:

«На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України .»

Згідно з п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ« (зі змінами) у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону України "Про оренду землі":

«Після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.»

Крім того, Глава 15 Земельного кодексу України має назву «Право користування землею».

Відповідно до ч.1 ст.92, що знаходиться в 15 главі Земельного кодексу України:

«Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.»

Згідно з ч.1 ст.93 , що знаходиться в 15 главі Земельного кодексу України:

«Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.»

Таким чином, законодавець розрізняє два види користування землею в Україні: постійне та строкове (тимчасове) користування (оренду).

Стаття 141 Земельного кодексу України має назву «Підстави припинення права користування земельною ділянкою».

Оскільки в назві відсутнє зазначення про регулювання даною статтею підстав припинення права саме постійного користування земельною ділянкою, суд доходить висновку, що положення даної статті розповсюджуються як на право постійного користування, так і на право тимчасового користування земельною ділянкою (орендою).

Зазначений висновок суду спростовує доводи Відповідача, що наведена ст.141 Земельного кодексу України стосується лише права постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.ч.3,4 ст.142 Земельного кодексу України:

«Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.»

Відповідно до п. «д» ч.3 ст.152 Земельного кодексу України:

«Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

д) застосування інших, передбачених законом, способів.»

Враховуючи, що Відповідач добровільно не виконав вимоги наведених ч.ч.3,4 ст.142 Земельного кодексу України та не прийняв відповідне рішення по заяві Позивача про відмову від права від права подальшого тимчасового користування земельною ділянкою, що виникло на підставі спірного Договору оренди землі від 30 жовтня 2013 року, та про припинення дії цього Договору, Позивач звернувся за судовим захистом з проханням розірвати цей Договір саме в судовому порядку.

При цьому, Відповідачем не наведено норм чинних Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» чи інших Кодексів або Законів, що регулюють спірні правовідносини, які б обумовлювали судовий захист обраним Позивачем способом саме наявністю позитивного рішення Відповідача по вищевказаному зверненню Позивача, як і не обґрунтовано взагалі необхідність судового захисту за наявності такого позитивного рішення, а тому судом не приймаються заперечення Відповідача в цій частині.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав , а тому суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.653 Цивільного кодексу України:

В«У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.В»

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

З урахуванням викладеного, враховуючи повне задоволення позову, судовий збір, сплачений Позивачем в сумі 1378 грн. підлягає стягненню з Відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки №3057, укладений 30 жовтня 2013 року між Чернігівською міською радою (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 04062015) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАСТ" (вул. Мстиславська, 9, оф. 111, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний 32729175), яким передано в короткострокове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:029:0154) в місті Чернігові по вул. Попова для проектування та будівництва групи багатоповерхових - багатоквартирних житлових будинків з розміщенням в цокольному поверсі торгових приміщень з гаражами.

3. Стягнути з Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 04062015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСТ" (вул. Мстиславська, 9, оф. 111, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний 32729175) 1378грн. 00 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 червня 2016 року.

Суддя І.В. Кушнір