Ухвала

від 22.06.2016 по справі 826/11155/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11155/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічвецького І.О., Літвіної Н.М.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України , апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" до Державної податкової інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик", звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві (далі по тексу - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 року № 0007562207, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 112925 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.09.2015 у справі № К/800/59088/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не була дана належна оцінка наявним в матеріалах справи документам.

Так, в своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України вказав, що судами не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Також, суд касаційної інстанції зазначив, що для вирішення спору важливе значення має встановлення факту реєстрації та перебування контрагента платника податку в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

На виконання вимог даної ухвали суду касаційної інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 року № 0007562207.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, В період з 10.07.2014 року по 16.07.2014 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "НВПБО "Будпластик" з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинах із ТОВ «СК «Вардат Сервіс» за період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.07.2014 року № 314/1-26-50-22-07-25291151, в якому зафіксовані порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 90340,00 грн.

На підставі акта перевірки від 23.07.2014 року № 314/1-26-50-22-07-25291151 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.07.2014 року № 0007562207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 112925,00 грн., у тому числі за основним платежем - 90340,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 22585,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик", не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 24.07.2014 року № 0007562207, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ухвали Вищого адміністративного суду України, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи документи свідчать про товарність господарських операцій, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам необхідно з'ясувати, зокрема:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Зокрема, встановити статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Так, між ТОВ "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (Замовник) та ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 1109-1 від 11.09.2013 року, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного строку надавати за плату ремонтні роботи в складі за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 ж, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (Т. 1, арк. 47-49).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копію акта виконаних робіт № за грудень 2013 року, копію податкової накладної від 27.12.2013 року № 956 (Т. 1, арк. 50-55), копію платіжного доручення з відміткою банка (Т. 1, арк. 105).

ТОВ "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (Замовник) та ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 01170113 від 17.01.2013 року, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного строку надавати за плату режимно-налагоджувальні роботи в котельні за адресою: м. Моршин, вул. Привокзальна, 45а, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (Т. 1, арк. 57-59).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копію акта здачі-прийняття робіт № 1 від 29.03.2013 року (Т. 1, арк. 56), копію податкової накладної від 29.03.2013 № 834 року (Т. 1, арк. 60), копію платіжного доручення з відміткою банка (Т. 1, арк. 100).

ТОВ "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (Замовник) та ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 020813 від 02.08.2013 року, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного строку надавати за плату ремонтні роботи в складі за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 ж, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (Т. 1, арк. 62-64).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копію акта здачі-приймання робіт № 1 від 15.08.2013 року (Т. 1, арк. 61), копію податкової накладної від 15.08.2013 року № 503 (Т. 1, арк. 65), копію платіжного доручення з відміткою банка (Т. 1, арк. 103).

ТОВ "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (Замовник) та ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 01280513 від 28.05.2013 року, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного строку надавати за плату послуги по ремонту крівлі АБК та виробничого корпусу за адресою: м. Українка, Київська область, вул. Промислова, 33, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (Т. 1, арк. 67-69).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копію акта здачі-приймання робіт № 1 від 02.08.2013 року (Т. 1, арк. 66), копію податкової накладної від 02.08.2013 року № 52 (Т. 1, арк. 70), копію платіжного доручення з відміткою банка (Т. 1, арк. 104).

ТОВ "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (Замовник) та ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 010713 від 01.07.2013 року, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного строку надавати за плату ремонтні роботи у виробничо-складському комплексі за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 61, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (Т. 1, арк. 72-74).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копію акта здачі-приймання робіт № 1 від 08.07.2013 року (Т. 1, арк.71), копію податкової накладної від 08.07.2013 року № 305 (Т. 1, арк. 75), копію платіжного доручення з відміткою банка (Т. 1, арк. 102).

ТОВ "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (Замовник) та ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 170113/1 від 17.01.2013 року, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного строку надавати за плату послуги по влаштуванню гіпсокартонних стін та перегородок у секції № 9 складського комплексу, що знаходиться за адресою: с. В. Олександрівка, Київська область, вул.. Леніна, 121, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (Т. 1, арк. 77-79).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копію акта здачі-приймання робіт № 1 від 11.04.2013 року (Т. 1, арк. 76), копію податкової накладної від 11.04.2013 року № 248 (Т. 1, арк. 80), копію платіжного доручення з відміткою банка (Т. 1, арк. 101).

ТОВ "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (Замовник) та ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 18011301 від 18.01.2013 року, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного строку надавати за плату послуги по демонтажу технологічного обладнання ТПП "Краусс-Маффей" в смт. Чабани, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (Т. 1, арк. 82-84).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копію акта здачі-приймання робіт № 1 від 24.01.2013 року (Т. 1, арк.81), копію податкової накладної від 24.01.2013 року № 662 (Т. 1, арк. 85), копію платіжного доручення з відміткою банка (Т. 1, арк. 97).

ТОВ "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (Замовник) та ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 15011301 від 15.01.2013 року, згідно якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного строку надавати за плату послуги по технічному переоснащенню N-катіонових фільтрів на ТЕЦ-5 в м. Києві, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (Т. 1, арк. 89-91).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копії актів здачі-приймання робіт № 1 від 30.01.2013 року, № 2 від 12.02.2013 року, № 3 від 14.02.2013 року (Т. 1, арк.86-88), копії податкових накладних від 30.01.2013 року № 1008, від 14.02.2013 року № 398, від 12.02.2013 року № 310 (Т. 1, арк. 92-94), копії платіжних доручень з відміткою банка (Т. 1, арк. 96, 98, 99).

Так, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України, судом першої інстанції було досліджено питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару та встановлено, що оплата за надані послуги проведено в повному обсязі, про що свідчать відмітки банка.

Щодо встановлення факту реєстрації та перебування контрагента платника податку в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, то судом першої інстанції досліджено дане питання та встановлено, що позивач надав суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.08.2014 року, з якого вбачається, що юридичну особу: ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (код ЄДРПОУ 38088338) було припинено лише 28.04.2014 року за судовим рішенням у зв'язку з визнанням її банкрутом, 25.04.2014 року, 908/604/14, Господарський суд Запорізької області.

Також, позивачем на підтвердження спеціальної податкової правосуб'єктності ТОВ "СК "Вардант Сервіс" (код ЄДРПОУ 38088338) було надано суду копію свідоцтва № 200097092 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.12.2012 року, довідку з ЄДРПОУ АА № 831181 (види діяльності за КВЕД-2010: 41.10 організація будівництва будівель), ліцензію на виконання господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (Т. 1, арк. 108-112).

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Вказані документи свідчать про те, що вид діяльності контрагента позивача відповідає тим роботам, які були проведені на підставі спірних договорів.

Також, наявність відповідних ліцензій у контрагента позивача на зайняття конкретним видом діяльності свідчить про ту обставину, що у нього були можливості щодо виконання укладених з позивачем договорів.

Крім того, судом першої інстанції на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду касаційної інстанції було досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій та вірно встановлено, що позивачем надані належні та допустимі докази використання отриманих від ТОВ "СК "Вардант Сервіс" робіт у власній господарській діяльності товариства, зокрема, замовлення ремонтно-монтажних робіт у контрагента здійснювалось для виконання договорів на виконання будівельно-монтажних робіт, укладених позивачем (який виступав виконавцем) з різними численними суб'єктами господарювання (Т. 1, арк. 113-245).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні договори з виконання будівельних робіт були укладені з контрагентом з метою виконання власних зобов'язано та прямо пов'язано з його господарською діяльністю, що підтверджується належними документами первинного бухгалтерського обліку та які були надані під час проведення перевірки та містяться в матеріалах справи.

Відповідачем, в порушення ст.71 КАС України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження безтоварності господарських операцій.

Як вірно вказує суд першої інстанції, позиція відповідача ґрунтується виключно на постанові старшого слідчого з СВ ФР Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області від 24.03.2014 року про проведення позапланової документальної перевірки.

Однак, Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі зазначив, що посилання податкового органу на зазначену постанову старшого слідчого підлягають відхиленню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Перелік засобів (джерел доказів) доказування є вичерпним.

На виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції, судом першої інстанції було надано оцінку даній постанові слідчого та вірно зазначено, що вказані в постанові відомості та обставини, встановлені в ході досудового слідства, повинні бути підтверджені виключно судовим рішенням, винесеним в порядку Кримінального процесуального кодексу України з перевіркою і підтвердженням їх відповідності фактам та вимогам процесуального законодавства, однак такого рішення суду надано не було.

Будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з контрагентом ТОВ "СК "Вардант Сервіс" ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції відповідачем не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання.

Також слід зазначити, щодо відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів, то відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Доводи та висновки відповідача викладені у акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами, у звз чим, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню..

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі носять формальний характер та не спростовують висновку суду першої інстанції. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: І.О. Лічевецький

Н.М. Літвіна

Повний текст ухвали виготовлено 24 червня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Лічевецький І.О.