Рішення

від 22.06.2016 по справі 904/3573/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.16р. Справа № 904/3573/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-МЕТАЛ", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Електромашстан", м. Південне, Харківська область

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 185 000,00 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 1 від 04.05.2016)

від відповідача-1: ОСОБА_2 - представник (дов. № 3 від 30.05.2016)

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-МЕТАЛ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Електромашстан" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД" про стягнення попередньої оплати у розмірі 185000, 00 грн. за договором № 29/01-2014 від 29.01.2016.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань з поставки товару за договором № 29/01-2014 від 29.01.2014 та відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором поруки від 29.01.2014.

12.05.2016 через канцелярію суду від відповідача-2 надійшла заява про визнання позову у повному обсязі, в якій він визнав солідарну заборгованість перед позивачем у розмірі 1000 грн. та просив розглядати справу без його участі.

30.05.2016 від відповідача-1 надійшли попередні заперечення, в яких він зазначив, що справа № 904/3573/16 не підсудна господарському суду Дніпропетровської області та повинна розглядатись господарським судом Харківської області, оскільки відповідач-1 ТОВ «Машинобудівний завод «ЕлектроМашСтан», з яким було укладено спірний договір, знаходиться у м. Південне Харківської області. Натомість, як зазначає відповідач-1, ТОВ «Каскад» не має жодного відношення до вищевказаної справи.

02.06.2016 судом до матеріалів справи було залучено відзив на позов відповідача-1, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач недоплатив відповідачу-1 суму попередньої оплати, а тому обов'язок щодо поставки товару у останнього не настав.

Ухвалою суду від 02.06.2016 розгляд справи було відкладено на 21.06.2016.

07.06.2016 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшли пояснення, в яких він зазначив, що обладнання в строк визначений у договорі ним не виготовлено, оскільки позивачем здійснено передплату у меншому розмірі, ніж передбачено договором. Щодо листів позивача про повернення передплати у розмірі 185000 грн. відповідач-1 зазначив, що дані листи не отримував, оскільки на усіх поштових повідомленнях про отримання даних листів зазначено, що вони були отримані Луценко за довіреністю, яка не перебувала у трудових відносинах з відповідачем-1.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (а.с.124).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал» (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівельний завод «ЕлектроМашСтан» (далі - відповідач-1, постачальник) було укладено договір № 29/01-2014, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник оплатити й прийняти автоматизовану лінія профільованого листа (далі - обладнання) у кількості, складі та за цінами, за цінами, зазначеними у специфікації: автоматизована лінія профільованого листа С8, з ЧПУ ЕМС-С8/1250/11-13 у кількості 1 шт. загальною вартістю 600000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 100000 грн.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 2.1 договору)

Пунктом 4.2 договору встановлено, що замовник здійснює оплату загальної вартості договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у наступному порядку:

- 35 % вартості обладнання сплачується замовником до 10 червня 2014 року;

- 20% вартості обладнання сплачується замовником у період з 01.07.2014 по 10.07.2014;

- 20% вартості обладнання сплачується замовником у період з 01.09.2014 по 10.09.2014;

- 25% вартості обладнання сплачується замовником протягом п'ятнадцяти днів після приймання продукції на заводі постачальника.

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу-1 передплату у розмірі 185000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 30.01.2014 № 782 та банківською випискою по особовому рахунку (а.с. 22, 106).

Згідно з п. 4.5 договору строк виготовлення обладнання протягом 200 календарних днів з моменту першого платежу. Отже, строк встановлений цим пунктом закінчився 20.08.2014.

Відповідно до п. 10.3 договору у випадку затримки виготовлення обладнання більше 20 календарних днів, постачальник за вимогою замовника сплачує замовнику штраф за кожний наступний день затримки у розмірі 0,5 % від суми недопоставленого обладнання до виконання своїх зобов'язань.

Позивач звернувся до відповідача-1 з листом від 10.06.2014 № 177, в якому відмовився від повної сплати вартості обладнання, на підставі ч. 3 ст. 538 ГК України, та вимагав повернути йому передплату за договором у розмірі 185000 грн. Дана вимога була отримана відповідачем-1 14.06.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (а.с. 31-32).

23.06.2014 позивач повторно звернувся до відповідача-1 з листом № 189, в якому вимагав повернення суми передплати у розмірі 185000 грн. Даний лист був отриманий відповідачем-1, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (а.с. 35-36).

17.11.2015 позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про повернення суми передплати у розмірі 185000 грн., у зв'язку з невиконання відповідачем-1 умов договору № 29/01-2014 від 29.01.2014. Вищевказану вимогу відповідач-1 отримав 25.11.2015, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (а.с. 37-38).

12.02.2016 позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про виконання зобов'язання в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, в якій вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 185000 грн. Дана вимога отримана відповідачем-1 16.02.2016, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (а.с. 23-29).

Відповідач залишив вищезазначені вимоги без відповіді, суму передплати у розмірі 185000 грн. не повернув. З зустрічними вимогами щодо проведення наступних оплат до позивача не звертався. Про хід виконання договору позивачу не повідомляв.

Невиконання відповідачем зобов'язання щодо виготовлення та поставки товару, а також неповернення відповідачем коштів у у розмірі 185000 грн. і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Надаючи правову кваліфікацію укладеному між сторонами договору, суд приходить до висновку про те, що він є змішаним, в якому містяться елементи договору поставки та договору підряду, оскільки ним передбачено не тільки поставку обладнання, а й його виготовлення.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частинами 2, 4 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач 12.02.2016 звернувся до відповідача-1 з вимогою про повернення передплати у розмірі 185000 грн., в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України та ст. 849 ЦК України (а.с. 23-27). Дана вимога була отримана відповідачем-1 16.02.2016 (а.с. 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, строк повернення передплати у розмірі 185000 грн. на момент звернення до суду із даним позовом є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів поставки товару або повернення відповідачем-1 передплати у розмірі 185000 грн. від представників сторін не надійшло.

29.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Каскад» (далі - відповідач-2, поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал» було укладено договір поруки, відповідно до умов поручитель поручається перед кредитор за виконання обов'язків ТОВ «Машинобудівельний завод «Електромашстан», код ЄДРПОУ 35857537 (далі - боржник) перед кредитором за договором поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014 року, укладеним між кредитором та боржником (далі - договір поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014 року).

Відповідальність поручителя перед кредитором включає:

- зобов'язання з повернення попередньої оплати у випадку невиконання боржником поставки товару;

- зобов'язання здійснити поставку за договором поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014 року, додатками та додатковими угодами до нього;

- зобов'язання відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням договору поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014 року, додатками та додатковими угодами до нього;

- зобов'язання сплатити кредитору неустойку за порушення договору поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014 року, додатками та додатковими угодами до нього.

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений із змістом вищезазначеного договору

поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014 року (п. 1.2 договору поруки).

Згідно з п. 1.3 договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою поручителем кредитору грошових коштів у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок) у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014 року додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки у разі порушення боржником обов'язків за договором поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014 року поручитель відповідає перед кредитором солідарно, тобто кредитор вправі на свій розсуд пред'явити вимогу за вказаним договором поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014 року до боржника або до поручителя, або до обох одночасно.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 даного кодексу передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальністю поручителя.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 суми передплати у розмірі 184000 грн. та солідарного стягнення з відповідачів-1,2 суми передплати у розмірі 1000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача-1 щодо того, що справа № 904/3573/16 не підсудна господарському суду Дніпропетровської області та повинна розглядатись господарським судом Харківської області, оскільки відповідач-1 ТОВ «Машинобудівний завод «ЕлектроМашСтан», з яким було укладено спірний договір, знаходиться у м. Південне Харківської області, а відповідач-1, ТОВ «Каскад» не має жодного відношення до вищевказаної справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Отже, позивач має право звертатися з позовом до суду за місцезнаходженням одного із відповідачів (боржників) за його вибором. А тому, звернення з даним позовом до господарського суду Дніпропетровської області за місцезнаходженням відповідача-1, Товариства з обме6женою відповідальністю Фірми "Каскад", є правомірним та не порушує приписів ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся із даним позовом до господарського суду Дніпропетровської області з дотримання умов територіальної підсудності справ, а тому підстави для задоволення клопотання відповідача-1 та надіслання даної справи за підсудністю до господарського суду Харківської області відсутні.

Суд також відхиляє доводи відповідача-1 про те, що строки поставки товару не настав, оскільки позивачем не доплачено суму передплати у розмірі 25000 грн.

Так, пункт 4.5 договору встановлює строк виготовлення обладнання протягом 200 календарних днів з моменту першого платежу. У цьому пункті не визначено, що перший платіж повинен бути здійснений у сумі 210000 грн., що складає 35 % вартості обладнання. Крім того, ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України надає право замовнику (позивачу) у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

В свою чергу відповідач не надав доказів того, що ним розпочато виготовлення обладнання. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що відповідачем обладнання не виготовлялось.

Крім того, 12.02.2016 позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про виконання зобов'язання в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, в якій вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 185000 грн. Дана вимога отримана відповідачем-1 16.02.2016, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (а.с. 23-29).

Щодо заперечень відповідача про отримання від позивача вимог, суд вказує на таке.

Матеріалами справи встановлено, що вищевказані листи та вимога були надіслані на адресу відповідача-1 з поштовим описом вкладення та отримані представником відповідача-1 за довіреністю - Луценко.

Згідно з п. 104 Правил надання послуг поштового зв'язку поштові перекази, посилки, листи чи бандеролі з оголошеною цінністю, а також прямі контейнери, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення "EMS", міжнародні поштові відправлення з оголошеною цінністю, дрібні пакети, мішки "M" видаються адресату за умови пред'явлення ним документа, що посвідчує особу, або уповноваженій ним особі за умови пред'явлення нею документа, що посвідчує особу, та відповідної довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку.

Таким чином, вручення працівником пошти цінних листів, надісланих ТОВ «машинобудівний завод «Електромашстан», здійснюється лише після перевірки повноважень особи на отримання поштової кореспонденції від імені підприємства.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача-1 щодо того, що Луценко не мала повноважень на отримання поштової кореспонденції, що надходила на адресу відповідача-1.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідачів пропорційно заявленим вимогам, а саме на відповідача-1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2767, 50 грн. та на відповідача-2 у розмірі 7, 50 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Електромашстан» (62461, Харківська область, м. Південне, вул. Гагаріна, буд. 122/4; ідентифікаційний код 35857537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 4; ідентифікаційний код 37006647) передплату у розмірі 184000 грн. та 2767, 50 грн. витрат зі сплати судового збору, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Електромашстан» (62461, Харківська область, м. Південне, вул. Гагаріна, буд. 122/4; ідентифікаційний код 35857537) та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Каскад» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 4; ідентифікаційний код 23934596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 4; ідентифікаційний код 37006647) передплату у розмірі 1000 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Каскад» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 4; ідентифікаційний код 23934596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 4; ідентифікаційний код 37006647) витрати зі сплати судового забору у розмірі 7, 50 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.2016.

Суддя ОСОБА_3