Ухвала

від 14.06.2016 по справі 820/6483/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ К/800/5092/14

К/800/6216/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ) та Міністерства доходів у зборів України (далі - Міністерство) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі № 820/6483/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія Елмаш» (далі - Товариство) до ДПІ, Міністерства, третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківського міського управління юстиції,

про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та незаконними дій ДПІ щодо присвоєння Товариству стану « 9»; зобов'язання ДПІ змінити стан Товариства на стан « 0»; визнати протиправними та незаконними дій Міністерства щодо відмови у прийняті та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначило, що з часу реєстрації перебуває за адресою реєстрації, своєчасно підтверджувало своє місцезнаходження відповідно до вимог ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

14 жовтня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року, позов задоволено частково.

Дії ДПІ щодо присвоєння Товариству стану «9» визнані протиправними; дії Міністерства щодо відмови у прийняті та реєстрації податкової накладної Товариства № 1 від 16.07.2013 в Єдиному реєстрі податкових накладних визнані протиправними; зобов'язано Міністерство зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суди зазначили, що ДПІ протиправно присвоїла Товариству стан « 9», Міністерство протиправно відмовило Товариству в прийняті та реєстрації податкової накладної № 1 від 16.07.2013, оскільки Товариство фактично знаходилося за адресою реєстрації платника податків, є платником податку на додану вартість та не порушувало порядку заповнення податкової накладної.

ДПІ та Міністерство звернулися із касаційними скаргами про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 26.02.2007 виконавчим комітетом Харківської міської ради Товариство зареєстроване за адресою: 61002, м. Харків, вул. Чубаря, буд. 10/12, кв. 3, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, та взяте на облік до ДПІ за № 1618.

Відповідно до свідоцтва ДПІ № 100035280 від 16.04.2007 про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариство є платником податку на додану вартість.

26 липня 2013 року Товариство засобами електронного зв'язку направило ДПІ податкову накладну № 1 від 16 липня 2013 року.

Згідно з квитанцією ДПІ № 1 від 26.07.2013 податкова накладна Товариства не прийнята, оскільки місцезнаходження Товариства не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також, податкові накладні Товариства не приймалися ДПІ у зв'язку із присвоєнням Товариству стану « 9» - направлено повідомлення Ф. 18-ОПП до державного реєстратора (відсутність юридичної особи за місцезнаходженням).

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу , протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Суди правильно зазначили, що документом, який підтверджує прийняття або неприйняття податкової накладної, є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається податковим органом протягом операційного дня. При цьому, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки (абз. 7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ).

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ).

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок), визначений механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників ПДВ - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до п. 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

Згідно з п. 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Суди обґрунтовано зазначили, що причиною відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації є наявність помилок, встановлених з урахуванням положень ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.07.2013 місцезнаходження Товариства зазначене: 61002, м. Харків, вул. Чубаря, буд. 10/12, к. 3.

Товариство з часу реєстрації знаходилося за зазначеною юридичною адресою: 61002, м. Харків, вул. Чубаря, буд. 10/12, к. 3, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, довідка ЕДРПОУ, довідкою про взяття на облік платника податків, свідоцтвом про державну реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, податкова накладна виписана Товариством із зазначенням адреси, яка відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 12.3 Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 9.12.2011 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.1.22011 за № 1562/20300, у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки-місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Згідно з п. 12.4 Порядку щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі її неподання (або повернення поштового відправлення, надісланого державним реєстратором на юридичну адресу особи), державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Суди правильно зазначили, що Товариство 15.08.2012, 25.04.2013, 24.07.2013 надавало державному реєстратору підтвердження відомостей щодо місцезнаходження.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 23.09.2013 місцезнаходженням Товариства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Чубаря, буд. 10/12, к. 3.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України № 755-IV від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесені відповідні зміни.

З витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 23.09.2013 вбачається відсутність відомостей про внесення інформації про відсутність юридичної особи за місцем знаходження та зазначено адресу: 61002, м. Харків, вул. Чубаря, буд. 10/12, к. 3.

Суди обґрунтовано зазначили, що податковим органом не була доведена відсутності Товариства за своїм місцезнаходженням та не були надані докази щодо вжиття заходів встановлення фактичного місцезнаходження Товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційних скаргах, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та Міністерства доходів у зборів України відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.