Ухвала

від 16.06.2016 по справі 813/737/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року м. Київ К/800/11598/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року у справі № 813/737/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ейсіпі Україна" до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю „Ейсіпі Україна" звернулося в суд з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило: скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів від 04.11.2013 № 29000003/2013/200202/2 про коригування митної вартості; зобов'язати відповідача вчинити дії (прийняти рішення) з вивільнення фінансових гарантій у вигляді грошових застав, наданих відповідно до рішення про коригування митної вартості від 04.11.2013 № 29000003/2013/200202/2, у спосіб повернення на картку-особовий рахунок, як коштів передоплати, наданих товариством з обмеженою відповідальністю „Ейсіпі Україна" у період з 04.11.2013 року по 27.02.2014 року, у загальній сумі 22103,83 грн, у т.ч. за кодами митних платежів 020 „Мито" - 4250,74 грн і 028 „ПДВ" - 17853,09 грн, згідно митних декларацій: №№ 2091400000/2013/39298 від 04.11.2013, 2091400000/2013/39297 від 04.11.2013, 2091400000/2013/39314 від 04.11.2013, 2091400000/2013/39312 від 04.11.2013, 2091400000/2013/39392 від 05.11.2013, 2091400000/2013/39390 від 05.11.2013, 2091400000/2013/39400 від 05.11.2013, 2091400000/2013/40038 від 08.11.2013, 2091400000/2013/40039 від 08.11.2013, 2091400000/2013/40037 від 08.11.2013, 2091400000/2013/39859 від 08.11.2013, 2091400000/2013/44463 від 11.11.2013, 2091400000/2013/46629 від 24.12.2013, 2091400000/2013/46586 від 24.12.2013, 2091400000/2013/46589 від 24.12.2013, 2091400000/2013/46604 від 24.12.2013, 2091400000/2013/4082 від 13.02.2014, 2091400000/2013/4623 від 18.02.2014, 2091400000/2013/5108 від 22.02.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, оскільки митницею не доведена наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, а тому відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними та такими, що піддаються обчисленню і підтверджуються документально.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та скасоване рішення Львівської митниці Міндоходів від 04.11.2013 № 29000003/2013/200202/2 про коригування митної вартості. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Львівська митниця Державної фіскальної служби звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю „Ейсіпі Україна" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (одержувач) та ТОВ „ЕйСіПі Польська" (постачальник) укладений договір поставки рідкого СО 2 від 09.12.2011 року № ACP/C/CNT/30/2011(із змінами) (далі - Договір), предметом якого є купівля-продаж рідкого вуглецю (L-СО 2 ) від постачальника до одержувача.

Відповідно до п. 2.1 Договору одержувач зобов'язується протягом повного строку дії цього Договору, як визначено п. 12.1 закуповувати у постачальника 10.000 тонн (+/- 10%) L-СО 2 на рік, а постачальник зобов'язується виготовляти і поставляти необхідну кількість L-СО 2 одержувачу відповідно до умов зазначених у Договорі.

Згідно з п.5.2 Договору ціна, за якою постачальник буде продавати товар одержувачу протягом терміну дії даного Договору, буде складати 50 доларів США за кожну тонну L-СО 2 на умовах Incoterms 2010: FCA із заводу у м. Влоцлавек, Польща.

ТОВ „ЕйСіПі Україна" була подана митна декларація №209140000/2013/039094 на товар - діоксид вуглецю (СО 2 ), зріджений, охолоджений, використовується в харчовій промисловості, в автоцистерні - 01.11.2013 року для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно договору від 09.12.2011 року № ACP/C/CNT/30/2011.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 26.11.2012 року № 100/2012/0005454; міжнародна автомобільна накладна (СМR) від 31.10.2013 року № 31344061; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 01.11.2013 року № 01/01; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 25.10.2013 року № 19-09/1407; інвойс (рахунок-фактура) від 31.10.2013 року № SІ1306741; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 09.12.2011 року №ACP/C/CNT/30/2011; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2012 року №1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2012 року № 4; договір про надання послуг митного брокера від 01.06.2013 року № 4/13; інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу „Екологічний контроль") від 31.10.2013 року № 2730; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) від 31.10.2013 року № 2730; сертифікат про походження товару загальної форми від 31.10.2013 року № PL/MF/AK 0285033; копія митної декларації країни відправлення від 31.10.2013 року № 13PL432030Е0061478.

Посадовою особою відповідача 01.11.2013 року сформована вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: специфікації, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями; договору про транспортно-експедиційне перевезення, заявки на перевезення; виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; додаток № 1 до контракту від 09.12.2011 року №ACP/C/CNT/30/2011.

ТОВ „ЕйСіПі Україна" 01.11.2013 року надані наступні документи: додаток № 1 до контракту від 09.12.2011 року № ACP/C/CNT/30/2011; прайс-лист від виробника товару; висновок Львівської торгово-промислової палати від 25.10.2013 року № 19-09/1407; договір про транспортно-експедиційне перевезення від 01.03.2011 року; специфікація від 01.04.2013 року № 5; акт виконаних робіт від 01.11.2013 року № ОУ-0000156; рахунок-фактура на перевезення СФ-0000151 від 01.11.2013 року; контракт від 28.03.2013 року № ACP/C/24/2011; контракт від 05.03.2013 року № ACP/C/16/2011; фактура від виробника до АСР Роlska від 13.09.2013 року № 927194572; фактура АСР Роlska до Linde Gas Роlska від 12.09.2013 року № SІ1305864; розшифровка № 863; додатки до контракту від 09.12.2011 року № ACP/C/CNT/30/2011: від 22.05.2012 року № 3, від 01.10.2012 року № 4, від 02.01.2013 року № 5; податкова накладна, видаткова накладна та рахунки собівартості і мита до видаткової накладної.

Львівська митниця 04.11.2013р. прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 29000003/2013/200202/2, яким митна вартість товару визначена в сумі 0,1500 доларів США за 1 кг, тобто 150,00 доларів США за 1 т. У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із тим, що основні документи, які подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх даних, необхідних для обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснений контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів були виявлені розбіжності, а саме в інвойсі від 31.10.2013 року № SІ1306741 зазначена ціна 50 доларів США за тонну, ціна у контракті від 09.12.2011 року № ACP/C/CNT/30/2011 передбачена 70 доларів США за тонну; підписи посадових осіб у контракті і додатку відрізняються між собою, відсутня угода про транспортно-експедиційне обслуговування. Не наданий договір про перевезення, додаток № 1 до контракту, додаткова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному товару, не наданий висновок на іншу партію товару (зазначено інвойс від 20.09.2013 року № SІ1305951). Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД від 04.10.2013 року №209000003/2013/2001612/2, МД від 30.09.2013 року №125110000/2013/339246, МД від 06.08.2013 року №125110000/2013/335378.

Митним органом 04.11.2013р. складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2013/00932, у якій зазначено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр. 12, 45, 43, 44 ВМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) ст. 55 МКУ, постанови КМУ від 21.05.2012 року № 450.

Суди першої і апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивачем поданий відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої за першим методом визначення митної вартості, при цьому, митним органом безпідставно здійснене коригування митної вартості та застосований шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

У відповідності до ст. 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI(далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами другою та третьою ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані згідно ч. 2 статті 52 МК України 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Судами встановлено, що на виконання умов Договору на адресу ТОВ „Ейсіпі Україна" надійшов товар на умовах Інкотермс FCA PL Tarnow (із заводу у м. Тарнові, Польща): рідкий діоксид вуглецю, код УКТЗЕД 2811210000, країна виробництва - Польща, вагою брутто 19000 кг та ціною 950,00 доларів США або 50 доларів США за тонну, згідно товаросупровідних документів, передбачених пунктом 4.4 договору, транспортної специфікації (транспортної накладної) - CMR від 31.10.2013 року № 31344061; рахунку-фактури з ПДВ від 31.10.2013 року SI1306741; сертифікату походження - Nr PL/MF/AК 0285033 від 31.10.2013 року; сертифікату відповідності якості від 31.10.2013 року № 01986; експортної митної декларації від 31.10.2013 року № 13PL432030Е0061478.

Оплата за поставлений товар здійснена 27.01.2014 року, згідно рахунка-фактури SI1306741 від 31.10.2013 року у сумі 950,00 доларі США, про що свідчить відмітка відділу валютного контролю AT „Укрсиббанк" на МД 209140000/2013/039312.

Перевезення товару здійснювалось TOB „Торговий дім „Карбон-Діоксайд" (далі - перевізник) на підставі договору з позивачем про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2011 року № 2/11, з урахуванням додатку 5 від 01.04.2013 року. Згідно п. 2.7 договору транспортних послуг, комплект документів, який експедитор надає замовнику після здійснення кожного покладеного на нього перевезення: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) - 2 екз., податкова накладна - 1 екз., рахунок-фактура - 1 екз. Згідно п. 3.2 договору транспортних послуг загальна вартість договору по наданню експедитором транспортно-експедиційних послуг складає - суму всіх наданих послуг по даному договору згідно наданих та підписаних сторонами комплекту документів (пп. 2.7), які з моменту їх підписання стають невід'ємною частиною договору.

Заявкою на транспорт від 30.10.2013 року № 121-В, погодженої сторонами, передбачений маршрут (Львів - Влоцлавек - Львів), вагу (18 тонн), дату завантаження (30.10.2013 року) та дату доставки товару (01.11.2013 року).

Відповідно до розшифровки № 836 до заявки на транспорт від 30.10.2013 № 121-В вартість транспортних послуг складає 11340,00 грн., зокрема, по маршруту м. Львів - м. Рава-Руська: 100 км х 9,00 грн. = 900,00 грн., м. Рава-Руська - м. Влоцлавек: 530 км х 9,00 грн. = 4770,00 грн., м.Влоцлавек - м. Рава-Руська: 530 км х 9,00 грн. = 4770,00 грн., м. Рава-Руська - м. Львів: 100 км х 9,00 грн. = 900,00 грн. Актом від 01.11.2013 №ОУ-0000156 здачі-приймання робіт (надання послуг) по доставці СО 2 згідно розшифровки № 836 передбачена загальна вартість робіт (послуг) 11340,00 грн. з ПДВ. Ідентична сума відображена в податковій накладній від 01.11.2013 року № 1 та рахунку-фактурі від 01.11.2013 року № СФ-0000151. Оплата за транспортні послуги з перевезення поставленого товару згідно рахунка-фактури від 01.11.2013 року № СФ-0000151 позивачем здійснена повністю 05.11.2013 року відповідно до платіжного доручення № 1247.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи з ціни Договору, що підлягала сплаті згідно умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника та надав необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

На вимогу митного органу позивачем були подані додаткові документи, а також здійснений перерахунок грошових застав наданих відповідачу у відповідності до рішення Львівської митниці від 04.11.2013 року № 29000003/2013/200202/2 про коригування митної вартості.

При прийняті рішення, митним органом не були враховані додаткові документи та відповідні пояснення надані декларантом.

Підставою для відмови у митному оформленні товару, стало те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, декларантом не надано додаткових документів, надання яких передбачено частиною третьою статті 53 Митного кодексу України.

З огляду на наведене колегія суддів вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій, що з наданих декларантом документів вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, та необхідність у застосуванні резервного методу визначення митної вартості товару.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо невідповідності зазначеним вимогам прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, оскільки Львівською митницею не надане достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначена інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Згідно ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2, 3, 6 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судами обставини, беручи до уваги надання декларантом усіх необхідні документів, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару за ціною договору, а також відсутність в наданих разом з митною декларацією №209140000/2013/039094 документах недостовірних відомостей, розбіжностей чи ознаки підробок, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК України.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: