Постанова

від 08.06.2016 по справі 2а-4962/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2016 р. м. Київ К/800/1199/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012

у справі № 2а-4962/12/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м Харкові Державної податкової служби (СДПІ)

до 1. Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

2. Приватної фірми «Орнатус»

за участю Прокуратури м. Харкова

про стягнення податку на додану вартість за податковими векселями в сумі 8730128,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012, в позові СДПІ про стягнення з ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ПФ «Орнатус» в доход Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 8730128,67 грн. за податковими векселями, виданими ПФ «Орнатус» в червні 2007 року при ввезенні товару на митну територію України та авальованими ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», відмовлено.

Відмова суду в задоволенні позову вмотивована такими підставами: СДПІ порушено встановлений нормами підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ) порядок стягнення податкового боргу, оскільки включена ПФ «Орнатус» сума ПДВ 8730128,67 грн. за виданими податковими векселями до суми податкових зобов'язань в податковій декларації за червень 2007 року (рядок 19.2) СДПІ з податкового обліку не виключена, відповідне податкове повідомлення-рішення, так само, як і податкова вимога на зазначену суму податкового боргу, не приймались; СДПІ не спростовано довід відповідачів про наявність у ПФ «Орнатус» станом на дати поставки податкових векселів права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 13764982,00 грн., яка підтверджена судовими рішеннями, що вступили в законну силу; відповідальність ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» як банка-аваліста за сплату суми ПДВ за податковими векселями наступає в разі відмови ПФ «Орнатус», яка є платником податку за операціями із ввезення на митну територію України товару, сплатити податок у вище зазначеній сумі, тоді як СДПІ доказів такої відмови не надано; згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2012, прийнятою у провадженні по справі про визнання ПФ «Орнатус» банкрутом, затверджено кредиторські вимоги до банкрута, серед яких вимоги СДПІ про стягнення ПДВ в сумі 8730128,67 грн. немає, що в силу частини 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» означає її погашення.

У касаційній скарзі СДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (правонаступник ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

ПФ «Орнатус» не реалізувало право подати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріально і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ПФ «Орнатус» у зв'язку із ввезенням на митну територію України товару з 01.06.2007 по 19.06.2007 (дати видачі податкових векселів) видано 204 податкові векселі на загальну суму відстроченого сплатою ПДВ 8730128,67 грн. Податкові векселі підлягали погашенню в термін з 30.06.2007 по 18.07.2007. Ці податкові векселі авальовані ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Згідно з абзацами першим - сьомим пункту 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом;

якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;

якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету;

якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Оскільки видані ПФ «Орнатус» податкові векселі підлягали погашенню з 30.06.2007 по 18.07.2007 включно, тобто до закінчення терміну подачі податкової декларації з ПДВ за червень 2007 року (20.07.2007), ПФ «Орнатус» не повинен був включати податок в сумі 8730128,67 грн. до суми податковий зобов'язань в цій податковій декларації, а повинен був сплатити цю суму податку до Державного бюджету України шляхом перерахування грошових коштів на відповідний казначейський рахунок згідно з бюджетною класифікацією платежів.

Альтернативний спосіб погашення податкових векселів, встановлений абзацом сьомим пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, а саме: включення ПДВ в сумі 8730128,67 грн. до суми податкових зобов'язань в податковій декларації за червень 2007 року з наступним збільшенням на цю суму податкового кредиту в податковій декларації за липень 2007 року, - ПФ «Орнатус» міг застосувати за умови наявності станом на 01.06.2007- 19.06.2007 в податковому обліку підтвердженого податковим органом бюджетного відшкодування в такій або більшій сумі (в розрізі сум за окремими податковими векселями станом на дати їхньої видачі).

Нормами пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР не встановлено порядок підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування, на яке платник податку має право, з метою погашення податкових векселів. Враховуючи відсутність будь-яких положень в Законі щодо цього, сума бюджетного відшкодування, за рахунок якої платник податку має право погасити податкові векселі, повинна бути підтверджена в порядку, встановленому підпунктами 7.7.4 - 7.7.5 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону.

Згідно з нормами цих підпунктів платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Доказів про підтвердження податковим органом бюджетного відшкодування в розмірі не менше 8730128,67 грн., на отримання якого ПФ «Орнатус» мала право на 01.06.2007 - 19.06.2007, у справі немає. Згідно з приєднаним до справи листом від 07.09.2007 СДПІ підтверджує право ПФ «Орнатус» на бюджетне відшкодування в розмірі 1937408,86 грн. за податковими деклараціями за березень, квітень, вересень 2004 року, серпень - грудень 2005 року, січень 2006 року (а.с. 161, т.1-й). Висновок судів першої та апеляційної інстанції, що у ПФ «Орнатус» були підстави для погашення податкових векселів у спосіб, встановлений абзацом сьомим пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, обґрунтований посиланням на лист ПФ «Орнатус» про наявність у фірми бюджетного відшкодування у сумі 13764982,00 грн., яка підтверджена актами перевірки СДПІ та судовими рішеннями. При цьому суд не вказав, якими актами перевірки чи судовими рішеннями підтверджено такий довід ПФ «Орнатус». Разом з тим, як свідчать приєднані до справи копії акту ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 09.09.2006 «Про результати виїзної позапланової перевірки ПФ «Орнатус» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2005 року, січень 2006 року» та акту цієї ж ДПІ від 19.12.2006 «Про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватної фірми «Орнатус» за період з 01.07.2005 по 30.06.2006» податковий орган зробив висновок про завищення задекларованих сум бюджетного відшкодування (а.с. 238-240, 266-269, т. 1-й), а в ухвалах Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 у адміністративній справі № 22-а-185/07, від 19.07.2007 у адміністративній справі № 22-а-566/07 встановлені обставини щодо бюджетного відшкодування, на яке має право ПФ «Орнатус», за інші податкові звітні періоди (грудень 2005 року, січень, лютий, березень 2006 року), а не станом на дати видачі податкових векселів.

Згідно з частиною 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду не відсутність у справі доказів, що у ПФ «Орнатус» станом на дати видачі податкових векселів було підтверджене податковим органом бюджетне відшкодування в сумі, не меншій 8730128,67 грн., ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам цієї норми процесуального права.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, порушили норми пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, оскільки ці норми є спеціальними і встановлюють порядок сплати відстроченої суми податкового зобов'язання за імпортними операціями. Відтак, суд безпідставно застосував норми Закону № 2181-ІІІ, якими встановлено порядок сплати податкового боргу. Так само, не було підстав і для застосування судом норми пункту 4.9 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508, згідно з яким банк зобов'язаний платити за авальованим векселем, якщо була відмова платника від платежу або акцепту. Підставою відповідальності комерційного банку за авальованим ним податковим векселем, згідно з нормою абзацу третього пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, є непогашення податкового векселя платником податку у строк. Факт непогашення податкових векселів на загальну суму 8730128,67 грн. у визначений цим пунктом строк встановлено в судовому процесі.

Суди попередніх інстанцій помилково визнали підставою для відмови в задоволенні позову відсутність суми несплаченого податку за податковими векселями в списку кредиторських вимог, затверджених судом у справі про визнання ПФ «Орнатус», оскільки відповідальність за непогашеними у встановлений строк податковими векселями несуть солідарно платник податку і банк-аваліст.

Ухвалення судом рішення, яке не відповідає нормам матеріального права, та без дотримання норм процесуального права позбавляє це рішення значення законності, як вимоги до судового рішення, встановленої нормою частини 2 ст. 159 КАС України.

Згідно зі ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України задовольнити, скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012.

Позов задовольнити, стягнути з Публічного акціонерного банку «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) та з Приватної фірми «Орнатус» (код ЄДРПОУ 24136224) солідарно в доход Державного бюджету України податок на додану вартість в сумі 8730128,67 грн. (вісім мільйонів сімсот тридцять тисяч сто двадцять вісім гривен 67 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев