Ухвала

від 22.06.2016 по справі 296/11063/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/11063/15-ц Головуючий у 1-й інст. Колупаєв В. В.

Категорія 47 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Кочетова Л.Г.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом прокурора м. Житомира до Житомирської міської ради, третя особа: ОСОБА_1, про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування

за апеляційною скаргою керівника Житомирської місцевої прокуратури на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира Житомирської області від 07 квітня 2016 року,

встановила:

В жовтні 2015 року прокурор м. Житомира звернувся до суду з позовом. Просив визнати незаконним і скасувати рішення органу місцевого самоврядування, а саме п. 4.3 рішення 47 сесії Житомирської міської ради 6 скликання №922 від 29.04.2015р. «Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками фізичним особам - підприємцям, внесення змін до рішень міської ради.»

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира Житомирської області від 07 квітня 2016 року закрито провадження по справі, так як не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі керівник Житомирської місцевої прокуратури просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано правових висновків ВСУ з питання розмежування юрисдикції загальних та адміністративних судів при вирішенні земельних спорів, висловлених у постановах, що прийняті за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст.ст.55 , 124 ). Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950р.), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

П.1 ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень згідно з п.7 ч.1 згаданої статті КАС - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень. Держава не втручається у здійснення власником права власності, тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим (ч.6 ст.319 ЦК України).

Відповідно до роз'яснень п.7 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст.1 ЦК , ст.ст.2,5 ЗК України ). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст.16,21,393 ЦК, ст.152 ЗК, у т.ч. шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (ст.ст.116,118,123,128,131,144,146,147,149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою ст.16 Закону України від 17 листопада 2009р. № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (ст.210,211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (ст.212 ЗК).

За своїм змістом і правовим характером позовні вимоги мають всі ознаки реалізації власником права на користування та розпорядження майном (земельною ділянкою). У спірних правовідносинах існує спір з державним органом не лише з приводу оскарження його рішення щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки, а і з приводу права власності на земельну ділянку.

На підставі наведеного судове рішення підлягає скасуванню, а справу слід направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,312-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу керівника Житомирської місцевої прокуратури задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира Житомирської області від 07 квітня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: