Ухвала

від 13.06.2016 по справі 653/1837/16-ц

ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 653/1837/16-ц

Провадження № 2/653/646/16

У Х В А Л А

іменем України

13 червня 2016 року м. Генічеськ

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Крапівіна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта» до Комунальне підприємство база відпочинку «Арабатська стрілка» - про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області з позовом до КП база відпочинку «Арабатська стрілка» - про відшкодування майнової шкоди.

Під час прийняття позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає ст. 121 ч. 3 п.4 ЦПК України, а саме позовна заява не підсудна цьому суду.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають в державі. Проте, слід враховувати, що за законом здійснення захисту цивільних прав допускається у встановленому порядку загальним судом, господарським чи адміністративним судом.

При вирішенні питання про розмежування цивільної, господарської та адміністративної юрисдикції судам слід виходити із положень ст. 15 ЦПК України, ст.12 ГПК України, ст. 17 КАСУ.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.

Відповідно до ст.1 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Як роз'яснено у п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно роз'яснень у п.3.1.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України,Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З позовної заяви вбачається, що даний спір виник між юридичними особами, які є субє*ктами господарювання.

Суд вважає, що позивач помилково звернувся до суду в порядку цивільного судочинства, керуючись, зокрема ст. 1166 ЦК України , з огляду на те, що матеріалами справи встановлено, що спір виник з господарських відносин, пов'язаний з організацією роботи ТОВ «Санта» та КП база відпочинку «Арабатьска стрілка» та викладені у позовній заяві спірні відносини виникли через зайняття земельної ділянки, орендованої ТОВ «Санта» та порушення права на вільне користування землею, а також обмеження саме господарської діяльності позивача, на що він сам посилається у заяві.

У Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» спір фізичної особи, яка має статус субє*кта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи характер спірних правовідносин, зважаючи на їх суб'єктний склад, суд дійшов висновку що характер спірних правовідносин є господарсько-правовим, та, відповідно, зумовлює розгляд спору в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» ,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта» до Комунальне підприємство база відпочинку «Арабатська стрілка» - про відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Роз'яснити позивачу, право на звернення з даним позовом до Господарського суду Херсонської області.

Зобов'язати Управління Державного казначейства у Генічеському районі Херсонської області повернути позивачу ТОВ «Санта» (код 22747308) сплачені кошти судового збору у розмірі 725 грн. 00 коп. (сімсот двадцять п'ять гривень 00 копійок) . - (платіжне доручення № 106 від 31.05.2016 року).

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_1