Рішення

від 05.06.2009 по справі 25/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.09 С права№ 25/128

Господарський с уд Львівської області розгля нув у відкритому судовому за сіданні матеріали справи :

за позовом: Приватного підприємства “Ортіс Плюс” (м.Львів)

до відповідача: Суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (м.Львів)

про : стягнення заборгованості в сумі 19 419,33 грн.

Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі : І.Є. Башак

Представники:

від позивача: ОСОБА_4засновник, рішенн я від 16.12.2005 року

від відповідача: Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіда нні роз' яснено їх права та о бов' язки відповідно до ст.с т. 20, 22 ГПК України, зокрема, прав о заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівсь кої області подано позов При ватного підприємства “Ортіс Плюс” (м.Львів) до Суб”єкта пі дприємницької діяльності-фі зичної особи ОСОБА_1 (м.Льв ів) про стягнення заборгован ості в сумі 19 419,33 грн.

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 14.05. 2009 року порушено провадження у справі і призначено до розг ляду на 21.05.2009 року. Ухвалою від 2 1.05.2009 року розгляд справи відкл адено до 29.05.2009 року, у зв”язку з н еявкою представників сторін . Ухвалою від 29.05.2009 року розгляд справи відкладено до 05.06.2009 року , у зв”язку з неявкою представ ника відповідача.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 14.05.2009 року, про відкл адення від 21.05.2009 року, від 29.05.2009 рок у виконав частково, явку повн оважного представника в суд ове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 05.06.2009 ро ку позивач подав уточнення п озовних вимог, згідно якого п росить суд стягнути з відпов ідача суму основно боргу в ро змірі 13 212,65 грн. та судові витрат и, від позовних вимог в частин і стягнення штрафних санкцій - відмовляється.

Представник позивача позо в підтримав, просив задоволи ти позовні вимоги з підстав, в икладених у позовній заяві т а уточненні до позовної заяв и.

Відповідач вимоги ухвал су ду про порушення провадженн я у справі від 14.05.2009 року, про від кладення від 21.05.2009 року, від 29.05.2009 р оку не виконав, відзиву на по зов не подав, явку повноважно го представника в судові зас ідання не забезпечив, хоча і б ув належним чином, відповідн о до ст.69 ГПК україни, повідомл ений про час, місце і дату розг ляду справи, що підтверджуєт ься повернутими конвертами № 4308397 від 18.05.2009 року з поштовою відм іткою про закінчення терміну зберігання, а його явка була в изначена ухвалами суду обов” язковою.

Відповідач проти позову у в становленному чинним законо давством України порядку не заперечив, відзив на позов не подав, явку уповноваженого п редставника в судове засідан ня не забезпечив.

Позов розглянуто за відсут ності представника відповід ача за наявними в справі мате ріалами, відповідно до ст.75 ГП К України.

Рішення виготовлено, підпи сано та оголошено 05.06.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сто ронами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в су дових засіданнях, з' ясувавш и фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, су д встановив наступне:

На виконання умов договор у про поставку товарів від 02.01.2 007 року, Приватним підприємств ом “Ортіс Плюс” (надалі - поз ивач) на користь Суб”єкта під приємницької діяльності-фіз ичної особи ОСОБА_1 (надал і - відповідач) поставлено т овар на загальну суму 13 338,26 грн.

Згідно п.2.6 вказаного догово ру, оплата за поставлений тов ар повинна бути здійснена пр отягом 14-ти днів з моменту отр имання товару.

Протягом строку дії догово ру поставки, відповідач, за тв ердженням позивача, системат ично порушував порядок оплат и за отриманий товар. Зокрема , 13.12.2007 року відповідач оплатив товар, одержаний ним за попер едніми поставками, а також ча стково, в сумі 125,61 грн. оплатив т овар, отриманий по накладній №0453 від 17.10.2007 року. Таким чином, ча стина товару на суму 84,79 грн. за лишилася неоплаченою. Решта товару, одержаного відповіда чем, залишилася неоплаченою, внаслідок чого виникла забо ргованість в розмірі 13 212,65 грн.

Згідно п.5.2 договору від 02.01.2007 р оку за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню з а кожний протермінований ден ь від простроченої суми у роз мірі подвійної облікової ста вки НБУ, що діяла в період, за я кий сплачується пеня.

За підрахунком позивача, ро змір пені складає 1 572,48, 3% річних - 553,95 грн., інфляційні нарахув ання - 4 080,25 грн.

Однак, в судовому засіданні 05.06.2009 року позивач подав уточне ння позовних вимог, згідно як ого просить суд стягнути з ві дповідача суму основно боргу в розмірі 13 212,65 грн. та судові ви трати, від позовних вимог в ча стині стягнення штрафних сан кцій - відмовляється.

Станом на момент звернення з позовом, за свідченням пози вача, відповідач борг не опла тив.

У порушеннях норм чинного законодавства та умов догово ру, відповідач зобов' язання за вказаним договором належ ним чином не виконав, докази п огашення боргу суду не предс тавив.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК Украї ни, цивільні права та обов'язк и виникають із дій осіб, що пер едбачені актами цивільного з аконодавства, а також із дій о сіб, що не передбачені цими ак тами, але за аналогією породж ують цивільні права та обов'я зки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобо в'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку. Зобов'язання має ґрунту ватися на засадах добросовіс ності, розумності та справед ливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, го сподарським визнається зобо в”язання, що виникає між суб” єктом господарювання та інши м учасником (учасниками) відн осин у сфері господарювання з підстав, передбачених Госп одарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зоб ов”язана сторона, в тому числ і боржник) зобов”язаний вчин ити певну дію господарського чи управлінсько-господарськ ого характеру на користь інш ого суб”єкта (виконати робот у, передати майно, сплатити гр оші, надати інформацію тощо), а бо утриматися від певних дій , а інший суб”єкт (управнена ст орона, в тому числі кредитор) м ає право вимагати від зобов” язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК Україн и, майново-господарські зобо в”язання, які виникають між с уб”єктами господарювання аб о між суб”єктами господарюва ння і негосподарюючими суб”є ктами - юридичними особами н а підставі господарський дог оворів, є господарсько-догов ірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські догов ори укладаються за правилами , встановленими Цивільним ко дексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормати вно-правовими актами щодо ок ремих видів договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України, дого вір є обов”язковим для викон ання сторонами.

Згідно ст.193 ГК України, суб”є кти господарювання та інші у часники господарських відно син повинні виконувати госпо дарські зобов”язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов”язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК Україн и, одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобо в'язання має виконуватися на лежним чином відповідно до у мов договору та вимог цього К одексу, інших актів цивільно го законодавства, а за відсут ності таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК Україн и, якщо строк (термін) виконанн я боржником обов'язку не вста новлений або визначений моме нтом пред'явлення вимоги, кре дитор має право вимагати йог о виконання у будь-який час. Бо ржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, я кщо обов'язок негайного вико нання не випливає із договор у або актів цивільного закон одавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, пору шенням зобов'язання є його не виконання або виконання з по рушенням умов, визначених зм істом зобов'язання (неналежн е виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК Україн и, боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов'яза ння або не виконав його у стро к, встановлений договором аб о законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у раз і порушення зобов”язання нас тають правові наслідки встан овлені договором, зокрема - сплата неустойки (пеня, штраф ).

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможли вість виконання ним грошових зобов' язань. Боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов”язання, на вимогу кр едитора зобов”язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфляц ії за весь час прострочення, а також три проценти річних ві д простроченої суми, якщо інш ий розмір процентів не встан овлений договором або законо м.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, ст орони зобов”язані добросові сно користуватися належними їм процесуальними правами, в иявляти взаємну повагу до пр ав і охоронюваних законом ін тересів другої сторони, вжив ати заходів до всебічного, по вного та об”єктивного дослід ження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відп овідач не подав докази погаш ення боргу, відзив або запер ечення на позов не представи в, проти позовних вимог у вста новленному чинним законодав ством України порядку не зап еречив, явку повноважного пр едставника в судові засіданн я не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК Украї ни, якщо відзив на позовну зая ву і витребувані господарськ им судом документи не подано , справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалам и.

Відповідно до ч.4 ст.78 ГПК Укр аїни, про прийняття відмови п озивача від позову або про за твердження мирової угоди сто рін господарський суд виноси ть ухвалу, якою одночасно при пиняє провадження у справі.

Враховуючи, що позивачем п редставлено достатньо об' є ктивних та переконливих дока зів в підтвердження своїх по зовних вимог з урахуванням у точненя розміру позовних вим ог, а відповідач проти позову не заперечив і не подав дока зи погашення боргу, суд прийш ов до висновку, що позов Прива тного підприємства “Ортіс Пл юс” (м.Львів) до Суб”єкта підпр иємницької діяльності-фізич ної особи ОСОБА_1 (м.Львів) в частині стягнення заборгов аності в сумі 13 212,65 грн. є обгрун тованим та підлягає задоволе нню.

В решті частини позовних в имог провадження слід припин ити.

Згідно ст. 45 ГПК України, позо вні заяви, заяви про вжиття за побіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, пос танов господарського суду оп лачуються державним митом, к рім випадків, встановлених з аконодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК Украї ни, державне мито сплачуєтьс я чи стягується в доход держа вного бюджету України в поря дку і розмірі, встановлених з аконодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, роз мір витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу визначається Кабі нетом Міністрів України за п оданням Вищого господарсько го суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету К абінету Міністрів України “П ро державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 р оку, ставки державного мита в становлюються в таких розмір ах: із заяв майнового характе ру, що подаються до господарс ьких судів - 1 відсоток ціни по зову, але не менше 6 неоподатко вуваних мінімумів доходів гр омадян і не більше 1500 неоподат ковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових вит рат позивач подав платіжні д оручення №105 від 07.05.2009 року на су му 194,19 грн. про сплату державно го мита та №106 від 07.05.2009 року на су му 312,50 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покла сти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керую чись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК Украї ни, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст . 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, ст. ст . 24, 25 Закону України “Про тепло постачання”, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволи ти.

2. Стягнути із Суб”є кта підприємницької діяльно сті-фізичної особи ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в другій Л.Ф. ВАТ “Кредобанк”, М ФО 385372, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Приватного підприєм ства “Ортіс Плюс” (79031, м.Львів, в ул.Стрийська,73а/24, р/р 260030103690 в зАТ “ Про Кредит Банк” м.Київ, МФО 32098 4, код ЄДРПОУ 33981402) - 13 212 (тринадц ять тисяч двісті дванадцять) грн. 65 коп. - боргу, 194 (сто дев”я носто чотири) грн. 19 коп. - спла ченого держмита та 312 (триста д ванадцять) грн. 50 коп. - сплаче них витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу.

3. В решті частини позов них вимог - провадження прип инити.

Наказ видати в порядку ст. 1 16 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.