Рішення

від 21.06.2016 по справі 904/376/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.16р. Справа № 904/376/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро", (м. Київ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс", (смт. Щорськ, Криничанський район, Дніпропетровська область)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю " Днепрінвестпроект", (м. Дніпропетровськ)

про витребування майна

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № б/н від 18.08.14р.)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" (далі-відповідач) про витребування майна, а саме, автомобіль марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" 01.03.16р. у судовому засіданні надано клопотання про витребування доказів № 01/03/16-1 від 01.03.16р., яким просить суд для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи витребувати у Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області (Центр ДАІ 1201), (49000, м. Дніпропетровськ, просп. Праці, 16) інформацію про те, за ким зареєстровано автомобіль марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189.

Також, представником позивача подано до канцелярії суду заяву, в якій просить суд продовжити строк розгляду спору по справі № 904/376/16 на 15 (п'ятнадцять) днів.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" 01.03.16р. у судовому засіданні надано копію договору про надання правової допомоги адвокатом від 01.03.2016 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.16р. продовжено строк вирішення спору по справі № 904/376/16 з 29.03.16р. по 12.04.16р. включно та витребувано у Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області (Центр ДАІ 1201), (49000, м. Дніпропетровськ, просп. Праці, 16) інформацію про те, за ким зареєстровано автомобіль марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189.

Станом на 22.03.16р. вимоги, вказані в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.16р. Регіональним сервісним центром МВС в Дніпропетровській області (Центр ДАІ 1201) не виконано.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 22.03.16р. повторно витребував у Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області (Центр ДАІ 1201), (49000, м. Дніпропетровськ, просп. Праці, 16) інформацію про те, за ким зареєстровано автомобіль марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189.

22 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" надало до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що останній є добросовісним набувачем спірного майна, що виключає витребування майна позивачем. Крім того, позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів того, що саме він є власником спірного майна. У зв'язку з викладеним, позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.03.16р., на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.04.16р. о 11 год. 00 хв.

На виконання вимог ухвали господарського суду від 01.03.16р. Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області 23.03.2016 року надіслав на адресу господарського суду лист № 31/4-634 від 17.03.16р., яким надає інформацію про те, що станом на 16.03.16р. автомобіль марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189, свідоцтво про реєстрацію СХТ № 303619 від 28.07.15р. зареєстровано за ТОВ "Унірем-Сервіс".

08 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" надало до канцелярії суду додаткові пояснення на позовну заяву, якими наполягає на тому, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з чим, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" 11.04.16р. надано до канцелярії суду клопотання, в якому просить суд продовжити строк розгляду спору по справі № 904/376/16 по 20.04.16р. включно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.16р. продовжено строк вирішення спору по справі № 904/376/16 з 13.04.16р. по 20.04.16р. включно.

В судовому засіданні, яке відбулось 11.04.16р., на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.04.16р. о 11 год. 15 хв.

На підставі відзиву на позовну заяву від 22.03.16р. та договору купівлі продажу № 03/1-2015 від 28.07.15р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрінвестпроект", який за умовами даного договору є продавець, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" є покупець. З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрінвестпроект" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 35, офіс 303; код ЄДРПОУ 35267827), як продавець спірного майна має бути залучено до справи у якості відповідача.

Ухвалою господарського суду від 20.04.16р. залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрінвестпроект", а також зобов'язано представника з'явитись до суду для ознайомлення з матеріалами справи та надати обґрунтовані пояснення по справі № 904/376/16 .

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

21 червня 2016 року представником позивача в судовому засіданні надано клопотання, в якому просить покласти на відповідача судові витрати, а саме ті, що пов'язані з явкою позивача до суду, у загальному розмірі 5 112,03 грн.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що сторони не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2010 року в результаті біржових торгів укладено біржові контракти між членами Товарної біржі "Центральна товарна біржа" Ф.О.П. ОСОБА_2 з боку ТОВ "Унірем-Агро" та ТОВ "Міжрегіональний брокерський дім фаворит" з боку покупця ТОВ "Днепрінвестпроект" про продаж:

- згідно Біржового контракту № ТЗ/36/28 від 14.05.2010 року (Договору купівлі-продажу) автомобіль марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189, колір - світло-сірий, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 5-го МРВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській обл. 16.08.2006, що посвідчується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АЕС 050602, за 17 483 грн. Того ж дня підписано Акт прийому-передачі до цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015 року у справі № 904/5525/15 за позовом ТОВ "Унірем-Агро" до ТОВ "Днепрінвестпроект" про визнання недійсними біржових контрактів та зобов'язання повернути майно, позов задоволено частково, зокрема, визнано недійсним Біржовий контракт № ТЗ/36/28 (договір купівлі-продажу) укладений 14.05.2010 року. (а.с. 9-16).

На виконання вимог рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015 року у справі № 904/5525/15, яке набрало законної сили 27.11.2015 року господарський суд видав наказ про примусове виконання від 27.11.2015 року (а.с. 17).

Під час розгляду справи № 904/5525/15 господарським судом було встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року припинено провадження у справі № Б38/124-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро". У вказаній ухвалі суд встановив факт того, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника не мали ознак безспірності, як того вимагає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження у даній справі.

Звертаючись до господарського суду із позовом про витребування майна, позивач зазначає, що майно позивача в процедурі банкрутства було реалізовано помилково, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходить із наступного.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів. (ст. 185 Господарського кодексу України)

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначає Закон України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Відповідно до ч. 1,2 ст. 30 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (в редакції, що діяла на час укладення спірних угод), після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що при проведенні процедури торгів було дотримано вимоги ст. 30 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» в частині оповіщення ліквідатором через засоби масової інформації про порядок продажу майна, склад, умови та строки його придбання.

Таким чином, оспорюванні договори укладені з порушенням ст. 30 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» . Вказане порушення позбавило можливості участі у торгах більшої кількості осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , ліквідатор реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

Як зазначено вище, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року припинено провадження у справі № Б38/124-09 про банкрутство, зазначено, що грошові вимоги до ТОВ "Унірем-Агро" ініціюючого кредитора ТОВ "Декорцветграніт" не мали ознак безспірності.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Ліквідатор у справі про банкрутство набуває повноважень з моменту та на підставі прийнятої у справі постанови про його призначення.

Скасування зазначеної постанови у зв'язку з її переглядом (в тому числі за нововиявленими обставинами) призводить до того, що особа вважається такою, яка не набула прав та обов'язків ліквідатора, відповідно й правочини, які були вчинені такою особою є такими, що вчинені без достатнього обсягу цивільної дієздатності.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За приписами статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Наслідки, передбачені ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до Узагальнення Верховного Суду України від 24.11.2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" якщо після укладені недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна останнього набувача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.16р. витребувано у Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області інформацію про те, за ким зареєстровано автомобіль марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189.

23 березня 2016 року Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області надіслав на адресу господарського суду Дніпропетровської області лист № 31/4-634 від 17.03.16р., в якому надає відповідь на вищезазначену ухвалу та повідомляє, що згідно наявної інформації, станом на 16.03.16р., автомобіль марки "ВАЗ", моделі 21140, номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію СХТ № 303619 від 28.07.15р., зареєстрований за ТОВ "Унірем-Сервіс" (а.с. 63).

Таким чином, ТОВ "Унірем-Агро" вказує на те, що має наявні всі законні підстави для витребувані майна в останнього набувача, у зв'язку з визнанням укладеного недійсного правочину та укладенням після нього інших правочинів про відчуження цього ж майна.

Вирішуючи спір про витребування майна, господарський суд вбачає підстави зазначити наступне.

Статтею 330 Цивільного кодексу України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, шляхом продажу в межах справи про банкрутство № Б38/124-09.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року провадження у справі № Б38/124-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" було припинене. У вказаній ухвалі суд встановив факт того, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника не мали ознак безспірності, як того вимагає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження у даній справі.

Право власності на спірне майно підтверджується наступним:

Так, суд витребував для огляду справу № Б38/124-09, в матеріалах вказаної справи міститься ухвала від 01.06.2010 року, у якій викладено перелік майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро", зокрема - спірний автомобіль марки "ВАЗ", моделі 21140, номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3.

Крім того, в матеріалах справи цієї ж справи міститься також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АЕС050602, за яким власником спірного майна є Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро".

Враховуючи вищенаведене, вирішення судом лише спору про право, а також те, що позивач є законним власником спірного майна, підлягають захистові відповідно до ст.ст. 330, 388 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги позивача про витребування майна правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача-1, оскільки спір виник з його вини.

За приписами п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, які викликані до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

З урахуванням наведеного, вимоги позивача щодо покладення на відповідача-1 судових витрат пов'язаних із розглядом справи, а саме, витрати, що пов'язані з явкою до суду представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" в сумі 5 112,03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 92, 203, 215, 216, 330, 388, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст. 25, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" (52323, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29-Б, код ЄДРПОУ 36442090) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 37/20, оф. 73, код ЄДРПОУ 31329842) автомобіль марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" (52323, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29-Б, код ЄДРПОУ 36442090) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 37/20, оф. 73, код ЄДРПОУ 31329842) - 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" (52323, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29-Б, код ЄДРПОУ 36442090) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 37/20, оф. 73, код ЄДРПОУ 31329842) - 5 112 (п'ять тисяч сто дванадцять) грн. 03 коп. витрат на проїзд.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні вимог щодо відповідача-2 відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.06.16р.

Суддя ОСОБА_3