Постанова

від 26.09.2016 по справі 904/376/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016 року Справа № 904/376/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Іванов О.Г., Джихур О.В.

Секретар судового засідання Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 18.08.2014р.;

від відповідача-1 та відповідача-2 представники не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.16р . у справі №904/376/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс",

Товариства з обмеженою відповідальністю " Днепрінвестпроект",

про витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.16р. у справі №904/376/16 (суддя Дубінін І.Ю. ) позов задоволено у повному обсязі.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" автомобіль марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" - 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" - 5 112 грн. 03 коп. витрат на проїзд.

В задоволенні вимог щодо відповідача-2 відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс", в якій просить зазначене рішення суду скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник вважає рішення таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, викладенні в ньому висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скаржником зауважено, що він є добросовісним набувачем спірного майна оскільки воно придбане на платній основі у ТОВ "Днепрінвестпроект", докази того, що ТОВ "Унірем-Сервіс" було відомо або мало знати про незаконність відчуження автомобіля, позивачем не надано. За твердження скаржника спірний автомобіль вибув із володіння позивача на платній основі та не всупереч його волі, а внаслідок укладення договору купівлі-продажу через товарну біржу, який в подальшому судом визнаний недійсним не з підстав того, що він не відповідав волевиявленню сторін, а у зв'язку з припиненням процедури банкрутства.

Отже, на думку скаржника, для захисту своїх прав позивач повинен звертатися до ТОВ "Днепрінвестпроект" відповідно до ст..216 ЦК України, оскільки за умови визнання договору недійсним, сторони повинні повернути одна одній все одержане за договором, якщо ж майно яке підлягає поверненню вибуло з володіння сторони договору, то вона повертає другій стороні грошові кошти.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 14.05.2010 року між членами Товарної біржі "Центральна товарна біржа" Ф.О.П. ОСОБА_2 з боку ТОВ "Унірем-Агро" та ТОВ"Міжрегіональний брокерський дім фаворит" з боку покупця ТОВ"Днепрінвестпроект" укладено біржовий контракт про продаж № ТЗ/36/28 від 14.05.2010 року (Договору купівлі-продажу) автомобіля марки ВАЗ, модель 21140, тип легковий - комбі - В, 2006 року випуску, № шасі (кузов, рама) ХТА21140064172189, колір - світло-сірий, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 5-го МРВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській обл. 16.08.2006, що посвідчується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АЕС 050602, за 17 483 грн. Того ж дня підписано Акт прийому-передачі до цього договору.

Відповідно до рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2015р. у справі № 904/5525/15 за позовом ТОВ "Унірем-Агро" до ТОВ "Днепрінвестпроект" про визнання недійсними біржових контрактів та зобов'язання повернути майно, позов задоволено частково, зокрема, визнано недійсним Біржовий контракт № ТЗ/36/28 (договір купівлі-продажу) укладений 14.05.2010 року. (а.с. 9-16). Рішення набрало законної сили 27.11.2015 року (а.с. 17).

Вказаним рішенням встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року припинено провадження у справі №Б38/124-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро". У вказаній ухвалі суд встановив факт того, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника не мали ознак безспірності, як того вимагає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження у даній справі.

У зв'язку з вказаним, позивач звернувся до суду з позовом, оскільки наявні всі законні підстави для витребування майна в останнього набувача, у зв'язку з визнанням укладеного недійсного правочину та укладенням після нього інших правочинів про відчуження цього ж майна.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За приписами статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Наслідки, передбачені ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до узагальнень Верховного Суду України практики розгляду судами цивільних справ за 2007 р. про визнання правочинів недійсними, якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді. Застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення ст. 216 ЦК, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача).

Якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності правочину має пред'являтися тоді, коли майно залишається у набувача. Тобто якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, то ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним. Якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.

Статтею 330 Цивільного кодексу України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, шляхом продажу в межах справи про банкрутство № Б38/124-09. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року провадження у справі № Б38/124-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" було припинене. У вказаній ухвалі суд встановив факт того, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника не мали ознак безспірності, як того вимагає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження у даній справі.

Як встановлено судом першої інстанції, в ухвалі господарського суд від 01.06.2010 року по справі № Б38/124-09 викладено перелік майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро", зокрема - спірний автомобіль марки "ВАЗ", моделі 21140, номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3. В матеріалах справи цієї ж справи міститься також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АЕС050602, за яким власником спірного майна є Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро".

В той же час, на вимогу суду першої інстанції, 23.03.2016р. Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області надіслав на адресу господарського суду лист №31/4-634 від 17.03.16р., в якому надає відповідь на вищезазначену ухвалу та повідомляє, що згідно наявної інформації, станом на 16.03.16р., автомобіль марки "ВАЗ", моделі 21140, номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію СХТ № 303619 від 28.07.15р., зареєстрований за ТОВ "Унірем-Сервіс" (а.с.63).

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для витребувані майна в останнього набувача, у зв'язку з визнанням укладеного недійсного правочину та укладенням після нього інших правочинів про відчуження цього ж майна, а тому позовні вимоги позивача про витребування майна правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Правомірним та обгрунтованоим є висновок місцевого суду щодо покладення судового збору та судових витрат на відповідача-1, оскільки спір виник з його вини, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Сервіс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.16р. у справі №904/376/16 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30.09.2016 року.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.Г. Іванов