Рішення

від 16.06.2016 по справі 910/5594/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016Справа №910/5594/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Северстальком» до 1) Київської міської ради, 2) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Виробничий комерційний центр «Укрпромвпровадження» прозобов'язання вчинити дії

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаБілицька Я.В., Гребенюк О.В. - представники від відповідача-1Телицька В.А. - представник від відповідача-2не з'явилися від третьої особине з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Северстальком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради і Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та просить суд:

- внести зміни до договору оренди земельної ділянки №72-6-00370 від 12.04.2006, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничий комерційний центр «Укрпромвпровадження», а саме: замінити орендаря з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий комерційний центр «Укрпромвпровадження» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Северстальком»;

- поновити договір оренди земельної ділянки №72-6-00370 від 12.04.2006 на той самий строк, що був передбачений вказаним договором (з урахуванням поданих позивачем уточнень до позовної заяви).

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 набуто у власність споруду - частину залізничну колії, а тому з огляду на положення ст.ст. ст. 120 Земельного кодексу України, ст.7 Закону України «Про оренду землі» до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі №910/5594/16 та відкладено розгляд справи на 09.06.2016.

В судовому засіданні 09.06.2016 оголошувалась перерва до 16.06.2016.

В судове засідання, призначене на 16.06.2016, представники позивача з'явилися, позов підтримали.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують. В обґрунтування заперечень проти позову відповідачі вказують на те, що набуття позивачем права користування земельною ділянкою в силу положень ст.ст. 120 Земельного кодексу України, ст.7 Закону України «Про оренду землі» не звільняє його від обов'язку оформити таке право з дотриманням передбаченої законодавством для цього процедури. Також відповідачі зазначають про те, що строк дії договору оренди, укладений з попереднім власником майна, закінчив свою дію, при цьому жодних дій, спрямованих на продовження дії договору орендарем вчинено не було, а натомість останній відмовився від свого права оренди на користь позивача.

Третьою особою подано суду заяву, в якій третя особа позовні вимоги підтримує та просить суд розглядати справу без участі її представника.

Заяву третьої особи про розгляд справи без участі її представника судом задоволено.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.04.2006 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничий комерційний центр «Укрпромвпровадження» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за №246 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 за №816/2226 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - залізнична станція Київ-Волинський у Солом'янському районі м. Києва;

- розмір - 1,0730 га;

- цільове призначення - для експлуатації та обслуговування промислової бази;

- кадастровий номер 8000000000:72:488:0042.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції угоди про внесення змін договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 №72-6-00370, яка вважається укладеною згідно рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2008 у справі №3/64) договір укладено на 10 років.

03.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничий комерційний центр «Укрпромвпровадження» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Северстальком» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає і оплачує залізничну колію тупик довжиною 120 метрів залізничної гілки, що складається з залізобетонних шпал в кількості 282 штуки, бокових та вертикальних рейок типу Р65 довжиною 240 метрів, розташовану на залізничній станції Київ-Волинський в місті Києві на території промислової зони ділянки номер один. Під'їзна колія розташована на земельній ділянці площею 1,0730 га, кадастровий номер 8000000000:72:488:0042, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування промислової зони, яка використовується продавцем згідно договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.04.2006, зареєстрованого в реєстрі за №246.

Згідно положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

До інженерних споруд п. 2 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 віднесено, зокрема, залізничні колії магістральні, під'їзні колії, стрілки, залізничні переїзди, станційні та сортувальні колії.

Отже, залізнична колія тупик, яка є об'єктом купівлі-продажу за договором від 03.06.2011, в розумінні положень чинного законодавства є спорудою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку із переходом права власності на відповідну залізничну колію, в силу положень ст. 120 Земельного кодексу України, ст.7 Закону України «Про оренду землі» до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а тому позивач вказує на наявність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки №72-6-00370 від 12.04.2006 та зазначення орендарем Товариства з обмеженою відповідальністю «Северстальком».

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Як свідчать матеріали справи, з метою зміни орендаря в Договорі оренди земельної ділянки від 12.04.2006 та продовження строку його дії позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з відповідною заявою від 22.06.2015 №01030-000179475-014 про одержання документа дозвільного характеру щодо внесення змін до договору у зв'язку з отриманням права власності на залізничну колію тупик.

Листом від 10.08.2015 №0570229 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлено позивача про те, що Департаментом було підготовлено та погоджено проект рішення Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 №72-6-00370, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничий комерційний центр «Укрпромвпровадження» для експлуатації та обслуговування промислової бази на залізничній станції Київ-Волинський у Солом'янському районі м.Києва». Відповідна справа разом із зазначеним проектом та витягом з протоколу №17 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 07.07.2015 повернута до Департаменту, оскільки п. 2 наведеного витягу визначено: під час розгляду вищевказаного проекту рішення на черговому пленарному засіданні сесії Київської міської ради передбачити поновлення договору оренди земельної ділянки на 10 років.

У зв'язку із цим Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказав на необхідність надання позивачем додаткових документів (перелік яких визначено у листі) для підготовки необхідного проекту рішення та повернув позивачу документи, додані до зави від 22.06.2015 №01030-000179475-014 про одержання документа дозвільного характеру щодо внесення змін до договору.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

За змістом ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

У відповідності до ч. 3 ст. 415 Цивільного кодексу України особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

За змістом положень ч.ч.1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що до нового власника нерухомого майна переходить саме право на користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього власника нерухомого майна.

При цьому, право користування земельною ділянкою повинно бути оформлено з новим власником нерухомого майна в порядку, встановленому чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2016 у справі № 902/574/15.

Як зазначено в п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.

Отже, сам по собі факт переходу до позивача в силу ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про оренду землі», права користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача, не свідчить про автоматичну зміну орендаря за договором оренди з попереднім власником, а потребує оформлення такого права на своє ім'я в установленому законом порядку, що в свою чергу, передбачає наявність відповідного рішення компетентного органу місцевого самоврядування.

Оскільки станом на момент розгляду справи рішення Київської міської ради як компетентного органу щодо вирішення питання про передачу в оренду позивачу земельної ділянки площею 1,0730 га, кадастровий номер 8000000000:72:488:0042, відсутнє, підстави для внесення змін до Договору оренди №72-6-00370 від 12.04.2006, укладеного з попереднім землекористувачем, також відсутні.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди є істотною умовою договору оренди землі.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до п. 11.3 Договору договір оренди припиняється в разу закінчення строку на який його було укладено.

Відтак, з огляду на положення п. 3.1 Договору (в редакції угоди про внесення змін договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 №72-6-00370, яка вважається укладеною згідно рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2008 у справі №3/64), п. 11.3 Договору та ст. 31 Закону України «Про оренду землі», Договір оренди земельної ділянки №72-6-00370 від 12.04.2006 припинився 13.04.2016 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Судом враховується, що відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а також п. 11.7 Договору, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Умови поновлення договору встановлені також п. 11.7 Договору, а саме: у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, орендар за Договором - Виробничий комерційний центр «Укрпромвпровадження» в порядку ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та п. 11.7 Договору із повідомленням про намір продовжити дію Договору до орендодавця не звертався, а натомість відмовився з 01.07.2011 від договору оренди земельної ділянки на користь нового власника залізничної колії тупик - Товариства з обмеженою відповідальністю «Северстальком».

Отже, оскільки орендар - Виробничий комерційний центр «Укрпромвпровадження» не скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, то Договір оренди земельної ділянки №72-6-00370 від 12.04.2006 припинився 13.04.2016 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому можливість внесення змін до такого договору, в тому числі в частині зміни орендаря, виключається. З цих же підстав відсутні підстави і для поновлення даного Договору оренди на той самий строк, що був передбачений вказаним договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.06.2016

Суддя Ю.М. Смирнова