Рішення

від 24.06.2016 по справі 583/1131/16-ц

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1131/16-ц

2/583/461/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Верес М.Ф.

при секретарі Чепура В.С.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування домоволодіння, -

Встановив :

08 квітня 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування домоволодіння. Мотивуючи свої вимоги тим, що 24 травня 2015 року померла її мати ОСОБА_4. Яка при житті оформила договір дарування домоволодіння по вул. Леніна, 158 в м. Охтирка Сумської області на користь її рідної сестри ОСОБА_3. Вона проживала разом з матір'ю, піклувалася про неї, надавала всю необхідну і залежну від неї допомогу. Після смерті матері займалася похованням, несла витрати на поховання. Прийняла особисті речі, які залишилися після матері. В шестимісячний строк після смерті матері вона звернулася до Охтирської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. В зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, нотаріусом постановою від 16.12.2015 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Звернувшись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, в судовому засіданні було встановлено, що її мати підписала договори дарування на земельну ділянку та домоволодіння по вул. Леніна, 158 в м. Охтирка Сумської області на користь її сестри ОСОБА_3 З даними договорами дарування вона не погоджується. Вважає, що мати ОСОБА_5 не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки хворіла на атеросклеротичний кардіосклероз, церебральний атеросклероз хребта, недостатність мітрального клапану та 09.04.2014 року перенесла приходяще порушення мозкового кровообігу. Крім того, вважає, що договір дарування був вчинений в порушення вимог ст. 203 ЦК України, так як вона має статус інваліда другої групи, тобто є непрацездатною та проживала разом з матір'ю.

Просить суд визнати недійсними договори дарування земельної ділянки та домоволодіння № 158 по вул. Леніна в м. Охтирка Сумської області, вчинені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 27.05.2010 року та 20.07.2013 року.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову просила відмовити.

Суд, вислухавши сторони, свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов слідуючого висновку.

Судом встановлено, що згідно договору дарування частини земельної ділянки від 27.05.2010 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар ? частину земельної ділянки площею 0,1000 га, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Леніна, 158 в м. Охтирка Сумської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 055756, виданого 25.02.2005 року на підставі рішення виконкому Охтирської міської ради від 16.12.1993 року № 577, та зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010561400060 Кадастровий номер земельної ділянки : 5910200000:17:003:0035. (а.с.17).

Договір дарування від 27.05.2010 року зареєстрований в Державному реєстрі правочинів (а.с.35-37).

Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 27.05.2010 року ОСОБА_3 належить ? частина житлового будинку з господарськими спорудами, розташована на приватній земельній ділянці площею 0,1000 га, надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Леніна, 158 в м. Охтирка Сумської області. (а.с.33-34).

З Державного реєстру правочинів від 27.05.2010 року вбачається, що зареєстрований договір дарування від 27.05.2010 року на ? частину жилого будинку по вул. Леніна, 158 в м. Охтирка Сумської області, ? частину земельної ділянки площею 0,1000 га, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, належну на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 055756, видного 25.02.2005 року № 577, та зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010561400060, кадастровий номер 5910200000:17:003:0035. (а.с.18).

Згідно договору дарування частини земельної ділянки від 20.07.2013 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 належну їй на праві власності ? частину земельної ділянки по вул. Леніна, 158 в м. Охтирка Сумської області. Загальна площа земельної ділянки, частина якої дарується становить 0,0500 га, кадастровий номер земельної ділянки 5910200000:17:003:0035; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). (а.с.19).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.07.2013 року на підставі договору дарування від 20.07.2013 року зареєстровано 1/2 частину земельної ділянки за ОСОБА_3. (а.с.20).

Згідно договору дарування частини житлового будинку від 20.07.2013 року ОСОБА_3 належить ? частина житлового будинку, розташованого по вул. Леніна, 158 в м. Охтирка Сумської області.(а.с.38).

З державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить ? частина житлового будинку по вул. Леніна, 158 в м. Охтирка (одноповерховий житловий будинок - літери «А1Ж», прибудова - літера «а», тамбур - літера «а1», убиральня - літера «Б», сарай - літера «В», сарай-прибудова-літера «в», погріб-літера «в1», огорожа «№1,2», колодязь № 3», загальна площа 42,6 кв.м, житлова площа 25 кв.м.). (а.с. 39).

24 травня 2015 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-БП № 252326, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області 08.12.2015 року. (а.с.5).

Згідно посвідчення серія АА № 262264, виданого Управлінням соціального захисту населення Охтирської міської ради Сумської області 12.06.1998 року ОСОБА_6 є інвалідом ІІ групи.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно ч. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що згідно договорів дарування від 27.05.2010 року та від 20.07.2013 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар земельну ділянку площею 0,1000 га, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Леніна 158 в м. Охтирка Сумської області.

Посилання позивача на ту обставину, що вона є інвалідом 2 групи і мала цей статус у 2010 році, є непрацездатною і мати, укладаючи договори дарування, вчинила правочин всупереч її інтересів, спростовуються самими договорами дарування, які є письмовим доказом у справі.

Доказів, в підтвердження того, що договори дарування вчинені під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, матеріали справи не містять.

Щодо наявності будь яких розладів здоров'я ОСОБА_4, внаслідок яких сталася помилка при укладенні договорів дарування, в судовому засіданні встановлено не було.

Допитаний в якості свідка головний лікар КЗ «Охтирської ЦРЛ» ОСОБА_7 підтвердив суду, що церебральний атеросклероз ІІ ступеня - це загальне захворювання, дане захворювання не несе порушення психічного стану, не ставить під сумнів право та дієздатність людини. Остеохондроз хребта - це вікові зміни, на дієздатність людини не впливає. Ревматизм, недостатність мітрального клапану на дієздатність людини не впливає. Приходяще порушення мозкового кровообігу настає раптово, не несе за собою наслідків, є короткотривалими. Симптом знімається під час лікування. На дієздатність не впливає.

Згідно довідки Комунального закладу «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період 2010-2013 років за медичною допомогою в поліклініку Комунального закладу «Охтирська ЦРЛ» не зверталася.

Відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» , відповідно до статей 229 - 233 ЦК ( 435-15 ) правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК ( 435-15 )), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 23 вищевказаної постанови Верховного Суду України правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК ( 435-15 ), якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Таким чином, в ході судового розгляду посилання позивача, що договори дарування були укладені внаслідок помилки, що ОСОБА_4 не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки хворіла на атеросклеротичний кардіосклероз, церебральний атеросклероз хребта, недостатність мітрального клапану, 09.04.2014 року перенесла приходяще порушення мозкового кровообігу та її волевиявлення не могло бути вільним, не знайшло свого підтвердження та не відповідає дійсності, оскільки судом було встановлено, що захворювання, які мала ОСОБА_4 не впливають на право та дієздатність людини.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В судовому засіданні встановлено, та не спростовується сторонами, що після укладення договорів дарування, відповідач здійснила реєстрацію права власності на житловий будинок та земельну ділянку.

Відповідно до ст.ст. 11 , 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимоги позивача не ґрунтуються на доказах, підтверджуючих наявність підстав для задоволення позову та не відповідають дійсності.

Зважаючи, що підстави визнати договори дарування житлового будинку та земельної ділянки матеріали справи не містять та не здобуті в ході судового розгляду, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання недійсними договори дарування земельної ділянки та домоволодіння № 158 по вул. Леніна в м. Охтирка Сумської області, вчинені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 27 травня 2010 року та 20 липня 2013 року задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України ст. ст. 203, 215, 229, 717, 722 Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування частини земельної ділянки від 27.05.2010 року, договору дарування частини житлового будинку від 27.05.2010 року, договору дарування частини земельної ділянки від 20.07.2013 року та договору дарування частини житлового будинку від 20.07.2013 року, вчинені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : М.Ф. Верес