Ухвала

від 08.06.2016 по справі 299/2513/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ухвала

іменем україни

08 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Мартинюка В.І., Ситнік О.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Широківської сільської ради Виноградівського району, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась в суд із позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що рішенням 14 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 22 листопада 2012 року за № 141 незаконно вирішено земельний спір з встановлення межі між житловими будинками АДРЕСА_1

08 травня 2014 року оскаржила до суду дане рішення Широківської сільської ради та на даний час рішення сільради є зупиненим.

На час звернення спадкодавець ОСОБА_8 помер, і спадкоємцем його прав є ОСОБА_5

Рішенням 27 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 02 грудня 2014 року за № 331 затверджено проект землеустрою з відведення ОСОБА_5 земельної ділянки АДРЕСА_1 і передано таку площею 0,1056 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Акт погодження меж земельної ділянки, як суміжної, землекористувач ОСОБА_5 не погоджувала.

Посилаючись на вищевикладене, просила позов задовольнити.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним рішення Широківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області № 331 від 02 грудня 2014 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність мешканці АДРЕСА_1 ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1056 га кадастровий номер НОМЕР_1, землі житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11 грудня 2014 року, інд. № НОМЕР_2 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1056 га, кадастровий номер НОМЕР_1, і скасовано відповідну державну реєстрацію.

Стягнуто з ОСОБА_5 та Широківської сільської ради з кожного по 121 грн 80 коп. судових витрат на користь ОСОБА_4.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17 лютого 2016 року рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року скасовано, ухвалене в справі нове рішення про відмову ОСОБА_4 до Широківської сільської ради Виноградівського району і ОСОБА_5 про визнання недійсними рішення сільради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Широківської сільської ради Виноградівського району 267 грн 96 коп. у відшкодування судового збору.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 не погоджується з межею, яка розділяє дві суміжні земельні ділянки, вважаючи при цьому, що межа повинна проходити по існуючим на місцевості межовим знакам, а покійний ОСОБА_8 бажав відступити від існуючої огорожі, яка і являлась межею.

Проте, така позиція ОСОБА_4 не ґрунтується на матеріалах справи.

При розгляді межового спору між житловими будинками АДРЕСА_1, земельна комісія Широківської сільської ради після виходу на місцевість, ознайомилась з існуючою ситуацією, і при цьому враховуючи наявність містобудівної документації (будівельні паспорти, генеральний план забудови села), кадастрові плани земельних ділянок, запропонувала встановити межу між земельними ділянками ОСОБА_4 і ОСОБА_8 у такому порядку: від житлового будинку ОСОБА_8 відступити 0,50 см, далі від існуючого фундаменту відступити 0,50 см і так далі прямою лінією до кінця межі земельних ділянок. ОСОБА_8забрати каналізацію, яка проходить через земельну ділянку ОСОБА_4.

У зв'язку із прийняттям земельною комісією такого рішення по наявному межовому спору, зазначеним сторонам було надіслано лист № 153 від 09 жовтня 2012 року, в якому і було викладено порядок урегулювання спору.

Рішенням 14 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 22 листопада 2012 року за № 141 затверджено рішення земельної комісії, яке викладено в листі № 153 від 09 жовтня 2012 року, щодо встановлення між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_8 межі.

Зазначене рішення сільради оскаржувалось на ряду з іншими вимогами, за якими, рішенням Виноградівського районного суду від 25 грудня 2013 року було визнано недійсним дане рішення сільради.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, а в позові ОСОБА_4 до Широківської сільради і ОСОБА_8 відмовлено. Апеляційний суд, зокрема, зазначив, що рішення сільради про встановлення межі з відступом на 0,50 см від будинку, і далі від існуючого фундаменту, фактично прийнято на користь позивачки, так як відповідач втратив 0,50 см по довжині своєї земельної ділянки від раніше наданої.

Встановлений рішенням апеляційного суду факт проходження межі між суміжними земельними ділянками, є обов'язковим для ОСОБА_4 та ОСОБА_8, який не може не бути взятим до уваги при вирішенні фактичних обставин пов'язаних із проходженням межі в даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 березня 2014 року стверджується, що ОСОБА_5 як дочка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 прийняла у цілому спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього надвірними спорудами .

Рішенням 24 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 30 квітня 2014 року за № 299 надано ОСОБА_5 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,11 га без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4 у зв'язку з неприязними стосунками.

У проекті землеустрою з відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 міститься акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами від 27 травня 2014 року, який не містить підпису ОСОБА_4

Виходячи з тієї обставини, що межа між земельними ділянками № № 57 і 59 була встановлена рішенням 14 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 22 листопада 2012 року за № 141, і зважуючи на те, що ОСОБА_4 не погоджується і з цією межею, то акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами від 27 травня 2014 року є чинним за відсутності підпису ОСОБА_4 про погодження меж, що також доводиться і рішенням за № 299 Широківської сільської ради від 30 квітня 2014 року.

Зважаючи на встановлені обставини, Широківська сільська рада на 27 сесії 6 скликання ухвалила 02 грудня 2014 року рішення № 331 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність ОСОБА_5 передала земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,1056 га у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Рішенням Виноградівського районного суду від 28 січня 2016 року в справі № 299/1537/14-ц, також відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову. Указане рішення теж стосується вимог про оскарження ОСОБА_4 рішення 14 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 22 листопада 2012 року за № 141 із тих підстав, що суперечить нормам законодавства, так як комісією Широківської сільради невірно встановлено межі між земельними ділянками АДРЕСА_1

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що Широківська сільська рада, у зв'язку з відсутністю підстав для невиконання рішення 24 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 30 квітня 2014 року за № 299, правомірно 02 грудня 2014 року на 27 сесії 6 скликання ухвалила рішення № 331 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність ОСОБА_5 з передачею земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,1056 га у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про ненадання правової оцінки всім підставам позову та доводам позивача щодо того, що відповідачем відступлено при оформленні проекту землеустрою більш ніж 0,50 метра, а не дозволених 0,50 см, є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, спір між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 щодо межі вирішений рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року, яке набрало законної сили.

Доводи ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6 про те, що в зв'язку з оскарженням рішення 14 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 22 листопада 2012 року за № 141 про встановлення межі в цивільній справі № 299/1537/14-ц, Широківська сільська рада повинна була зупинити виконання даного рішення, є необґрунтованими, оскільки Широківська сільська рада виконувала рішення 24 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 30 квітня 2014 року за № 299, яке не оскаржувалось в судовому порядку, а не рішення 14 сесії 6 скликання Широківської сільської ради від 22 листопада 2012 року за № 141.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко В.І. Мартинюк О.М. Ситнік