Рішення

від 17.06.2016 по справі 592/6097/15-ц

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/6097/15-ц

Провадження №2/592/352/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі :

головуючої-судді ОСОБА_1,

з участю секретаря- Сахненко (Гусарової) О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом прокурора Сумської місцевої прокуратури ( м. Суми) в інтересах держави до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3 , третя особа : Державна інспекція сільського господарства в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради та визнання недійсним договір оренди земельної ділянки ,-

В С Т А Н ОВ И В :

30.06.2015. прокурор Сумської місцевої прокуратури ( прокурор м. Суми) звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 міської ради , ОСОБА_3, третя особа: Державна інспекція сільського господарства в Сумській області , в якому просить : визнати противоправним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради VІ скликання ХХХІІІ сесії від 25.09.2013р. №2675-МР про надання ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 5910136600:17:030:0067) площею 0,0332 га , розташовану за адресою : м. Суми , вул. Металургів 1/1 під розміщеним магазином; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5910136600:17:030:0067) площею 0,0332 га , розташовану за адресою : м. Суми , вул. Металургів 1/1 , укладений 02.10.2013р. між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає , що згідно ст.. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади , який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду(контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади , відповідно до Положення , затвердженого Указом Президента України від 13.11.2011р. №459/2011 р. «Про державну інспекцію сільського господарства» є Держсільгосінспекція України.

Відповідно до п.4 Положення Держсільгосінспекція здійснює нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель, дотримання вимог земельного законодавства при набутті власності на земельні ділянка за договорами купівлі-продажу , міни, дарування та ін…

Водночас п.6 Положення не передбачає повноважень щодо звернення Держсільгосінспекції до суду. Тому з даним позовом , відповідно до ст.. 45 ч.2ЦПК України , звертається прокурор.

Позивач зазначає , що згідно договору купівлі-продажу від 21.02.2013р. ОСОБА_3 придбав у ФОП ОСОБА_4 нежитлове приміщення- міні магазин , площею 77,5 кв.м., розташований за адресою : м. Суми , вул. Металургів 1/1, на земельній ділянці ОСОБА_2 міської ради , кадастровий номер 5910136600:17:030:0059.

Своїм рішенням ОСОБА_2 міська рада №2675-МР від 25.09.2013р. затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надала в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0332 га (тобто на 0,0227 га більше ніж було у користуванні попереднього власника ФОП ОСОБА_4В.) під розміщеним магазином по вул. Металургів 1/1 м. Суми , кадастровий номер 5910136600:17:030:0067, терміном на 5 років.

Позивач вважає , що рішення ОСОБА_2 міської ради №2675-МР від 25.09.2013р. про надання ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки площею 0,0332 га та укладений на підставі нього договір оренди від 02.10.2013р. є незаконними у зв»язку з порушенням вимог ст. 377 ЦК України, ст. 120, ч. 1 ст. 134 ЗК України в частині обов'язкового проведення земельних торгів при передачі земельної ділянки в оренду.

Позивач зазначає , що земельна ділянка орієнтованою площею 0,0227 га , що дорізається до земельної ділянки площею 0,0105 га, на якій розташована нерухома споруда ОСОБА_3 відповідно до вимог земельного законодавства повинна передаватися в оренду шляхом проведення земельних торгів.

У судовому засіданні позивач доводи і вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі з підстав , зазначених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з»явився по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд , заслухавши думку сторін , вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача з урахуванням доказів , що є у справі.

Допитаний в одному із попередніх судових засідань представник відповідача ОСОБА_2 міської ради позов не визнав та пояснив , що спірне рішення ОСОБА_2 міської ради приймалось на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок , який був погоджений у відповідності до вимог ст.. 186-1 ЗК України : позитивний висновок Управління архітектури та земельних відносин ОСОБА_2 міської ради від 11.07.2013р №56/11.01-42; позитивний висновок Управління Держземагенства у сумському районні Сумської області від 11.07.2013р. №3343/01.30-2530. У висновку Держземагенства зазначено , що погоджує проект землеустрою відповідно до вимог ЗК України.

Відповідно до ст.. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадаї (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розтошування на земельних ділянках об»єктів нерухомого майна (будівель, споруд) , що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Оскільки на земельній ділянці площею 0,0332 га знаходилось майно , належне ОСОБА_3 , земельні торги не проводились. На даний час спірне рішення ОСОБА_2 міської ради втратило свою силу шляхом виконанням , у зв»язку з укладання між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 позов не визнали в повному обсязі . Представник відповідача ОСОБА_5 зазначив , що відповідно до вимог ст..17 ч.3, 25 ч.6 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII процесуальний статус позивача у випадку звернення прокурора до суду з позовом набуває саме та особа (прокурор), яка подала позовну заяву. Оскільки чинним законодавством не передбачений інститут представництва одним прокурором інтересів іншого прокурора , то користуватися процесуальними правами має той самий прокурор, який звернувся до суду із позовом. Прокурор Білогрищенко О.А. не відноситься до складу осіб, які беруть участь у справі №592/6097/15-ц, він не наділений відповідними процесуальними правами. Як наслідок, надані у судовому засіданні прокурором Білогрищенком О.А. усні пояснення, а так само і письмові пояснення заступника керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури ОСОБА_6, не можуть бути допустимими доказами по справі.

Вважає , що оскаржуване рішення ОСОБА_2 міської ради від 25.09.2013р. №2675-МР «Про надання в оренду земельних ділянок» є ненормативним правовим актом індивідуальної дії, на підставі якого у ОСОБА_3 та інших осіб виникли суб»єктивні права. Зазначене рішення прийняте ОСОБА_2 міською радою в межах її повноважень та у порядку , передбаченому Конституцією та законами України. Таке рішення є актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом його виконання - передачі в оренду земельної ділянки за договором оренди , укладеним 02.10.2013р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 міською радою.

ОСОБА_3 за власний рахунок провів благоустрій усієї орендованої земельної ділянки, облаштував місце для паркування автомобілів та під»їзну дорогу , систематично сплачує орендну плату у повному обсязі, у т.ч. і за частину земельної ділянки, яка ним фактично не використовується у зв»язку із встановленими обмеженнями. Крім того , ОСОБА_3 отримані містобудівні умови та обмеження забудови зазначеної земельної ділянки , відповідно до яких розроблено проект реконструкції магазину продовольчих товарів. 20.08.2014р. ОСОБА_3П подана для реєстрації та зареєстрована в Інспекції ДАБК Сумської області Декларація про початок виконання будівельних робіт з реконструкції магазину.

Спеціальною правовою нормою, яка регулює спірні правовідносини в частині оскарження рішення органу місцевого самоврядування, є ч. 1 ст. 21 ЦК України, відповідно до якої суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Обов'язковою умовою визнання недійсним правового акту є порушення у зв'язку з прийняттям такого акту прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі, або особи, в інтересах якої заявлений позов. Проте прокурор у своїй позовній заяві не вказує на особу, права чи охоронювані законом інтереси якої були порушені в результаті прийняття ОСОБА_2 міською радою рішення від 25.09.2013 року №2675-МР, не зазначає у чому саме полягають такі порушення та якими доказами вони підтверджуються, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Також зазначає, що обраний прокурором спосіб захисту, а саме визнання противоправним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради , суперечить переліку способів захисту прав та інтересів , визначених ч.2 ст. 16 ЦК України.

Крім того прокурор просить визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради від 25.09.2013 року №2675-МР про надання ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки, тоді як згідно з вказаним рішенням надані в оренду земельні ділянки не лише ОСОБА_3, а ще дев'ятнадцяти фізичним особам, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам. Таким чином у разі задоволення позову прокурора будуть порушені права та законні інтереси зазначених осіб, хоча прокурор не наводить ніяких доводів щодо підстав для визнання протиправним та скасування усього рішення.

Вважає , що дії ОСОБА_2 міської ради при прийнятті спірного рішення від 25.09.2013р. цілком відповідають вимогам ст.. 123 ЗК України , якою регламентується порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Суттєвим є те, що фактично вирішення питання про надання в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0332 га за адресою м. Суми, вул. Металургів, 1/1 розпочалося із надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки згідно з рішенням ОСОБА_2 міської ради від 19.06.2013 року №2467-МР.Проте прокурором рішення ОСОБА_2 міської ради від 19.06.2013 року №2467-МР не оскаржувалось і не оскаржується.

Також зазначає , що прокурор , вимагаючи визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, не довів , яким чином оспорюваний ним договір порушує або загрожує порушенням інтересів держави. Прокурор взагалі оминув своєю увагою те , яким саме чином порушуються інтереси держави наданням ОСОБА_2 міською радою земельної ділянки в оренду ОСОБА_3, який є власником будівлі , що знаходяться на цій земельній ділянці.

Звертаючись з позовом в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки прокурор не посилається ні на встановлені ст.. 215 ЦК України , ні на будь-які інші правові підстави визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , укладений 02.10.2013р. між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_3.

Представник третьої особи Державної інспекції сільського господарства в Сумській області в судове засідання не з»явився , надавши суду письмові пояснення , в яких просить розглядати справу у відсутності представника. Позов просить задовольни та зазначає , що земельна ділянка орієнтованою площею 0,0227 га, що дорізається до земельної ділянки 0,0105 га , на якій розташована нерухома споруда ОСОБА_3, відповідно до вимог земельного законодавства повинна передаватися шляхом проведення земельних торгів.

Згідно ст.. 120 ЗК України у разі набуття права власності на будівлю або споруду фізичними особами , які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою , на якій розташовані будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору , який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду , є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв»язку з набуттям права власності на ці об»єкти.

Вважає , що рішення ОСОБА_2 міської ради від 25.09.2013р. №2675-МР прийнято з порушенням вимог ст..ст. 123, 124, 134 ЗК України щодо надання дозволу на розробку землеустрою на земельну ділянку площею 0,0332 га , що на 0,0227 га більше ніж було у користуванні попереднього власника . Згідно вимог ст..ст. 123,124, 134 ЗК України передача в оренду земельних ділянок , що перебувають у державній або комунальній власності , здійснюється за результатами проведення земельних торгів. До земельної ділянки загальною площею 0,0105 га ОСОБА_2 міська рада повинна була б застосувати ч.1 ст. 120 та ч.2 ст. 134 ЗК України та ч.1 ст. 377 ЦК України в яких зазначено, що не підлягає продажу на конкурентних засадах (земель них торгах) земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об»єктів нерухомого майна ( будівель , споруд) , що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. До особи , яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці , що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Рішенням міської ради від 25.09.2013р. №2675-МР ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано в оренду земельну ділянку площею 0,0332 га терміном на 5 років є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм цивільного та земельного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення сторін , вивчивши письмові докази , що є у справі , вважає , що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено , що 21 лютого 2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладений у письмовій формі та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріатам округу ОСОБА_7 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.2 якого ОСОБА_3 набув у приватну власність приміщення міні-магазину, літер «А», загальною площею 77,5 м 2 з навісом літер «Б», які знаходяться за адресою :м. Суми, вул. Металургів, 1/1. Нежитлове приміщення , що є предметом даного договору, розташоване на земельній ділянці ОСОБА_2 міської ради кадастровий номер 5910136600:17:030:0059 (а.с.13-16). Із договору оренди земельної ділянки , укладеного 27.06.2012р. між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_4, вбачається, що останнью була орендована земельна ділянка , розташована за адресою : м. Суми , вул. Металургів 1/1 площею 0,0105 кв.м. , кадастровий номер 5910136600:17:030:0059 (а.с.7-8).

З метою вирішення питання про користування земельною ділянкою, на якій знаходиться вказане вище нерухоме майно ОСОБА_3 18.04.2013 року у порядку, встановленому ст. 123 ЗК України, звернувся до ОСОБА_2 міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,03 га за адресою м. Суми, вул. Металур 1/1 для передачі в оренду.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 19.06.2013 року №2467-МР (п. 2 додатку) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою згідно поданої ОСОБА_3 заяви.

За заявою ОСОБА_3 та на підставі договору №194 від 26.06.2013 року Приватним підприємством «МЕГАПОЛІС» був розроблений «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (піі розміщеним магазином) на території м. Суми, вул. Металургів, 1/1». Відповідно до Проекту землеустрою, погодженого управлінням містобудування та земельних відносин ОСОБА_2 міської ради (№56/11.01-42 від 11.07.2013 року) та управлінням Держземагенства у ОСОБА_2 районі Сумскої області (№3343/01.30 від 11.07.2013 року) передбачено передати в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 5910136600:17:030:0067 загальною площею 0,0332 га, з яких на ділянку площею 0,0096 га накладені обмеження прав у зв'язку із віднесенням до охоронної зони навколо інженерних комунікацій.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 25.09.2013 року №2675-МР «Про надання в оренду земельних ділянок» (п. 4 Додатку) затверджено вказаний вище Проект землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 5910136600:17:030:0067 загальною площею 0,0332 га строком на 5 років за рахунок земель житлової та громадської забудови ОСОБА_2 міської ради (а.с.17).

30.10.2013 р. між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_3 укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0332 га , кадастровий номер 59101136600:17:030:0067, розташовану за адресою : м. Суми , вул.. Металургів 1/1 (а.с.18-21).

Із листа Управління Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Сумської області від 20.06.2016р. вбачається , що станом на 10.06.2016р. земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:17:030:0059 , площею 0,0105 га , розташована за адресою : м. Суми , вул. Металургів 1/1 зареєстроване право користування даною земельною ділянкою за гр.. ОСОБА_4 на підставі договору оренди строком до 23.11.2016р..

На земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:17:030:0067, площею 0,0332 га зареєстрований договір оренди земельної ділянки 05.11.2013 р. , укладений між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_3 строком дії речового права-25.09.2018р..

Частиною 1 ст. 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

З урахуванням правових норм слідує, що оскаржуване рішення ОСОБА_2 міської ради від 25.09.2013 року №2675-МР «Про надання в оренду земельних ділянок» є актом індивідуальної дії, на підставі якого у ОСОБА_3 та інших осіб виникли суб'єктивні права. Зазначене рішення прийняте ОСОБА_2 міською радою в межах її повноважень та у порядку, передбаченому Конституцією та законами України. Таке рішення є актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом його виконання - передачі в оренду земельні ділянки за договором оренди землі, укладеним 02.10.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 міською радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

За правилами ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186і цього Кодексу.

Як встановлено у ч. 6 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

За правилами ч. 13 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного слідує, що дії ОСОБА_2 міської ради при прийнятті рішення від 25.09.2013 року №2675-МР відповідають вимогам закону, а саме ст. 123 ЗК України, якою регламентується порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Суттєвим є те, що фактично вирішення питання про надання в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0332 га за адресою м. Суми, вул. Металургів, 1/1 розпочалося із надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки згідно з рішенням ОСОБА_2 міської ради від 19.06.2013 року №2467-МР.

Проте рішення ОСОБА_2 міської ради від 19.06.2013 року №2467-МР «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (а.с.138) є чинним.

Прокурор, оскаржуючи до суду рішення міської ради, звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, мотивуючи це тим, що саме цей орган, уповноважений державою здійснювати контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності. В той же час, колегія суддів вважає, що такий висновок є помилковим і не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, а саме:

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ визначено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави .

Відповідно до ч.2 ст.45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор м.Суми подав до суду позов в інтересах Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ОСОБА_2 міської ради порушує вимоги Земельного кодексу України щодо обов'язковості продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах) (ст.134 ЗК України ).

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Основними завданнями Держсільгоспінспекції України є: 1) реалізація державної політики у сферах здіснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі: 2) внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах (п.3 Положення).

Оскільки спірна земельна ділянка, яка була передана в оренду ОСОБА_3 рішенням ОСОБА_2 міської ради від 25.09.2013 року № 2675-МР(а.с.17) належала до земель житлової та громадської забудови, а не до земель сільськогосподарського призначення, то звертаючись з позовом до суду прокурор не зазначив, яким чином вказаним рішенням порушуються, не визнаються або оспорюються права Державної інспекції сільського господарства в Сумській області.

Виходячи з Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року, до її повноважень та до повноважень її територіальних органів, яким є і Державна інспекція сільського господарства в Сумській області не входить здійснення контролю за дотриманням законодавства при передачі в оренду земельних ділянок, які належать до земель житлової та громадської забудови, а тому оскаржуваним рішенням міської ради не зачіпаються права та інтереси Державна інспекція сільського господарства в Сумській області.

Оскільки предметом даній справі є не лише рішення ОСОБА_2 міської ради від 25.09.2013 року №2675-МР, а й договір оренди землі, укладений 02.10.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 міської радою, враховуючи приписи ст. 36 Закону України «Про прокуратуру», ч. 2 ст. 45 ЦПК України, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, прокурор не довів яким чином оспорюваний ним договір порушує або загрожує інтересам держави.Прокурором не доведено яким саме чином порушуються інтереси держави наданням ОСОБА_2 міською радою земельної ділянки в оренду ОСОБА_3, який є власником будівлі, що знаходяться на цій земельній ділянці, та укладенням оспорюваного договору оренди землі.

Стаття 215 ЦК України передбачає , що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені ч.1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках , встановленим цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).

Посилення прокурора на невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень інтересів держави чи прав та законних інтересів певної особи не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку, оскільки відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Прокурор не посилається ні на встановлені ст.. 215 ЦК України ні на будь-які правові підстави для визнання недійсним договору оренди землі, укладений 02.10.2013р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 міською радою.

Такким чином, з викладеного слідує , що у суду відсутні підстави в задоволені позову.

Керуючись ст.. 19 Конституції України, ст..ст. 120, 122 ч.1, 123 ЗК України, ст..ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.. 36-1 Законом України «Про прокуратуру№ від 05.11.1991р. №1789-ХІІ, ст.. 203, 215 ЦК України , ст..ст. 4,10,11,15, 45, 60,61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову прокурора Сумської місцевої прокуратури ( м. Суми) в інтересах держави до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3 , теття особа : Державна інспекція сільського господарства в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради VІ скликання ХХХІІІ сесії від 25.09.2013р. № 2675-МР про надання ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 5910136600:17:030:0067) за адресою : м. Суми , вул. Металургів 1/1 площею 0,0332 га та визнання недійсним договору оренди від 02.10.2013р., укладений між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_3 на земельну ділянку , площею 0,0332 га , розташовану за адресою : м. Суми , вул. Металургів 1/1 , відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 22 червня 2016 року.

Суддя Л.М. Труханова