Постанова

від 12.04.2007 по справі 1/745-26/269

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/745-26/269

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 квітня 2007 р.                                                                                   № 1/745-26/269  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Ковтонюк Л.В.,Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства “ГВІ-Сервіс”

на постановувід 18.12.2006 р. Львівськогоапеляційного господарського суду

у справі№ 1/745-26/269

за  позовомТОВ “Спорт”(надалі –Товариство)

доПриватного підприємства “ГВІ-Сервіс”(надалі –Підприємство)

пророзірвання договору та звільнення приміщення

за участю представників:

від позивача-  Святненко В.С.

від відповідача-  не з'явились

В С Т А Н О В И В:

За наслідком подання заяви про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України Товариство в господарському суді Львівської області заявило вимоги до Підприємства про розірвання угоди оренди нежитлових приміщень № 17 від 20.07.2001 р., яка укладена між Товариством та Підприємством, та про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 8 кв. м., що розташоване за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 10.

Підприємство проти задоволення позову заперечувало.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.09.2006 р. (суддя Деркач Ю.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 р. (судді: Марко Р., Бонк Т., Бойко С.), позов задоволено з підстав правомірності та обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.  

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу Підприємства без задоволення.

Відповідач  не  використав  наданого  законом  права  на  участь  свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 20.07.2001 р. між Товариством (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладено угоду оренди нежитлових приміщень № 17 (надалі –Угода), на виконання умов якої позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 8 кв. м., що розташоване у будинку за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 10 (перший поверх). Відповідно до п. 2.2.1 Угоди Підприємство зобов'язалось своєчасно сплачувати оренду плату, а саме –щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем платіжним дорученням в розмірі 2 грн. за кожний квадратний метр. Згідно п. 3.1 Угоди термін її дії встановлений з 20.08.2001 р. по 31.12.2007 р.

В силу ст. ст. 4, 41, 151 ЦК УРСР між сторонами на підставі Угоди, яка за своєю правовою природою є договором найму, виникли зобов'язальні відносини.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України (ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Ця плата вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень частин 1, 2 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судами досліджено, що Підприємство допустило істотне порушення Угоди. Так, в порушення умов Угоди та вимог законодавства, орендна плата не сплачувалась орендарем чотири роки підряд в період з грудня 2001 р. по січень 2006 р.

З урахуванням викладеного, висновки судів про наявність підстав для розірвання Угоди та звільнення займаного приміщення відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “ГВІ-Сервіс” залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 р. у справі № 1/745-26/269 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і:                                                                                          Л. Ковтонюк

                                                                                                        Н. Мележик