Постанова

від 04.04.2007 по справі 52/187-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

52/187-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

04 квітня 2007 р.                                                                                   № 52/187-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Проект”

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 р.

у справі№ 52/187-06

господарського судуХарківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю“Інвест-Проект”

доМалого приватного підприємства “Таіра”

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Харківська міська рада

простягнення 5 250,15 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Ковальова О.С., дов. № б/н від 15.03.2007 р.;

відповідача:Уставницька В.М., дов. № б/н від 16.06.2006 р.;

третьої особи:— не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У травні 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвест-Проект” (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Малого приватного підприємства “Таіра” (далі –Підприємство) збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 5 250,15 грн.

Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що воно, будучи користувачем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, та власником асфальтового покриття на ній, внаслідок незаконних дій Підприємства, які полягали у розташуванні на відповідних ділянці та покритті рекламних конструкцій, було позбавлено можливості одержати доход за надання вказаної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтертрейд”, який підлягає стягненню на підставі норм законодавства України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2006 р. (колегія суддів: Білоусова Я.О., Дюкарєва С.В., Хотенець П.В.) позовні вимоги Товариства задоволено з мотивів, наведених у його позовній заяві, з посиланням на ст. 22 ЦК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 р. (колегія суддів: Філатов Ю.М., Івакіна В.О., Сіверін В.І.) рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2006 р. скасовано, а у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено. Постанова мотивована тим, що Товариство не довело обґрунтованості позовних вимог.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 р. та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2006 р. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Товариство обґрунтовує тим, що апеляційний господарський суд при вирішенні спору порушив (неправильно застосував) ст. ст. 4, 33, 43 ГПК України, ст. ст. 22, 234, 331, 638, 641, 642, 876, 1166 ЦК України, ст. ст. 181, 184, 224, 225 ГК України, ст. 16 Закону України “Про рекламу”, п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 (далі –Типові правила).

Підприємство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 р. –без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство обґрунтовує тим, що доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, а постанова, яка оскаржується, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Харківська міська рада не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення і постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

– Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтертрейд” листом № 27/Б від 29.12.2005 р. звернулось до Товариства з пропозицією надати у користування чотири місця для розташування рекламних засобів, додавши до листа підписаний з його сторони проект договору про надання зазначених місць у користування, згідно з яким оплата за користування ними складає 4 200,00 грн. на місяць;

– Товариство листом № 4 від 12.01.2006 р. звернулось до Підприємства з вимогою демонтувати незаконно встановлені спеціальні конструкції та відновити стан асфальтового покриття під ними;

– вимоги Товариства, викладені у листі № 4 від 12.01.2006 р., Підприємство не виконало;

– Товариство листом № 8/1 від 20.01.2006 р. повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтертрейд” про відмову в укладанні договору, доданого до листа № 27/Б від 29.12.2005 р.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що:

– Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтертрейд” не було дотримано прядку розміщення зовнішньої реклами, встановленого Законом України “Про рекламу”, Типовими правилами та Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Харкові, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 р. № 977;

– п. 3.4.4 проекту договору, надісланого Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтертрейд” на адресу Товариства як додаток до листа № 27/Б від 29.12.2005 р., передбачено, що  Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтертрейд” зобов'язано не розміщувати спеціальні конструкції на місцях, переданих у користування за цим договором, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтертрейд” не мало наміру укласти з Товариством договір про надання місць для розташування рекламних засобів у користування безпосередньо у період з 29.12.2005 р. і до моменту отримання дозволу для розміщення зовнішньої реклами.

Факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтертрейд” зазначеного дозволу Товариством не доведено та матеріалами справи не підтверджується.

Ст. 22 ЦК України встановлює, що збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Оскільки, як зазначено вище, Товариство не довело наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтертрейд” наміру укладати договір про надання місць для розташування рекламних засобів у користування, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Харків, пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, у період знаходження на відповідній земельній ділянці рекламних конструкцій Підприємства, то, виходячи з наведеної у попередньому абзаці норми ст. 22 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що висновок господарського суду апеляційної інстанції про недоведеність позовних вимог Товариства є обґрунтованим.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Проект” залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 р. у справі № 52/187-06 господарського суду Харківської області –без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

 Суддя                                                                          В.І. Шаргало