Постанова

від 22.06.2016 по справі 910/31948/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2016 р. Справа № 910/31948/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛедшоуВ» (надалі ТзОВ В«ЛедшоуВ» ) б/н від 30.03.2016р. (вх.№ 01-05/1702/16 від 05.04.2016р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016р.

у справі № 910/31948/15

за позовом: ТзОВ В«ЛедшоуВ»

до відповідача: Приватного підприємства В«МіртВ» (надалі ПП В«МіртВ» )

про визнання договору та акту недійсними,

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 29.02.2016р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 14.03.2016р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.03.2016р. у справі №910/31948/15 (суддя Король М.Р.) повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач не довів, а суд не встановив наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними. З огляду на те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з мотивів їх необгрунтованості та безпідставності, суд не застосував заявлену відповідачем позовну давність.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що Товариству стало відомо про спірні правочини лише після того як в 2015 році ПП «Мірт» звернулось в господарський суд м.Києва з позовною заявою про стягнення 62507,32 грн. В ході розгляду справи господарським судом м.Києва було призначено судову почеркознавчу експертизу на премет відповідності підпису директора ТзОВ В«ЛедшоуВ» ОСОБА_4 тим підписам, що здійснені на спірних договорі та акті. Судовою експертизою встановлено, що підписи виконані не директором ТзОВ В«ЛедшоуВ» ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням його підпису. Апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції про схвалення позивачем спірних правочинів є помилковим, оскільки подання податкової звітності є обов'язком Підприємства як платника податку перед державою, що не може вважатись вчиненням дій з визнання боргу. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016р. у справі № 910/31948/15, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення. На його думку, позивач дізнався про спірні правочини в день їх складання та скріплення печатками, тобто в травні 2012р. Вказує про безпідставність покликань позивача щодо відсутності вільного волевиявлення сторони при укладенні спірних правочинів, оскільки відбиток печатки проставляється для того, щоб підтвердити волю на укладення договору.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016р. у справі № 910/31948/15.

В матеріалах справи знаходиться копія договору (про надання послуг) від 04.05.2012р. між ТзОВ В«ЛедшоуВ» (замовник) та ПП В«МіртВ» (виконавець), засвідчена представником позивача ОСОБА_2

Відповідно до змісту пункту 1 названої копії договору замовник замовляє, а виконавець надає послуги по встановленню та забезпеченню роботи обладнання (Додаток 1), що є власністю замовника, під час проведення фестивалю з ОСОБА_5 за підтримки фонду ОСОБА_6 «Світ талантів світ нації» в м. Києві Майдан Незалежності (а.с.152-153, т.1).

Згідно з п. 3.3 договору вартість послуг по цьому договору становить 52200,00 грн. в т.ч. ПДВ (20%) - 8700,00 грн.

Додатком № 1 до договору визначено специфікацію та вартість наданих послуг, а саме: послуга по монтажу екрану та забезпечення його роботи (а.с.154, т.1).

За змістом п. 3.5 договору факт надання послуг замовником підтверджується актом наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками кожної із сторін не пізніше п'яти днів після надання послуг.

Відповідач стверджує, що він надав позивачу послуги по монтажу та забезпеченню роботи обладнання відповідно до додатку №1 до вищевказаного договору на загальну суму 52200,00 грн. При цьому, покликається на акт наданих послуг від 05.05.2012 на зазначену суму, копія якого приєднана до матеріалів справи (а.с. 155, т.1).

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2015р. у справі № 910/26108/14 задоволено позовні вимоги ПП В«МіртВ» . Стягнуто з ТзОВ «Ледшоу» на користь ПП В«МіртВ» 52200,00 грн. основного боргу, 3633,98 грн. 3% річних, 6673,34 грн. інфляційних втрат та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору (а.с.72-82, т.1).

На момент слухання даної справи в суді першої інстанції вказане судове рішення не набрало законної сили.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. у справі №910/26108/14 задоволено апеляційну скаргу ТзОВ «Ледшоу». Скасовано рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015р. у справі №910/26108/14, прийнято нове рішення, яким повністю відмовлено в задоволенні позову ПП В«МіртВ» (а.с.11-19, т.2).

У своїй постанові Київський апеляційний господарський суд зазначив, що під час розгляду справи №910/26108/14 місцевим господарським судом для встановлення належності підпису у договорі від 04.06.2012, додатку №1 до нього та акті наданих послуг директору ТОВ «Ледшоу» - ОСОБА_4,було призначено судову комплексну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у договорі про надання послуг б/н від 04.05.2012 та додатку №1 до нього від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» ОСОБА_4, або іншою особою?; чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 в акті наданих послуг від 05.05.2012 від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» ОСОБА_4, або іншою особою? у якій послідовності виконувалось нанесення тексту та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» на акті наданих послуг від 05.05.2012?

За результатами проведення експертизи було складено висновок судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів № 6837/15-32/6838/15-33 від 13.08.2015 (далі, Висновок експертизи), згідно з яким встановлено, що в договорі про надання послуг б/н від 04.05.2012, додатку № 1 до нього та акті наданих послуг від 05.05.2012 підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» виконано не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням його підпису. У вказаних документах відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» нанесено поверх друкованого тексту, тим самим не підтверджено доводи представника відповідача про те, що вказані документи було виготовлено шляхом використання аркушів паперу, на яких попередньо було нанесено відбиток печатки підприємства.

В силу приписів частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підставою звернення ТзОВ «Ледшоу» до суду з даним позовом слугували факти, встановлені судовим експертом у висновку судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів № 6837/15-32/6838/15-33 від 13.08.2015р. Позивач вказує, що договір від 04.05.2012р. та акт від 05.05.2012р. між сторонами не укладались, є сфальсифікованими з підробленням підпису директора ТзОВ «Ледшоу» ОСОБА_4

28.01.2016р. відповідач подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву ТзОВ «Ледшоу» в якому заявив про застосування строку позовної давності до вимог у даній справі (а.с.69-71, т.1).

При винесенні постанови колегія суддів враховує наступне.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В частині 7 статті 179 Господарського кодексу України зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до матеріалів справи предметом спору в даній справі є визнання недійсними договору про надання послуг від 04.05.2012р. та акту наданих послуг від 05.05.2012р. між ТзОВ «Ледшоу» та ПП В«МіртВ» .

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними із настанням відповідних наслідків.

Підставою визнання недійсними договору про надання послуг від 04.05.2012р. та акту наданих послуг від 05.05.2012р. між ТзОВ «Ледшоу» та ПП В«МіртВ» , позивач вважає те, що такі правочини їх сторонами не укладались, є сфальсифікованими з підробленням підпису директора ТзОВ «Ледшоу» ОСОБА_4, тобто має місце відсутність волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як зазначено вище, в постанові Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. у справі №910/26108/14 встановлено, що згідно висновку експертизи в договорі про надання послуг б/н від 04.05.2012, Додатку № 1 до нього та ОСОБА_3 наданих послуг від 05.05.2012 підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледшоу» виконано не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обгрунтованими та підставними твердження позивача про те, що спірні договір та акт підписані від імені ТзОВ «Ледшоу» неуповноваженою особою та не відповідають волевиявленню цього Товариства.

Засвідчення підпису на вказаних документах печаткою ТзОВ «Ледшоу» зазначеної обставини не спростовує.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсними що договору від 04.05.2012р. та акту від 05.05.2012р. між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на їх підписання неуповноваженою особою, відбулось наступне схвалення спірного правочину позивачем при відображенні господарської операції в податковому обліку.

Проте, колегія суддів вважає цей висновок місцевого господарського суду помилковим.

Як видно з інформації Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві №1244/9/26-52-10-15 від 17.03.2016 року, в податковій звітності ТзОВ «Ледшоу» за травень 2012 року дійсно відображено податкову накладну № 53 від 05.05.2012 року на загальну суму 52 200,00 грн. Проте, додані до вказаної інформації копії декларації з податку на додану вартість та додатку 5 до неї за 05 місяць 2012 року не засвідчені підписами керівника і головного бухгалтера ТзОВ «Ледшоу», що не дає можливості однозначно стверджувати про вчинення відповідачем дій, які свідчать про схвалення спірних правочинів (а.с.185-192, т.1).

Інших належних та допустимих в розумінні приписів ст.ст.32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту схвалення позивачем спірних правочинів матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що договір від 04.05.2012р. та акт від 05.05.2012р. були підписані від імені позивача неуповноваженою особою, що свідчить про порушення приписів ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Отже, позовні вимоги ТзОВ В«ЛедшоуВ» про визнання недійсними договору про надання послуг від 04.05.2012р. та акту наданих послуг від 05.05.2012р. між ТзОВ «Ледшоу» та ПП В«МіртВ» є правомірними та обґрунтованими.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування статтей 257, 267 Цивільного кодексу України за заявою відповідача щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог у даній справі, враховуючи ту обставину, що позивач дізнався про порушення свого права після того як в 2015 році ПП «Мірт» звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою про стягнення 62507,32 грн.

21 грудня 2015 року позивач подав до місцевого господарського суду позовну заяву (вх. № 31948/15) про визнання недійсними спірних договору та акту.

Отже, ним не пропущено загального строку позовної давності тривалістю в три роки.

З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд вважає, що висновки, наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не у повній мірі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, визнати недійсними договір про надання послуг від 04.05.2012р. та акт наданих послуг від 05.05.2012р. між ТзОВ «Ледшоу» та ПП В«МіртВ» .

Витрати по оплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги та позовної заяви необхідно покласти на відповідача згідно положень ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛедшоуВ» задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016р. у справі №910/31948/15 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задоволити повністю.

Визнати недійсними договір про надання послуг від 04.05.2012р. та акт наданих послуг від 05.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЛедшоуВ» та Приватним підприємством В«МіртВ» .

Стягнути з Приватного підприємства В«МіртВ» (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 81/12, код ЄДРПОУ 22396799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛедшоуВ» (02232, м. Київ, вул. Закревського, 85/72, код ЄДРПОУ 36563876) 1218,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 1515,80 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

ОСОБА_1