Ухвала

від 29.06.2016 по справі 147/377/16-ц

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/377/16-ц

Провадження № 2-з/147/5/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Костюк Г.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Імпрекс» про повернення суми позики .

24.06.2016 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу - ПП «Імпрекс» та розміщені на банківських рахунках в ПАТ «Універсалбанк», філії АТ Укрексімбанк, АТ «Укрсиббанк», ПАТ «КБ Хрещатик», за переліком, що додається до заяви. Мотивував тим, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробить неможливим виконання рішення суду. Вказав, що боржником 21.06.2016 року з прилюдних торгів було відчужено належний останньому майновий комплекс, розташований за адресою вул. Промислова, 14 в м. Ладижин - останнє ліквідне майно, яке було у боржника. Іншого майна для забезпечення позову і на яке можливе звернення стягнення у боржника не має. Вважає, що заявлені ним заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами. Грошові кошти від продажу майнового комплексу знаходяться на банківських рахунках боржника і ними він у будь-який момент може розпорядитись на свій розсуд.

Дослідивши матеріали заяви, цивільної справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (п.п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України ).

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід урахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати принципу змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ПП «Імпрекс» позики в сумі 167 651,50 грн. У попередньому засіданні при уточненні підстав позову, позивач та його представник вказали на те, що укладення договору позики, на підставі якого повинні бути стягнуті кошти, підтверджено квитанціями, доданими до позову. Як пояснив представник позивача, договір датований періодом між видачею відповідачем першої та останньої квитанції.

Відповідно до довідки від 24.06.2016 №2081 Ладижинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, поданої позивачем в обґрунтування та на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову, за ПП «Імпрекс» зареєстровано шість банківських рахунків в різних установах банків.

Разом з тим, вказана довідка не відображає стан рахунку, які суми коштів на них розміщені, призначення цих розрахункових рахунків.

Відповідач по справі є суб'єктом господарської діяльності. Накладення арешту на кошти відповідача, на думку суду може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб, зокрема, осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством щодо отримання заробітної плати, та порушення співмірності заявлених вимог виду забезпечення позову, що є недопустимим при вжитті заходів забезпечення позову.

Наведені позивачем мотиви необхідності вжиття заходів забезпечення позову в установленому законом порядку не доведені та не дають суду підстави вважати, що обставини, на які він посилається дійсно можуть перешкодити чи утруднити виконання рішення. Матеріали заяви та справи таких даних не містять. Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються на його припущеннях.

Крім того, заява, її прохальна частина зокрема, містить лише назви банківських установ, де розміщені рахунки відповідача з відсиланням до їх номерів до додатків до заяви, без зазначення місця знаходження, інших реквізитів цих установ.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя