Постанова

від 29.03.2007 по справі 2/3160

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2007 р. № 2/3160

Вищий господа рський суду України в склад і колегії

суддів: К.В.Грейц - головуючого,

С.В.Бакуліної,

О.І.Глос,

розглянувши касаційне подання Першого заступника прокур ора Житомирської області

на постанову від 18.01.2007

Житомирського апеляці йного господарського суду

у справі господарськог о суду Житомирської області № 2/3160

за позовом ТОВ “Променергетик”

до - ДПІ у Малинському районі

- Головного управлі ння ДКУ у Житомирській облас ті

- Виконкому Малинсько ї міської ради

- Фінансового управлі ння виконкому Малинської міс ькради

про відшкодування вартості ма йна в сумі 73414 грн. та збитків на суму 1029742,16 грн.

за участю представникі в:

- позивача Омельчука С.І.

- відповідача 1

- прокуратури Олексієнко В.М.

Прасова О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсько го суду Житомирської області від 20.09.2004 у справі № 2/3160 (суддя Тим ошенко О.М.) задоволено позов Т овариства з обмеженою відпов ідальністю “Променергетик” до Малинської міжрайонної д ержавної податкової інспекц ії, Відділення Державного ка значейства у Малинському рай оні, Управління державного к азначейства у Житомирській о бласті та Малинської міської ради про стягнення збитків в сумі 1103156,16 грн., пов' язаних з пр одажем майна позивача в якос ті безхазяйного, та зобов'яза но Управління Державного каз начейства у Житомирській обл асті повернути позивачу кошт и в сумі 73414 грн. від реалізації безхазяйного майна та відшк одувати позивачеві з державн ого бюджету 1029742,16 грн. майнової шкоди. Судові витрати, в т.ч. на проведення експертизи, стяг нуто з Малинської міськради.

За апеляційним поданням пр окурора Малинського району п остановою Житомирського апе ляційного господарського су ду від 18.01.2007 (колегія суддів у ск ладі головуючого судді Гулов ої А.Г., суддів Пасічник С.С., Шкл яр Л.Т.) дане рішення скасоване в частині відшкодування 1029742,16 г рн. майнової шкоди з державно го бюджету і вирішено цю суму стягнути з місцевого бюджет у через Фінансове управління виконкому Малинської міськр ади, залучене апеляційною ін станцією до участі у справі в якості відповідача. Кошти ві д реалізації безхазяйного ма йна 73414 грн., як і за рішенням суд у, стягнуто з державного бюдж ету, але через Головне управл іння Державного казначейств а України у Житомирській обл асті - правонаступника відп овідачів Відділення державн ого казначейства у Малинсько му районі та Управління держ авного казначейства у Житоми рській області. Судові витра ти, за виключенням витрат на п роведення експертизи, стягну то з виконавчого комітету Ма линської міськради. В позові до ДПІ у Малинському районі (п равонаступника Малинської М ДПІ) відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням і постановою у справі, Перши й заступник прокурора Житоми рської області в касаційному поданні просить судові акти у справі скасувати і прийнят и нове рішення про відмову у п озові.

Обґрунтовуючи касаційне п одання, прокурор посилається на порушення судами поперед ніх інстанцій норми ст. 1166 Циві льного кодексу України, адже , лише власник майна має право на відшкодування збитків, за вданих його майну, однак, пози вач не довів належними і допу стимими доказами виникнення у нього права власності на сп ірне майно, а також п. 18 Порядку обліку, оцінки й реалізації к онфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом спа дкоємства перейшло у власніс ть держави, та скарбів, затвер дженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.1992 № 375, відповідно до якого лише у ра зі скасування рішення органу щодо майна, у розпорядження я кого воно надійшло, вартість майна відшкодовується власн икові, однак, на час прийняття Житомирським апеляційним го сподарським судом постанови у справі рішення міськради п ро визнання майна безхазяйни м залишалось чинним, оскільк и рішенням виконкому Малинсь кої міськради від 25.09.2006 залишен о в силі попереднє рішення пр о визнання майна безхазяйним .

Позивач з доводами касацій ного подання не погоджується , зазначивши у відзиві на ньог о, а також у поясненнях № 23/03 від 23.03.2007 з прикладенням до нього к опій додаткових документів, відсутніх в матеріалах справ и, що оцінка доказів, якими є д окументи про набуття ним пра ва власності на майно на моме нт його продажу здійснена по передніми судовими інстанці ями як у цій справі, так і у спр аві цього ж суду № 5/279 ”НМ”, нато мість прокурором не представ лено жодного істотного доказ у порушення судами попередні х інстанцій норм матеріально го і процесуального права.

Ухвалою від 15.03.2007 розгляд кас аційного подання у цій справ і відкладався на 29.03.2007.

Заслухавши доповідь суд ді-доповідача, пояснення пре дставників Генеральної прок уратури України, позивача і Д ПІ у Малинському районі, обго воривши доводи касаційного п одання, перевіривши повноту встановлення обставин справ и та правильність застосуван ня судами попередніх інстанц ій норм матеріального і проц есуального права, колегія су ддів вважає, що касаційне под ання підлягає частковому зад оволенню з наступних підстав .

В жовтні 2003 року Товариств о з обмеженою відповідальніс тю “Променергетик” звернуло сь в господарський суд Житом ирської області з позовом до Малинської міжрайонної держ авної податкової інспекції п ро відшкодування на його кор исть вартості майна безпідст авно проданого як безхазяйно го та збитків від інфляції на загальну суму 897744,77 грн.

Обґрунтовуючи заявлені ви моги, позивач посилався на вс тановлені рішенням господар ського суду Житомирської обл асті від 11.01.2001, залишеним в силі постановою Вищого господарс ького суду України від 17-31.10.2002, у справі № 5/279 “НМ” обставини щод о приналежності йому на прав і власності майна (виробниче приміщення з критою площадк ою) по АДРЕСА_2, що підтверд жується реєстраційним напис ом Малинського районного дер жавного комунального підпри ємства по технічній інвентар изації від 20.09.1996 № 382, отже, продаж цього майна як безхазяйного на аукціоні Житомирською пр омислово-торговою палатою 12.07 .1999 був незаконний.

Вказуючи вартість майна, як а підлягає відшкодуванню, по зивач виходив з даних про йог о дійсну вартість в сумі 617856 гр н., а не ліквідаційну вартість в сумі 69334 грн., визначену у Звіт і про експертну оцінку вироб ничої будівлі та критої площ адки з мостовим краном по А ДРЕСА_1, проведену Житомирс ькою торгово-промисловою пал атою 08.07.1999 на замовлення Малинс ької МДПІ з метою визначення ліквідаційної вартості об' єкта, та встановленого індек су інфляції за 4 останніх роки в сумі 279888,77 грн.

В подальшому позивач зміни в позовні вимоги й просив від шкодувати на свою користь з в ідповідача - Малинської міжр айонної податкової інспекці ї вартість майна у розмірі 1103156 ,16 грн., визначену на його замов лення висновком спеціаліста Київського науково-дослідно го інституту судових експерт из №3896 від 07.07.2004.

Задовольняючи позов саме в цій загальній сумі (але за рах унок бюджетів різного рівня ), незважаючи на проведення за призначенням суду апеляційн ої інстанції ще двох експерт из на протязі наступних трьо х років, за результатами яких вартість майна, відповідно, т ільки збільшувалась, суди по передніх інстанцій виходили з такого.

Всупереч ч. З ст. 137 діючого на той час Цивільного кодексу У країнської РСР, виконавчий к омітет Малинської міської Ра ди за клопотанням ДПІ у Малин ському районі прийняв рішенн я №50 від 18.03.1999 “Про визнання прим іщення безхазяйним”, а в пода льшому спірне майно (виробни че приміщення з критою площа дкою в АДРЕСА_1) 12.07.1999 продано на аукціоні Житомирською пр омислово-торговою палатою пі дприємцю ОСОБА_1, не зважа ючи на те, що в Малинському рай онному комунальному підприє мстві по технічній інвентари зації право власності на вка зане майно було зареєстрован е за Товариством з обмеженою відповідальністю “Променер гетик”, що підтверджується р еєстраційним написом від 20.09.199 6 за № 382 на документі про право власності (інвентарна справа №5348 на приміщення по АДРЕСА _1).

В подальшому, за протестом п рокурора Малинського району , виконавчий комітет Малинсь кої міської ради 29.05.2001 прийняв р ішення за №137 про скасування с вого рішення за №50 від 18.03.1999, а Ма линське районне державне ком унальне підприємство по техн ічній інвентаризації листом № 6 від 18.05.2001 повідомило про те, щ о реєстраційний напис про пр аво власності ТОВ “Променерг етик” на промислове приміщен ня по АДРЕСА_2 погашено.

Таким чином, суди попередні х інстанцій дійшли висновку, що в 1999 році ТОВ “Променергети к” було протиправно позбавле не свого права власності на п риміщення по АДРЕСА_2, в зв ' язку з чим і враховуючи, що п овернення майна позивачу є н еможливим, оскільки воно за р ішенням Малинського районно го суду від 12.09.2002 закріплене на праві власності за ОСОБА_1 , позивачу слід відшкодувати збитки, пов'язані з вилучення м цього майна, які складаютьс я з суми реалізації майна на а укціоні - 73414 грн. та майнової ш коди в розмірі дійсної варто сті майна на день розгляду сп ору - 1029742,16 грн. (1103156,16 грн. - 73414 грн.) .

При цьому, суди попередніх і нстанцій, окрім посилання на преюдиціальні положення ріш ення Малинського районного с уду від 12.09.2002 про визнання права власності на спірне майно за ОСОБА_1 та рішення господ арського суду Житомирської о бласті від 11.10.2001 у справі № 5/279 “НМ ” про визнання недійсним про токолу аукціону від 12.07.1999 з прод ажу спірного майна (лот № 44), при винесенні оскаржуваних судо вих актів керувались приписа ми ст. ст. 1166, 1173 Цивільного кодек су України (2003р.) щодо загальних принципів деліктної відпові дальності, а також пункту 18 По станови Кабінету Міністрів У країни № 1340 від 25.08.1998 “Про Порядо к обліку, зберігання, оцінки к онфіскованого та іншого майн а, що переходить у власність д ержави, і розпорядження ним” та пункту 44 Інструкції про по рядок обліку, оцінки й реаліз ації конфіскованого, безхазя йного майна, майна, що за право м спадкоємства перейшло у вл асність, та скарбів, затвердж еної наказом Головної держав ної податкової інспекції Укр аїни №20 від 08.06.1993, якими передбач ено порядок повернення майна власникові або компенсації його вартості.

Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій колегі я суддів вважає суперечливим и, передчасними і такими, що не ґрунтуються на повно встано влених обставинах.

При вирішенні спору суди п опередніх інстанцій не зверн ули увагу, що предметом доказ ування у справі є встановлен ня обставин вчинення відпові дачами правопорушення і заст осування до них його наслідк ів з метою захисту прав позив ача, отже, передусім, судам слі д встановити наявність чи ві дсутність в діях (бездіяльно сті) відповідачів сукупност і загальних умов, які формуют ь склад правопорушення, що є п ідставою для цивільно-правов ої відповідальності, а саме: ш коди, протиправної поведінки , причинного зв' язку між шко дою та протиправною поведінк ою її заподіювача, та вини, а т акож визначити обсяг прав аб о охоронюваних законом інтер есів, порушення яких спричин или такі дії (бездіяльність).

Втім, судами не враховано, щ о згідно пункту 18 прикінцевих положень Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340 “Про порядок обліку, зберіга ння, оцінки конфіскованого т а іншого майна, що переходить у власність держави, і розпор ядження ним” лише у разі ск асування рішення суду про конфіскацію майна або рішен ня іншого органу про перехід його у власність держави, орг ан, у розпорядження якого вон о надійшло, повертає майно аб о його вартість відшкодовуєт ься власникові в порядку, в становленому законодавство м, однак, визначення спірно го майна безхазяйним не було предметом спору і доказуван ня ні у попередніх судових сп равах, ані у даній справі, отже , судом не встановлювались об ставини наявності підстав і дотримання сторонами у справ і порядку повернення майна, в изначених, зокрема, Інструкц ією про порядок обліку, оцінк и й реалізації конфіскованог о, безхазяйного майна, майна, щ о за правом спадкоємства пер ейшло у власність, та скарбів , затвердженої наказом Голов ної державної податкової інс пекції України №20 від 08.06.1993, яка д іяла до 21.11.2005, а рішення Малинсь кого районного суду від 12.09.2002 пр о визнання права власності н а спірне майно за ОСОБА_1 т а рішення господарського суд у Житомирської області від 11.1 0.2001 про визнання недійсним про токолу аукціону від 12.07.1999 з прод ажу спірного майна (лот № 44) міс тять взаємо виключаючи право ві висновки щодо приналежнос ті спірного майна.

При цьому, колегія суддів за значає, що такі правові висно вки не є фактами, які у розумін ні частин 2 та 4 ст. 35 ГПК України є обов' язковими для господ арського суду і не підлягают ь доведенню, адже, предметом д оказування у цих справах не б уло також і визнання за ТОВ “П роменергетик” права власнос ті на спірне майно.

Не можливо вважати встанов леним судом і доведеним пози вачем належними і допустимим и доказами таке його право і у межах цієї справи, оскільки, с уд апеляційної інстанції, вд авшись до переліку створюван их власниками спірного майна підприємств, що містився в рі шенні господарського суду Жи томирської області від 11.10.2001 у с праві № 5/279 “НМ”, не врахував, що наявними в матеріалах справ и незасвідченими копіями уст ановчих і статутних документ ів не підтверджується безпер ервний ланцюг внесення спірн ого майна власником у кожне з створюваних на базі цього ма йна підприємств і подальшого виходу зі складу засновникі в (власників) цих підприємств саме з цим майном, який би від повідав вимогам ст. ст. 52 - 54 За кону України “Про господарсь кі товариства” і доводив вне сення врешті решт спірного м айна до статутного фонду поз ивача.

Посилання суду апеляційно ї інстанції на відсутність д о 1999 року державної реєстраці ї спірного майна за будь-яким іншим власником не є доказом набуття позивачем права вла сності на це майно у встановл еному законом порядку, адже, т ака реєстрація не є первинни м правовстановлюючим докуме нтом і, до того ж, була погашен а Малинським районним держав ним комунальним підприємств ом по технічній інвентаризац ії 18.05.2001, тобто, до винесення ріш ення Малинського районного с уду від 12.09.2002, рішення господарс ького суду Житомирської обла сті від 11.10.2001 у справі № 5/279 “НМ” та рішення цього суду від 20.09.2004 у ц ій справі.

Будь-які належні правовст ановлюючі документи (в т.ч. і п ервині бухгалтерські та звіт ні документи, які представля лись в податкові органи), які б засвідчували набуття, існув ання і облік у встановленому порядку права власності на с пірне нерухоме майно позивач ем в порушення приписів ст. 33 Г ПК України не надані, а судами попередніх інстанцій згідно вимог ст. ст. 38, 43 ГПК України так і докази не витребовувались і не оцінювались, що свідчить про невизначеність оспорюва ного права або охоронюваного законом інтересу, порушення якого згідно ст. 1 ГПК України є передумовою звернення поз ивача за захистом до суду.

Відповідно до постанови П ленуму Верховного суду Украї ни від 29.12.1976 №11 “Про судове рішен ня”, рішення є законним тоді, к оли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавст ва і всебічно перевіривши вс і обставини справи, вирішив с пір у відповідності з нормам и матеріального права, що під лягають застосуванню до дани х правовідносин.

Мотивувальна частина ріше ння повинна містити встановл ені судом обставини, а також о цінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші доказ и, суд має це обґрунтувати. Мот ивувальна частина рішення по винна мати також посилання н а закон та інші нормативні ак ти матеріального права, на пі дставі яких визначено права і обов' язки сторін у спірни х правовідносинах.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відобр ажені обставини, що мають зна чення для даної справи, висно вки суду стосовно встановлен их обставин і правові наслід ки є вичерпними, відповідают ь дійсності і підтверджуютьс я достовірними доказами, дос лідженими в судовому засідан ні.

Резолютивна частина рішен ня повинна містити чіткі та б езумовні висновки, що ґрунту ються на аналізі та оцінці фа ктичних обставин, викладених у його мотивувальній частин і, та відповідати застосован им до спірних відносин норма м права.

Однак, в порушення цих припи сів і вимог ст. 84 ГПК України су дами не встановлена наявніст ь чи відсутність обставин, як і входять до предмету доказу вання, з якими закон пов' язу є настання певних правових н аслідків, зокрема, цивільно-п равової відповідальності у в игляді відшкодування матері альної шкоди власникові майн а, не визначені норми матеріа льного права, що підлягають з астосуванню до даних правові дносин з врахуванням необхід ності встановлення дати прав опорушення і звернення до су ду за захистом порушеного пр ава та їх співвідношення з ді єю закону у часі.

Таким чином, не встановленн я судами попередніх інстанці й вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у спр аві, є порушенням вимог ч.1 ст. 43 ГПК України і виключає можли вість висновку суду касаційн ої інстанції щодо правильнос ті застосування норм матеріа льного права при вирішенні с пору.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Г осподарського процесуально го кодексу України, Вищий гос подарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Житомирсько го апеляційного господарськ ого суду від 18.01.2007 у справі № 2/ 3160 господарського суду Жит омирської області та рішення від 20.09.2004 у цій справі скасуват и.

Справу передати на новий ро згляд до господарського суду Житомирської області.

Касаційне подання Першого заступника прокурора Житоми рської області задовольнити частково.

Головуючий К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Глос