Постанова

від 17.04.2007 по справі 107/13-80

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

107/13-80

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 квітня 2007 р.                                                                                   № 107/13-80  

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницька телерадіокомпанія “КТБ-Мелодія”, м. Вінниця (далі -  Телерадіокомпанія)

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20.12.2006

за заявою Телерадіокомпанії

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Вінницької області від 10.04.2000

зі справи  № 107/13-80

за позовом Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Вінниця (далі -  територіальне відділення АМК)

до Телерадіокомпанії

про стягнення 3 225 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Телерадіокомпанії –  не з'яв.,

територіального відділення АМК –Слободянюка М.В.  

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.12.2005 (суддя Мельник П.А.) задоволено заяву Телерадіокомпанії про перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Вінницької області  від 10.04.2000. Цим рішенням названого арбітражного суду в даній справі за позовом територіального відділення АМК до Телерадіокомпанії про стягнення 3 325 грн. (1 500 грн. штрафу та 1 725 грн. пені), яким позов був задоволений, - скасовано та на територіальне відділення АМК віднесено витрати з державного мита.

Крім того, господарський суд прийняв додаткове рішення від 06.09.2006 (суддя Мельник П.А.), яким відмовив у позові територіальному відділенню АМК про стягнення з Телерадіокомпанії зазначених сум штрафу та пені.

Територіальне відділення АМК оскаржило рішення господарського суду Вінницької області від 26.12.2005 та додаткове рішення цього суду від 06.09.2006 в апеляційному порядку.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 (колегія суддів у складі: Горшкова Н.Ф. –головуючий, судді Зав'язун В.С. і Майор Г.І.) апеляційні скарги територіального відділення АМК задоволено; згадані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, згідно з яким: у задоволенні заяви Телерадіокомпанії про перегляд рішення арбітражного суду Вінницької області від 10.04.2000 з цієї справи відмовлено, а зазначене рішення арбітражного суду Вінницької області залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Телерадіокомпанія просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду від 26.12.2005 та його ж додаткове рішення від 06.09.2006 залишити в силі. Скаргу мотивовано неповним і помилковим з'ясуванням апеляційною інстанцією обставин справи, порушенням нею вимог статей 34, 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.  Такий  інший  порядок  передбачено, зокрема,  частиною першою статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”,  відповідно  до  припису  якої  заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського  суду.  З огляду  на  зміст  наведених норм, а також статті 32 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” справи зі спорів про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам  і підлягають розглядові за правилами ГПК України. Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названих Законів України. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлено, що:

- у зазначеній заяві Телерадіокомпанія посилалася на наявність рішення місцевого суду м. Вінниці від 19.07.2004, яким визнано недійсною і скасовано державну реєстрацію ЗАТ ВТЦ “Модем”, правонаступником якого було ТОВ ВТЦ “Модем”, “як незаконно створене товариство, що не створює юридичних наслідків відносно суб'єктів господарювання”;

- рішенням арбітражного суду Вінницької області від 10.04.2004 з Телерадіокомпанії стягнуто 1 500 грн. штрафу та 1 725 грн. пені у зв'язку з порушенням статті 15 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, що полягало у досягненні неправомірних переваг у конкуренції шляхом порушення чинного законодавства “в частинах дискредитації ЗАТ ВТЦ “Модем” шляхом поширення неправдивих відомостей, що може завдати шкоди його діловій репутації, схилення господарюючого суб'єкта до розірвання договору з конкурентом та досягнення неправомірних переваг у конкуренції”;

- зазначене рішення арбітражного суду прийнято стосовно постанови територіального відділення АМК від 13.09.1999 № 25-П, в якій ідеться про отримання неправомірних переваг у конкуренції щодо товариства “Модем”; ця постанова стосується закритого акціонерного товариства “Вінницький технічний центр “АТ-Мелодія”;

- рішення арбітражного суду Вінницької області від 10.04.2004 приймалося стосовно Телерадіокомпанії як правонаступника ЗАТ ВТЦ            “АТ-Мелодія” у зв'язку з правопорушенням “проти ЗАТ “ВТЦ “Модем”, який був правонаступником ТОВ ВТЦ “Модем”;

- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.07.2004 визнано недійсним пункт 1 розпорядження Ленінського райвиконкому                м. Вінниці від 12.01.1997 № 12-р про перереєстрацію ЗАТ ВТЦ “Мелодія” в ЗАТ ВТЦ “Модем”;

- згідно з довідкою Головного управління статистики України у Вінницькій області, 02.03.2004 ТОВ ВТЦ “Модем” виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, тому що воно ліквідоване 27.02.2004, номер рішення № 124-р;

- згадане рішення Ленінського районного суду м. Вінниці в установленому порядку не оскаржене;

- за висновком господарського суду, факти, встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.07.2004 є нововиявленими обставинами, оскільки цим рішенням визнано “недійсність” створення юридичної особи в 1997 році (до прийняття рішення арбітражного суду Вінницької області від 10.04.2004);

- крім того, Телерадіокомпанією зазначено, що розгляд даної справи арбітражним судом Вінницької області 10.04.2004 було здійснено без її (Телерадіокомпанії) участі, і про такий розгляд та про прийняття цим арбітражним судом рішення їй стало відомо лише у вересні 2004 року, коли було отримано ухвалу господарського суду Вінницької області від 06.09.2004 про розгляд заяви територіального відділення АМК про видачу дублікату наказу від 10.04.2000.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- територіальне відділення АМК 22.02.2000 надіслало на адресу Телерадіокомпанії рекомендованою поштою копію позовної заяви, за якою було порушено провадження в цій справі;

- 25.02.2000 на адресу Телерадіокомпанії надіслано ухвалу місцевого арбітражного суду про порушення провадження в цій справі, що підтверджується штампом канцелярії суду (№ реєстру 188-189);

- 20.03.2000 на адресу Телерадіокомпанії надіслано ухвалу того ж суду від 16.03.2000 про відкладення розгляду справи на 10.04.2004, що також підтверджується штампом канцелярії суду (№ реєстру 95-96);

- представники Телерадіокомпанії в судове засідання місцевого арбітражного суду двічі не з'явилися, витребуваних судом доказів нею не було подано, у зв'язку з чим справу було розглянуто за наявними матеріалами, а рішення від 10.04.2000 надіслано сторонам 14.04.2000, що так само підтверджується штампом канцелярії суду (№ реєстру 138-140);

- Телерадіокомпанією не подано доказів неотримання нею копії позовної заяви, ухвал та рішення арбітражного суду Вінницької області;

- у згаданому рішенні Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.07.2004 зазначається, що:

·          цим рішенням визнано недійсним пункт 1 розпорядження Ленінського райвиконкому м. Вінниці від 24.01.1997 № 12-р про перереєстрацію ЗАТ ВТЦ “Мелодія” в ЗАТ ВТЦ “Модем”;

·          як свідчать протокол № 1 та засновницький договір ЗАТ ВТЦ “Модем”, “дія власника була спрямована на створення нового підприємства шляхом заснування, а не перетворення підприємства ЗАТ ВТЦ “Мелодія” в нове підприємство, що стверджується п. 2.3 засновницького договору, яким передбачено створення статутного фонду ЗАТ ВТЦ “Модем” шляхом внесення внесків засновниками, а не шляхом передачі цього фонду підприємством ЗАТ ВТЦ “Мелодія”;

·          вищий орган управління (загальні збори) ЗАТ ВТЦ “Мелодія” не приймав рішення про перереєстрацію у ЗАТ ВТЦ “Модем”;

·          рішення про заснування ЗАТ ВТЦ “Модем” за рахунок внесків до статутного фонду цього товариства фізичними особами підтверджується також протоколом загальних зборів ЗАТ ВТЦ “Модем” від 25.01.1997 № 6 про створення комісії з формування статутного фонду ЗАТ ВТЦ “Модем” та протоколом від 28.01.1997 № 7 засновників ЗАТ ВТЦ “Модем” про затвердження актів приймання обладнання від акціонерів, які здали майно, із зазначенням суми й відсотку внеску кожного з акціонерів;

·          з відповідних документів вбачається, що ЗАТ ВТЦ “Модем” було створено громадянами за рахунок їх внесків, а не на матеріальній базі ЗАТ ВТЦ “Мелодія”, “що виключає законність набуття для ЗАТ ВТЦ “Модем” правонаступництва ЗАТ ВТЦ “Мелодія”;

- зазначеним рішенням місцевого загального суду не визначається незаконність створення ЗАТ ВТЦ “Модем” як самостійного суб'єкта підприємницької діяльності, а лише визнається необґрунтованість перереєстрації ЗАТ ВТЦ “Мелодія” у ЗАТ ВТЦ “Модем”, оскільки останнє не є правонаступником ЗАТ ВТЦ “Мелодія”, а відтак посилання господарського суду Вінницької області в рішенні від 26.12.2005 на те, що рішенням загального суду визнано недійсність створення у 1997 році юридичної особи –ЗАТ ВТЦ “Модем” не відповідає змістові цього рішення загального суду;

- рішення загального суду від 19.07.2004 набрало законної сили 22.03.2006 (згідно з відміткою на цьому рішенні, т. 2, а. с. 23-26);

- згідно з рішенням Реєстраційної палати Вінницької міської ради від 26.12.1997 № 72-р ЗАТ ВТЦ “Модем” перереєстровано у ТОВ ВТЦ “Модем”; наказом цієї Палати від 27.02.2004 № 124-р скасовано державну реєстрацію ТОВ ВТЦ “Модем”, тобто державну реєстрацію ТОВ ВТЦ “Модем” скасовано за рішенням власників ще до прийняття рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.07.2004;

- постановою територіального відділення АМК від 13.09.1999 № 25-П визнано недобросовісною конкуренцією дії Телерадіокомпанії з укладення угоди від 01.09.1997, оскільки такі дії призвели до досягнення неправомірних переваг стосовно ЗАТ ВТЦ “Модем”, що підтверджено рішенням арбітражного суду Вінницької області від 08.02.1999 зі справи № 49/7-628. Цим рішенням у справі за позовом управління міського господарства Вінницької міськради до Телерадіокомпанії за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –ТОВ ВТЦ “Модем” і Вінницької міськради визнано недійсною угоду на реконструкцію системи колективного прийому телебачення від 01.09.1997, укладену названим управлінням і ВТЦ “АТ-Мелодія” (Телерадіокомпанія є правонаступником ВТЦ “АТ-Мелодія”).

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Апеляційною інстанцією у перегляді за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Вінницької області від 10.04.2000 встановлено, що рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.07.2004, з яким скаржник пов'язує наявність нововиявлених обставин у даній справі, відповідних обставин не містить.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційної інстанції не спростовують. До того ж ці доводи пов'язані з установленням обставин справи та із здійсненням оцінки доказів, які вже було відповідно установлено та оцінено судовими інстанціями, в тому числі апеляційною. Вищий господарський суд України як суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Визначених законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 зі справи № 107/13-80 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницька телерадіокомпанія “КТБ-Мелодія” –без задоволення.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов