Ухвала

від 24.09.2018 по справі 107/13-80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"24" вересня 2018 р. Справа № 107/13-80

Господарський суд Вінницької області в складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Резніченко Ю.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом : Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Вінниця

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька телерадіокомпанія "КТБ-Мелодія", м. Вінниця

про стягнення штрафу та пені

за участю:

від позивача : ОСОБА_1, за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 107/13-80 за позовом Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька телерадіокомпанія "КТБ-Мелодія" про стягнення 1 500,00 грн. штрафу та 1 725,00 грн. пені.

12.09.2018 року до суду від Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява № 52-02/1267 від 12.09.2018 року про видачу дубліката наказу від 10.11.2004 року у справі № 107/13-80.

Ухвалою суду від 13.09.2018 року зазначену вище заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2018 року.

На визначену дату в судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Направлення ухвали суду від 13.09.2018 року на адресу відповідача, згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ, а саме : вул. 600-річчя, 80, м. Вінниця, 21027, підтверджується реєстром поштових відправлень № 877 від 14.09.2018 року.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Також, судом встановлено, що 21.09.2018 року від Центрального відділу ДВС міста Вінниця Головного територіального упраілння юстиції у Вінницькій області до суду супровідним листом № 73325/15.26-25/22 від 19.09.2018 року надішли копії матеріалів виконавчого провадження № 52803562 згідно наказу № 107/13-80 від 10.11.2004 року.

Суд оглянувши подані документи, долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача, в ході розгляду справи по суті, вимоги викладені у заяві про видачу дубліката наказу, підтримав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд встановив наступне.

За змістом заяви № 52-02/1267 від 12.09.2018 року, Вінницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України разом із заявою від 31.10.2016 року № 03-38/1583 направлено до Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції наказ Господарського суду Вінницької області від 10.11.2004 у справі № 107/13-80 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька телерадіокомпанія "КТБ-Мелодія" 1 500 грн. штрафу та 1 725 грн. пені.

04.11.2016 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_2 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 52803562 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 10.11.2004 у справі № 107/13-80.

19.07.2018 року при ознайомленні представником Відділення з матеріалами виконавчого провадження встановлено, що державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2, винесено постанову від 26.04.2018 року про повернення виконавчого документа від 10.11.2004 у справі № 107/13-80 стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, за словами ОСОБА_2, помилково виконавчий документ разом із супровідним листом від 26.04.2018 року № 34238/15.26-25/22 направлений на адресу боржника. Працівниками канцелярії Центрального відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, представника Відділення було повідомлено, що лист від 26.04.2018 року № 34238/15.26-25/22 не було вручено боржнику та повернуто відділенням ПАТ "Укрпошта" 23.06.2018 року на адресу відділу ДВС, що підтверджується витягом із сайту ПАТ "Укрпошта" про направлення рекомендованого поштового відправлення № 2105009540095.

В подальшому жодні дії державними виконавцями Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 10.11.2004 у справі № 107/13-80 не вживалися.

В зв'язку з цим, начальнику Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Відділенням направлено скаргу на бездіяльність посадових осіб від 30.07.2018 року № 03- 38/940.

Листом від 17.08.2018 року № 64798/15.26-25/22 (вх. № 52-01/1577 від 28.08.2018 року) Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області повідомив позивача, що наказ Господарського суду Вінницької області від 10.11.2004 року у справі № 107/13-80 втрачено.

Враховуючи наведене, позивач просить суд видати дублікат наказу, виданого Господарським судом Вінницької області 10.11.2004 року у справі № 107/13-80.

В підтвердження обставин, вказаних у заяві, заявником додані відповідні докази.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як встановлено судом на виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.11.2004 року у справі № 107/13-80, судом було видано наказ від 10.11.2004 року щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька телерадіокомпанія "КТБ-Мелодія" в доход державного бюджету 1 500 грн. штрафу та 1 725 грн. пені.

Також, судом з'ясовано, що державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2, винесено постанову від 26.04.2018 року про повернення виконавчого документа від 10.11.2004 у справі № 107/13-80 стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас, листом від 17.08.2018 року № 64798/15.26-25/22 Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області повідомив позивача, що наказ Господарського суду Вінницької області від 10.11.2004 року у справі № 107/13-80 втрачено.

Згідно ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Пункт 19.4 Перехідних положень ГПК України, передбачає, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу ч.ч 1-4 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Положення ч. 2 ст. 8 Конституції України визначають, що її норми є нормами прямої дії.

Положення ч. 2 ст. 64 Конституції України не допускають обмеження права на судовий захист навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану. Це узгоджується з положеннями зазначеними в Загальній декларації прав людини, за якою кожен, у разі порушення його основних прав, наданих конституцією і законом, має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами (стаття 8).

Згідно ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, право доступу до суду гарантується статтею 6 параграфу 1 та передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. У разі невиконання рішення концепція "захисту прав судом" не працює.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Горнсбі проти Греції" (Homsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, а також беручи до уваги те, що подана заява направлена на виконання судового рішення, суд дійшов висновку про задоволення заяви Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 52-02/1267 від 12.09.2018 року про видачу дубліката наказу від 10.11.2004 року у справі № 107/13-80 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 11, 13, 18, 73, 74, 76, 79, 86, 232, 234, 235, 326, п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 52-02/1267 від 12.09.2018 року про видачу дубліката наказу від 10.11.2004 року у справі № 107/13-80 повністю.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Вінницької області від 10.11.2004 року у справі № 107/13-80.

3. Дублікат наказу Господарського суду Вінницької області від 10.11.2004 року у справі № 107/13-80 направити на адресу стягувача - Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

4. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом.

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - заявнику (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036);

3 - боржнику (вул. 600-річчя, 80, м. Вінниця, 21027);

4 - Центральному ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області (вул. Соборна, 15А, м. Вінниця, 21050).