Постанова
від 23.06.2016 по справі 805/1423/16-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 р. Справа №805/1423/16

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15год.00хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представник позивача Калашнікова А.Б.,

представник відповідача Троцко Б.О.,Коровкіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС

про визнання протиправним та скасування наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС від 13 травня 2016 року №169,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (далі - Позивач або Підприємство) звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС (далі - Відповідач або Податковий орган) про визнання протиправним та скасування наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС від 13 травня 2016 року №169.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС №169 від 13.05.2016р «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (код ЄДРПОУ 25599771) на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України повинна була проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка по взаємовідносинах з ТОВ «Група Техресурс» (ЄДРПОУ 39249288) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків за відповідні періоди.

Позивач не погоджується із прийнятим Наказом №1169, оскільки Податковим органом грубо порушено норми чинного податкового законодавства України, у зв'язку із чим спірний наказ підлягає скасуванню. Просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС №169 від 13.05.2016р «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (код ЄДРПОУ 25599771) /а.с.4-10/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у запереченні, в яких зазначив, що на підставі наявної інформації у базі даних та отриманих пояснень СДПІ ОВП,а також з метою реалізації права контролюючого органу на вихід на перевірку відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПКУ було видано Наказ №169 від 13.05.2016р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Термін проведення перевірки з 23.05.2016 року. Звернув увагу,що при цьому платник податків був завчасно повідомлений про дату початку перевірки. Тобто, призначення проведення перевірки здійснено в межах повноважень наданих Податковому органу Податковим кодексом України. Зазначає, що ним вже проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (код ЄДРПОУ 25599771) за результатами якої складено акт від 24.05.2016 №44/28-09-46-17/25599771, який в той же день направлений позивачу. Вважає, що станом на момент розгляду справи відсутній предмет спору, при зверненні до суду позивачем 24.05.2016р., позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав. Просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.118-119/.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 25599771), місцезнаходження юридичної особи: 85103, м. Костянтинівка, вул. К.Маркса (Інжинерна), буд. 3, перебуває на обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС /а.с.11-26/.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

22.02.2016 року за № 1276/10/28-09-46-32 Спеціалізованою ДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС на адресу ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» направлено запит «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» з приводу взаємовідносин з ТОВ «Група Техресурс» за квітень 2015 року/а.с.29-30/

09.03.2016 року за № 1673/10/28-09-46-32 Спеціалізованою ДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС на адресу ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» направлено запит «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» з приводу взаємовідносин з ТОВ «Група Техресурс» за січень-березень 2015 року/а.с.31-32/.

24.03.2016 року листом за № 94 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» надано відповідь на адресу Спеціалізованої ДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС з приводу взаємовідносин з ТОВ «Група Техресурс» за січень-квітень 2015 року з додатками на 179 аркушах /а.с.33-34/.

13 травня 2016 року,відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС прийнято наказ №169 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (код ЄДРПОУ 25599771) по взаємовідносинах з ТОВ «Група Техресурс» (ЄДРПОУ 39249288) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків за відповідні періоди/а.с.35/.

Не погоджуючись із прийнятим наказом від 13 травня 2016 року №169 позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Податковим кодексом України визначено,що платники податків-це фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Стаття 19-1 Податкового кодексу України визначає функції контролюючих органів, до яких, зокрема, відноситься здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, здійснення контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість, організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначені ст.ст.1, 41 Податкового кодексу України.

Згідно ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Так, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що порядок, строки та підстави звернення податкового органу до платників податків із письмовим запитом про подання інформації визначені п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Зокрема, законодавець зазначив, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Суд зазначає, що встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 73, 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України випливає, що проведення, зокрема, невиїзної перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Таким чином, з метою забезпечення належного захисту прав платників податків, в разі призначення невиїзної документальної перевірки платник податків має право оскаржувати відповідні рішення (в тому числі накази про призначення перевірки), дії або бездіяльність контролюючого органу незалежно від того, чи фактично здійснено таку перевірку, навіть після оформлення її результатів у вигляді відповідного акту (довідки).

Аналогічної правової позиції додержується Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 11.11.2015року за №К/800/26909/15, зокрема, суд зауважив: «За результатами розгляду відповідних позовів платників податків суди мають оцінити правомірність призначення та проведення такої перевірки та, відповідно, прийняти рішення щодо правомірності або протиправності наказу про призначення перевірки, або дій щодо її проведення.»

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом були порушені вимоги до складання та оформлення запитів про надання інформації, а саме, вони не містять підстав, визначених пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, не містять інформації, що їх підтверджує, а також не містить виявлених фактів порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, для спростування яких такий запит і подається.

Замість визначених законодавцем підстав для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, податковим органом в запитах від 22.02.2016 року та від 09.03.2016року не зазначено підстав для надіслання запиту/а.с.29-32/.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача в запитах про надання інформації на пп.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пунктів 1 і 3 абзацу третього п.п 73.3 ст.73, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, п.14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ від 27.10.2010 р. №1245, оскільки зазначені пункти Податкового Кодексу містять зобов'язання платника податків подавати первинні документи, інформацію, звітність, підстави здійснення документальних позапланових перевірок платників податків, тощо і жодним чином не зобов'язують позивача виконувати приписи ст.73 Податкового кодексу України.

Відтак зі змісту наведених норм випливає, що законодавчо визначені певні вимоги, як до змісту інформаційного запиту податкового органу, так і до підстав для його направлення, при цьому закріплено право платника податків на відмову від надання відповіді на запит, складеного з порушенням вимог Податкового кодексу України.

З пояснень представника відповідача вбачається, що підставою прийняття спірного наказу було отримання податковим органом податкової інформації по ТОВ «Група Техресурс», яке мало відносини з Позивачем, відповідно до якої ТОВ «Група Техресурс» не задекларовано податкове зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання». Також встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару.

При цьому, а ні в надісланих на адресу позивача запитах на отримання інформації, а ні в спірному наказі на проведення перевірки зазначені підстави податковим органом вказані не були. Таким чином, з урахуванням позбавлення позивача права на отримання відомостей стосовно себе, а саме, підстав для надіслання запитів на отримання інформації, доводів, стосовно ненадання яких саме документів або письмових пояснень на письмовий запит податкового органу стало підставою для призначення перевірки, податковим органом були порушені надані суб'єкту господарювання гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платника податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо нього.

Крім того, відповідачем не враховано тієї обставини, що контрагент позивача - ТОВ «Група Техресурс» звертався до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови в прийнятті податкових декларацій з ПДВ товариства з обмеженою відповідальністю "Група Техресурс" за березень і квітень 2015 р.; зобов'язано податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкові декларації з ПДВ ТОВ "Група Техресурс" за березень і квітень 2015 р. та відкоригувати податкову звідність у інтегрованій картці платника податків з урахуванням показників ПДВ, зазначених у деклараціях за березень і квітень 2015 р; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо складання "Узагальненої податкової інформацію" від 22.05.2015 р. як результат проведеної перевірки ТОВ "Група Техресурс"; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо відображення в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС "Податковий Блок" та "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" "Узагальненої податкової інформації" від 22.05.2015 р. № 3298/7/26-57-22-05 щодо "Група Техресурс"; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування податкової звітності "Група Техресурс" в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС "Податковий Блок" та "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" на підставі "Узагальненої податкової інформації" від 22.05.2015 р. № 3298/7/26-57-22-05; зобов'язано державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Костянтинівську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області вилучити з комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС "Податковий Блок" та "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" "Узагальнену податкову інформацію" від 22.05.2015 р. № 3298/7/26-57-22-05 щодо "Група Техресурс".

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року скасовано та прийнято по справі нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Техресурс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови в прийнятті податкових декларацій з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Техресурс" за березень і квітень 2015 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкові декларації з ПДВ ТОВ "Група Техресурс" за березень і квітень 2015 року та відкоригувати податкову звідність в інтегрованій картці платника податків з урахуванням показників ПДВ, зазначених у деклараціях за березень і квітень 2015 року; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо складання "Узагальненої податкової інформацію" від 22.05.2015 року як результат проведеної перевірки ТОВ "Група Техресурс"; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відображення в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС "Податковий Блок" та "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" "Узагальненої податкової інформації" від 22.05.2015 року №3298/7/26-57-22-05 щодо ТОВ "Група Техресурс"; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо коригування податкової звітності ТОВ "Група Техресурс" в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС "Податковий Блок" та "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" на підставі "Узагальненої податкової інформації" від 22.05.2015 року № 3298/7/26-57-22-05; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві вилучити з комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах ДФС "Податковий Блок" та "Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" "Узагальнену податкову інформацію" від 22.05.2015 року №3298/7/26-57-22-05 щодо ТОВ "Група Техресурс"; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено /а.с.39-42/.

Щодо зауваження податкового органу, щодо вже проведення самої перевірки суд зазначає наступне.

Статтею 81 Податкового кодексу України Податкового кодексу України визначено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Так, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Строки проведення виїзних перевірок визначаються статтею 82 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено, тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Податкового Кодексу України, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Податковим законодавством України не передбачено можливості зміни періоду проведення документальної планової перевірки,

Крім того, на підставі копій документів, наявних в матеріалах справи, встановлено, що Наказом № 169 від 13.05.2016 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» визначено тривалість проведення перевірки 10 робочих днів, термін проведення перевірки з 23.05.2016р. (ар.с.35)

Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваного наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС була направлена позивачу 13.05.2016 року, отримана ним 20.05.2016 року.

24.05.2016 року позивач особисто звернувся з листом за № 158, на адресу Начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС щодо скасування рішення про проведення перевірки,про що свідчить відбиток штампу.

Як, з'ясовано в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, що позивачем отримано спірний наказ 20.05.2016 р., що припадало на п'ятницю, проведення перевірки за спірним наказом призначено з 23.05.2016р.-з понеділка наступної неділі, у вівторок позивач звернувся з листом на адресу податкової та з позовом на адресу суду. Тобто, враховуючи значну відстань, щодо місцезнаходження позивача зазначена обставина виключила можливість позивача скористатися своїм правом бути присутнім під час проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу вказаної норм вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки.

Крім того, хоча п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України і визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, що передбачене пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, а відтак з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Таким чином, невиконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України є підставою для скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання неправомірними дії щодо її проведення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували завчасне надіслання до початку перевірки ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» або вручення його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, з наведених вище норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Тому прийняття наказу про проведення перевірки в порушення визначеної пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України процедури призначення перевірки без належних підстав або без дотримання обов'язкових для цього умов, є підставою для його скасування.

Відтак, у зв'язку з відсутністю обставин передбачених п.78.1.4 ст.78 ПК України, у відповідача не виникло право на проведення документальної позапланової перевірки позивача, що як наслідок виключає правомірність прийняття оскаржуваного наказу від 13.05.2016 року №169.

Також, суд не може погодитися з твердженням відповідача про те, що у відповідності до положення п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України підставою для проведення документальної позапланової перевірки є лише рішення керівника відповідача, оформлене наказом, та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, виходячи з наступного. Як вбачається з вище викладеного, положення п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України визначає лише умови які надають право відповідачеві розпочати проведення документальної невиїзної перевірки та жодним чином не встановлює підстави для проведення такої, адже такі підстави визначені ст.78 Податкового кодексу України.

Дана правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалах від 07.04.2014 р. по справі № К/800/37822/13, від 15.06.2015 р. по справі № К/800/53198/13, а правовий висновок з цього питання сформульований Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 р. по справі № 21-425а14. Суд зазначив, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, а невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Також, у відповідності до абз. 2 ч.1 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відтак, колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 року зазначено, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно з правовою позицією,визначеною Верховним Судом України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Тобто, підсумовуючи, слід зазначити,що в своїх висновках Верховний Суду України зазначив: аналізованими нормами Податкового кодексу, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового Кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що Відповідачем не доведено правомірність, прийнятого наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС №169 від 13.05.2016р «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (код ЄДРПОУ 25599771), позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.94 КАС України суд присуджує Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» судові витрати у розмірі 1 378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС про визнання протиправним та скасування наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС від 13 травня 2016 року №169 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС №169 від 13.05.2016р «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (код ЄДРПОУ 25599771).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» судові витрати у сумі 1 378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23 червня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 червня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.

СудДонецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.06.2016
Оприлюднено06.07.2016
Номер документу58673802
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —805/1423/16-а

Ухвала від 15.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 13.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 16.01.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 01.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 08.09.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Веденяпін О.А.

Ухвала від 16.08.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ханова Раїса Федорівна

Ухвала від 16.08.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ханова Раїса Федорівна

Ухвала від 03.08.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ханова Раїса Федорівна

Ухвала від 03.08.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ханова Раїса Федорівна

Ухвала від 03.08.2016

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Ханова Раїса Федорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні