Постанова

від 29.06.2016 по справі 907/259/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2016 р. Справа № 907/259/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії :

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.В. Зварич

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, б/н від 20.05.2016 (вх.№01-05/2572/16 від 30.05.2016)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.05.2016 про забезпечення позову

у справі № 907/259/16

за позовом : Дочірнього підприємства В«МукбукВ» ТОВ В«Національний книжковий фондВ» , м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача-1 : Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево Закарпатської області,

до відповідача-2: Мукачівської міської ради, м. Мукачево Закарпатської області,

про визнання договору оренди приміщень комунальної власності №1 від 01.04.2010, з урахуванням додаткової угоди від 12.10.2012, продовженим та про визнання недійсним рішення Мукачівської міської ради №170 від 31.03.2016 В«Про оголошення конкурсу з надання в оренду приміщення 2-1 та 12-1.12-2.12-3 комерційного використання, пам’ятки архітектури місцевого значення, адмінбудівлі на пл. Духновича, 2 літ. В«АВ» у м. МукачевоВ» в частині оголошення конкурсу з надання в оренду приміщень №12-1.12-2.12-3 комерційного використання, пам’ятки архітектури місцевого значення, адмінбудівлі на пл. Духновича, 2 літ. В«АВ» у м. Мукачево

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.,

та представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 18.04.2016);

відповідача-1: ОСОБА_3 (довіреність вих.№484/01-14 від 02.04.2016);

відповідача-2: ОСОБА_3 (довіреність вих.№484/01-14 від 02.04.2016);

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2016 у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 29.06.2016.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ДП В«МукбукВ» ТОВ В«Національний книжковий фондВ» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради та Мукачівської міської ради про визнання договору оренди приміщень комунальної власності №1 від 01.04.2010, з урахуванням додаткової угоди від 12.10.2012, продовженим та про визнання недійсним рішення Мукачівської міської ради №170 від 31.03.2016 В«Про оголошення конкурсу з надання в оренду приміщення 2-1 та 12-1.12-2.12-3 комерційного використання, пам’ятки архітектури місцевого значення, адмінбудівлі на пл. Духновича, 2 літ. В«АВ» у м. МукачевоВ» в частині оголошення конкурсу з надання в оренду приміщень №12-1.12-2.12-3 комерційного використання, пам’ятки архітектури місцевого значення, адмінбудівлі на пл. Духновича, 2 літ. В«АВ» у м. Мукачево.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Мукачівській міській раді та Виконавчому комітету Мукачівської міської ради приймати рішення або вчиняти будь-які дії щодо проведення конкурсу з надання в оренду приміщень №12-1.12-2.12-3 комерційного використання на пл. Духновича, 2 літ. В«АВ» у м. Мукачево та вчиняти будь-які правочини щодо надання вказаного приміщення в користування (в тому числі, на умовах оренди) іншим особам до закінчення розгляду справи судом.

Заява обгрунтована тим, що на підставі рішення Мукачівської міської ради №1208 від 31.03.2010 «Про оренду окремих приміщень комерційного використання в адмінбудівлі по вул. Пушкіна,2 літ. «А» у м. Мукачево» 01.04.2010 ДП «Мукбук» ТОВ «Національний книжковий фонд» та Виконавчий комітет Мукачівської міської ради переуклали ( на нових умовах) раніше укладений договір оренди № 12 від 02.06.2003 приміщень комунальної власності, предметом якого є приміщення загальною площею 133,7 кв. м, які знаходяться за адресою вул. Пушкіна, 2у м. Мукачево. Відповідно до п.10.1 вказаного договору строк його дії встановлений з 01.04.2010 до 01.03.2013 (2 роки і 11 місяців). У випадку відсутності зави однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення його терміну протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Позивач вказує, що оскільки будь-яких заяв від сторін щодо припинення договору не було, договір оренди №1 від 01.04.2010 продовжено до 01.02.2016. У січні 2016 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про продовження терміну дії договору, однак відповіді на нього не отримав. Оскільки після 01.02.2016 він продовжував користуватися орендованим майном, а відповідач протягом місяця після закінчення строку договору з заявою про його припинення не звертався, вважає, що договір продовжено до 01.01.2019. Однак, 31.03.2016 Мукачівською міською радою прийнято рішення № 170, яким оголошено конкурс на право оренди нежитлових приміщень №2-1 та №12-1, 12-2, 12-3, загальою площею 133,70 кв. м, які знаходяться на пл. Духновича, 2 у м. Мукачево (колишня вул. Пушкіна), які на даний час перебувають в орендні позивача. Відтак позивач вказує на необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки відповідач має можливість до закінчення розгляду судом даної справи по суті провести конкурс з надання в оренду приміщень та передати їх в оренду третім особам. Стверджує, що проведення вказаного конкурсу заплановано на 18.05.2016. Вважає, що за таких обставин існує реальна загроза, що на момент ухвалення рішення у даній справі нежитлові приміщення за результати проведеного конкурсу можуть бути передані у користування третіх осіб, що значно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.05.2016 у справі № 907/259/16 (суддя Русняк В.С.) заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. До набрання законної сили рішення суду у даній справі заборонено Мукачівській міській раді та Виконавчому комітету Мукачівської міської ради приймати рішення або вчиняти будь-які дії щодо проведення конкурсу з надання в оренду приміщень №12-1.12-2.12-3 комерційного використання на пл. Духновича, 2 літ. «А» у м. Мукачево та вчиняти будь-які правочини щодо надання цих приміщень в користування (в т.ч. на умовах оренди) іншим особам.

Ухвала суду мотивована нормами ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». При забезпеченні позову суд виходив, з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки на момент його виконання приміщення можуть бути передані відповідачами за результатами проведеного конкурсу у користування третіх осіб.

Виконавчий комітет Мукачівської міської ради не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання ДП «Мукбук» ТОВ «Національний книжковий фонд» про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що при винесенні ухвали про забезпечення позову суд першої інстанції не врахував обставин самої справи та доданих до неї матеріалів. Зокрема, судом не враховано, що 18.01.2016 виконавчий комітет Мукачівської міської ради надіслав позивачу лист-повідомлення про припинення договору оренди приміщення у зв’язку з закінченням строку, на який його укладено, отриманий позивачем 19.01.2016; що 25.01.2016 позивач звернувся до Мукачівського міського голови із заявою, в якій просив надати дозвіл користуватися орендованими приміщеннями загально площею 133,7кв. м, які знаходяться за адресою пл. Духновича,2 у м. Мукачево, до завершення конкурсної процедури з надання в оренду даних приміщень; що 11.02.2016 Мукачівська міська рада прийняла рішення №110 «Про оренду майна комунальної власності-пам’ятки архітектури місцевого значення, будівлі №2 по вул. Пушкіна», яким вирішено вважати припиненою з 01.02.2016 дію договору оренди № 1 від 01.04.2010, укладеного з позивачем, та договори сервітутного землекористування, у зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено. Вказаним рішенням позивачу надано дозвіл позивачу на період до моменту визначення переможця конкурсної процедури користуватися орендованим приміщенням з орендною платою у розмірі 14 086,20грн з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Це рішення міської ради ніким не оскаржене та є чинним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скаржника, просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, зокрема, що в апеляційній скарзі скаржник не посилається на відсутність обставин, які можуть утруднити або унеможливити виконання рішення суду, а лише вказує, що при винесенні ухвали суд не врахував обставин самої справи та доданих до неї матеріалів. Вказує, що відповідач 2 вже призначив дату проведення конкурсу з надання в оренду спірних приміщень і у випадку скасування заходів забезпечення позову відповідачі зможуть у будь-який момент провести конкурс і передати їх в оренду третій особі. Також зазначив, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2016 у даній справі призначено почеркознавчу експертизу, за результатами проведення якої можливо буде встановити, чи отримував директор ДП «Мукбук» лист виконавчого комітету Мукачівської міської ради №38/01-18 від 18.01.2016 про припинення договору оренди.

В судовому засіданні 29.06.15 представник скаржника підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційну скаргу, встановивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Згідно із ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16, з наступними змінами і доповненнями, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічні положення викладені у постанові пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9 від 22.12.2006.

Предметом позову у даній справі є визнання договору оренди приміщень комунальної власності №1 від 01.04.2010 продовженим та визнання недійсним рішення Мукачівської міської ради №170 від 31.03.2016 В«Про оголошення конкурсу з надання в оренду приміщень 2-1 та 12-1.12-2.12-3 комерційного використання, пам’ятки архітектури місцевого значення, адмінбудівлі на пл. Духновича, 2 літ. В«АВ» у м. МукачевоВ» в частині оголошення конкурсу з надання в оренду приміщень №12-1.12-2.12-3 комерційного використання, пам’ятки архітектури місцевого значення, адмінбудівлі на пл. Духновича, 2 літ. В«АВ» у м. Мукачево.

В матеріалах справи наявна роздруківка із сайту Мукачівської міської ради, з якої вбачається, що оголошено конкурс на право оренди вбудованих нежитлових приміщень в будинку 2 на пл. Духновича у м. Мукачево, проведення якого заплановано на 18.05.2016 (а.с. 11).

Враховуючи предмет спору - визнання договору оренди приміщень комунальної власності №1 від 01.04.2010 продовженим, та вчинені міською радою дії щодо оголошення конкурсу з надання в оренду приміщень, які є об’єктом оренди за цим договором, призначення дати конкурсу, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки за результатами конкурсу орендовані позивачем приміщення можуть бути передані у користування третіх осіб.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду та вважає вжиті судом першої інстанції заходи до забезпечення позову адекватними, а їх застосування правомірним.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника з огляду на те, що обставини, на які він посилається, стосуються суті спору і мають бути дослідженні та встановлені судом першої інстанції при розгляді по суті спору про визнання договору оренди продовженим та про визнання недійсним рішення міської ради №170 від 31.03.2016 та мають враховуватися судом при прийнятті рішення за насідками розгляду спору по суті, а не при винесенні ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду та для задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись, ст.ст. 66, 67, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 16.05.2016 у справі № 907/259/16 про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 01.07.06.2015.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.В.Зварич

Суддя Я.О. Юрченко