Рішення

від 29.06.2016 по справі 924/219/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2016 р.Справа № 924/219/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Субботіної Л.О., судді Магери В.В., судді Гладія С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави

до 1. Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області м.Шепетівка Хмельницької області

2. Фермерського господарства "Марія-2006" с. Велика Рішнівка Шепетівського району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Судилківської сільської ради с.Судилків Шепетівського району Хмельницької області

про 1. Визнання недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р

2. Визнання недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп

Представники сторін:

позивач: Гончар І.О. - заступник начальника відділу прокуратури Хмельницької області, службове посвідчення № 035766 від 21.09.2015р.,

відповідач 1: не з`явився,

відповідач 2: Дорощук М.Ф. - представник за дорученням від 21.03.2015р.,

третя особа: Грига О.М. - представник за довіреністю № 02-26/486 від 29.06.2016р.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області та Фермерського господарства "Марія-2006" про визнання недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р, визнання недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп. В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Судилківської сільської ради від 19.12.201995р. було затверджено технічну документацію по видачі державних актів КСП "Врожай", яка розроблена згідно проекту роздержавлення і приватизації земель. Згідно вказаного рішення у колективну власність КСП "Врожай" передано землі загальною площею 3346,1 га. Право колективної власності на вказану земельну ділянку посвідчено державним актом серія ХМ №000017 від 14.02.1996р. Розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015р. № 1/2015-р передано в оренду ФГ "Марія" невитребувані земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Судилківської сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 57,6117 га кадастровий номер земельної ділянки 6825588500:07:009:0633. Згідно інформації управління Держгеокадастру у Шепетівському районі від 09.12.2015р. спірна земельна ділянка віднесена до земель колективної власності КСП "Врожай", розподіл якої на частки не проводився. Тому прокурор вважає, що відповідач 1 перевищив повноваження при наданні вказаної земельної ділянки в оренду відповідачу 2, оскільки положення вимог ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" не підлягали застосуванню. Також прокурор вважає, що в силу приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України визнанню недійсним підлягає також договір оренди від 06.01.2015р., який укладений на підставі розпорядження, що не відповідає вимогам законодавства.

В додатковому обґрунтуванні та поясненнях до позовної заяви прокурор вказує, що спірне розпорядження прийнято головою Шепетівської районної державної адміністрації Дорощуком М.Ф. Однак, розпорядженням Президента України від 23.12.2014р. № 1358/2014-рп ОСОБА_1 звільнено з посади голови Шепетівської РДА. Відповідно до п. 15 Порядку розгляду питань, пов`язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою КМУ від 11.04.2012р. № 298, на підставі акта Президента України або Кабінету Міністрів України щодо призначення на посаду чи звільнення з посади особи в установленому порядку відповідним органом або підприємством у триденний строк видається наказ за місцем її роботи. Тому прокурор вважає, що ОСОБА_1 неправомірно видав спірне розпорядження, оскільки з часу прийняття розпорядження Президента України до прийняття оскаржуваного розпорядження минуло понад 3 дні. Вказує, що на даний час КСП "Врожай", у колективній власності якого перебувала спірна земельна ділянка, ліквідовано. Чинним законодавством не наділено районні державні адміністрації повноваженнями на надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, окрім невитребуваних земельних часток (паїв). Тому звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства. Також зазначає, що з огляду на те, що райдержадміністрація не наділена повноваженнями на розпорядження спірною земельною ділянкою, а Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області як уповноважений орган державного контролю у цій сфері не наділена правами пред`явлення таких позовів, прокуратура Хмельницької області звернулась до суду із цим позовом в інтересах держави.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач 1 в судове засідання не з`явився. У відзиві просить позов заступника прокурора Хмельницької області до Шепетівської РДА задоволити повністю.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог. У відзиві на позовну заяву вказує на те, що земельна ділянка, яка є предметом спору, не виключена із площ земельних ділянок, що підлягали розподілу відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а тому правомірно передана в оренду районною державною адміністрацією. Крім того, посилається на ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, згідно якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а також на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.03р. №44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства", згідно якого встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Представник третьої особи Судилківської сільської ради в судовому засіданні подав лист, згідно якого державний акт на право колективної власності на землю та матеріали щодо паювання земель колишнього КСП "Врожай", с.Судилків Шепетівського району Хмельницької області у виконкомі сільської ради відсутні, у зв`язку з тим, що знаходяться на зберіганні в управлінні Держгеокадастру в Шепетівському районі.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

Відповідно до рішення Судилківської сільської ради народних депутатів №5 від 24.05.1995 року видано державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ №000017 від 14.02.1996 року, згідно якого колективному сільськогосподарському підприємству "Врожай" с. Судилків передано у колективну власність 3346,1 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації №1/2015-р від 05.01.2015р. передано в оренду фермерському господарству "Марія 2006" невитребувані земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Судилківської сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 57,6117 га, кадастровий номер земельної ділянки 6825588500:07:009:0633. Встановлено строк оренди невитребуваних земельних часток (паїв) до моменту отримання їх власниками права власності на земельну ділянку.

На підставі вказаного розпорядження між Шепетівською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та фермерським господарством "Марія - 2006" (далі - орендар) 06.01.2015р. укладено договір оренди невитребуваної земельної частки (паю) №1/нп, згідно п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування невитребувану земельну частку (пай) (рілля) розміром 57,6117 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1058958,92 гривень (в цінах 2014 року), та яка розташована на території Судилківської ради за межами населених пунктів.

У відповідності до п. 10 договору земельні частки (паї) передаються в оренду на строк до моменту отримання її власниками державних актів на право власності на земельну частку (пай).

Передача в оренду вищезазначеної земельної ділянки площею 57,6117 га. підтверджується актом приймання - передачі об`єкта оренди в рамках договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р.

З метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, керуючись ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" заступник прокурора області неодноразово звертався до управління Держгеокадастру у Шепетівському районі з листами про надання інформації щодо колективного сільськогосподарського підприємства, у власності якого перебували спірні землі, переліку громадян, якими не витребувано земельні ділянки площею 57,6 га після завершення процедури розпаювання земель, надання копії землевпорядної документації, на підставі якої приймалось спірне розпорядження та щодо розпаювання земель КСП "Врожай", долучивши картографічні матеріали із зображенням земель, які перебували у власності цього підприємства.

Управлінням Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області листом від 09.12.2015р. за №10-28-99.3-1265/15-15 було повідомлено прокуратуру Хмельницької області про те, що основний документ, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай). Громадяни, які не отримали сертифікат - не посвідчили своє право на земельний пай (дані сертифікати не витребувані та зберігаються в Управлінні до дня їх витребування власниками чи спадкоємцями). Власники не отриманих сертифікатів не приймали участь у розподілі земельних ділянок, тобто не приймали участі в жеребкуванні. Земельна ділянка к.н. 6825588500:07:009:0633 площею 57,6117 га відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серія ХМ №000017 від 14.02.1996 року віднесена до земель колективної власності КСП "Врожай", розподіл на частки даної ділянки не проводився.

Тому прокурор в інтересах держави, посилаючись на те, що Шепетівська районна державна адміністрація перевищила повноваження під час прийняття розпорядження про надання в оренду спірної земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, звернувся з даним позовом до суду.

На підтвердження позовних вимог прокурор подав в матеріали справи акт службового розслідування по перевірці документальних матеріалів, що стали підставою передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ФГ "Марія 2006" від 24.02.2016р., складений комісією районної державної адміністрації, розпорядження Президента України № 1358/2014-рп від 23.12.2014р. "Про звільнення М.Дорощука з посади голови Шепетівської РДА", розпорядження голови Шепетівської РДА № 1/2015-5/к від 05.01.2015р. про припинення повноважень голови Шепетівської РДА М.Дорощука 06 січня 2015 року.

Крім того, матеріали справи містять технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі в оренду ФГ "Марія 2006", довідку Судилківської сільської ради № 02-26/365 від 10.05.2016р. про те, що земельна ділянка, яка використовується на умовах суборенди ПП "Врожай-Інвест-Агро" підлягала розпаюванню відповідно до державного акту на право колективної власності на землю виданого КСП "Врожай". Земельна ділянка орієнтовною площею 70 га не була включена в проект організації території земельних часток паїв та була надана в оренду ПП "Врожай-Агро-1" до моменту витребування земельних ділянок власниками земельних часток (паїв). Після виділення, відповідно до рішень суду, на даному масиві земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) було припинено договір оренди на вищезгадану земельну ділянку, після чого решту земельної ділянки, яка на даний час становить 57,6117 га було надано в оренду ФГ "Марія-2006", як землі невитребуваних земельних часток (паїв). При наявності рішень суду із загальної площі даної земельної ділянки буде можливим і надалі виділяти земельні частки (паї) громадянам.

В порядку ст. 30 ГПК України в судове засідання для дачі пояснень стосовно паювання земель колишнього КСП "Врожай" на території Судилківської сільської ради викликався керівника або інший уповноваженого працівник управління Держгеокадастру у Шепетівському районі. Згідно письмових поясненнях представника управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Макарової М.В. відповідно до рішення №5 від 24.05.1995р. КСП "Врожай" видано державний акт на право колективної власності, додатком до державного акту є список членів КСП в кількості 1264 особи. Пізніше, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку в натурі подали до Шепетівської райдержадміністрації заяви про виділення їм земельної частки (паю). На підставі заяв складалися списки таких осіб, приймалося розпорядження та замовлялась технічна документація із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) для видачі державного акту на право власності громадянам власникам сертифікатів на території Судилківської сільської ради. Документи, що посвідчують право власності отримали 1004 особи - власники земельних часток (паїв), решта 260 осіб не скористалися своїм правом. Відтак, земельна ділянка на території Судилківської сільської ради, яка є предметом спору, залишається не розпайованою, проте залишається в колективній власності, тому адміністрація як розпорядник зазначеної земельної ділянки передала її в оренду.

В ході судового розгляду судом неодноразово витребовувались в управління Держгеокадастру в Шепетівському районі Хмельницької області та в Судилківської сільської ради матеріали щодо паювання земель колишнього КСП "Врожай" на території Судилківської сільської ради, на підставі яких видавались сертифікати на право на земельну частку (пай), із додатками. Згідно листа Судилківської сільської ради №02-26/485 від 24.06.2016р. державний акт на право колективної власності на землю та матеріали щодо паювання земель колишнього КСП "Врожай", с.Судилків Шепетівського району Хмельницької області у виконкомі сільської ради відсутні, у зв`язку з тим, що знаходяться на зберіганні в управлінні Держгеокадастру в Шепетівському районі. Управлінням Держгеокадастру в Шепетівському районі в судовому засіданні 19.04.2016р. надано для огляду лише оригінали матеріалів, на підставі яких здійснювалось виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). В той же час документи, які складались під час проведення паювання земель, які перебували у власності КСП "Врожай", і на підставі яких видавались сертифікати на право на земельну частку (пай), для огляду суду не надавались, в зв`язку з їх відсутністю.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне:

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону ( ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України).

За приписами статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

За приписами статті 29 ГПК України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із даним позовом прокурор вказував, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі в користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке проведено з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому прокурор також вказував, що оскільки Державну інспекцію сільського господарства не наділено правом подання до суду позовів про визнання недійсними рішень органів державної влади щодо розпорядження землею та визнання недійсними правочинів щодо передачі у користування земельних ділянок, то прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави.

Суд приймає до уваги, що відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, яке затверджено Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 459/2011, визначено, що Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

В силу підпункту 1 пункту 4 Положення Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Згідно пункту "а" частини першої статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється у частині, зокрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 вищевказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, законодавство чітко визначає повноваження державного органу при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель та шляхи реалізації цього контролю, до яких, разом з тим, не відноситься право на подання позову до суду з вимогами про визнання недійсними розпоряджень органів державної влади та договорів оренди земельної ділянки.

При цьому, з приведених нормативних актів слідує, що правом розпорядження земельними ресурсами Державна інспекція сільського господарства України не наділена, а, отже, в останньої в даній справі відсутні цивільні права або інтереси, які стосуються розпорядження спірною земельною ділянкою.

Також суд враховує, що у даній справі звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про передачу у користування земельної ділянки, яка відповідно до ст. 13 Конституції України є об`єктом права власності Українського народу, оскільки остання була передана в користування відповідачу 2 з порушенням чинного законодавства. Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин безпосередньо належить до інтересів держави.

Зважаючи на викладене, суд вважає правомірним звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави без зазначення органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, оскільки у Державної інспекції сільського господарства відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про місцеві державні адміністрації" визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій та статтею 13 встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Приписами ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Також статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Приписами ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації №1/2015-р від 05.01.2015р. передано в оренду фермерському господарству "Марія 2006" невитребувані земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Судилківської сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 57,6117 га, кадастровий номер земельної ділянки 6825588500:07:009:0633. Встановлено строк оренди невитребуваних земельних часток (паїв) до моменту отримання їх власниками права власності на земельну ділянку.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.95р. № 720/95 було передбачено порядок паювання земель , переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до ст.2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Згідно ст.ст. 3, 5 вищевказаного Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняті в межах їх повноважень.

Статтею 9 даного Закону визначено, що розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток ( паїв)" від 04.02.2004р. №122 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Суд приймає до уваги, що згідно наявних в матеріалах справи листа Управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області від 09.12.2015р. за №10-28-99.3-1265/15-15, пояснень представника управління спірна земельна ділянка кадастровий номер 6825588500:07:009:0633 площею 57,6117 га відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серія ХМ №000017 від 14.02.1996 року віднесена до земель колективної власності КСП "Врожай", розподіл на частки даної ділянки не проводився.

Під час судового розгляду відповідачами не надано в матеріали справи будь-яких доказів, які б свідчили про те, що спірна земельна ділянка є невитребуваними земельними частками (паями).

Крім того, у спірному розпорядженні райдержадміністрації та у договорі оренди від 06.01.2015р. вказано, що строк оренди невитребуваних земельних часток (паїв) встановлений до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Однак, до спірного розпорядження та договору не додано списку власників земельних часток (паїв), чиї землі є нерозподіленими (невитребуваними) та відповідно передані в управління райдержадміністрації, що додатково підтверджує правомірність доводів прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п.2 Роз`яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").

Зважаючи на викладене, Шепетівська райдержадміністрація, приймаючи розпорядження від 05.01.2015р. №1/2015-р, перевищила свої повноваження та в порушення вимог Земельного кодексу України, ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" розпорядилася земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок. Отже, розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації №1/2015-р від 05.01.2015р. підлягає визнанню недійсним.

З приводу вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зазначені пункти статті 203 ЦК України визначають, що правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з`ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. Необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду. Поряд із цим, слід з`ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори. (п.2.24, абз.4 п.2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Зважаючи на те, що Шепетівська районна державна адміністрація не мала повноважень виступати орендодавцем спірної земельної ділянки та укладати спірний договір оренди, то договір оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. № 1/нп був укладений з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, ст.203 ЦК України, ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, тому підлягає визнанню недійсним. При цьому суд враховує, що оскільки зобов`язання за договором оренди може бути припинено лише на майбутнє, в зв`язку з неможливістю повернення одержаного за ним, то спірний договір підлягає визнанню недійсним з припиненням зобов`язань за ним лише на майбутнє, що відповідає п. 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Посилання відповідача 2 на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. "Стретч проти Сполученого Королівства" суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

За змістом пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Зазначеним вище рішенням Європейського суду з права людини також встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже, визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі 6-92цс13.

У розумінні наведених приписів визначальним є неусвідомлення порушень вимог закону громадянином (юридичною особою) (у даному випадку при надані в оренду земельних ділянок, які не є невитребуваними земельними частками (паями)).

Суд відзначає, що в силу ст.68 Конституції України відповідач 2 мав бути обізнаним про наявність у районної державної адміністрації повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та мав можливість з`ясувати питання щодо віднесення даної ділянки до невитребуваних земельних часток (паїв), в тому числі і шляхом ознайомлення із документами, на підставі яких приймалось спірне розпорядження. Відповідачем 2 не подано в матеріали справи доказів, які б свідчили про неусвідомленість останнім порушень закону при прийнятті спірного розпорядження та укладенні спірного договору. Тому дані доводи не спростовують позовних вимог прокурора.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів, в зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області, м.Шепетівка Хмельницької області, Фермерського господарства "Марія-2006" с. Велика Рішнівка Шепетівського району Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Судилківської сільської ради с.Судилків Шепетівського району Хмельницької області про визнання недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р та визнання недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015р. №1/2015-р "Про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) Фермерському господарству "Марія-2006".

Визнати недійсним договір оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп, укладений між Шепетівською районною державною адміністрацією Хмельницької області та Фермерським господарством "Марія-2006", із припиненням зобов`язань за ним на майбутнє.

Стягнути з Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області (Хмельницька обл., м.Шепетівка, вул.Героїв Небесної Сотні, 47, код 21325769) на користь прокуратури Хмельницької області (м.Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 2067,00 грн. (дві тисячі шістдесят сім гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Марія-2006" (Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Велика Рішнівка, код 34206276) на користь прокуратури Хмельницької області (м.Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 02.07.2016р.

Головуючий суддя Л.О. Субботіна

Суддя С.В. Гладій

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 5 прим. : 1 - до справи , 2 - прокуратура Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 3 - відповідачу1 (30400, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 47), надіслати рекомендованим, 4 - відповідачу 2 (30450, Хмельницька область, Шепетівський район, с.Велика Рішнівка), 5- Судилківській сільській раді (30430, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с.Судилків, вул.Героїв Майдану, 54).