Постанова

від 14.09.2016 по справі 924/219/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 924/219/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: прокурор Кондратюк А.В., посвідчення № 026596, від 30.05.2014р.

відповідача 1: представник не з"явився;

відповідача 2 : ОСОБА_1, договір від 20.09.2016 б/н

третьої особи: представник не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача 2 Фермерського господарства "Марія-2006" на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.06.16р. у справі № 924/219/16 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави

до відповідача 1 : Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області

до відповідача 2 : Фермерського господарства "Марія-2006"

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 сільська рада с.Судилків Шепетівського району Хмельницької

про 1. Визнання недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р

2. Визнання недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора Хмельницької області (надалі - позивач) звернувся в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (а.с.2-7) до Шепетівської районної адміністрації (надалі - відповідач 1) та фермерського господарства «Марія-2006» (надалі - відповідач 2) з позовною заявою (а.с.2-5), в якій просить визнати недійсним розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р, та визнати недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп., укладений між Шепетівською райдержадміністрацією та фермерським господарством «Марія-2006».

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року (а.с. 144-148) позов задоволено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що Шепетівська райдержадміністрація, приймаючи розпорядження від 05.01.2015, перевищила свої повноваження та в порушення вимог Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», розпорядилася земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, тому розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації №1/2015-р від 05.01.2015р. підлягає визнанню недійсним. Судом першої інстанції також встановлено, що договір оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою (а.с.156-158) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач 2 обґрунтовує тим, що вищевказане рішення підлягає скасуванню через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи які господарський суд Хмельницької області визнав встановленими, та через порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що спірна земельна ділянка є нерозподіленими частками (паями), а тому Шепетівська райдержадміністрація на підставі ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та п.12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» від 04.02.2004 р. №122 мала повне право укласти договір оренди спірної земельної ділянки.

У своїй апеляційній скарзі апелянт також вказує, що розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р, не може бути скасоване в судовому порядку, оскільки вичерпало свою дію шляхом виконання. При цьому апелянт посилається на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/219/16 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Грязнов В.В., суддя Маціщук А.В. (а.с.154).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 липня 2016 року апеляційну скарну прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 10 серпня 2016 року на 10 годину 40 хв. (а.с.155).

21 липня 2016 року через канцелярію суду до Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача 1 на апеляційну скаргу, в якому відповідач 1 вказує, що рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі є таким, що винесене з повним з'ясуванням обставин справи, правильною оцінкою наданих доказів та встановлених юридичних фактів, а також у відповідності до норм процесуального та матеріального права, тому просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.171-172).

09.08.2016 до Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю направити повноважного представника (а.с. 174)

Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2016 року відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, у зв»язку із перебуванням у відпустці судді Грязнова В.В. та судді Маціщук А.В. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду (а.с. 175).

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/219/16 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. (а.с.177).

09.08.2016 до Рівненського апеляційного господарського суду через електронну пошту суду від прокуратури Хмельницької області надійшло заперечення на апеляційну скаргу (а.с.179-183), в якій позивач зазначає, що оскільки договір оренди не витребуваної частки (паю) є документом, що посвідчує право користування й видається на підставі відповідного розпорядження органу виконавчої влади, то у даному спорі, пов'язаному із правом оренди, недійсним має визнаватися як зазначене розпорядження, на підставі якого укладено договір, так і сам договір.

Крім того, позивач у відзиві вказує, що суд правомірно взяв до уваги листи Держгеокадастру, наявні у справі, а також пояснення щодо приналежності спірної земельної ділянки до земель колективної власності, розподіл на частки якої не проводився.

Також позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу на безпідставне посилання відповідача 2 на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 по справі «Стретч проти Сполученого Королівства», оскільки вказане рішення стосується захисту прав власності саме власника майна від неправомірних дій органів державної влади, яким Відповідач 2 не є.

В судове засідання, яке відбулось 10 серпня 2016 року, з'явились прокурор та представник Шепетівської районної державної адміністрації (відповідач 1).

Представник відповідача 1 ОСОБА_3 - проти апеляційної скарги заперечила, вважає рішення законним та обгрунтованим, що прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права.

Прокурор Кондратюк А.В. проти апеляційної скарги заперечила та надала пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Представник позивача, відповідача 2 та представник третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Колегією суддів розглянуто клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника, що надійшло до Рівненського апеляційного господарського суду 09.08.2016р.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Застосовуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 відкладено розгляд апеляційної скарги на 14 вересня 2016 року на 11 годину 00 хв.(а.с. 187).

Крім того, даною ухвалою зобов'язано Шепетівську районну державну адміністрацію та заступника прокурора Хмельницької області надати докази належності земельної ділянки площею 57,6117 га (кадастровий номер земельної ділянки 6825588500:07:009:0633) до земель колективної власності.

Станом на час розгляду справи вищевказані документи сторонами не надано.

В судове засідання, яке відбулось 14 вересня 2016 року, з'явились прокурор та представник відповідача 2.

Представник відповідача 1 та представник третьої особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.193, 192).

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача 1 та представника третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні представник відповідача 2 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор заперечив вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга є обгрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів №5 від 24.05.1995 року видано державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ №000017 від 14.02.1996 року, згідно якого колективному сільськогосподарському підприємству "Врожай" с. Судилків передано у колективну власність 3346,1 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Шепетівської районної державної адміністрації №1/2015-р від 05.01.2015р. передано в оренду фермерському господарству "Марія 2006" невитребувані земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 57,6117 га, кадастровий номер земельної ділянки 6825588500:07:009:0633. Встановлено строк оренди невитребуваних земельних часток (паїв) до моменту отримання їх власниками права власності на земельну ділянку.

На підставі вказаного розпорядження між Шепетівською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та фермерським господарством "ОСОБА_3 - 2006" (далі - орендар) 06.01.2015р. укладено договір оренди невитребуваної земельної частки (паю) №1/нп, згідно п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування невитребувану земельну частку (пай) (рілля) розміром 57,6117 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1058958,92 гривень (в цінах 2014 року), та яка розташована на території ОСОБА_2 ради за межами населених пунктів.

У відповідності до п. 10 договору земельні частки (паї) передаються в оренду на строк до моменту отримання її власниками державних актів на право власності на земельну частку (пай).

Передача в оренду вищезазначеної земельної ділянки площею 57,6117 га. підтверджується актом приймання - передачі об'єкта оренди в рамках договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р.

З метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, керуючись ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" заступник прокурора області неодноразово звертався до управління Держгеокадастру у Шепетівському районі з листами про надання інформації щодо колективного сільськогосподарського підприємства, у власності якого перебували спірні землі, переліку громадян, якими не витребувано земельні ділянки площею 57,6 га після завершення процедури розпаювання земель, надання копії землевпорядної документації, на підставі якої приймалось спірне розпорядження та щодо розпаювання земель КСП "Врожай", долучивши картографічні матеріали із зображенням земель, які перебували у власності цього підприємства.

Управлінням Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області листом від 09.12.2015р. за №10-28-99.3-1265/15-15 було повідомлено прокуратуру Хмельницької області про те, що основний документ, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай). Громадяни, які не отримали сертифікат - не посвідчили своє право на земельний пай (дані сертифікати не витребувані та зберігаються в Управлінні до дня їх витребування власниками чи спадкоємцями). Власники не отриманих сертифікатів не приймали участь у розподілі земельних ділянок, тобто не приймали участі в жеребкуванні. Земельна ділянка к.н. 6825588500:07:009:0633 площею 57,6117 га відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серія ХМ №000017 від 14.02.1996 року віднесена до земель колективної власності КСП "Врожай", розподіл на частки даної ділянки не проводився.

Тому прокурор в інтересах держави, посилаючись на те, що Шепетівська районна державна адміністрація перевищила повноваження під час прийняття розпорядження про надання в оренду спірної земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи позовну вимогу про визнання недійсним розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації, колегія суддів вважає, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з»ясування правового режиму спірної ділянки та дотримання порядку передачі її в оренду.

Так, до категорії невитребуваних земельних часток (паїв) відносяться такі земельні частки:

-земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку;

-земельні частки, на які вже сертифікат отриманий, але власник сертифікату не розпорядився ним належним чином (не подана заява про виділення в натурі для передачі в оренду чи для сумісного обробітку);

-земельні частки, власники яких померли, їх спадкоємці не прийняли спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений.

Матеріали справи містять технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшої передачі в оренду ФГ "Марія 2006", довідку ОСОБА_2 сільської ради № 02-26/365 від 10.05.2016р. про те, що земельна ділянка, яка використовується на умовах суборенди ПП "Врожай-Інвест-Агро" підлягала розпаюванню відповідно до державного акту на право колективної власності на землю виданого КСП "Врожай". Земельна ділянка орієнтовною площею 70 га не була включена в проект організації території земельних часток паїв та була надана в оренду ПП "Врожай-Агро-1" до моменту витребування земельних ділянок власниками земельних часток (паїв). Після виділення, відповідно до рішень суду, на даному масиві земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) було припинено договір оренди на вищезгадану земельну ділянку, після чого решту земельної ділянки, яка на даний час становить 57,6117 га було надано в оренду ФГ "Марія-2006", як землі невитребуваних земельних часток (паїв). При наявності рішень суду із загальної площі даної земельної ділянки буде можливим і надалі виділяти земельні частки (паї) громадянам.

Згідно наявних в матеріалах справи листа Управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області від 09.12.2015р. за №10-28-99.3-1265/15-15, пояснень представника управління спірна земельна ділянка кадастровий номер 6825588500:07:009:0633 площею 57,6117 га відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серія ХМ №000017 від 14.02.1996 року віднесена до земель колективної власності КСП "Врожай", розподіл на частки даної ділянки не проводився.

Разом з тим, колегією суддів встановлено що КСП «Врожай» є ліквідованим. Спірна земельна ділянка перебуває в межах земель згідно вказаного вище державного акту на право колективної власності на землю, проте на час винесення спірного розпорядження та договору оренди земельна ділянка, визначена в державному акті та розпорядженні не є одним і тим же об"єктом цивільних прав. Спірна земельна ділянка є сформованою, має кадастровий номер 6825588500:07:009:0633, має площу 57,6117 га, відмінну від площі, зазначеної у Державному акті на право колективної власності. А тому даний державний акт не є правопосвідчувальним документом на спірну земельну ділянку площею 57,6117 га. Отже висновок суду першої інстанції, що спірна земельна ділянка є колективною власністю, зроблений на підставі державного акта та відповіді Управління Держгеокадастру не можна вважати обгрунтованим, оскільки відсутній суб"єкт такої власності, а обєкт права згідно акта відрізняється від об"єкта, визначеного в оспорюваних розпорядженні та договорі.

Тобто, за правовим статусом дана земельна ділянка не може належати до земель колективної чи державної власності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що спірна земельна ділянка є нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Довідкою управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області № 10-28-99.3-500/15-15 від 09.11.2015 (а.с. 14) підтверджується, що в управлінні на зберіганні знаходяться невитребувані сертифікати громадян членів КСП «Врожай».

Тому, висновок суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка не відноситься до невитребуваних паїв, є помилковим.

Розглядаючи дану позовну вимогу в площині наявності повноважень районної державної адміністрації на розпорядження спірною земельною ділянкою, колегія суддів вважає за необхідне врахувати наступне.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.95р. № 720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до ст.2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Згідно ст.ст. 3, 5 вищевказаного Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняті в межах їх повноважень.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток ( паїв)" від 04.02.2004р. №122 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Шепетівська районна державна адміністрація, приймаючи спірне розпорядження та укладаючи договір, діяла в межах вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" .

Матеріалами справи встановлено, що розпорядження прийнято головою Шепетівської районної державної адміністрації ОСОБА_105 січня 2015 року. Однак, розпорядженням Президента України від 23.12.2014р. № 1358/2014-рп ОСОБА_1 звільнено з посади голови Шепетівської РДА.

Розпорядженням Шепетівської районної адміністрації від 05.01.2015р. "Про припинення повноважень голови Шепетівської РДА ОСОБА_1" припинено повноваження голови Шепетівської РДА 06.01.15р." Згідно з поясненнями представника наказ про припинення повноважень голови може бути видано лише після отримання адміністрацією Розпорядження Президента України, засвідченого оригінальною печаткою.

Водночас, колегія суддів відзначає, що відповідно до п.7 Указу Президента України від 10.06.1997 №503/97, акти Верховної Ради України і Президента України про призначення відповідно до законодавства на посади і звільнення з посад набирають чинності з моменту їх прийняття. А тому спірне розпорядження, підписане ОСОБА_1, слід вважати таким, що видане останнім поза межами своїх повноважень.

Разом з тим, колегія суддів відмічає, що розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р, не може бути скасоване в судовому порядку, оскільки вичерпало свою дію шляхом виконання.

Зазначені правові позиції не суперечать висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-405а14, відповідно до якого прийняте міською радою (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу кооперативу у власність та оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки , оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства. Розгляд цього позову (про визнання протиправним та скасування рішення про передачу міською радою земельних ділянок) не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 3-553гс15.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання розпорядження голови Шепетівської райдержадміністрації від 05.01.2015 №1/2015-р недійсним.

З приводу вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) від 06.01.2015р. №1/нп суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зазначені пункти статті 203 ЦК України визначають, що правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналізуючи матеріали справи, та враховуючи вищевикладені висновки, колегія суддів констатує, що спірний договір відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Крім того, аналізуючи підстави звернення прокурора до суду, судова колегія зауважує наступне.

Згідно статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

За приписами статті 29 ГПК України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Разом з тим, прокурором у позовній заяві не зазначено, відносно яких саме інтересів держави наявна загроза порушення, або які саме інтереси держави порушено винесенням спірного розпорядження та спірного договору оренди.

Задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у даному випадку не є загрозою порушення чи порушенням інтересів держави.

Крім того, колегією суддів встановлено, і не оспорюється сторонами, що відповідач 2 належно користується спірною земельною ділянкою. Визнання недійсним спірного договору оренди призведе до відсутності належного обробітку земельної ділянки та підтримання її у належному для землекористування стані. Тобто даним позовом не дотримується пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою.

Вравховуючи все вищеописане, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

У зв"язку з наведеним, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, документально обґрунтованими, доведеними та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, у зв"язку з чим апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду підлягає скасуванню.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що призвело до помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Марія-2006" від 11.07.16р. задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2016 року у справі №924/219/16 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволеннні позову заступника прокурора Хмельницької області відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/219/16 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.