Рішення

від 29.06.2016 по справі 916/5148/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2016 р.Справа № 916/5148/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився,

від відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Одеської митниці ДФС

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Брок-Сервіс Марін”;

про стягнення 21 902 854,22 грн.

встановив:

Одеська митниця Державної фіскальної служби України (Одеська митниця ДФС) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Брок-Сервіс Марін” (ТОВ „Брок-Сервіс Марін”) про стягнення 21 902 854,22 грн. – збитків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між Південною митницею Міндоходів (правонаступником якої є Одеська митниця ДФС) та ТОВ „Брок-Сервіс Марін” договору про надання послуг відповідального зберігання № 293 від 10.04.2014р. щодо повернення прийнятого на зберігання майна, з огляду на що позивач зазнав збитків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.12.2015р. суддею Демешиним О.А. порушено провадження по справі № 916/5148/15 за даним позовом.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області № 247 від 16.02.2016р., та відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, а саме: перебування судді Демешина О.А. з 16.02.2016р. по 17.02.2016р. у відрядженні, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, відповідно до п. 4.2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області, по справі № 916/5148/15 призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 16.02.2016р., справу № 916/5148/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2016р. суддею Никифорчуком М.І. прийнято до провадження справу № 916/5148/15, розгляд справи призначено на 16.03.2016р.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. та від 06.04.2016р. розгляд справи відкладено на 06.04.2016р. та на 15.04.2016р., відповідно, згідно ст. 77 ГПК України.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області № 493 від 15.04.2016р., та відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, а саме: перебування судді Никифорчука М.І. з 11.04.2016р. на лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, відповідно до п. 4.2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області, по справі № 916/5148/15 призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи, справу № 916/5148/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2016р. суддею Мостепаненко Ю.І. прийнято до провадження справу № 916/5148/15, розгляд справи призначено в судовому засіданні.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 08.06.2016р.:

- строк розгляду справи продовжено до 30.06.2016р., згідно ст. 69 ГПК України;

- відкладено розгляд справи на 22.06.2016р., згідно ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. розгляд справи відкладено на 29.06.2016р., згідно ст. 77 ГПК України.

В судове засідання 29.06.2016р. представник позивача не з`явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 21877422 від 18.04.2016р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи: “за закінченням терміну зберігання”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29.06.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд встановив наступне.

10.04.2014р. між ТОВ „Брок-Сервіс Марін” (Зберігачем) та Південною митницею Міндоходів, правонаступником якої є Одеська митниця ДФС, (Поклажодавцем) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 293 (Договір), відповідно до якого Зберігач зобов'язався надати Поклажодавцю послуги відповідального зберігання предметів, вилучених по протоколам про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інші предмети, що підлягають передачі у власність держави України (п. 1.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору, майно зберігається на території Зберігача. З моменту фактичної передачі його Поклажодавцем Зберігачу, на останнього покладається обов'язок по збереженню майна в первинному вигляді з урахуванням природного зносу товарів.

Право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігачу або бути передане ним третім особам (п. 1.4 Договору).

Перелік та види майна, що передається на відповідальне зберігання, буде визначений в окремих Актах прийому – передачі майна на відповідальне зберігання, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.5 Договору).

Згідно розділу 5 Договору сторони узгодили, що:

-          послуги надаються Зберігачем після підписання договору у строк не пізніше 10 робочих днів та погоджуються сторонами шляхом підписання Акту окремо в кожному випадку (п. 5.1 Договору);

-          місце надання послуг за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 2 (п. 5.2 Договору).

У відповідності до п. 6.1.7 Договору сторони передбачили, що Поклажодавець має право проводити інвентаризацію майна, переданого для відповідального зберігання Зберігачу.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що Зберігач зобов'язаний:

-          забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання майна та вживати заходи необхідні для забезпечення схоронності майна, а після закінчення відповідального зберігання повернути Поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей (п. 6.3.4 Договору);

-          повернути майно Поклажодавцю за його першою письмовою вимогою (п. 6.3.6 Договору);

-          за першою вимогою Поклажодавця надавати йому можливість доступу до майна і перевірки умов відповідального зберігання (п. 6.3.7 Договору);

-          у разі зміни умов відповідального зберігання майна, а також виявлення нестачі, пошкоджень або псування майна – терміново складати відповідний Акт та негайно повідомляти про це Поклажодавця письмово та засобами зв'язку (п. 6.3.9 Договору);

-          видавати майно зі складу зберігання матеріально-відповідальній особі Поклажодавця, на підставі письмового розпорядження Поклажодавця у відповідності до Акту, не пізніше наступного дня після отримання вказаної вимоги (п. 6.3.10 Договору);

-          у разі проведення Поклажодавцем інвентаризацій майна, що знаходиться на зберіганні, забезпечити безперешкодний доступ членів інвентаризаційної комісії (п. 6.3.14 Договору).

У відповідності до п. 7.2 Договору, по кожному окремому факту передачі майна на відповідальне зберігання Зберігачеві Поклажодавець складає у 2 (двох) примірниках та підписує і засвідчує круглою печаткою зі свого боку Акт. Зберігач підписує і засвідчує круглою печаткою 2 (два) примірника Акту, а (один) з яких повертає Поклажодавцю.

П. 7.3 Договору визначено, що в Акті обов'язково зазначаються:

- перелік майна (із зазначенням його кількості, видів, характеристики, властивостей, необхідних для ідентифікації та зберігання п. 6.1.4) (п. 7.3.1 Договору);

- недоліки, дефекти, пошкодження майна (у випадку їх виявлення та/або попередження про них Поклажодавцем) (п. 7.3.2 Договору);

- вартість кожного окремого виду майна, яке передається на відповідальне зберігання (п. 7.3.3 Договору).

З моменту підписання відповідного Акту сторони набувають всіх прав та обов'язків щодо переданого на зберігання майна, відповідно до умов цього договору (п. 7.4 Договору).

Повернення майна здійснюється за першою вимогою Поклажодавця, шляхом укладання Акту на підставі письмової вимоги Поклажодавця (п. 7.5 Договору).

Майно повинно бути повернуто Поклажодавцю в такому стані, в якому воно передавалося на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей (п. 7.6 Договору).

Відповідно до п. 8.1 Договору, у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в України законодавством.

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 8.2 Договору).

П. 11.1 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, а в частині надання послуг діє по 31.12.2014р. або до повного виконання зобов'язань сторонами за договором (повне надання послуг, повних розрахунок на надані послуги). Сторони домовились, що згідно п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-ІV умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

П. 11.2 Договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Реорганізація Зберігача чи Поклажодавця, або перехід права власності на складські приміщення, де зберігається майно до інших осіб, не визначається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і зберігає свою чинність для нового власника (їх правонаступників), якщо інше не передбачається цим договором або чинним законодавством (п. 11.5 Договору).

На виконання умов договору про надання послуг відповідального зберігання № 293 від 10.14.2014р. Південною митницею Міндоходів передано на відповідальне зберігання ТОВ „Брок-Сервіс Марін” певне майно згідно з актами прийому-передачі від 14.04.2014р, від 18.04.2014р. та від 13.05.2014р.

На підставі наказу Південної митниці Міндоходів № 205-аг від 24.10.2014р. здійснено інвентаризаційну перевірку товарів, які були передані на відповідальне зберігання, зокрема, на склади ТОВ „Брок-Сервіс Марін”.

За результатами роботи інвентаризаційної комісії встановлено факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ „Брок-Сервіс Марін” за договором про надання послуг відповідального зберігання № 293 від 10.14.2014р., про що Південною митницею Міндоходів складено порівняльну відомість результатів інвентаризації товарів та транспортних засобів станом на 01.11.2014р. та протокол засідання інвентаризаційної комісії від 04.12.2014р.

При цьому, інвентаризаційною комісією запропоновано Управлінню фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку визначити суму збитків від нестачі майна згідно вимог Порядку № 116, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р., та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1891 „Про затвердження Методики оцінки майна” шляхом проведення незалежної оцінки збитків.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. № 311 „Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України” утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком № 1, у якому серед інших зазначена Одеська митниця ДФС. Пунктом 2 вищезазначеної постанови реорганізовані територіальні органи міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком № 1, в тому числі реорганізовано Південну митницю Мін доходів шляхом її приєднання до Одеської митниці ДФС.

13.07.2015р. між Одеською митницею ДФС та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки» укладено договір про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна № 161.

Відповідно до п. 1.1.1 договору № 161 від 13.07.2015р. виконавець зобов'язався за дорученням замовника провести незалежну оцінку вартості втраченого від нестачі майна, яке було надано на відповідальне зберігання, з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні даних товарів через митний кордон України.

П. 5.1 договору № 161 від 13.07.2015р. встановлено, що загальна ціна договору становить 560 грн., визначається відповідно Протоколу узгодження ціни (Додаток №2).

Згідно п. 6.1 договору № 161 від 13.07.2015р. оплата за проведену роботу здійснюється пропорційно обсягу виконаних робіт Замовником згідно з виставленим Виконавцем рахунком та актом виконаних робіт, підписаного сторонами.

Здавання роботи Виконавцем та приймання її результатів Замовником оформлюється шляхом підписання сторонами Акту виконаних робіт у 2 примірниках та по 1 для кожної із сторін договору (п. 6.2 договору № 161 від 13.07.2015р.).

На виконання умов договору про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна № 161 від 13.07.2015р. ТОВ «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки» 27.07.2015р. складено Звіт про оцінку ринкової вартості втраченого від нестачі майна, з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні товарів через митний кордон України, згідно якого встановлено, що вартість втраченого від нестачі майна, складає 21 902 294,22 грн.

ТОВ «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки» виконало в повному обсязі, а Одеська митниця ДФС прийняло послуги з оцінки вищезазначеного майна, згідно договору № 161 від 13.07.2015р., відповідно до чого сторонами складено та підписано Акт надання послуг № 90 від 28.07.2015р. на суму 560 грн.

За проведення незалежної оцінки майна за договором про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна № 161 від 13.07.2015р. Одеська митниця ДФС сплатила на користь ТОВ «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки» 560 грн., що вбачається з платіжного доручення № 1364 від 29.07.2015р.

Все вищезазначене і стало підставою для звернення Одеської митниці ДФС до суду з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Брок-Сервіс Марін” 21 902 854,22 грн. збитків, які складаються з: 21 902 294,22 грн. - ринкової вартості втраченого від нестачі майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ „Брок-Сервіс Марін” за договором про надання послуг відповідального зберігання № 293 від 10.14.2014р., 560,00 грн. – витрат на оплату послуг з проведення незалежної оцінки майна.

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено матеріалами справи між сторонами укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 293 від 10.04.2014р., відповідно до якого відповідач зобов'язався надати позивачу послуги відповідального зберігання предметів, вилучених по протоколам про порушення митних правил, конфіскованих за рішенням суду, переданих для зберігання та інші предмети, що підлягають передачі у власність держави України.

Згідно положень ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно положень ст. 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Статтею 949 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі підписаних уповноваженими особами актів приймання - передачі на зберігання від 14.04.2014р., від 18.04.2014р. та від 13.05.2014р. Південною митницею Міндоходів передано на відповідальне зберігання ТОВ „Брок-Сервіс Марін” товари за договором про надання послуг відповідального зберігання № 293 від 10.04.2014р.

Пунктом 6.3.4 договору № 293 від 10.04.2014р. передбачено, що Зберігач зобов'язаний забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання майна та вживати заходи необхідні для забезпечення схоронності майна, а після закінчення відповідального зберігання повернути Поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на відповідальне зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.

В процесі здійснення інвентаризаційної перевірки товарів, які були передані на відповідальне зберігання на склади ТОВ „Брок-Сервіс Марін” встановлено факт нестачі товару, переданого на зберігання митницею до ТОВ „Брок-Сервіс Марін”, про що Південною митницею Міндоходів складено протокол засідання інвентаризаційної комісії від 04.12.2014р.

Згідно із п. 4 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Державної митної служби України від 12.10.2009 № 1833/5/943, п. п. 2, 3 Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001 № 1724, п. 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, митні органи несуть відповідальність за збереження майна вилученого ними або конфіскованого за рішеннями судів.

13.07.2015р. між Одеською митницею Державної фіскальної служби України та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки» укладено договір про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна № 161.

Відповідно до Звіту №ОЦ09/15 від 27.07.2015р., наданого ТОВ «Науково-дослідний інститут судової експертизи та оцінки» на виконання умов договору № 161 від 13.07.2015р., ринкова вартість втраченого від нестачі майна, з урахуванням належних митних платежів, які підлягали сплаті при переміщенні товарів через митний кордон України, згідно якого встановлено, що вартість втраченого від нестачі майна, складає 21 902 294,22 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст. 950 ЦК України), а збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, згідно з вимогами ст. 951 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України: - у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості; - у разі пошкодження речі — у розмірі суми на яку знизилася її вартість.

Таким чином, приписами вищезазначених правових норм передбачено обов'язок зберігача повернути поклажедавцеві товар, який був прийнятий на зберігання, а в разі втрати (нестачі) або його пошкодження, відшкодувати збитки завдані поклажедавцеві.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги, заявлені позивачем про стягнення з відповідача 21 902 294,22 грн. – збитків, які є вартістю втраченого майна, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, отже підлягають задоволенню.

Пунктом 1 частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що до збитків відносяться, зокрема, і витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

З огляду на те, що витрати Одеської митниці ДФС на оплату послуг з проведення незалежної оцінки вартості втраченого від нестачі майна складають 560 грн., та підтверджуються платіжним дорученням № 1364 від 29.07.2015р., суд вважає за доцільне задовольнити також і позовні вимоги в частині стягнення 560грн. – збитків.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 21 902 854,22 грн. – збитків, спричинених втратою переданого на відповідальне зберігання майна.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Брок-Сервіс Марін” (65114, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, б. 47/3, код ЄДРПОУ 37170028) на користь Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, б. 21 А, код ЄДРПОУ 39441717) 21 902 854 (двадцять один мільйон дев'ятсот дві тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 22 коп. – збитків.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Брок-Сервіс Марін” (65114, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, б. 47/3, код ЄДРПОУ 37170028) на користь Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, б. 21 А, код ЄДРПОУ 39441717) 182 700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. – витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 02 липня 2016 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко