Ухвала

від 26.05.2016 по справі 826/14596/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2016 р. м. Київ К/800/10138/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Сіроша М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014

у справі № 826/14596/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерБус»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та скасування наказу про призначення позапланової невиїзної перевірки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІнтерБус» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ІнтерБус») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІнтерБус» на підставі наказу від 15.08.2013 №583; скасування наказу від 15.08.2013 №583 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІнтерБус»».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014, позов задоволено частково. Скасовано наказ ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №583 від 15.08.2013 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки». В решті позовних вимог - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що наказом від 15.08.2013 №583 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІнтерБус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АРС Трейд», з ТОВ «Ейс Контракшен менеджмент», ПП «Біко Агротрейд» за період з 01.06.2010 по 30.06.2013, тривалістю на 2 робочих дні з 20.08.2013. Перевірка призначена на підставі підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Відповідачем 19.08.2013 на адресу позивача направлено копію наказу від 15.08.2013 №583 та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.08.2013 №3015/10/22-208, які отримані ним 23.08.2013.

Задовольняю позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того що оскаржуваний наказ не містить посилання на положення Податкового кодексу України, які визначають порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, водночас в ньому відсутні посилання на норми Податкового кодексу України, а саме підпункти пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, яким встановлено підстави для проведення відповідної перевірки та в тексті наказу не зазначено про наявність відповідних обставин.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача, пов'язаних з проведенням документальної невиїзної перевірки, оскільки дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі оскаржуваного наказу самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання таких дій протиправним

Колегія судів, не може повністю погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

В силу вимог пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України умовою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Ця норма встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24.05.2012 №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки».

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Отже, аналізовані норми Податкового кодексу України для дотримання балансу публічних і приватних інтересів встановлюють умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вирішуючи даний спір по суті, суди встановили, що у відповідності з наказом від 15.08.2013 №583 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІнтерБус», перевірка повинна проводитися з 20.08.2013 тривалістю 2 дні, однак не зясували чи був позивач ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку проведення перевірки з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення такої.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

Однак, судами попередніх інстанцій, в порушення вказаних норм процесуального права, не було досліджено всіх обставин справи.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову зроблено без повного з'ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.В. Сірош