Рішення

від 03.03.2016 по справі 188/1097/15-ц

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1097/15-ц

Провадження № 2/188/28/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року

смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд, Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Курочкіної О.М. при секретарі Лукіній Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровській області про визнання права користування земельною ділянкою в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про визнання права користування у порядку спадкування земельною ділянкою розміром 50.0 Га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, ОСОБА_2. За життя у володінні померлого знаходилося 50 га землі сільськогосподарського призначення на підставі Державного акту на право довічного успадкованого володіння землею, виданого 22 липня 1990 року на підставі рішення IX сесії XXI скликання Миколаївської сільської ради Петропавлівського району та зареєстрованого в книзі записів державних актів 22 жовтня 1992 року №16.

05.11.1992 року ОСОБА_2 створив та зареєстрував селянське (фермере) господарство «ВОСХОД», ідентифікаційний код 19146947.

Позивачка звернулася до Першої Павлоградської нотаріальної контори Дніпропетровської області за оформленням прав на спадщину за законом на вказану вище земельну ділянку, але нотаріус відмовив вчинити нотаріальну дію у зв'язку з тим, що відсутня державна реєстрація за спадкодавцем права користування відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Позивачка вважається себе такою, що прийняла спадщину відповідно до ст.1268 ЦК України, але у зв'язку з відсутністю документів, передбачених п.4.2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», і вирішенням даного питання звернулася до суду.

На підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2015 року по справі №188/1467/15-ц, за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) визнано право власності у порядку спадкування на Селянське (фермерське) господарство «ВОСХОД» (ЄДРПОУ 19146947), після смерті її чоловіка, ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

29 січня 2016 року відповідна інформація внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міністерства юстиції України.

В судове засідання сторона позивача надала письмові пояснення та заяву про розгляд справи у їх відсутність, уточнено позовні вимоги.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені, але в судове засідання не з'явились.

Суд відповідно до вимог ЦПК України, вважає можливим розгляд справи у відсутність сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги викладенні в позові є такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка відповідно до рішення Петропавлівського районного суду від 16.12.2015 року є спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_2

Суд бере до уваги , що померлий ОСОБА_2 мав право довічного володіння земельною ділянкою відповідно до Державного акту (а.с.5-8).

Письмовими доказами підтверджується, що позивачці дійсно нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до Довідки №2/10-24713 від 25.09.2014 року наданої управлінням Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, земельна ділянка площею 50.0 га, розташована у Петропавлівському районі Миколаївської сільської ради, є державної форми власності, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, С(Ф)Г, користувач (за наявності) С(Ф)Г "Восход", голова ОСОБА_2, вид користування : постійне користування, кадастровий номер земельної ділянки відсутній.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зазначена норма узгоджена з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок" від 05.03.2009року. До цього, щодо права власності та постійного користування діяли правила, за якими право на земельні ділянки виникало виключно після його оформлення відповідними документами. Це правило було закріплено і у первинній редакції ЗКУ УРСР 1990 р., і в ред. 1992 р. (ст. ст. 22, 23). Таке ж правило було закріплено у ЗКУ УРСР 1970 р. (ст. ст. 20 - 22). ЗКУ УСРР 1922 р. аналогічного правила не містив, хоча й передбачав видачу певних посвідчуючих документів після державного запису (державної реєстрації) утворених землекористувань (ст. 193), вказуючи при цьому, що інші документи є недійсними та не є доказами законності землекористування (ст. 194), що є обгрунтованою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що на даний час, через відсутність механізму реалізації Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та враховуючи положення п. 2 розд. II Закону України N 1878 від 11.02.2010, реєстрація прав на земельну ділянку відповідно до цього Закону не здійснюється. П. 3 розд. II Закону України від 05.03.2009 N 1066-VI (яким ст. 125 ЗКУ викладена у чинній редакції) передбачає, що "до створення єдиної системи органів реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, право власності або право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації земельної ділянки". Відповівдно до ст. 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Тобто, позивачка після померлого чоловіка, ОСОБА_2 на момент смерті якого , право власності або право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації земельної ділянки, відповідно до наданих доказів, не отримала право на спадкування права користування земельною ділянкою в порядку спадкування.

Відмовляючи у позові суд бере до уваги, що відповідно до ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач). Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як роз'яснено у Пленумі Верховного Суду України у п.10 постанови №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Оскільки законодавством України передбачено лише договірний порядок установлення емфітевзису, та приймаючи до уваги, що позивач просить визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою, яка є державною власністю та була виділена померлому для сільськогосподарських потреб, відповідно до вимог закону право користування якою не може бути передано в порядку спадкування. Кожна особа наділена правом звернення до власника земельної ділянки для оформлення своїх прав на користування нею, яке посвідчується Державним актом на право користування земельною ділянкою та таке право користування припиняється у звязку зі смертю особи, тобто право користування земельною ділянкою не може переходити спадкоємцю оскільки діє лише доки особа наділена цивільно-правовою дієздатністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.1272 ЦК України ,ст.57,60, 64, 212-215, ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровській області про визнання права користування земельною ділянкою в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. М. Курочкіна