Постанова

від 17.04.2007 по справі 28/338-06-8709

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/338-06-8709

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" квітня 2007 р. Справа № 28/338-06-8709

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:    Мирошниченко М. А.,

                      Суддів:    Ліпчанської Н. В., Шевченко В. В.,

(згідно розпорядження Голови суду  В. С. Балуха №137 від 06.11.2006 р., склад колегії суддів змінений з колегії суддів у складі суддів: Разюк Г. П., Колоколова С. І. та Петрова М. С. на  колегію суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.),

(згідно розпорядження Голови суду  В. С. Балуха №40 від 11.04.2007 р., склад колегії суддів змінений з колегії суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Бєляновського В. В. та Шевченко В. В. на  колегію суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Ліпчанської Н. В. та Шевченко В. В.),

при секретарі   -   Волощук О. О.,

за участю представників:

позивача  – не з'явився,                                                                                   

відповідача – Макаров В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу   ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”, м. Одеса

на  рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2006 р.

у справі   №28/338-06-8709

за позовом  ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”, м. Одеса

до   ТОВ „Бізнес-центр „Примор'я”, м. Одеса

про  повернення безпідставно набутого майна,

    ВСТАНОВИЛА:

       30.08.2006 р. (вх. №10584) ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до ТОВ „Бізнес-центр „Примор'я” про повернення безпідставно набутого майна, а саме, зобов'язання ТОВ „Бізнес-центр „Примор'я” повернути у володіння та користування ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” нежилі приміщення першого поверху (площа 442,9 кв.м.) та підвалу (площа 442,9 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22 (а.с. 2-3). Свої  вимоги воно мотивувало наступним.

Згідно договору оренди від 01.04.2001 р. б/н, укладеного з ТОВ „Франк - маркет”, ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” є орендарем  нежилих приміщень першого поверху (площа 442,9 кв.м.) та підвалу (площа 442,9 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22. Цей договір укладений строком на 10 років –до 01.04.2011 р.. 30.07.2006 р. представниками відповідача самовільно, без жодних пояснень, силоміць були захоплені зазначені приміщення. На час звернення з позовом, позивач, який володіє зазначеним майном на підставі договору оренди, фактично позбавлений можливості користуватися ним. В обґрунтування свого позову позивач послався на ч.1 ст. 1212, ст. 1213 ЦК України.

29.09.2006 р. (вх. №21290) позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (а.с. 39), в якій просив накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху (площа 442,9 кв.м.) та підвалу (площа 442,9 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22.

17.10.2006 р. (вх. №22854) позивач надав суду доповнення до позову (а.с. 43-44), в якому просив його задовольнити та, крім вказаного у самому позові, зазначив, що для забезпечення умов здійснення господарської діяльності в орендованих приміщеннях ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” самостійно укладено договори на постачання електроенергії, тепла та інших комунальних послуг, здійснено інші заходи, які необхідні для забезпечення ведення господарської діяльності в орендованих приміщеннях. За наявними у позивача відомостями власник приміщення - ТОВ „Франк –маркет” продало нежилі приміщення, які передано в оренду, відповідачу - ТОВ „Бізнес центр „Примор'я”. При цьому, ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” не було повідомлено про продаж об'єкту оренди, чим, зокрема, порушено переважне право позивача перед іншими особами на придбання об'єкту оренди (п.2 ст. 777 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 23 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна”, в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. А, відповідно до ч.1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найом, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Таким чином, відповідач зобов'язаний був дотримуватися умов договору оренди від 01.04.2001 р., у тому числі й в частині обов'язку надання позивачу зазначеного майна у користування на строк, що обумовлений у договорі. Але 30.07.2006 р. представники відповідача самовільно, без жодних пояснень, силоміць захопили зазначені приміщення, тим самим відповідач фактично здійснив односторонню зміну зобов'язання, що випливає з договору оренди, по наданню в користування позивача строком на 10 років об'єкту оренди, чим порушив вимоги ст. 525 ЦК України. ТОВ „Спортивний клуб „Одеса”, яке має право володіти та користуватися зазначеним майном на підставі договору оренди, позбавлено можливості володіння та користування ним. Отже, позивачем порушено умови договору оренди, якій є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Рішенням господарського суду Одеської  області  від 18.10.2006 р. (суддя Гуляк Г.І.) у задоволенні позову відмовлено  (а.с. 51-52). Клопотання позивача про забезпечення позову залишено судом без задоволення, оскільки він не надав доказів фактичного знаходження відповідача - ТОВ „Бізнес-центр „Примор'я” у вказаних приміщеннях. Своє рішення суд мотивував тим, що між ДП „Одеська залізниця” та ТОВ „Франк –маркет” 21.06.1996 р. було укладено договір купівлі-продажу частини нежилого приміщення, площею 832,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22, та його посвідчено нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Пучковою І.А. 08.10.1997 р.. 01.04.2001 р. між ТОВ „Франк –маркет” та ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” було укладено договір оренди нежилого приміщення на першому поверсі (площа 442,9 кв.м.) та підвалу (площа 442,9 кв.м.), за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22. Відповідно до п.6.1 договору, строк дії оренди встановлено з моменту підписання сторонами договору, тобто з 01.04.2001 р. до 01.04.2011 р.. Однак, на думку суду, подаючи позовну заяву, позивач  не надав жодного доказу того, що відповідач з 30.07.2006 р. і на час розгляду справи силоміць захопило і утримує вищевказані приміщення. Також, позивачем не доведений той факт, що у приміщення на першому поверсі (площа 442,9 кв.м.) та підвалу (площа 442,9 кв.м.), за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22, змінився власник, а саме, як вказує позивач, ним став відповідач - ТОВ „Бізнес-центр „Примор'я”. Наявність у матеріалах справи періодичного друкованого видання, де на стор. 61 розміщено оголошення щодо продажу 1-го та 5-го поверхів жилого будинку в Приморському районі, який знаходиться в м. Одеса, Французький бульвар / вул. Довженко, не може бути розцінений судом як належний та допустимий доказ неправомірного знаходження у приміщені на першому поверсі (площа 442,9 кв.м.) та підвалі (площа 442,9 кв.м.), за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22, ТОВ „Бізнес-центр „Примор'я”. Відповідно до договору б/н від 01.04.2001 р., позивач займає вказані приміщення на правах оренди, тобто має право тільки користуватися   об'єктом оренди та доказів  того,   що   відповідач   чинить   перешкоди   в   користуванні   орендованим  майно, позивачем не надано. Відповідно до ст. 2 ЗУ „Про власність”,   тільки власник має виключне право користуватися трьома складовими права власності, а саме, володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Вимога позивача щодо повернення йому у володіння приміщення на першому поверсі (площа 442,9 кв.м.) та підвалу (площа 442,9 кв.м.), за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22, порушує право власності особи, яка володіє вказаним приміщенням як власник.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позов, з тих же підстав, що були викладені позивачем у самому позові, доповненні до нього, а також враховуючи те, що 22.09.2006 р. позивач звернувся до суду з клопотанням витребувати в КП „ОМБТІ і РОН” довідку щодо реєстрації права власності на нежилі приміщення першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22. Зазначене клопотання судом не задоволено, при цьому, порушено вимоги ст. 38 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Отже, судом при вирішенні справи не встановлено власника спірних нежилих приміщень. При цьому, як вказує скаржник, мотивувальна частина рішення є суперечливою, адже далі суд вказує на відповідача, як на власника спірних приміщень, хоча це не підтверджено доказами у справі. У судовому засіданні поясненнями представника позивача було встановлено, що 30.07.2006 р. представники відповідача самовільно, без жодних пояснень, силоміць захопили зазначені приміщення. Ці обставини також викладено у позовній заяві та у доповненні до позовної заяви. Доказів, що спростовують цей факт, у справі немає. Відповідачем, через його неявку до суду, жодні докази у справі не надавалися. Належність та допустимість пояснень представника позивача щодо зазначеного факту судом не спростовано. Отже, судом при вирішенні справи порушено вимоги ст.ст. 32,43 ГПК України щодо визнання інформації, яка отримана з пояснень представника позивача, доказом та всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2006 р. розгляд справи було призначено на 12.12.2006 р., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.  

  Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2006 р., за клопотанням сторін, апеляційне провадження у справі було зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом  справи №30-4/275-06-6438.

  Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2007 р., за клопотанням відповідача та у зв'язку з розглядом Одеським апеляційним господарським судом справи №30-4/275-06-6438 та набранням прийнятої по неї постанови законної сили, провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 17.04.2007 р. об 11:00, про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.  

    17.04.2007 р. відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду –без змін.  

      Оскільки  представник відповідача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового засідання, така фіксація, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась, але вівся протокол судового засідання.            

   Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про день, час і місце його проведення, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому копії ухвали про поновлення апеляційного провадження з цієї справи. Про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, тобто не скористався своїм правом на участь в апеляційному провадженні, і судова колегія, враховуючи думку представника відповідача, прийняла рішення про розгляд скарги за його відсутністю.             

        Представник відповідача в усних поясненнях наданих суду апеляційної інстанції просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення без змін.

           За згодою представника відповідача, згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

             Заслухавши усні пояснення представника відповідача, ознайомившись з доводами  апеляційної скарги та запереченнями на неї, дослідивши обставини і матеріали  справи,  в тому числі наявні у них докази,  відповідність викладеним  в рішенні висновкам  цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія  встановила наступне.  

                Як свідчать матеріали справи і ці обставини встановив та дослідив місцевий суд, між ТОВ „Франк - маркет” (орендодавець) та позивачем - ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” (орендар) 01.04.2001 р.  було укладено договір оренди б/н,  згідно умов якого орендодавець передав, а орендар (позивач) прийняв у платне строкове (до 01.04.2011 р.) користування (оренду) нежитлові приміщення першого поверху (площа 442,9 кв.м.) та підвалу (площа 442,9 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,22 (а.с. 4-5).

            Позивач посилається у позові (доповненні до нього),  що 30 липня 2006 р. відповідач, який став власником вищезазначених приміщень, самовільно захопив їх та позбавив його можливості користуватись ними.

                 Місцевий суд відмовив у задоволенні позову з посиланням на те, що позивач не довів, що відповідач самовільно захопив спірні приміщення  та позбавив позивача можливості користуватись ними.

            Оспорюючи рішення місцевого суду, позивач зазначив такі підстави для його скасування:

- місцевий суд не встановив власника спірних приміщень, хоча він (позивач) заявляв клопотання про витребування в КП „ОМБТІ та РОН” даних про те, хто є їх власником;

- місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку, що він (позивач) не довів факту порушення з боку відповідача його прав на користування спірними приміщеннями.

             Ознайомившись та проаналізувавши матеріали справи та наявні у них докази, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, що позивач  не надав суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б (крім посилання на це позивача у позові),  підтверджували, що відповідач дійсно  захопив  спірні приміщення та позбавив його (позивача) можливості користуватись ними, хоча обов'язок по доказуванню зазначених обставин, відповідно до ст. 33 ГПК України, в даному випадку лежав на позивачеві.

                З викладеного вбачається, що позивач  не довів обґрунтованість своїх матеріально - правових вимог і, відповідно, місцевий суд вмотивовано відмовив у задоволенні його позову.

            Крім того, з рішення господарського суду Одеської області  від 24.11.2006 р. у справі №30-4/275-06-6438, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2007 р., вбачається, що вищезазначений договір оренди визнано недійсним, тобто у позивача відсутні будь-які  правові підстави для зайняття та користування спірними приміщеннями і, відповідно, будь-які права вимагати їх звільнення будь-якими особами, в тому числі відповідачем. Крім того, з вищевказаного рішення вбачається, що власником цих приміщень є саме відповідач з цієї справи.

              З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що зазначені позивачем в апеляційній скарзі доводи не обґрунтовані та не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду та задоволення його позову.  

               Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

           Перевіряючи, згідно приписів ст. 101 ГПК України, законність і обґрунтованість  рішення місцевого суду в повному обсязі, тобто не тільки на підставах, викладених в апеляційній скарзі,  судова колегія не встановила  будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

            З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких, передбачених ст. 104 ГПК України, правових підстав для  скасування рішення місцевого суду.

                Керуючись ст.ст. 99, 101-105  ГПК  України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

            Рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2006 р. у справі №28/338-06-8709 -  залишити без змін, а апеляційну скаргу  ТОВ „Спортивний клуб „Одеса” (м. Одеса) на зазначене судове рішення - без задоволення.

            Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                        Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                                       Ліпчанська Н. В.

                                                                                                                   Шевченко В. В.