Рішення

від 22.06.2016 по справі 910/6345/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016Справа №910/6345/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Робікон»

до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 281943,57 грн.,

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Робікон»

про стягнення 203418,69 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Тесля А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Савка В.В. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення суми заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань перерахувати Позивачу його частину коштів за умовами агентського договору № 14-УЗШК від 06.02.2015.

Відповідач вимоги позову не визнав, оскільки вважає, що Позивач у свою чергу винен йому кошти, як комерційному агенту, по указаному агентському договору № 14-УЗШК від 06.02.2015, у зв'язку з чим заявив власний позов про стягнення з Позивача суми заборгованості з агентської винагороди та санкцій у зв'язку з її несвоєчасною оплатою разом у сумі 203418,69 грн.

Позивач проти вимог зустрічного позову заперечує, з підстав, що за умовами договору агентську винагороду він виплачує Відповідачу після погашення перед ним самим заборгованості та від її розміру, відтак існування заборгованості Відповідача перед Позивачем унеможливлює перерахування агентської винагороди у вигляді 15% від суми, яка має бути перерахована Відповідачем Позивачу та є предметом спору по первісному позову.

У судових засіданнях 11.05.2016 та 25.05.2016 оголошувались перерви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які брали участь у судових засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 06.02.2015 між ДП «Українська залізнична швидкісна компанія» (правонаступником якого є Відповідач), як Комерційним агентом, та Позивачем, як Довірителем, Агентського договору № 14-УЗШК та додаткових угод до нього з №1 по №3 (копії залучені до справи, далі разом - Договір), Позивачем були передані, а Відповідачем прийняті послуги за грудень 2015 року, січень 2016 року та лютий 2016 року на загальну суму 867915,63 грн., що підтверджується залученими до справи актами здачі-приймання робіт. Указані акти підписані сторонами, скріплені їх печатками та зауважень не містять.

Судом, враховуючи у сукупності умови п.п. 1.1 та 2.1.3 Договору та надані сторонами у судових засіданнях пояснення встановлено, що під наведеними у вищеописаних актах «послугами» (далі - послуги) сторони розуміють саме встановлені п. 1.1 Договору послуги з реалізація сервісних послуг харчування (продуктові набори та чай), від вартості яких обраховуються у встановленому Договором порядку та розмірі агентська винагорода Відповідача за сприяння (далі - агентські послуги, за які передбачена агентська винагорода) у вчиненні вищеописаних правочинів - послуг з реалізація сервісних послуг харчування.

Договір, як правочин, на даний час є правомірним в силу положень ст. 204 ЦК України, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та оскільки на даний час він не визнаний судом недійсним.

Строк дії Договору, з урахуванням Додаткової угоди №3, встановлено до 01.03.2016.

Із залучених до матеріалів справи актів звірки взаєморозрахунків, які підписані сторонами, та що також визнається Відповідачем, що окрім послуг на суму 867915,63 грн., Позивачем було надано Відповідачу також послуг по Договору на суму 593730,37 грн., а разом 1461646 грн.

Матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача до Позивача претензій щодо якості та/або комплектності указаних послуг на суму 1461646 грн., і надання послуг на указану суму не заперечується Відповідачем.

З огляду на наведене у суду не виникає сумніву щодо достовірності обставини надання послуг Позивачем на суму 1461646 грн. та добровільності визнання обставини надання послуг на суму 1461646 грн. Відповідачем, тому ця обставина в силу ч. 1 ст. 35 ГПК України визнається такою, що може не доказуватися перед судом, тобто достовірною.

Залученою до матеріалів справи банківською довідкою підтверджується, що з 1461646 грн. від Відповідача в оплату наданих по Договору послуг у період з 01.12.2015 по 30.03.2016 надійшло 1179702,43 грн. і ця обставина також не заперечується сторонами, та отже різниця між сумою наданих та оплачених послуг становить 281943,57 грн., що є предметом спору по первісному позову.

Предметом зустрічного позову є стягнення Відповідачем з Позивача 185532,19 грн. - 15% агентської винагороди, обрахованої від вартості наданих Позивачем у листопаді 2015 року, грудні 2015 року, січні 2015 року та лютому 2015 року та оплачених Відповідачем послуг, а також нарахованих у зв'язку з несплатою санкцій: 14324,07 грн. 10% штрафу, 1222,34 грн. 3% річних та 2340,09 грн. інфляційних.

Судом встановлено, що за умовами Договору, комерційний агент (Відповідач) у порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду зобов'язується надавати Довірителю (Позивачу) послуги із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок Позивача таких правочинів: реалізація сервісних послуг харчування (продуктові набори та чай) (послуги).

За умовами п. 2.1.3 Договору, Відповідач веде облік з фактично наданих Послуг та не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, перераховує на розрахунковий рахунок Позивача кошти від загальної суми Послуг, зазначених в АВІЗО (наданих від залізниць України) з урахуванням ПДВ, надає Позивачу Акт наданих послуг та рахунок, а Позивач зобов'язаний протягом 1го дня сплатити Відповідачу агентську винагороду у розмірі 15% від загальної суми.

Відповідно до п. 3.2 Договору, Позивач зобов'язаний сплатити Відповідачу агентську винагороду у розмірі 15% від загальної суми послуг, зазначених в АВІЗО наданих від залізниць України з урахуванням ПДВ.

Отже, у Договорі сторони передбачили чітку послідовність дій: Відповідач, ведучи облік з фактично наданих послуг, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, перераховує на розрахунковий рахунок Позивача кошти загальної суми послуг, зазначених в АВІЗО (наданих від залізниць України) з урахуванням ПДВ, та на ці суми надає Позивачу акти наданих послуг та рахунок, а Позивач у свою чергу зобов'язався від суми отриманих коштів за послуги протягом 1го дня перерахувати Відповідачу агентську винагороду у розмірі 15% від загальної суми послуг.

Відповідач стверджує, що ним було перераховано Позивачу 100 % вартості послуг по Договору за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року включно згідно актів виконаних робіт (наданих обумовлених договором послуг з реалізація сервісних послуг харчування), тоді як Позивач свої зобов'язання з перерахування агентської винагороди не виконує з 30.11.2015.

Судом твердження Відповідача перевірені та оцінюються критично, зокрема, оскільки з залучених до матеріалів справи виписок (довідки) банку про рух коштів та актів звірки взаєморозрахунків, вбачається, що станом на 30.11.2015 заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 593730,37 грн. та виникла на підставі актів: № ОУ-0000019 від 30.09.2015 (2 шт.), № ОУ-0000020 від 31.10.2015 (3 шт.) та ОУ-0000023 від 30.11.2015 (3 шт.), та у зв'язку з несплатою 593730,37 грн. заборгованості у Позивача станом на 30.11.2015 усупереч твердженням Відповідача не виникло обов'язку перерахувати Відповідачу 15 % комерційної винагороди, оскільки вона перераховується від суми перерахованих Відповідачем Позивачу сум в оплату послуг з реалізація сервісних послуг харчування.

Судом перевірено розрахунки позовних вимог по первісному та по зустрічному позовах.

По первісному позову розрахунок заборгованості судом після перевірки визнано обґрунтованим і арифметично правильним; розмір заборгованості є доведеним залученими Позивачем до справи доказами, а також відсутністю їх належного спростування з боку Відповідача. Оскільки у встановлені Договором строки та всупереч ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України Відповідач з Позивачем по сумі заборгованості 281943,57 грн. не розрахувався, то позовні вимоги первісного позову про стягнення 281943,57 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розрахунок заборгованості, здійснений судом, який також співпав з розрахунком заборгованості, здійсненим Позивачем, суд залучив у вигляді таблиці додатком до рішення.

По зустрічному позову розрахунок заборгованості судом також перевірено, але після перевірки визнано лише частково обґрунтованим - на суму 120740,66 грн. заборгованості, зокрема оскільки по деяким актам Відповідач неправильно визначив дату прострочення, а по деяким прострочення не настало (акт не було оплачено тому зустрічне зобов'язання з перерахування комісійної винагороди не виникло). Докладно всі здійснені судом розрахунки будуть викладені нижче у розрахунку заборгованості, здійсненому судом, у якому суд визнав обґрунтованими вимоги зустрічному позову частково - на суму 120740,66 грн., та який суд залучив у вигляді таблиці додатком до рішення.

Оскільки у встановлені Договором строки та всупереч ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України Позивач з Відповідачем по сумі визнаної судом обгрунтованою заборгованості 120740,66 грн. не розрахувався, то позовні вимоги зустрічного позову у частині стягнення 120740,66 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У іншій частині вимог зустрічного позову у частині стягнення заборгованості суд у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Позивач є порушником грошового зобов'язання на суму 120740,66 грн., що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- штрафу на підставі п. 4.2 Договору та статей 546, 549 ЦК України;

- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок штрафу, втрат від інфляції та 3% річних судом також перевірено та визнано частково обґрунтованим і частково арифметично правильним, що буде обгрунтвоано нижче у розрахунку, здійсненому судом, який суд залучив у вигляді таблиці додатком до рішення.

Позаяк суд обмежений розміром заявлених позовних вимог, то вимоги зустрічного позову у частині стягнення 2340,09 грн. втрат від інфляції суд задовольняє у повному обсязі (за розрахунком суду обгрунтованою є більша сума), а вимоги про стягнення штрафу та 3% річних суд задовольняє частково: 12074,06 грн. штрафу та 838,02 грн. 3% річних.

У іншій частині вимог зустрічного позову про стягнення штрафу та 3% річних суд у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України по первісному позову покладається на Відповідача, а по зустрічному позову - на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Позаяк клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору не заявлялось, то судом дане питання наразі не вирішується.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Робікон» (м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 9, офіс 32; ідентифікаційний код 34882536) 281943 (двісті вісімдесят одну тисячу дев'ятсот сорок три) грн. 57 коп. заборгованості, а також 4229 (чотири тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 15 коп. судового збору.

Видати наказ.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Робікон» (м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 9, офіс 32; ідентифікаційний код 34882536) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) 120740 (сто двадцять тисяч сімсот сорок) грн. 66 коп. заборгованості, 2340 (дві тисячі триста сорок) грн. 09 коп. втрат від інфляції, 12074 (дванадцять тисяч сімдесят чотири) грн. 06 коп. штрафу, 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 02 коп. 3% річних, а також 2039 (дві тисячі тридцять дев'ять) грн. 89 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.07.2016

Суддя Сташків Р.Б.