Постанова

від 30.06.2016 по справі 813/696/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року № 813/696/16

м.Львів

Львівський окружний адмінстративний суд в складі:

головуючого судді Сакалош В.М.,

за участю секретаря судового засідання Войтко І.В.,

представника позивача Малишак А.С.,

представника відповідача Булаш З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Юридична компанія «Козаков і партнери» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Юридична компанія «Козаков і партнери» (надалі - Позивач) до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Державної фіскальної служби у Львівській області (надалі Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, про зобов'язання вчинити дії. У позовних вимогах Позивач просить адміністративний суд:

-визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №2470-23 від 24.06.2015 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №16509/85/13-04-15-03-12 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку Приватному підприємству «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287).

-зобов'язати Державну податкову інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області поновити Приватне підприємство «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287) в реєстрі платників єдиного податку з 31.12.2015 року.

-зобов'язати Державну податкову інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області внести зміни у картку особового рахунку Приватного підприємства «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287) з урахуванням інформації щодо сплати Приватним підприємством «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287) єдиного податку згідно платіжного доручення №422 від 19.03.2015 року у сумі - 50 260,00 коп.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним.

Приватне підприємство «Юридична компанія «Козаков і партнери» було зареєстровано з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року на спрощеній системі оподаткування та згідно інформації з Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області Позивач належав до 3 групи платників єдиного податку, а відповідна ставка єдиного податку станом на момент анулювання свідоцтва становила - 4% від суми отриманого доходу.

Рішенням Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області №16509/85/13-04-15-03-12 анулювано свідоцтво платника єдиного податку Позивача з огляду на що Приватне підприємство «Юридична компанія «Козаков і партнери» з 01 січня 2016 року та по сьогоднішній день не може застосовувати спрощену систему оподаткування та з вказаного періоду перебуває на загальній системі оподаткування.

Відповідач прийняв вказане рішення з огляду на наявність у Позивача податкового боргу із сплати єдиного податку у розмірі - 49001,49 грн., що відповідно до вимог Податкового кодексу України є умовою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Позивач вважає рішення податкового органу на підставі якого було анульовано свідоцтво платника єдиного податку протиправним та просить його скасувати.

На думку Позивача, у Відповідача не було передбачених законом підстав для прийняття оспорюваного рішення, оскільки у Позивача відсутній податковий борг. Зазначає, що 19.03.2015 року надав до ПАТ «Банк «Київська Русь» платіжне доручення №422 про переказ із власного розрахункового рахунку на користь місцевого бюджету Галицького району м. Львова грошових коштів у розмірі 50260,00 грн. з призначенням платежу - «Єдиний податок з юридичних осіб 4% за 1 квартал 2015 року».

Однак, платіжне доручення так і не було виконане банком, оскільки з 20.03.2015 року у ПАТ «Банк «Київська Русь» було введено тимчасову адміністрацію, а тому банк повідомив Позивача про неможливість виконання та проведення платежу.

Позивач посилається на п.8.1 ст.8 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», у якому зазначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

При цьому Позивач у адміністративному позові, додаткових поясненнях вказує, що обов'язок платника податків із сплати до бюджету обов'язкових платежів вважається виконаний з моменту подання та реєстрації у банківській установі платіжного доручення на переказ грошових коштів.

Тому Позивач наголошує, що з поданням до установи банку платіжного доручення на перерахування суми податкового зобов'язання, в тому числі і з єдиного податку обов'язок Позивача щодо сплати відповідної суми обов'язкового платежу припинився, а тому фактично Позивач не може вважатися таким, що має невиконані (не сплачені) податкові зобов'язання і як логічний результат - податковий борг відсутній, відповідно підстав для виключення Позивача з реєстру платників єдиного податку у податкового органу не було.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.

У поданих до суду запереченнях на адміністративний позов Відповідач посилається на те, що у Приватного підприємства «Юридична компанія «Козаков і партнери», внаслідок несплати самостійно поданої податкової декларації єдиного податку юридичної особи за 1-й квартал 2015 року №9084768645 від 03.05.2015 року виник податковий борг, у зв'язку з чим ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» сформована та направлена податкова вимога №2470-23 від 24.06.2015 року.

Так Відповідач повідомив суд, що 20.05.2015 року пройшли нарахування ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» по декларації із сплати єдиного податку юридичної особи за 1-й квартал 2015 року (номер декларації №9084768645 від 03.05.2015 року) . Сума нарахувань єдиного податку - 23 549,17 грн.

19.08.2015 року пройшли нараховування ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» по декларації із сплати єдиного податку юридичної особи за 2-й квартал 2015 року (номер декларації №9164230947 від 05.08.2015 року) . Сума нарахувань єдиного податку - 25 413,85 грн. Дані суми не були сплачені Позивачем, а тому Відповідача вважає свої дії правомірними та такими, що прийняті в межах норм чинного законодавства, оскільки наявність податкового боргу згідно положень пп. 3 п.299.10 ст.299 ПК України є однією із підстав для анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Представник Відповідача у судовому засіданні подані заперечення підтримав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство «Юридична компанія «Козаков і партнери» було зареєстровано з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року на спрощеній системі оподаткування та згідно інформації з Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області Позивач належав до 3 групи платників єдиного податку.

20.05.2015 року пройшли нарахування ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» по декларації із сплати єдиного податку юридичної особи за 1-й квартал 2015 року (номер декларації №9084768645 від 03.05.2015 року) . Сума нарахувань єдиного податку - 23 549,17 грн.

24.06.2015 року Державною податковою інспекцією в Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області було сформовано податкову вимогу за №2470-23 на загальну суму боргу 23541,68 грн., по єдиному податку з юридичних осіб та надіслано 26.06.2015 року за юридичною адресою ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287), м. Львів, пл. Маланюка, 2/2a. У даній податкові вимозі зазначається, що відповідна сума є податковим боргом за узгодженими грошовими зобов'язаннями зі сплати єдиного податку.

19.08.2015 року пройшли нарахування ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» по декларації із сплати єдиного податку юридичної особи за 2-й квартал 2015 року (номер декларації №9164230947 від 05.08.2015 року) . Сума нарахувань єдиного податку - 25 413,85 грн.

Позивачем 08.06.2015 року до ДПІ у Галицькому районі ГУ ДФС у Львівській області було надано письмові пояснення (заперечення) щодо наявності у ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» податкового боргу. У даних поясненнях (запереченнях) Позивачем доводиться до відома податкового органу інформація про те, що обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання на загальну суму 50 260,00 гривень Позивачем виконано своєчасно шляхом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідної суми. До даних пояснень (заперечень) додано належним чином засвідчену копію відповідного платіжного доручення, копію відповіді ЛФ ПАТ «Банк «Київська Русь» від 25.03.2015 року про неможливість виконання платіжного доручення. Факт направлення письмових пояснень Відповідача підтверджено поштовою квитанцією від 10.06.2015 року.

ДПІ у Галицькому районі ГУ ДФС у Львівській області на підставі абз.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, а саме: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів прийнято рішення №16509/85/13-04-15-03-12 про анулювання Позивачу з 31 грудня 2015 року свідоцтва платника єдиного податку.

Надаючи правову оцінку заявленим Позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд враховує наступне.

Відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У п.295.4 ст.295 Податкового кодексу України зазначено, що сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 цієї статті (п. 298.1 ст.298 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 298.1.2 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.п.298.2.3 п.298.2 ст.299 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, крім іншого:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення.

Відповідно до частини 3) п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом було встановлено, що Позивачем 19.03.2015 року шляхом переказу коштів а власного рахунку відкритого у Львівській філії ПАТ «Банк «Київська Русь» було подано платіжне доручення №422 від 19.03.2015 року про переказ із власного розрахункового рахунку на користь місцевого бюджету Галицького району м. Львова грошових коштів у розмірі 50260,00 грн. з призначенням платежу - «Єдиний податок з юридичних осіб 4% за 1 квартал 2015 року.

Як вбачається із банківської виписки з поточного рахунка Приватного підприємства «Юридична компанія «Козаков і партнери» станом на 19.03.2015 року на рахунку Позивача були наявні грошові кошти у розмірі 50 262,52 грн., що відповідно є достатньою сумою для виконання банком платіжного доручення №422 від 19.03.2015 року.

Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015р. прийнято рішення №61 про запровадження з 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «Банк «Київська Русь», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 116 від 15 червня 2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» до 19 липня 2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 16 липня 2015 р. № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17 липня 2015 р. № 138, "Про початок процедури ліквідації «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації «Банк «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.

У зв'язку з процедурою тимчасової адміністрації та подальшої ліквідації банку, представниками ЛФ ПАТ «Банк «Київська Русь» у листі від 25.03.2015 року Позивачу було повідомлено, що відповідні кошти не перераховані за призначенням у зв'язку із введення у банку з 20.03.2015 року тимчасової адміністрації. Банк вказав, що відповідно до статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» платіжне доручення Позивача №422 повертається без виконання, як таке що не виконане у строк з вини банку. Вказана інформація зазначається банком на зворотній стороні платіжного доручення №422 від 19.03.2015 року.

Також Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк «Київська Русь» (лист від 03.06.2016 року №3159/16) стверджується, що 20.03.2015 року у зв'язку з тим, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ «Банк «Київська Русь» була ведена тимчасова адміністрація, залишки коштів на рахунках були заблоковані, і лише після 20.03.2015 року рух коштів по рахунках клієнтів було відновлено. Уповноважена особа на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Київська Русь» вказує, що Позивач мав можливість після 20.03.2015 року сплатити заборговану суму єдиного податку.

Суд критично оцінює таку інформацію Уповноваженої особи з огляду на таке.

У п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.1.24) ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ (надалі - Закон №2346-ІІІ) переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п.1.29) ст.1 Закону №2346-ІІІ проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

У п.8.1 ст.8 Закону №2346-ІІІ, зазначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно п.22.4 ст.22 Закону №2346-ІІІ під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним, крім іншого, для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п.129.6 ст.126 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, враховуючи, що визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, суд приходить до висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до змісту ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. До банківських послуг належать, зокрема: відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.

Частиною 2 ст. 59 названого Закону встановлено, що зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Судом було встановлено, що у відповідності до вимог п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України позивачем 19.03.2015 року шляхом переказу коштів а власного рахунку у Львівській філії ПАТ «Банк «Київська Русь» було подано платіжне доручення №422 від 19.03.2015 року. Вказане платіжне доручення було прийняте банком до виконання саме 19.03.2015 року про що свідчить відмітка банку. Тимчасова адміністрація у ПАТ «Банк «Київська Русь» була введена лише наступного дня - 20.03.2015 року, що не заперечується учасниками процесу та підтверджується наявними матеріалами справи, а тому у ПАТ «Банк «Київська Русь» не було правових підстав відмовляти Позивачу на підставі статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у проведенні платежу 19.03.2015 року - за 1 календарний день до введення тимчасової адміністрації.

Станом на 19.03.2015 жодних обмежень щодо розпорядження грошовими коштами на поточному рахунку клієнта банку - ПП «Юридична компанія «Козаков і партнери» не існувало, у зв'язку з чим саме з вини ПАТ «Банк «Київська Русь» не виконано операцію з перерахування коштів на відповідні бюджетні рахунки Відповідача.

Окрім цього Відповідачем також не доведено, що станом на 19.03.2015 року у Позивача були наявні обмеження у розпорядженні належними йому коштами, а таке блокування залишків на рахунку відбулося лише 20.03.2015 року, що випливає із повідомлення Уповноваженої особи ПАТ «Банк «Київська Русь», яке міститься у матеріалах справи.

Надаючи оцінку позиції Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк «Київська Русь» про те, що після 20.03.2015 року Позивач міг сплатити суму боргу по єдиному податку суд зазначає наступне.

Так, п.1 ч.5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів.

Згідно із п.5 ч.6 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження щодо заборони здійснювати перекази коштів з розрахункових рахунків клієнтів банку в процедурі тимчасової адміністрації не поширюється на зобов'язання банку, щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

З цих законодавчих положень випливає наступний висновок, що банк не може здійснювати та виконувати розрахункове обслуговування клієнта в період тимчасової адміністрації по тих грошових коштах, які існували на поточних рахунках такого клієнта на момент запровадження тимчасової адміністрації. Водночас банк продовжує розрахункове обслуговування щодо тих грошових коштів, які надходять вже після запровадження тимчасової адміністрації.

Тобто, висновок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк «Київська Русь» про те, що після 20.03.2015 року Позивач міг сплатити суму боргу по єдиному податку шляхом перерахування коштів у розмірі 50 262,52 грн. прямо суперечить положенням п.1 ч.5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки матеріалами справи підтверджено, що вказані грошові кошти існували на рахунку Позивач станом на 19.03.2016 року (до введення тимчасової адміністрації), а тому після 20.03.2016 року можливість їхнього перерахування на рахунки Відповідача була обмежена прямим положенням закону.

Додатково суд звертає увагу, що у Позивача не було обов'язку повторно звертатися до банку з платіжним дорученням після 20.03.2015 року з огляду на те, що з першим поданням до установи банку платіжного доручення на перерахування суми податкового зобов'язання, в тому числі і з єдиного податку, обов'язок Позивача щодо сплати відповідної суми обов'язкового платежу припинився, а тому фактично Позивач не може вважатися таким, що має невиконані (не сплачені) податкові зобов'язання та податковий борг.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 12.03.2015 року №К/800/65943/13, від 18.02.2014 року №К/9991/28419/11, від 29.09.2014 року №К/800/17917/14, від 19.11.2015 року №К/800/27363/13.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищезазначений розподіл обов'язку доведення встановлює презумпцію правомірності дій Позивача та наявність протиправності в діях суб'єкта владних повноважень, яка має бути спростована Відповідачем певними засобами доказування. Водночас Позивачем спростовано наявність у нього податкового боргу відповідним платіжним дорученням на перерахування єдиного податку, яке не було виконано з вини банку. Отже, для доведення правомірності своїх дій, Відповідачем мало бути надано докази наявності у Позивача іншого податкового боргу, який не сплачений у встановленому законом порядку.

Натомість в ході судового розгляду справи представник Відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість винесеного рішення.

Враховуючи те, що контролюючий орган не надав доказів правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

У позовних вимогах Позивач просить суд також зобов'язати Державну податкову інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області поновити Приватне підприємство «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287) в реєстрі платників єдиного податку з 31.12.2015 року та зобов'язати Державну податкову інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області внести зміни у картку особового рахунку Приватного підприємства «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287) з урахуванням інформації щодо сплати Приватним підприємством «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287) єдиного податку згідно платіжного доручення №422 від 19.03.2015 року у сумі - 50 260,00 коп.

Абзацом 1 пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої ДПА України від 18 липня 2005 року № 276 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до положень пункту 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої ДПА України від 18 липня 2005 року № 276 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

За приписами пункту 11.1 розділу 11 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої ДПА України від 18 липня 2005 року № 276 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Так, вказаною Інструкцією визначено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес ведення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Тобто, картка облікового рахунку, це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми податку, яка вважається сплаченою порушує права Позивача, оскільки відображає суму не існуючого податкового боргу.

На підставі викладеного, суд вважає належним такий спосіб захисту порушеного права позивача як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що Відповідач діяв всупереч положенням Конституції України та не в межах повноважень визначених чинним законодавством України, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №2470-23 від 24.06.2015 року.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області №16509/85/13-04-15-03-12 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку Приватному підприємству «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287).

4.Зобов'язати Державну податкову інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області поновити Приватне підприємство «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287) в реєстрі платників єдиного податку з 31.12.2015 року.

5.Зобов'язати Державну податкову інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області внести зміни у картку особового рахунку Приватного підприємства «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287) з урахуванням інформації щодо сплати Приватним підприємством «Юридична компанія «Козаков і партнери» (код ЄДРПОУ - 37123287) єдиного податку згідно платіжного доручення №422 від 19.03.2015 року у сумі - 50 260,00 коп.

6.Стягнути з Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області в користь позивача судовий збір у розмірі 5 520 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 05 липня 2016 року.

Суддя Сакалош В.М.