Ухвала

від 02.06.2016 по справі 337/4755/15-а (2-а/337/125/2015)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2016 рокусправа № 337/4755/15-а (2-а/337/125/2015)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.,

представників сторін:

позивача : - Кузнецов І.С., дов. від 23.01.15 р.

відповідача: - Пастернак В.В., дов. від 16.01.16 р., Кальченко В.М., дов. від 13.01.16 р.

прокурор: - Масенко А.О. дов. від 08.04.16 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма Сервісторгбуд"

на ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17 грудня 2015 р. у справі № 337/4755/15-а (2-а/337/125/2015)

за позовом Приватного підприємства "Фірма Сервісторгбуд"

до Дніпропетровської міської ради в особі постійної комісії Дніпропетровської міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів та Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради

про визнання дій та рішення протиправними, скасування розрахунку пайового внеску, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2015 Приватне підприємство "Фірма Сервісторгбуд" звернулось з адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради в особі постійної комісії Дніпропетровської міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів та Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради , в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог - т.2 а. с.22) просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради, прийняте в особі постійної комісії Дніпропетровської міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів, яким вирішено узгодити 22 січня 2014 р. документи забудовника ПП «Фірма Сервісторгбуд» та передати їх Фінансово-економічному департаменту Дніпропетровської міської ради, та яке оформлене протоколом постійної комісії Дніпропетровської міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів № 135 від 22 січня 2014 р. у відповідній його частині;

- визнати протиправними дії Фінансово-економічного департаменту ДМР щодо здійснення розрахунку розміру пайового внеску щодо забудовника ПП «Фірма Сервісторгбуд» в сумі 1 485 261,40 грн.;

- скасувати розрахунок Фінансово-економічного департаменту ДМР розміру пайового внеску щодо забудовника ПП «Фірма Сервісторгбуд» у сумі 1485261,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що, приймаючи рішення, оформлене оскаржуваним протоколом, відповідач-1 вийшов за межі наданих законом повноважень, визначивши передачу відповідачу-2 документів, які фактично не надавались, а отже і не могли бути розглянуті та узгоджені відповідачем-1. Оскільки ніякі документи з приводу визначення пайового внеску позивачем не подавались, та враховуючи, що жодним нормативно-правовим актом не визначено повноважень відповідача-1 на вирішення питань щодо розгляду документів для визначення розміру пайового внеску, а також щодо самого визначення цього розміру, усі вищезазначені дії відповідача-1 є незаконними, а оформлений відповідачем-1 протокол № 135 від 22.01.2014 має бути визнаний протиправним та скасованим.

Щодо вимог до відповідача-2, то згідно положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» норми граничного розміру пайової участі є обов'язковою, і здійснити належний розрахунок розміру пайового внеску таким, що не перевищує граничний розмір, можливо лише за умови отримання відповідачем-2 звіту експертної організації від забудовника. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не надано прав органам місцевого самоврядування чи їх структурним підрозділам здійснювати розрахунок і визначати пайовий внесок за відсутності документів, визначених у ч.5 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Позивач вважає, що в даному випадку, відповідач-2 безпідставно визначив, що із загальної площі об'єкту, частина площі 525,5 кв. м належить до функціонального призначення «інші заклади торгівлі», а уся інша площа об'єкта 1 752,1 кв. м належить до «адміністративних будівель», оскільки документів, які могли підтвердити відповідні відомості відповідач-2 не отримував. Відповідачем-2 безпідставно прийняті в розрахунку пайового внеску дані про функціональне призначення і площі усіх приміщень об'єкту не відповідають дійсним показникам таких приміщень. При цьому жодним документом не визначено застосування при здійсненні розрахунку пайового внеску конкретних числових значень належного зонального коефіцієнту. Крім того, визначення розміру пайової участі відбулося з порушенням десятиденного строку, передбаченого вищенаведеними нормами законодавства, оскільки звернення підприємства зареєстровано 11.12.2013, а сам розрахунок здійснювався відповідачем-2 у період після 22 січня 2014 р., тобто більш ніж через місяць, ніж визначено законом.

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17 грудня 2015 р. у справі №337/4755/15-а (2-а/337/125/2015) закрито провадження на підставі п.п.1, 4 ч.1 ст.157 КАС України в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради щодо здійснення розрахунку розміру пайового внеску щодо забудовника ПП «Фірма Сервісторгбуд» в сумі 1485261,40 грн. та скасування розрахунку Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради розміру пайового внеску щодо забудовника ПП «Фірма Сервісторгбуд» у сумі 1485261,40 грн.

Ухвалу суду мотивовано наявністю такої, що набрала законної сили, постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2015 у справі № 904/1429/15 з того самого спору і між тими самими сторонами, при цьому правовідносини сторін є господарськими та стосуються порядку укладення господарських договорів в частині узгодження та досягнення згоди із істотної умови договору, якою є величина пайової участі.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ПП "Фірма Сервісторгбуд" подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17 грудня 2015 р. у справі № 337/4755/15-а (2-а/337/125/2015). Скаржник наполягає, що правовідносини між ПП «Фірма Сервісторгбуд» та Фінансово-економічним департаментом ДМР є публічно-правові відносини, оскільки виникли ще до існування та укладання договору про пайову участь №430 від 24.01.2014 (визнання якого недійсним було предметом позову господарській справі № 904/1429/15), а тому за приписами ст.17 КАС України мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, і не могли бути розглянуті в порядку господарського судочинства, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.

Скаржник вважає, що під час розгляду господарської справи № 904/1429/15 Підприємству стали відомі нові обставини, які свідчать про те, що ще до укладання договору про пайову участь № 430 від 24.01.2014 р. із Дніпропетровською міськрадою, її Фінансово-економічним департаментом ДМР та Постійною комісією ДМР при здійснені своїх владних повноважень були допущені чисельні порушення вимог законодавства, якими є порушені права позивача. Разом з тим, вищезазначені протиправні дії суб'єктів владних повноважень, що є відповідачами по даній адміністративній справі, є правовідносинами, що виникли у зв'язку зі здійсненням цими суб'єктами владних повноважень саме владних управлінських функцій, а отже мають публічно-правовий характер.

Фінансово-економічний департамент ДМР проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зауважуючи, що питання правомірності та правильності здійсненого розрахунку Департаментом та погодження його з Постійною комісією ДМР з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів під час укладення договору від 24.01.2014 № 431 встановлені судовим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2015.

Дніпропетровська міськрада також проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, наводячи доводи, аналогічні доводам Департаменту. В судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін, доводи та заперечення на апеляційну скаргу, підтримано.

Матеріали справи в хронології розвитку свідчать про те, що рішенням Дніпропетровської міськради № 119/10 від 07.02.2007 (т.1, а. с.142-145), зокрема:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1027 га (кадастровий номер: 1210100000:07:187:0042), складений ТОВ «Геопроектінвест», і вирішено передати її ПП "Фірма Сервісторгбуд" в оренду строком на три роки для проектування та будівництва адміністративно-торгівельного комплексу по вул.Героїв Сталінграда в районі буд.36 за рахунок земель, не переданих у власність або користування, код цільового призначення землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність) (п.1 Договору);

- зобов'язано ПП "Фірма Сервісторгбуд" перерахувати у цільовий фонд міської ради кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в сумі 29 000 грн. (п.3.9 Договору).

Листом від 11.12.2013 ПП "Фірма Сервісторгбуд" звернулось до Фінансово-економічного департаменту ДМР, Департамент) з проханням підготувати договір дольової участі на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури м.Дніпропетровська по об'єкту торгово-офісного центру, розташованого по вул.Героїв Сталінграда в районі будинку 36 (т.1, а. с.72).

22.01.2014 відбулось засідання Постійної комісії ДМР з питань соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів, на порядку денному якого, крім інших питань, було питання розгляду документів від замовників-забудовників щодо нарахування внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (протокол № 135 від 22.01.2014, т.1, а с.190-192).

Так, Постійною комісією ДМР вирішено узгодити документи згідно Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) щодо нарахування внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська та передати їх до Фінансово-економічного департаменту ДМР, серед яких документи ПП "Фірма Сервісторгбуд" щодо будівництва адміністративно-торгівельного комплексу з зазначенням суми 1 476 561,30 грн. (т.1, а. с.192).

24.01.2014 між Дніпропетровською міськрадою в особі директора Фінансово-економічного департаменту ДМР (Міськрада) та ПП «Фірма «Сервісторгбуд» (Забудовник) укладено договір № 430 про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Дніпропетровська (далі - Договір) (т.1, а. с.15-17).

Предметом даного Договору є здійснення оплати Забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв'язку із будівництвом адміністративно-торгового комплексу, з урахуванням рішення міської ради від 07.02.2007 № 119/10 за адресою: вул.Героїв Сталінграда в районі будинку № 36.

Згідно п.2.1 Договору величина пайової участі згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного договору) становить 1 485 261,40 грн. (без ПДВ).

При цьому у пункті 2.3 Договору визначено, що проведення остаточного розрахунку величини пайової участі здійснюється Міськрадою після надання Забудовником документів про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості будівництва об'єкта, що вводиться експлуатацію, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, або за фактичними показниками створених потужностей без застосування норм щодо граничного розміру пайової участі.

Розрахунок пайової участі на внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Дніпропетровська, наведений у Додатку № 1 до Договору, визначає суму внеску, що підлягає сплаті Забудовником, 1 485 261,40 грн. (т.1, а. с.18).

Як зазначено вище, суд першої інстанції закрив провадження у справі на підставі п.п.1, 4 ч.1 ст.157 КАС України, задовольнивши таким чином клопотання відповідачів про закриття провадження по справі в частині позовних вимог, що стосуються здійснення розрахунку фінансово-економічним департаментом Дніпропетровської міської ради розміру пайової участі у сумі 1485261,40 грн. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, за приписами частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч.2 ст.157 КАС України).

За доводами відповідачів, підтриманими судом першої інстанції, наявним є судове рішення у справі № 904/1429/15 (що набрало законної сили), яким відмовлено ПП "Фірма Сервісторгбуд" у задоволенні позовної вимоги до Дніпропетровської міськради про визнання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктуру від 24.01.2014 № 430 недійсним.

Скаржник, не спростовуючи наявність такого судового рішення, зазначає, що підстави і обставини, за яких у справі № 904/1429/15 висувалась позовна вимога щодо визнання недійсним договору, були іншими.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідачів з огляду на наступне:

Матеріали справи містять постанову Вищого господарського суду України від 28.10.2015 у справі № 904/1429/15 за позовом ПП «Фірма «Сервісторгбуд» до Дніпропетровської міськради про визнання недійсним вищевказаного договору № 430 від 24.01.2014, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 у даній господарській справі щодо відмови у задоволенні позову ПП «Фірма «Сервісторгбуд» (т.2, а. с.8-15).

Так, з вказаної постанови ВГСУ вбачається, що позовні вимоги про недійсність Договору № 430 від 24.01.2014, обґрунтовані Підприємством зокрема, безпідставністю розміру розрахунку пайового внеску з огляду на те, що останній був здійснений без документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко-економічними показниками та без нормативів одиниці створеної потужності, які застосовуються при розрахунку величини пайової участі.

При цьому ВГСУ, з посиланням на положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у т. ч. і на ч.5 ст.40 вказаного Закону, встановив, що:

- положення щодо укладення спірного договору є імперативними, а розмір пайового внеску розраховується, зокрема, з урахуванням документів, які надав забудовник.

- в п.2.6 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (рішення Дніпропетровської міськради від 29.07.2011 № 5/14 визначено, що величина пайової участі визначається у договорі, укладеному між Дніпропетровською міською радою, в особі Департаменту, та замовником (забудовником).

- в п.2.1 Договору сторонами передбачено величину пайової участі замовника згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного Договору), а в п.6.6 Договору визначено, що розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста (додаток № 1 до даного Договору) є невід'ємною частиною даного Договору.

Відтак, сторонами узгоджено величину пайової участі замовника у відповідному розмірі в Договорі, який підписано сторонами та скріплено їх печатками.

- посилання позивача на наявність рішення Дніпропетровської міськради від 07.02.2007 № 119/10, п.3.9 якого встановлено інший розмір коштів на розвиток інфраструктури, правомірно відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки у зв'язку з затвердженням Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Дніпропетровська, рішення виконкому міської ради та рішення міської ради від 21.05.1998 № 781, від 19.04.99 № 827, від 04.08.2003 № 2177, якими унормовано правовідносини станом на 07.02.2007, втратили чинність, а, отже, цей розмір коштів не має відповідного правового обґрунтування .

Крім того, суд касаційної інстанції відзначив, що на час виникнення спірних правовідносин між сторонами вже діяв Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", статтю 40 якого правильно застосовано судами попередніх інстанції до даних правовідносин (т.2, а. с.8-15).

Таким чином, мотивувальна частина постанови ВГСУ від 28.10.2015 у справі №904/1429/15 свідчить, що питання невірності розрахунку пайового внеску (Додатку № 1 до Договору) було предметом розгляду під час вирішення господарського спору у справі №904/1429/15 між тими ж сторонами: ПП «Фірма «Сервісторгбуд» та Дніпропетровською міськрадою.

На думку скаржника ті відносини, що виникли між ПП «Фірма Сервісторгбуд» та Фінансово-економічним департаментом ДМР ще до укладання Договору, є публічно-правовими, і полягають ці відносини у здійснені виконавчим органом - Фінансово-економічним департаментом, своїх повноважень по отриманню від Підприємства певних документів, необхідних для здійснення та підготовки розрахунку пайового внеску, передачі їх Постійній комісії ДМР (відповідачу-1) на подальше узгодження.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що скаржник, зазначаючи, що ще до укладання Договору про пайову участь Фінансово-економічним департаментом ДМР та Постійною комісією ДМР при здійснені своїх владних повноважень допущені чисельні порушення вимог законодавства, якими є порушені права позивача, не надає доказів існування іншого розрахунку пайового внеску, зробленого Департаментом (як відповідачем-2 до якого висунуті вимоги в адміністративному позові), ніж той розрахунок пайового внеску, що наведений у Додатку № 1 до Договору.

Тобто, матеріали справи містять лише один розрахунок розміру пайового внеску щодо забудовника ПП «Фірма Сервісторгбуд» на суму 1 485 261,40 грн., який позивач просить скасувати, і це розрахунок пайового внеску, що наведений у Додатку № 1 до Договору (т.1, а. с.18).

З приписів ч.3 ст.111-11 ГПК України випливає, що постанова касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

За таких обставин колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо існування судового рішення - постанови ВГСУ від 28.10.2015 у справі №904/1429/15, яка набрала законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами.

Крім того колегія суддів бере до уваги, що стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України та на те, що вищевказане судове рішення у господарській справі № 904/1429/15 набрало законної сили в силу приписів ст.111-11 ГПК України, обставини, встановлені цим судовим рішенням, зокрема стосовно невірності розрахунку пайової участі, не доказуються при розгляді даної адміністративної справи.

Отже, закриття Хортицьким районним судом м.Запоріжжя провадження у справі №337/4755/15-а (2-а/337/125/2015) на підставі п.4 ч.1 ст.157 КАС України в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Фінансово-економічного департаменту ДМУ щодо здійснення розрахунку розміру пайового внеску щодо забудовника ПП «Фірма Сервісторгбуд» в сумі 1485261,40 грн. та скасування розрахунку Департаменту розміру пайового внеску щодо забудовника ПП «Фірма Сервісторгбуд» у сумі 1 485 261,40 грн. - є правомірним.

Також правомірним колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції на п.1 ч.1 ст.157 КАС України, як на підставу закриття провадження в адміністративній справі у вищезазначених позовних вимогах, оскільки правовідносини сторін являються господарськими, адже стосуються порядку укладення господарських договорів в частині досягнення згоди із істотної (за визначенням ст.180 ГК України) умови договору - ціни договору, якою є величина пайової участі.

Поряд з цим, за приписами ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма Сервісторгбуд" на ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17 грудня 2015 р. у справі № 337/4755/15-а (2-а/337/125/2015) - залишити без задоволення.

Ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17 грудня 2015 р. у справі № 337/4755/15-а (2-а/337/125/2015) - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко