Рішення

від 30.06.2016 по справі 910/7747/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016Справа № 910/7747/16

Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МНСТІЛ" (далі - Товариство) до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Банк) про зобов'язання перерахувати суму в розмірі 152 924,67 грн.,

за участі представників:

позивача: Краковного І.В., за договором про надання правової допомоги від 12 березня 2016 року, Селіванова С.А. - директор,

відповідача: не з'явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2016 року Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва з вказаним позов, посилаючись на те, що Банком було порушено зобов'язання за договором банківського рахунка № 115-20-2-18/616 від 13 листопада 2014 року (далі - договір), укладеним між сторонами, у частині своєчасного виконання платіжного доручення на перерахування грошових коштів. З огляду на вказане, 16 березня 2016 року позивач подав відповідачу заяву про закриття банківського рахунка та повернення грошових коштів. Оскільки Банком грошові кошти не перераховано та рахунок закрито не було, Товариство, посилаючись на положення статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) просило суд зобов'язати відповідача здійснити перерахування 152 924,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 квітня 2016 року порушено провадження у справі № 910/7747/16 та призначено її розгляд на 26 травня 2016 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26 травня 2016 року відклав розгляд справи на 10 червня 2016 року.

Ухвалою суду від 10 червня 2016 року продовжено строк розгляд спору на п'ятнадцять днів за клопотанням представника позивача. У судовому засіданні було оголошено перерву до 30 червня 2016 року.

30 червня 2016 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої Товариство просило зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти в розмірі 152 924,67 грн., що обліковуються на поточному рахунку позивача в Банку, на поточний рахунок Товариства в ПАТ «ОТП Банк». Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Під час судового засідання представники позивача просили позов задовольнити в повному обсязі з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

У судове засідання 30 червня 2016 року відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про оголошення перерви в судовому засіданні з відповідним підписом повноважного представника Банку. Крім того, позивачу надавалось достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2014 року між сторонами було укладеного договір, за умовам якого Банк на підставі заяви Товариства відкрив останньому поточний рахунок та здійснював його розрахунково-касове обслуговування відповідно до ліцензії, наданої відповідачу, тарифів та законодавства України (пункт 1.1 вказаного правочину).

Судом встановлено, що 16 березня 2016 року Товариство звернулось до Банку із заявою про закриття банківського рахунку, а також надало платіжне доручення від 16 березня 2016 року № 31 на суму 152 924,67 грн., яке прийнято відповідачем цього ж дня, що підтверджується відтиском штемпеля вхідної кореспонденції банку на вказаній заяві. Підставою закриття банківського рахунку позивач вказував несвоєчасне виконання Банком платіжних доручень від 26 лютого 2016 року та від 16 березня 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що платіжне доручення від 16 березня 2016 року Банком виконано не було.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом (частини 1 та 2 статті 1071 ЦК України).

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Разом з тим, загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу та загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначається Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон).

Відповідно до пункту 8.1. статті 8 Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачем 16 березня 2016 року передано на виконання відповідачу платіжне доручення від 16 березня 2016 № 31 про перерахування 152 924,67 грн.

Відповідно до пункту 1.22 Закону операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня.

У відповідності до статті 30 Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач заявлені до нього вимоги та наведені позивачем обставини не спростував, доказів наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань спірного платіжного доручення не надав.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що станом на 25 березня 2016 року на рахунку Товариства, відкритому в установі відповідача знаходились грошові кошти в розмірі 153 156,67 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи виписка з особового рахунку.

Приймаючи до уваги, що за приписами статей 4 3 , 33, 43 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає в обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення умов договору банківського рахунку № 115-20-2-18/616 від 13 листопада 2014 року в частині виконання розрахункових документів Товариства, а також вимоги Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у зв'язку з чим вимоги позивача про зобов'язання Банку перерахувати грошові кошти на поточний рахунок Товариства, відкритий в ПАТ «ОТП Банк» визнаються судом обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Оскільки позивачем надано передбачені законом документи щодо понесення ним витрат на послуги адвоката, а саме: копію свідоцтва адвоката, копію договору про надання правової (адвокатської) допомоги, платіжне доручення від 25 березня 2016 року № 519, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодовувати Товариству 5 500,00 грн. адвокатських послуг.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001 місто Київ, провулок Шевченка, будинок 12, ідентифікаційний код 00039002) перерахувати на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «МНСТІЛ» (03148, місто Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 4, офіс 27, ідентифікаційний код 38590372) № 26006001363504 в публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк» (МФО 300528) грошові кошти в розмірі 152 924 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять чотири) грн. 67 коп., які обліковуються на поточному рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «МНСТІЛ» (03148, місто Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 4, офіс 27, ідентифікаційний код 38590372) № 26005620768659 в публічному акціонерному товаристві "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (МФО 300012).

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001 місто Київ, провулок Шевченка, будинок 12, ідентифікаційний код 00039002) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МНСТІЛ» (03148, місто Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 4, офіс 27, ідентифікаційний код 38590372) 2 293 (дві тисячі двісті дев'яносто три) грн. 87 коп. судового збору, а також 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. вартості адвокатських послуг.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 5 липня 2016 року

Суддя Є.В. Павленко