Рішення

від 01.06.2016 по справі 917/417/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016 р. Справа №917/417/16

за позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива", 37315, Полтавська область, Гадяцький район, с. Красна Лука, вул. Леніна, 20

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 36039, м. Полтава, вул. Уютна, 23

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання права на оренду земельної ділянки

Суддя Погрібна С.В.

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 11.04.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №31-16-7777.6-80/2-16 від 06.01.2016р.

від прокуратури: ОСОБА_3, посвідчення № 036062 вид. 16.10.2015р.

Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання поновленим Договору оренди землі від 27.03.2014 року, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно - орендним підприємством "Нива", на земельну ділянку площею 7,5279 га з кадастровим номером 5320483600:00:004:0391, до 31 грудня 2022 року, враховуючи умови додаткової угоди до даного договору.

28.03.2016р. до суду від заступника прокурора, надійшла заява (вхід.№3851) про вступ у справу з метою захисту інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (відповідач у справі) (а.с.47-48).

Ухвалою від 12.04.2016р. суд прийняв та задовольнив подану заяву заступника прокурора Полтавської області, та в подальшому справа розглядається за участю прокуратури Полтавської області.

27.04.2016р. від позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вхід. №5319) в якій позивач просить суд визнати поновленим Договір оренди землі від 27.03.2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та Сільськогосподарським приватно - орендним підприємством "Нива", на земельну ділянку площею 4,0696га з кадастровим номером 5320483600:00:004:0391, до 31 грудня 2022 року, враховуючи умови додаткової угоди до даного договору.

Враховуючи, що чинний ГПК України не містить поняття "уточнення позовних вимог", суд з урахуванням обставин справи розцінив дану заяву як заяву про зміну предмету позову в порядку ст.22 ГПК України.

Ухвалою від 05.05.2016р. судом прийнято дану заяву до розгляду.

30.05.2016 р. позивачем подано заяву про вжиття заходів про забезпечення позову шляхом:

- заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області вчиняти будь-які дії (проводити торги, конкурси, аукціони, передавати в оренду тощо), спрямовані на відчуження права оренди земельної ділянки площею 7,5279га кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, що знаходиться за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.04.2014р. за №5280171 до 31.12.2015 р., далі Договір до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі;

- заборони органам Держгеокадастру України та усім його державним кадастровим реєстраторам, органам Реєстраційної служби та будь-яким державним реєстраторам, їх органам, структурним підрозділам, посадовим особам та правонаступникам, нотаріусам, а також будь-яким іншим підприємствам, установам та організаціям приймати будь-які рішення і вчиняти будь-які дії стосовно реєстрації будь-яких прав на земельну ділянку, площею 7,5279 га кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.04.2014р. за №5280171 до 31.12.2015р.

Ухвалою суду від 01.06.2016р. відмовлено Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Нива" у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає з мотивів викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

За твердженнями позивача, оскільки ним було дотримано вимогу ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" щодо поновлення договору на новий строк, СПОП "Нива" продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, сплачує орендну плату в розмірі 9% від вартості та з урахуванням відсутності письмових заперечень орендодавця щодо поновлення договору, Договір оренди землі від 27.03.2014р. є поновленим.

Представник відповідача в судовому засіданні у відзиві на позовну заяву (вхід. №6512 від 26.05.2016р.) та у наданому через канцелярію суду додаткових поясненнях (вхід. №6592 від 26.05.2016р.) проти задоволення позову заперечує.

Зокрема в обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що договір оренди земельної ділянки площею 7,5279га з кадастровим номером 5320483600:00:004:0397 закінчився 31.12.2015р., а оскільки до закінчення терміну дії договору сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору з метою його поновлення, СПОП "Нива" втратило своє переважне право на поновлення договору оренди землі на спірну земельну ділянку.

Прокурор в судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях зазначає, що переважне право орендар втратив, оскільки сторони не досягли домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, а отже вважати договір поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, також неможливо оскільки позивач наполягає на інших істотних умовах, а тому на думку прокурора, позовні вимоги підлягають відмові.

В судовому засіданні 01.06.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.12.2012р по справі №18/731/12 було визнано за Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива" право на оренду земельної ділянки, площею 427,5739га, яка розташована на території Краснолуцької сільської ради на строк до 31.12.2015р.

Наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області № ПЛ/5320483600:00:004/00001468 від 14.03.2014р. "Про затвердження документації із землеустрою та поновлення договору оренди землі" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Сільськогосподарському приватно-орендному підприємству "Нива" при поновленні договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, яка розташована за межами населеного пункту на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району (а.с.20).

27 березня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області (орендодавець за договором) та Сільськогосподарським приватно - орендним підприємством "Нива" (орендар за договором; позивач по справі) був укладений договір оренди землі (далі - Договір) (а.с.10-15), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,5279га (кадастровий номер 5320483600:00:004:0391) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району.

Договір укладено терміном до 31.12.2015р. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена не була.

Розділом 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6881,49грн. в рік, що становить 4% від нормативної грошової оцінки 1 гектар ріллі по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель у 1995р. з урахуванням індексації такої оцінки станом на 01.01.2014р. на коефіцієнт 3,2 та коефіцієнт для ріллі 1,756.

29.04.2015р. позивач направив відповідачу лист (вих. №208 від 29.04.2015р.) (а.с.21) та проект Додаткової угоди (а.с.23) про внесення змін до п. 8 Договору оренди землі від 27.03.2014р. з проханням продовжити термін дії Договору до 31.12.2025р., інші умови Договору оренди землі не змінені та залишаються чинними у тій редакції в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов"язковість для себе (п. 2 проекту Додаткової угоди).

Як зазначає позивач, відповідачем не було надано відповідь на вказаний лист.

В матеріалах справи наявний лист за вих. №5563/2-15 від 29.05.2015р. (а.с.131), яким відповідачем було надано відповідь на лист позивача від 29.04.2015р. Відповідно до вказаного листа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не погодилось з запропонованим позивачем терміном оренди. Крім того, було запропоновано орендну плату 10% від нормативної грошової оцінки.

Докази направлення підтверджуються наявною в матеріалах справи електронно-контрольною карткою (а.с.130).

24.09.2015р. позивачем було направлено клопотання (вих. №728 від 24.09.2015р.) на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яким повідомлено про намір СПОП "Нива" продовжити термін дії договору оренди землі від 27.03.2014р. (а.с.24).

Листом від 13.11.2015р. (а.с.28) відповідачем на клопотання позивача була надана відповідь (вих. №4236/0/72-15), відповідно до якого останнім зазначено, що в поданому позивачем проекті не міститься інформація щодо відсотку від нормативної грошової оцінки та запропоновано відповідачем орендну плату 12% від нормативної грошової оцінки та зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку дії можливе тільки у разі узгодження умов договору.

Позивач з посиланням на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вважає, що оскільки ним було дотримано всіх вимог, щодо поновлення договору оренди і з врахуванням відсутності письмових заперечень з боку відповідача, а також те що ним на даний час використовується спірна земельна ділянка, за яку сплачується орендна плата, Договір оренди землі від 27.03.2014р. є поновленим.

Однак, докази сплати податку відповідно до Податкового кодексу України (податкова довідка) відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень частини четвертої статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI внесено зміни до статті 122 Земельного кодексу України та встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Вказані зміни набрали чинності з 01.01.2013р.

На момент виникнення орендних правовідносин було чинне Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, що затверджено Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445/2011, відповідно до пункту 1 якого Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Отже органом, на який було покладено право розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на момент виникнення у позивача права на укладення Договору оренди землі було Держземагентство України та його територіальні органи. Територіальним органом щодо земельної ділянки, відносно якої укладено Договір оренди від 27.03.2014р. було Головне управління Держземагентства у Полтавській області.

Водночас станом на день подання позову та розгляду справи по суті центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 122 Земельного кодексу України, у власність або у користування для всіх потреб є Держгеокадастр України, що є правонаступником Держземагентства України.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначено Законом України "Про центральні органи виконавчої влади".

Частиною 7 статті 5 Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.

Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011р. № 1074 (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 12 Порядку орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014р. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" здійснено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

В пунктах 5, 6 цієї постанови встановлено, що центральні органи виконавчої влади, які утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Права та обов"язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері. Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.01.2015р. №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно Договору та наявної у справі документації, земельна ділянка, яка є предметом Договору, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходиться за межами населеного пункту, повноваження по розпорядженню якою відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, до яких відноситься відповідач.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області є правонаступником Головного управління Держземагентства у Полтавській області.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Предметом спору в даній справі є вимога позивача про визнання поновленим Договору оренди землі від 27.03.2014р. з врахуванням мов додаткової угоди до даного договору.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст.33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця :до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Як було встановлено судом договір оренди землі на земельну ділянку площею 7,5279га кадастровий номер 5320483600:00:004:0391 від 27 березня 2014 року було укладено між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та СПОП "Нива" терміном до 31.12.2015 року, без проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Вказаний договір оренди землі зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 09.04.2014року строком дії до 31.12.2015р., номер запису про інше речове право 5280171.

Згідно п.8 Договору після закінчення строку орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач з метою скористатися своїм переважним правом на поновлення зазначеного договору 29.04.2014 року звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавській області з клопотанням щодо продовження терміну дії договору оренди землі до 31.12.2025р. (на 10 років), тобто просить змінити умови договору в частині строку.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідачем за результатами розгляду клопотання позивача, було направлено лист - відповідь (вих. №5563/2-15 від 29.05.2015р.) відповідно до якого Головне управління Держземагентства у Полтавській області нe погодилося із запропонованими умовами, на яких позивач бажав продовжити договірні відносини. Натомість Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області заявнику було запропоновано свої умови, а саме 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть змінюватися за згодою сторін.

Відповідно до п.288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків та більше 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як було встановлено судом, відповідач в обґрунтування зміни орендної плати зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області у березні 2015 року проведено аукціон з продажу земельних ділянок та з урахуванням ціни продажу земельної ділянки та розміру річної плати за користування земельною ділянкою, визначених за результатами проведення торгів, "Середній" - показник орендної плати становить 9,7 %.

А тому запропонувавши позивачеві встановити орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 10% Головне управління Держгеокадастру діяло в межах своїх повноважень та чинного законодавства.

Статтею 5 Цивільного кодексу України передбачене, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності та не мають, зворотної дії у часі.

Згідно статті 8 Цивільного кодексу України передбачено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими ж правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Таким чином, за твердженням відповідача матеріали нормативно грошової оцінки сільськогосподарського призначення 1995-1997 років можуть бути застосовані для визначення розміру орендної плати під час укладання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності при реалізації територіальними органами Держгеокадастру повноважень з передачі (надання); в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для сільськогосподарських потреб до моменту набрання чинності рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки проведено відповідно до Закону України "Про оцінку землі" з урахуванням ст. 271.1.2 Податкового кодексу України.

Одночасно зазначає, що розмір орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення до моменту набрання чинності рішення про затвердження нормативної Грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку земель" з урахуванням пункту 271.2 ПКУ необхідно розраховувати за алгоритмом, визначеним у додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 року №1724 "Про деякі питання оренди земель".

У графах 4 та 5 Розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, наведеному у додатку І до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 року №1724 слід вказувати нормативну грошову оцінку 1 гектара відповідного сільськогосподарського угіддя, визначеними за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації.

Як було встановлено судом в подальшому позивачем були повторно направлені клопотання на адресу відповідача з проханням продовжити термін дії договору оренди землі від 27.03.2014р. (а.с.24).

Листом від 13.11.2015р. відповідачем було надана відповідь (вих.№4236/0/72-15), відповідно до якого останнім зазначено, що в поданому позивачем проекті не міститься інформації щодо відсотку від нормативної грошової оцінки та запропоновано орендну плату 12% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як свідчать приписи статтей 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткову угоду до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" допускає можливість зміни умов Договору оренди при його поновленні, проте лише за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Враховуючи той факт, що договір оренди землі на земельну ділянку площею 7,5279 га кадастровий номер 5320483600:00:004:0391 закінчився ще 31.12.2015 року, до закінчення терміну дії договору сторони не уклали Додаткову угоду, оскільки не дійшли згоди щодо істотних умов договору з метою його поновлення, отже СПОП "Нива" (позивач по справі) втратило своє переважне право на поновлення договору оренди землі на спірну земельну ділянку.

Посилання позивача на відсутність письмових заперечень та зволікань з боку відповідачем при розгляді звернень СПОП "Нива" є безпідставним, оскільки виходячи з приписів частин 7-9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку , відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. В зв"язку з чим позивач не був позбавлений права оскаржити дії відповідача в судовому порядку.

Щодо посилань позивача, що СПОП "Нива" користується даною земельною ділянкою за договором оренди землі від 27.03.2014року по даний час, та є підставою для поновлення договору оренди землі від 27.03.2014р. є також безпідставними, оскільки додані платіжні доручення в графі призначення платежу не містять жодних посилань за яким саме договором сплачувалася орендна плата, тоді як сам позивач в позовній заяві зазначає, що на виконання рішення господарського суду Полтавської області по справі №18/731/12 від 28.12.2012р. було укладено 27 договорів.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

При винесенні рішення судом враховано правову позицію викладену Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43,44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИ Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 08.06.2016р.

Суддя Погрібна С.В.