Постанова

від 25.10.2016 по справі 917/417/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа № 917/417/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю:

прокурора - Ногіна О.М., посвідчення № 032167 від 11.02.2015 р.;

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.08.2016 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1870П/1-28) на рішення Господарського суду Полтавської області від 01 червня 2016 року у справі № 917/417/16

за позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива", с. Красна Лука Гадяцького району Полтавської області;

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава;

за участі Прокурора Полтавської області, м. Полтава;

про визнання права на оренду земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 р. СПОП "Нива" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якій (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить визнати поновленим договір оренди землі від 27.03.2014 р. на земельну ділянку площею 7,5279 га, кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, укладений з Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, до 31.12.2022 р. враховуючи умови додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі. Позовні вимоги обґрунтовані зволіканням відповідача в поновленні спірного договору оренди землі та порушенням переважного права позивача на поновлення цього договору.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції заступник прокурора Полтавської області 28.03.2016 р. за вх. № 3851 подав заяву про вступ у справу № 917/417/16 для захисту інтересів держави в особі відповідача.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.06.2016 р. у справі № 917/417/16 (суддя Погрібна С.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі та поясненнях до апеляційної скарги (вх. № 8989 від 13.09.2016 р.) просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що своєчасно до сплину терміну дії договору оренди землі від 27.03.2014 р. повідомив орендодавцеві про намір продовжити дію договору, проте орендодавець не повідомив про наявність заперечень щодо продовження терміну дії договору у передбачений договором місячний строк до закінчення дії договору. Вважає неналежним доказом лист від 29.05.2015 р. № 5563/2-15, в якому відповідач не погоджується з продовженням терміну дії договору до 31.12.2025 р. та пропонує встановити орендну плату в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, оскільки позивач вказаний лист не отримував. Зазначає, що продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачує орендну плату відповідно до договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.08.2016 р.

В процесі розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції ухвалами від 04.08.2016 р., 13.09.2016 р. та 10.10.2016 р., у зв'язку з відсутністю відзиву відповідача на апеляційну скаргу та неявкою представника відповідача в судові засідання, розгляд апеляційної скарги відкладено.

У зв'язку з відпустками судді Івакіної В.О. та судді Хачатрян В.С., 12.09.2016 р. автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями у справі № 917/417/16 здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Камишева Л.М.

Відповідно до пункту 9-2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 р. № 7 В«Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» (згідно з Постановою Вищого Господарського Суду № 6 від 10.07.2014 р.), у разі зміни складу суду апеляційної інстанції, розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги.

У зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А., 25.10.2016 р. автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями у справі № 917/417/16 здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

Представник позивача в судовому засіданні 25.10.2016 р. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, надав до матеріалів справи копію листа від 08.04.2016 р. № 157, в якому позивач просить відповідача поновити договір оренди землі від 27.03.2014 р. з орендною платою в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі.

Прокурор Полтавської області у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Прокурор Харківської області в судовому засіданні 25.10.2016 р. підтримав позицію прокурора Полтавської області у повному обсязі.

Відповідач своїм правом приймати участь в судовому засіданні не скористався, вимоги попередніх ухвал не виконав, відзив на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання 25.10.2016 р. не направив, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, з метою запобігання невиправданого затягування судового процесу й порушення прав інших учасників судового процесу стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.12.2012 р. у справі № 18/731/12 визнано за Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива" право на оренду земельної ділянки, площею 427,5739 га, яка розташована на території Краснолуцької сільської ради, на строк до 31.12.2015 р. (т. 1 а.с. 35-41).

Наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області № ПЛ/5320483600:00:004/00001468 від 14.03.2014 р.: затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) СПОП "Нива" при поновленні договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, площею 7.5279 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; поновлено договір оренди земельної ділянки від 22.12.2005 р. № 040535900853, укладений між СПОП "Нива" та Гадяцькою районною державною адміністрацією, шляхом укладення відповідного договору оренди землі від імені Головного управління Держземагенства у Полтавській області (а.с. 20).

На виконання Наказу Головного управління Держземагенства у Полтавській області № ПЛ/5320483600:00:004/00001468 від 14.03.2014 р. між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області (орендодавцем) та СПОП "Нива" (орендарем) укладено договір оренди землі від 27.03.2014 р. (т. 1 а.с. 10-15), який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 09.04.2014 р., номер запису про інше речове право 5280171, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 20200106 від 09.04.2014 р. (т. 1 а.с. 19).

Згідно пунктів 1, 2 договору оренди землі від 27.03.2014 р., орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 7,5279 га, кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 5 зазначеного договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки проведена не була.

В п. 9 вказаного договору оренди землі сторони визначили, що орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 6881,49 грн. в рік, що становить 4% від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель у 1995 р. з урахуванням індексації такої оцінки станом на 01.01.2014 р. на коефіцієнт 3,2 та коефіцієнта для ріллі 1,756. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

У відповідності до ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, наймач, який має намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Згідно п. 8 договору оренди землі від 27.03.2014 р., термін дії договору визначено до 31.12.2015 р. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендар (позивач у справі) 29.04.2015 р. за вих. № 208 направив лист на адресу орендодавця - Головного управління Держземагенства у Полтавській області, в якому просить продовжити термін дії договору оренди землі від 27.03.2014 р. до 31.12.2025 р. та надав проект додаткової угоди до зазначеного договору (т. 1 а.с. 21, 23).

Головне управління Держземагенства у Полтавській області листом від 29.05.2015 р. за вих. № 5563/2-15 (т. 1 а.с. 132) не погодилось з запропонованим орендарем терміном оренди до 31.12.2025 р. та запропонувало підвищити орендну плату з 4% до 10% від нормативної грошової оцінки земель. Направлення зазначеного листа позивачеві підтверджується електронною реєстраційно-контрольною карткою № 5563/2-15 від 29.05.2015 р. (т. 1 а.с. 131), тому посилання позивача на неотримання листа від 29.05.2015 р. за вих. № 5563/2-15 є безпідставним.

У відповідності до п. 1 Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 р. В«Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої владиВ» здійснено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України, територіальним органом якого є Головне управління Держземагенства у Полтавській області, шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.01.2015 р. № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 р. № 9, та реалізує покладені на нього повноваження згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

За таких обставин, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (відповідач у справі) є правонаступником Головного управління Держземагентства у Полтавській області, в підпорядкуванні якого на момент укладення договору оренди землі від 27.03.2014 р. знаходилась земельна ділянка, площею 7,5279 га, кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, що є предметом цього договору.

Позивач 24.09.2015 р. за № 728 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням, в якому повідомляє про свій намір продовжити термін дії договору оренди землі від 27.03.2014 р., площею 7.5279 га, кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, розташованої за межами населеного пункту на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, та надав проект договору оренди землі (т. 1 а.с. 24).

Відповідач листом від 13.11.2015 р. за № 4236/0/72-15 (т. 1 а.с. 28) повідомив, що в наданому позивачем з клопотанням від 24.09.2015 р. за № 728 проекті договору оренди землі не міститься інформація щодо розміру орендної плати та запропонував встановити орендну плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.

Позивач у відповідь на пропозицію орендодавця листом від 24.12.2015 р. за № 991 не погодився з орендною платою в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, просив поновити договір оренди землі на тих самих умовах (т. 1 а.с. 26).

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області 05.01.2016 р. за вих. № 28-16-7777.3-11/0/2-16 направило позивачу лист, яким повідомило про відсутність підстав для продовження дії договору оренди землі, у зв'язку з тим, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору (т. 1 а.с. 136). Направлення зазначеного листа позивачеві підтверджуються електронною реєстраційно-контрольною карткою № 28-16-7777.3-11/0/2-16 від 05.01.2016 р. (т. 1 а.с. 135).

Позивач 03.02.2016 р. за № 57 направив відповідачу лист, в якому просив розглянути клопотання поновлення договору оренди землі та надати відповідь у найкоротший термін (т. 1 а.с. 42) та 14.03.2016 р. звернувся до Господарського суду Полтавської області з вимогами про визнання поновленим договору оренди землі від 27.03.2014 р. на земельну ділянку площею 7,5279 га, кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, до 31.12.2022 р. враховуючи умови додаткової угоди до даного договору. Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України В«Про оренду земліВ» .

За приписами частин 1-4 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» , по закінченню строку договору, якщо протягом дії договору орендар належно виконував свої обов'язки за договором, такий договір поновляється шляхом укладення додаткової угоди, проект якої орендар повинен додати до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі. При цьому умови договору можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Згідно ч. 5 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» , орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Тобто, для реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди, передбаченого частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів:

- належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором;

- повідомлення орендодавцеві до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- надання орендодавцеві проекту додаткової угоди разом з листом-повідомленням про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;

- відсутність протягом місяця рішення орендодавця про заперечення на укладення договору на новий строк та повідомлення про вказане рішення орендарю.

Частиною 6 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення щодо поновлення договору оренди землі.

Частиною 8 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.ч. 6, 8 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» , необхідна наявність таких юридичних фактів:

- продовження користування орендаря виділеною земельною ділянкою;

- відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди;

- укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 р. у справі № 6-219цс14.

Таким чином, нормами законодавства України, які є чинними на час виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду справи судом першої інстанції, прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. При цьому, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з клопотаннями про продовження (поновлення) договору оренди землі від 27.03.2014 р., але надавав до цих клопотань проект додаткової угоди про внесення змін до цього договору, якою змінив умови договору оренди в частині строку дії договору до 31.12.2025 р.

Зі змісту позовних вимог та апеляційної скарги вбачається, що позивач просить поновити договір оренди до 31.12.2022 р. Тобто позивач фактично просить не поновити договір на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорорм, а змінити умови договору в частині строку його дії.

В матеріалах справи відсутні докази надання проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 27.03.2014 р. про поновлення цього договору та укладення такої додаткової угоди в місячний строк, встановлений п. 8 договору та ч.ч. 5, 8 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» .

Таким чином, договір оренди землі від 27.03.2014 р. поновлений не був та припинив свою дію, у зв'язку з закінчення строку, на який його було укладено, що передбачено ч. 1 ст. 31 Закону України В«Про оренду земліВ» .

Оскільки позиція позивача щодо запропонованого ним нового строку дії договору є суперечливою, вимога позивача про визнання поновленим договору оренди від 27.03.2014 р. з врахуванням умов додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі, тобто до 31.12.2025 р., задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок внесення змін до договору регламентовано ст. 188 Господарського кодексу України, згідно якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

Вирішення питання про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення ч. 1 ст. 626 Цивільного Кодексу України, відповідно до якого договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін.

Статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

У відповідності до вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є строк дії договору, об'єкт оренди та орендна плата із зазначенням її розміру.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» , необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.

В п. 37 договору оренди землі від 27.03.2014 р. сторони встановили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується у судовому порядку.

Докази досягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору оренди землі від 27.03.2014 р. та укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 27.03.2014 р. про внесення змін до договору в матеріалах справи відсутні. Одноособово орендар (позивач у справі) не може змінити умови вказаного договору щодо строку дії договору, що фактично є не поновленням, а зміною істотних умов договору.

За таких обставин, вимога позивача про поновлення терміну дії договору оренди до 31.12.2022 р. не може бути задоволеною.

Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо зміни істотних умов договору оренди землі від 27.03.2014 р., позивач втратив своє переважне право на поновлення вказаного договору, у зв'язку з чим підстави для визнання вказаного договору поновленим відсутні.

За таких обставин, позивачем не дотримано порядку, визначеного частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тому підстави для поновлення договору оренди від 27.03.2014 р. за процедурою, визначеною частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відсутні.

Підстави для поновлення договору оренди від 27.03.2014 р. за процедурою, визначеною ч.ч. 6, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", також відсутні, оскільки сторонами не укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди, що є обов'язковим, згідно ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Сплата позивачем орендної плати у розмірі, встановленому в договорі оренди від 27.03.2014 р., після закінчення терміну дії зазначеного договору оренди, не може розцінюватись як згода орендодавця на пролонгацію договору оренди, оскільки орендар сплачував кошти за фактичне користування майном. Здійснення платежів не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився.

З оглядку на викладене, посилання позивача на те, що він продовжує користуватись спірною земельною ділянкою та сплачує орендну плату за користування нею, є безпідставним та не може бути прийнято до уваги, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача в цій частині задоволенню не підлягає.

За приписами ч. 9 ст. 33 Закону України В«Про оренду земліВ» , відмова та наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

За заявою позивача тільки 20.09.2016 р. ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі № 816/1582/16 за позовом СПОП "Нива" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності орендодавця щодо укладення додаткових угод до договорів оренди землі від 27.03.2014 р.

Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог позивача про визнання договору оренди землі від 27.03.2014 р. на земельну ділянку площею 7,5279 га, кадастровий номер 5320483600:00:004:0391, поновленим до 31.12.2022 р.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що місцевим господарським судом під час прийняття рішення від 01.06.2016 р. у справі № 917/417/16 повністю досліджено обставини, які мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та зроблено висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування або зміни зазначеного рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 01 червня 2016 року у справі № 917/417/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 28.10.2016 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.