Рішення

від 05.07.2016 по справі 922/4463/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2016 р.Справа № 922/4463/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр нових інформаційних технологій" (ТОВ "РЦНІТ, ЛТД"), м. Харків про стягнення 58489,92 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 10.07.2015 р.;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 18.08.15р.;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦНІТ, ЛТД" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди у розмірі 29954,32 грн., пені у розмірі 1922,45 грн., штрафу у розмірі 7256,36 грн. та 3% річних у розмірі 1871,11 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2015 у справі №922/4463/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015, повністю відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2016р. у справі №922/4463/15, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі №922/4463/15 задовольнити. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі №922/4463/15 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2015 у справі №922/4463/15 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2016р. судом призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "18" травня 2016 р. о 11:30.

Представник позивача надав 18.05.2016р. заяву про збільшення позовних вимог за вх.№16360, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 43412,10 грн., заборгованість з відшкодування витрат у розмірі 9281,70 грн., пеню у розмірі 553,49 грн., штраф у розмірі 5636,99 грн., 3% річних за прострочення орендної плати у розмірі 3842,86 грн., 3% річних за прострочення компенсації за комунальні послуги та інші послуги у розмірі 821,62 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.2016р. судом прийнято збільшення позовних вимог позивача та розгляд справи продовжено з урахуванням цих збільшень. Клопотання відповідача про перенесення розгляду справи - задоволено. Розгляд справи відкладено на "01" червня 2016 р. о 11:30.

Представник відповідача звертався до суду 31.05.2016р. із клопотання про виклик для дачі пояснень по суті спору наступних осіб: ОСОБА_3 (працював начальником цеху №4 у позивача з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., а потім 20.01.2014р. по 27.11.2014р. начальником ремонтно - експлуатаційного цеху в службі експлуатації); ОСОБА_4 (в період з 2013 р. по 2015 рік працював у позивача начальником охорони), в порядку ст. 30 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2016р. у задоволенні клопотання відповідача про виклик осіб в судове засідання відмовлено. Клопотання позивача про продовження строку розгляду справи - задоволено та строк розгляду справи продовжено до 06.07.2016р. Розгляд справи відкладено на "05" липня 2016 р. о 10:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про зменшення позовних вимог, яка надана ним через канцелярію суду 21.06.2016р. за вх.№20317, в якій позивач користуючись правами наданими йому ст. 22 ГПК України просить стягнути з відповідача: заборгованість з орендної плати за договором оренди у розмірі 40372,55 грн., заборгованість з відшкодування витрат орендодавцю за договором оренди в розмірі 7673,81 грн., пеню за договором оренди в розмірі 553,49 грн., штраф за прострочення внесення орендної плати за договором оренди у розмірі 5636,99 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за договором оренди в розмірі 3573,80 грн., 3% річних за прострочення внесення компенсації орендодавцю за комунальні та інші послуги за договором оренди в розмірі 679,28 грн.

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог, як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням зменшень прийнятих судом підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що відповідач здійснює освітню діяльність, для чого відповідач орендував у позивача приміщення кімнати 703 на 7 поверсі в 8-поверховому будинку згідно договору оренди №50 з метою проведення офіційних занять в cпеціально підготовлених комп'ютерних аудиторіях. У 2013 році позивач звернувся до позивача із пропозицією розірвання договору оренди №50, та запропонував надати підготовлені приміщення у належному для використання відповідачем стані, після чого був укладений новий договір №50/2 від 01.06.2013р. Відповідач зазначав про невідповідність стану приміщень, які були передані позивачем у використання за умовами нового договору, та відповідачем був здійснений ремонт вартість яких склала 4000 грн. Позивач у листопаді 2013 р. повідомив відповідача про тяжке фінансове становище та зношеність водопровідних мереж, позивач прийшов до висновку припинення водопостачання і теплопостачання в будівлях у період з грудня 2013р. по кінець лютого 2014 р. Відповідач зазначав, про неможливість користування орендованим приміщенням через відсутність водопостачання та теплопостачання, що перешкоджало діяльності відповідача. Відповідач зазначав, що за умовами договору позивач, орендар повинен за свій рахунок усувати наслідки аварій та пошкоджень, які відбуваються у орендованому приміщенні, про що відповідач неодноразово повідомляв позивача, але позивач недоліки які перешкоджали відповідачу використовувати приміщення не усунув. Таким чином, відповідач посилаючись на п.6 ст. 762 ЦК України, вважає, що у зв'язку із неможливістю використання приміщення не має обов'язку щодо сплати орендної плати. Також відповідач зазначав, що у зв'язку із невикористанням приміщень не підписував акти оренди приміщень і надання комунальних та інших послуг, які містять показники "0". Крім того відповідач зазначав, що у зв'язку із тим, що позивачем не були усунуті недоліки щодо стану приміщення, з квітня 2014 року використовує інше приміщення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.06.2013р. між ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (орендодавець, ПАТ "АТНДІРВ") та ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна № 50/2 (далі по тексту - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення загальною площею 22,40 кв.м, розміщене за адресою: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, к. № 404 площею 22,4 кв.м в АПБ корпусу 7, інв. № 600007, що знаходяться на балансі ПАТ "АТНДІРВ". Майно передавалось з метою використання під офіс (комп'ютерний клас).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п. 2.4 договору обов'язок щодо складання акта приймання-передачі майна покладається на сторону, яка передає майно.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони узгодили, що орендна плата визначається на підставі "ОСОБА_2 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 та змінами, внесеними згідно з постановою КМУ, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 984,60 грн. (додаток № 1). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору оренда приміщень і надання комунальних та інших послуг щомісячно оформлюється двостороннім актом в 3-х примірниках: один примірник орендарю, два примірника - орендодавцю.

Згідно з п. 3.4 договору, щомісячна орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Пунктом 3.6 договору сторони обумовили, що відшкодування витрат орендодавцю орендар проводить одночасно з орендною платою (Додатком № 2 та Додаток № 3).

Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та дати підписання сторонами акту приймання - передачі майна.

Згідно п. 2.2. договору, передача майна не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а ордер користується ним протягом строку оренди.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 01.06.2013р., який є додатком до договору від 01.06.2013р. № 50/2.

Між сторонами було складено акт № 7 від 31.07.2013р., акт № 8 від 31.08.2013 щодо вартості орендної плати та відшкодувань витрат орендодавцю та про те, що операційна оренда приміщень відповідає вимогам договору. Орендна плата, визначена у вказаних актах, була сплачена ТОВ "РЦНІТ, ЛТД".

Листом від 27.11.2013р. вих. № 16/76 ПАТ "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" повідомило ТОВ "РЦНІТ, ЛТД" про те, що у зв'язку з фінансово-економічною ситуацією, що склалася у позивача, а також зношеністю водопровідних мереж, правлінням інституту прийнято рішення припинити водопостачання і теплопостачання в будівлях підприємства з грудня 2013 року по кінець лютого 2014 року; водопостачання передбачається відновити в березні 2014 року.

Відповідач листами від 17.03.2014р. №06, від 07.10.2014р. №11, від 23.03.2015р. №02, від 22.04.2015р. №03 повідомляв позивача про неможливість використання переданого в оренду приміщення за визначеною у договорі метою - в якості комп'ютерного класу для проведення безперервного циклу навчання у відповідності з ліцензією Міністерства освіти та науки України у зв'язку з невідповідністю приміщення санітарним нормам (відсутність опалення, водопостачання і каналізації).

Вважаючи, що відповідач безпідставно не виконував умови договору оренди укладеного між сторонами позивач звернувся до суду із даним позовом щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та плати з відшкодування витрат за спожиті комунальні та інші послуги за період з грудня 2013 року по 30.09.2015р., а також пеню за період з 01.06.2015р. по 15.11.2015р., штрафу за період з 01.06.2015р. до 30.04.2016р. та 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати та несвоєчасну плату витрат на відшкодування витрат на комунальні та інші послуги за період з 01.06.2013р. по 12.05.2016р.

Позивач на підтвердження факту відновлення водопостачання до спірного приміщення надав: акт від 26.02.2014 р., складений комісією з його працівників-замісника директора ОСОБА_5, начальника служби експлуатації ОСОБА_6, начальника бюро зі здачі приміщень в оренду ОСОБА_7, начальника сантехнічного відділу дільниці ОСОБА_8, в якому зазначено про рішення відповідача відновити функціонування в будівлі АББ корпуса 7 , за адресою: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271 водопостачання та водовідведення з 03.03.2014 р., у зв'язку з тим, що: всі водопровідні труби і труби водовідведення в будівлі складають єдину систему без автономних систем; системи водопостачання та водовідведення будівлі знаходяться в задовільному стані; подача холодної води можлива; акт від 03.03.2014 р., складений комісією з його працівників-замісника директора ОСОБА_5, начальника служби експлуатації ОСОБА_6, начальника бюро зі здачі приміщень в оренду ОСОБА_7, начальника сантехнічного відділу дільниці ОСОБА_8, начальника планово-економічного відділу ОСОБА_9Н, а також директора орендаря одного з приміщень корпусу -ПП "С-Стиль" ОСОБА_10, в якому зазначено про відновлення у приміщеннях АББ корпуса 7 за адресою, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271 холодного водопостачання та водовідведення та відсутність технічних неполадок в системі холодного водопостачання та системи водовідведення (каналізації); довідку голови правління директора позивача ОСОБА_11 від 16.12.2015 р. про те, що у приміщенні АББ корпуса 7 за адресою, м. Харків, вул. Академіка Павлова , 271 мають єдину мережу холодного водопостачання, теплопостачання та водовідведення.

Під час розгляду справи позивачем було зменшено позовні вимоги та виключені суми заборгованості за період відключення водопостачання та теплопостачання орендованого приміщення, а саме за грудень 2013р., січень 2014р. та лютий 2014р.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, за наявності та доведеності підстав, передбачених вказаною нормою, орендар може реалізувати своє право на звільнення від сплати орендної плати. При цьому, до предмету доказування в такому разі входить встановлення повної неможливості використання майна у цілях, передбачених договором.

Як зазначено з постанови Вищого господарського суду України від 29 березня 2016 року у даній справі: в даному випадку саме відповідач, як орендар, повинен довести наявність обставин, що спричинили повну неможливість використання майна у цілях, передбачених договором, і за які він не відповідає.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Невикористання об'єкта оренди орендарем за відсутності перешкод з боку орендодавця при наявності діючого договору оренди не звільняє останнього від обов'язку внесення орендних платежів.

Відповідачем у справі не надано належних доказів здійснення додаткових перешкод у використанні приміщенням, та неможливістю використання орендованим приміщенням, а відтак його обов'язок по сплаті орендних приміщень в межах строку договору оренди, який укладений між позивачем та відповідачем є очевидним.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно п. 10.1. договору строк дії договору є з 01.06.2013р. по 31.05.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору закінчився 31.05.2015р., тобто і зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати припинились 31.05.2015р, тому нарахування позивачем орендної плати та витрат за комунальні та інші послуги за межами строку договору є безпідставним, відповідно до цього суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем заборгованості по орендній платі та витратам на комунальні та інші послуги до строку закінчення договору, а саме за період з 31.07.2014р. до 31.05.2015р.

Враховуючи вищенаведене та те, що сума заборгованості відповідачем за період з 31.07.2014р. до 31.05.2015р. не сплачена, перерахувавши суми боргу за вказані періоди суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі: заборгованості з орендної плати у розмірі 17157,87 грн., заборгованості з відшкодування витрат орендодавцю за договором оренди у розмірі 4974,11 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення внесення орендної плати за договором оренди в розмірі 3573,80 грн., 3% річних за прострочення внесення компенсації орендодавцю за комунальні та інші послуги за договором оренди в розмірі 679,28 грн. за період з 01.06.2013р. по 12.05.2016р.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом здійснено перерахунок, та встановлено, що позивачем не вірно нараховано суму 3% річних, а саме не враховано закінчення строку дії договору, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та становлять суму: 3% річних за прострочення внесення орендної плати у розмірі 1029,47 грн., 3% річних прострочення внесення компенсації за комунальні платежі у розмірі 112,02 грн. В решті частині задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних поза межами строку дії договору позовні вимоги є безпідставними, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за договором оренди в розмірі 553,49 грн. за період з 01.06.2015р. по 15.11.2015р. та штраф за прострочення внесення орендної плати за період з 01.06.2015р. до 30.04.2016р. у розмірі 5636,99 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.п. 3.7, 3.10, 3.11 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцеві відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі 0,04% суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати). У разі, якщо в 15-денний термін від встановленої у п. 3.4 дати розрахунку від орендаря на розрахунковий рахунок орендодавця не надійшла орендна, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості. У разі, якщо в 15-денний термін від встановленої у п.п. 3.4, 3.6 дати розрахунку від орендаря на розрахунковий рахунок орендодавця не надійшли кошти на відшкодування витрат за надані послуги згідно Додатку № 2 та Додатку № 3, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, ознайомившись із розрахунком позивача пені та штрафу встановив, що позивачем нараховуються вказані санкції до відповідача по актам прийняття орендної плати та витрат на відшкодування витрат на комунальні та інші послуги за межами строку дії договору, тобто після його закінчення, а саме починаючи з 01.06.2015р. що є невірним, тому суд вважає за необхідне у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені за договором оренди в розмірі 553,49 грн. та штрафу за прострочення внесення орендної плати за договором оренди у розмірі 5636,99 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр нових інформаційних технологій" (ТОВ "РЦНІТ, ЛТД") (61054, м. Харків, майдан Конституції, буд. 26, код ЄДРПОУ 21220869, п/рах. 2600930012064 в філії ПАТ "Ощадбанк", код банку 351823) на користь Публічного акціонерного товариства "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271,п/рах. 26009001138954 у ПАТ КБ "Хрещатик", м. Київ, код банку 300670, код ЄДРПОУ 14309534, свідоцтво №100337873, ІПН 143095320398) заборгованість з орендної плати у розмірі 17157,87 грн., заборгованість з відшкодування витрат орендодавцю за договором оренди у розмірі 4974,11 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати у розмірі 1029,47 грн., 3% річних прострочення внесення компенсації за комунальні платежі у розмірі 112,02 грн. та судовий збір у розмірі 695,47 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 06.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_12