Ухвала

від 30.06.2016 по справі 757/22434/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 травня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС відділу організації досудового розслідування СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на безготівкові кошти у сумі 211581215 грн., які знаходяться на депозитному рахунку ТОВ «Нафторесурс Регіон Трейдинг» відкритому в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» за № НОМЕР_1 , шляхом їх перерахування в порядку виконання ухвали на депозитний рахунок ГУ ДФС у м. Києві відкритий у Держказначейській службі України за № 37314011089003, для зберігання.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що матеріали кримінального провадження містять достатньо даних, які дають підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

На рішення суду уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту. Так апелянт посилається на відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки Національним банком України відкликано банківську діяльність ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», а чинне законодавство обмежує накладення арешту на банківські рахунки під час ліквідаційної процедури Банку. Також, апелянт вказує на ті обставини, що механізм виконання оскаржуваної ухвали призведе до порушення черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, на думку апелянта, слідчим суддею невірно застосовано вимоги ст. 96-1 КК України в частині підстав для проведення спеціальної конфіскації, в даному випадку грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку, відкритому у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку». Таким чином, апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною і не обґрунтованою, що є безумовною підставою для її скасування.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Про дату розгляду справи особа, яка подала апеляційну скаргу повідомлялася належним чином, про те в судове засідання не з`явилася.

Що стосується посилань апелянта на незаконність ухвали слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого, то на думку колегії суддів вони є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався.

Так, Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32016100060000055, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до наданих матеріалів, службові особи ТОВ «Нафторесурс Регіон Трейдинг» за попередньою змовою із невстановленими особами, використовуючи підроблені від імені номінального директора ПП «ОК «Ельбрус», ОСОБА_9 , документи на переказ та засоби доступу до банківського рахунку, 05 березня 2014 року внесли на рахунок № НОМЕР_2 , який належить ПП «ОК «Ельбрус» і відкритий у ПАТ «Банк Національний Кредит», готівкові кошти з метою їх подальшої легалізації через рахунки підконтрольних товариств, в тому числі ТОВ «Гатіора», приховуючи їх незаконне походження; а також службові особи ТОВ «Нафторесурс Регіон Трейдинг», 03 квітня 2014 року та 10 квітня 2014 року, здійснили фінансові операції, спрямовані на приховування та маскування незаконного походження коштів, які попередньо були отримані від ТОВ «Гатіора» та в подальшому переховані на депозитний рахунок товариства, відкритий у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», розуміючи та усвідомлюючи при цьому факт одержання зазначених коштів незаконним шляхом.

В рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на безготівкові кошти у сумі 211581215 грн., які знаходяться на депозитному рахунку ТОВ «Нафторесурс Регіон Трейдинг» відкритому в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» за № НОМЕР_1 , шляхом їх перерахування в порядку виконання ухвали на депозитний рахунок ГУ ДФС у м. Києві відкритий у Держказначейській службі України за № 37314011089003, для зберігання.

Дослідивши доводи клопотання слідчого та перевіривши надані матеріали, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане в клопотанні майно.

Так, ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передача, відчуження.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Що стосується посилань апелянта, на те, що механізм виконання оскаржуваної ухвали призведе до порушення черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то слід зазначити, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. В даному випадку його застосовано в рамках кримінального провадження № 37314011089003 та містить обмеження щодо ТОВ «Нафторесурс Регіон Трейдинг» в частині використання належних їм грошових коштів, які містяться на рахунку відкритому в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» за № НОМЕР_1 , та не впливає на процес ліквідації даного банку. ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» не є учасником кримінального провадження та власником грошових коштів на які накладено арешт.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, за викладених в ній обставин про незаконність ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 12 травня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС відділу організації досудового розслідування СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на безготівкові кошти у сумі 211581215 грн., які знаходяться на депозитному рахунку ТОВ «Нафторесурс Регіон Трейдинг» відкритому в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» за № НОМЕР_1 , шляхом їх перерахування в порядку виконання ухвали на депозитний рахунок ГУ ДФС у м. Києві відкритий у Держказначейській службі України за № 37314011089003, для зберігання, залишити без змін, а апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/1721/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10

Доповідач ОСОБА_1