Постанова

від 07.07.2016 по справі 922/4841/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року Справа № 922/4841/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівВасищака І.М., Студенця В.І., розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників: Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Гвардійців Широнінців, 39-Б" від позивача: не з'явились від відповідачів: 1. Бондаренко О.О.. 2. не з'явились третя особа на стороні позивача: не з'явились треті особи на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_4 2. не з'явились від прокуратури: Збарих С.М. на рішенняГосподарського суду Харківської області від 29.10.2015 року та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у справі№ 922/4841/15 за позовомПрокурора Московського району міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до відповідачів: 1.Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Гвардійців Широнінців, 39-Б", 2. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство "Трест "Південзахіденергобуд", треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1.Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, 2.Харківська міська рада, про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району міста Харкова (далі прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі позивач) звернувся з позовом до Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Гвардійців Широнінців, 39-Б" (далі відповідач 1) та Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі відповідач 2) про визнання незаконними дій відповідача 1 щодо проведення перенумерації кімнат у житловому будинку по вул. Гвардійців Широнінців, 39-б у м. Харкові; визнання незаконними дій відповідача 2 по виготовленню 10.11.2009 року технічного паспорту на будинок по вул. вул.Гвардійців Широнінців, 39-б у м. Харкові (далі Будинок); зобов'язання відповідача 2 провести повторні обміри і виготовити новий техпаспорт на Будинок, відповідно до Інструкції про порядок проведення техінвентрізації об'єктів нерухомого майна (далі Інструкція).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачами порушуються інтереси держави, в особі позивача, оскільки такі дії відповідачів вчинені всупереч ст.ст. 5,14 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", ст.ст.14,15 Закону України "Про органи самоорганізації населення", ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 3.1 та п. 8 Інструкції.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2015 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року апеляційні скарги відповідача 1 та Харківської міської ради (далі третя особа) були залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що Будинок є державною власністю, перебуває на балансі ВАТ "Трест Південзахіденергобуд" (далі третя особа 1) у зв'язку з чим його правовий статус регулюється Законом України "Про управління об'єктами державної власності", Положенням "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації", затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Мінекономіки України від 19.05.1999 року № 908/68. Матеріали справи не містять акту прийому передачі державного майна до комунальної власності, як це передбачено ст. 6 Закону України "Про передачу об'єктів державної та комунальної власності", а також відомостей щодо створення спеціальної комісії для передачі майна у комунальну власність. До повноважень позивача віднесене вирішення всіх питань щодо вибору та забезпечення способу та умов подальшого використання державного майна Будинку, у тому числі, щодо подальшої передачі до комунальної власності. Суди прийшли до висновку про те, що Будинок є державним майном і роботи з інвентаризації повинні були здійснюватися за участю третьої особи 1, як балансоутримувача Будинку та позивача, як органу управління спірним майном. Суди прийшли до висновку, що відповідач 1 фактично прийняв управлінське рішення щодо розпорядження державним майном (проведення у 2009 році перенумерації кімнат у квартири в Будинку), а відповідач 2 виготовував технічний паспорт без участі власника майна, на підставі зміненої нумерації, що суперечить положенням ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", а отже, відповідачі порушили права держави в особі позивача.

Суди прийшли до висновку про те, що прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах позивача в межах строку позовної давності, оскільки позивач дізнався про порушення свого права у 2015 році при здійсненні провадження у справі № 643/19798/13-ц до участі в якої, позивач був залучений в якості третьої особи.

Суди прийшли до висновку про те, що прокурор обґрунтовано звернувся з позовом в інтересах держави, в особі позивача.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач 1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та передати дану справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

В своїй касаційній скарзі відповідач 1 зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

В своїй касаційній скарзі відповідач 1 звертає увагу на наступні обставини: представництво прокурора в суді не може здійснюватися без попереднього підтвердження судом підстав для представництва. Прокурором ця вимога не виконана і, як наслідок, прокурором порушені норми Закону України "Про прокуратуру". Судами порушені права мешканців Будинку, оскільки їх неправомірно не залучено до участі у справі і, фактично, суди прийняли рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені у справі. Твердження судів про те, що відсутність реєстрації права власності на Будинок у реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про відсутність у держави прав на це майно суперечить ст. 334 ЦК України, відповідно до якої права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідач 1 вважає, що ніяких порушень при проведенні технічної інвентаризації Будинку допущено не було. При прийнятті оскаржуваних рішень, судами не були враховані п.п.1.3; 1.7 Інструкції.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників відповідача, третьої особи та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За результатами приватизації ДП "Трест Південзахіденергобуд" у 1995 році до статутного фонду створеного на його базі третьої особи 1, не увійшли окремі об'єкти, які не підлягали приватизації та залишились у державній власності (т.2 а.с. 66-76).

До матеріалів справи (т.1 а.с. 65-67) залучена копія ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № К -38144/10 за позовом Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Гвардійців Широнінців, 39-Б" до РВ ФДМ України в Харківській області про визнання незаконними дій та скасування наказу.

В ухвалі зазначено, що до складу майна, яке не увійшло до статутного фонду третьої особи 1 був віднесений, у тому числі Будинок, при цьому вказане державне майно було поставлено на баланс третьої особи 1 і перебувало на його утриманні і зберіганні.

При проведенні позивачем у даній справі перевірок збереження та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду третьої особи 1, але перебуває на його балансі, було встановлено відсутність на балансі Будинку та з'ясовано, що на підставі зібрання загальних зборів акціонерів третьої особи 1 були прийняті зміни до статуту в новій редакції стосовно виходу зі складу третьої особи 1 структурного підрозділу № 16 "Житлово - комунальний відділ" і створення на його базі КП ЖКГ "Південзахіденергобуд" з правом колективного управління Будинком.

Наказом позивача від 30.12.2004 року № 1474-п третя особа 1 була зобов'язана відновити на своєму балансі Будинок та розпочати підготовку до передачі його у комунальну власність міста Харкова.

Листом від 10.03.2005 року № 31 третя особа 1 повідомила позивача про те, що Будинок відновлено на його балансі.

До матеріалів справи залучено копію договору щодо Будинку від 08.02.2005 року про його утримання (т.1 а.с. 58), згідно до якого третя особа 1 виступає замовником та зазначено, що вона є балансоутримувачем Будинку.

До матеріалів справи (т.1а.с.46-52) залучена ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.03.2015 року, в якій зазначено, що рішенням виконкому третьої особи (у даній справі) від 19.12.2007 року № 1278 - Будинок виключено з числа гуртожитків, присвоєно статус жилого будинку, а мешканцям дозволено закріпити за собою займану житлову площу та відкрити особові рахунки у встановленому законом порядку.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 29) залучено копію рішення третьої особи від 22.02.2012 року № 635/12, згідно до якої надано згоду на прийняття до комунальної власності міста Будинку (див. додаток до рішення сесії).

До матеріалів справи (т.1 а.с. 30) залучено наказ позивача № 481-П про прийняття рішення щодо передачі Будинку до комунальної власності міста Харкова.

До матеріалів справи (т.4 а.с. 157) залучено витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, який свідчить про те, що станом на день прийняття рішення у даній справі Будинок не було виключено з Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що Будинок є державною власністю, перебуває на балансі третьої особи 1, і відповідно, взаємовідносини щодо Будинку регулюються Законом України "Про управління об'єктами державної власності" (далі Закон); Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"; Положенням Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (далі Положення); Положенням Про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віддані або в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій.

Згідно до ст. 4 Закону одним з суб'єктів управління об'єктами державної власності є позивач.

Згідно до ч.3 ст. 4-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються (у тому числі) органами уповноваженими управляти державним майном.

Діюче законодавство, яке регулює спірні відносини передбачає, що закінченням процесу передачі об'єкта права державної власності до комунальної власності є відповідний акт приймання передачі (ч. 5 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"; п.п.8-10 Положення Про порядок передачі об'єктів права державної власності).

Матеріали зібрані у справі свідчать про те, що Будинок не перейшов з державної до комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається. що відповідачем 1 прийняте рішення, яким була змінена нумерація кімнат на квартири у Будинку. Списки із зміненою нумерацією були передані до підприємств, що надають житлово-комунальні послуги.

Відповідачем 2, у 2009 році було виготовлено технічний паспорт на Будинок (т.3 а.с. 26-119), в якому, у технічних характеристиках зазначено про наявність у ньому 159 квартир та 254 житлових кімнат (т.3 а.с. 27).

Порядок проведення перенумерації квартир, повинен був здійснюватись у відповідності до Інструкції.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції роботи з інвентаризації повинні здійснюватись за обов'язковою участю власника (власників) будинків у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням документів власником (власниками).

Матеріали зібрані у справі свідчать про те, що уповноважена особа власника (позивача) участі в проведені інвентаризації Будинку не приймала, технічний паспорт не замовляла та не підписувала.

Викладене вище стосується позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача 1 та визнання незаконними дій відповідача 2.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 провести повторні обміри і виготовити новий технічний паспорт на Будинок, колегія зазначає.

Інструкція відповідно до п. 1.3, діє на всій території України для здійснення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції для проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна замовниками укладаються договори.

Предметом даного спору не є спір про зобов'язання відповідача 2 укласти відповідний договір.

Зазначеній обставині судами не було надано належної оцінки та не були враховані приписи Інструкції.

Що стосується викладених відповідачем 1 зауважень в касаційній скарзі, судова колегія зазначає: матеріали зібрані у справі, а саме лист позивача від 25.08.2015 року на адресу прокуратури з пропозицією подати даний позов (т.1 а.с. 68); висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі № К-38144/10 (т.1 а.с. 65-67); письмові пояснення прокурора Московського р-ну м. Харкова та копії процесуальних документів - матеріалів досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12012220470000880 від 15.12.2012 року (т.1 а.с. 98-125), окрема ухвала Апеляційного суду Харківської області від 06.04.2015 року (т.3 а.с. 13-14) свідчать, що суд обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором у даному судовому процесі, і відповідно, у даному випадку не було порушено ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду якщо (у тому числі) господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосуються прав та обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Матеріали зібрані у справі (копія рішення Апеляційного суду Харківської області (т.1 а.с. 38-45), ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.03.2015 року (т. 1 а.с. 46-52), копії ордерів (т.1 а.с. 53-56), рішення виконавчого комітету третьої особи (т.3 а.с. 120-124) свідчать про те, що даний спір стосується прав і обов'язків осіб (громадян - мешканців будинку), які не були залучені до участі у справі (у якості третіх осіб).

Враховуючи викладене та приписи п.3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування прийнятих у справі судових рішень, та направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно з'ясувати коло осіб, яких стосується даний спір, і які не були залучені до участі у справі в якості третіх осіб (громадяни - мешканці Будинку). Звернути увагу на п.1.7 Інструкції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Гвардійців Широнінців, 39-Б" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 29.10.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року прийняті у справі № 922/4841/15 скасувати.

3. Справу № 922/4841/15 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

В.І.Студенець